Захист прав дітей від насильства в сім'ї: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
(додала нормативну базу)
(Не показані 13 проміжних версій 6 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція ООН про права дитини],
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України],
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція ООН про права дитини]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України],
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_927 Конвенція Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України],
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_135 Європейська конвенція про здійснення прав дітей]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2789-14 Закон України «Про попередження насильства в сім'ї»]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Законом України «Про охорону дитинства»],
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/966-15 Закону України „Про соціальні послуги”],
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]  
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1105-14 Спільний наказ Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України від 16 січня 2004 р. № 5/34/24/11 «Про затвердження Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення]».
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]  
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Законом України "Про охорону дитинства"]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/658-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 658 "Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2018 року № 800 "Деякі питання соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров'ю"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини"]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0917-09 Спільний Наказ Міністерства у справах сім'ї, молоді та спорту України та Міністерства внутрішніх справ України від 07 вересня 2009 року № 3131/386 "Про затвердження Інструкції щодо порядку взаємодії структурних підрозділів, відповідальних за реалізацію державної політики щодо попередження насильства в сім'ї, служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та відповідних підрозділів органів внутрішніх справ з питань здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0262-19 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 01 лютого 2019 року № 278 "Порядок проведення та документування результатів медичного обстеження постраждалих осіб від домашнього насильства, та надання їм медичної допомоги"]
# [https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-metodichnih-rekomendacij-shodo-viyavlennya-reaguvannya-na-vipadki-domashnogo-nasilstva-i-vzayemodiyi-pedagogichnih-pracivnikiv-iz-inshimi-organami-ta-sluzhbami Наказ Міністерства освіти і науки України від 02 жовтня 2018 року 1047 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодія педагогічних працівників із іншими органами та службами"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v5480729-18 Лист Міністерства освіти і науки України від 18 травня 2018 року № 1/11-548 "Методичні рекомендації щодо запобігання та протидії насильству"]
#  [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0656729-18#Text Лист Міністерства освіти і науки від 30.10.2018  № 1/9-656 "Про перелік діагностичних методик щодо виявлення та протидії домашньому насильству відносно дітей"]
== Загальні положення ==
== Загальні положення ==
Права дітей закріплюються Конвенцією ООН про права дитини, Конституцією України, Сімейним кодексом України, Законом України «Про охорону дитинства» та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють суспільні відносини в цій сфері. Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються законом.<br />
На підставі положень [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] і [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенції ООН про права дитини 26 квітня 2001 р.] в Україні був прийнятий [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон "Про охорону дитинства",] який визначає охорону дитинства стратегічним загальнонаціональним пріоритетом і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток встановлює основні засади державної політики у цій сфері.  


На підставі положень Конституції України і Конвенції ООН про права дитини 26 квітня 2001 р. в Україні був прийнятий Закон «Про охорону дитинства», який визначає охорону дитинства стратегічним загальнонаціональним пріоритетом і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток встановлює основні засади державної політики у цій сфері.
Домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Так, у ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства» відзначено, що кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Держава здійснює захист дитини від: усіх форм фізичного і психічного насильства, образи, недбалого і жорстокого поводження з нею, експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, у тому числі з боку батьків або осіб, які їх замінюють; втягнення у злочинну діяльність, залучення до вживання алкоголю, наркотичних засобів і психотропних речовин;залучення до екстремістських релігійних психокультових угруповань та течій, використання її для створення та розповсюдження порнографічних матеріалів, примушування до проституції, жебрацтва, бродяжництва, втягнення до азартних ігор тощо.
 
== Органи які здійснюють захист дітей від насильства ==
Дитина, яка постраждала від домашнього насильства (постраждала дитина), - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#n6 стаття 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]).
Законодавством встановлюється процедура розгляду звернень з приводу жорстокого поводження, насильства і знущання над дітьми в сім'ї, поза її межами. Порядок розгляду скарг затверджений спільним наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України від 16 січня 2004 р. № 5/34/24/11 «Про затвердження Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення».
 
Звернення чи повідомлення про факти жорстокого поводження з дитиною подаються самою дитиною, фізичними особами за місцем її проживання та приймаються посадовими особами:
Будь-які дії, що вчиняються щодо постраждалої дитини у сфері захисту її прав, базуються на принципах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_927 Конвенцією Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_135 Європейською конвенцією про здійснення прав дітей] та законодавчими актами України.
    органів внутрішніх справ;
 
    органів та закладів освіти;
Дитина, яка перебуває у складних життєвих обставинах, - дитина, яка потрапила в умови, що негативно впливають на її життя, стан здоров'я та розвиток у зв'язку з інвалідністю, тяжкою хворобою, безпритульністю, перебуванням у конфлікті із законом, залученням до найгірших форм дитячої праці, залежністю від психотропних речовин та інших видів залежності, жорстоким поводженням, зокрема домашнім насильством, ухилянням батьків, осіб, які їх замінюють, від виконання своїх обов'язків, обставинами стихійного лиха, техногенних аварій, катастроф, воєнних дій чи збройних конфліктів тощо, що встановлено за результатами оцінки потреб дитини.
    органів охорони здоров'я;
 
    управлінь (відділів) у справах сім'ї та молоді;
'''Жорстоке поводження з дитиною - будь-які форми фізичного, психологічного, сексуального або економічного насильства над дитиною, зокрема домашнього насильства''', а також будь-які незаконні угоди стосовно дитини, зокрема вербування, переміщення, переховування, передача або одержання дитини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману, шантажу чи уразливого стану дитини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n8 стаття 1 Закону України "Про охорону дитинства"]).
    центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
 
У статті 12 цього ж Закону визначено, що батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
'''Жорстоким поводженням з дитиною є:'''
Сімейний кодекс України надає дитині право самостійно звертатися до суду та до інших компетентних органів держави – в центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, в органи опіки та піклування, органи освіти та охорони здоров'я та інші в разі порушення її прав у сім'ї, насильства та жорстокого поводження.
* будь-яка форма рабства або практика, подібна до рабства, зокрема продаж дітей та торгівля ними, боргова залежність, примусова чи обов'язкова праця, включаючи примусове чи обов'язкове вербування дітей для використання їх у збройних конфліктах;
== Кримінальна відповідальність за насильство над дітьми ==
* використання, вербування або пропонування дитини для зайняття проституцією, виробництва творів, зображень, кіно- та відеопродукції, комп’ютерних програм, інших предметів порнографічного характеру;
Захист від найбільш небезпечних порушень прав неповнолітніх забезпечує Кримінальний кодекс України (далі – КК). Він містить як загальні норми, що захищають всіх громадян від жорстокого поводження, так і норми, безпосередньо спрямовані на захист життя, здоров'я та недоторканності неповнолітнього. До переліку дій, які можна розглядати як жорстоке поводження з дітьми та за які передбачено кримінальну відповідальність відносяться :
* робота, яка за характером чи умовами виконання може завдати шкоди фізичному або психічному здоров'ю дитини;
    доведення до самогубства (стаття 120 КК);
* використання дитини в жебрацтві, втягнення її в жебрацтво (систематичне випрошування грошей, речей, інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб);
    умисне тяжке тілесне ушкодження (стаття 121 КК);
* втягнення у злочинну діяльність, залучення до вживання алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин;
    умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (стаття 122 КК);
* дії, що призвели до виникнення обставин, за яких дитина стала очевидцем злочину проти життя, здоров'я, волі, честі, гідності, статевої свободи, статевої недоторканності особи;
    умисне легке тілесне ушкодження (стаття 125 КК);
* статеві зносини та розпусні дії стосовно дитини з використанням примусу, погрози, сили, довіри, авторитету, впливу на дитину, особливо вразливої для дитини ситуації, зокрема її розумової чи фізичної неспроможності, пов'язаних з віком, фізичних, психічних, інтелектуальних чи сенсорних порушень або залежного середовища, у тому числі в сім'ї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2018-%D0%BF п. 3 Порядку взаємодії органів державної влади, органів місцевого  самоврядування, закладів та установ під час забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров'ю,  затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України № 800 від 03 жовтня 2018 року "Деякі питання соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров'ю"]).
    побої й мордування (стаття 126 КК);
Кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім'ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що ґрунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключають приниження честі та гідності дитини 
    необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження (стаття 128 КК);
 
    погроза вбивством (стаття 129 КК);
'''Держава здійснює захист дитини від:'''
    неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей (стаття 137 КК);
* усіх форм домашнього насильства та інших проявів жорстокого поводження з дитиною, експлуатації, включаючи сексуальне насильство, у тому числі з боку батьків або осіб, які їх замінюють;
    зґвалтування (стаття 152 КК);
* втягнення у злочинну діяльність, залучення до вживання алкоголю, наркотичних засобів і психотропних речовин;
    насильницьке задоволення полової пристрасті неприродним способом (стаття 153 КК);
* залучення до екстремістських релігійних психокультових угруповань та течій, використання її для створення та розповсюдження порнографічних матеріалів, примушування до проституції, жебрацтва, бродяжництва, втягнення до азартних ігор тощо.
    примушування до вступу в статевий зв'язок (стаття 154 КК);
Держава через органи опіки і піклування, служби у справах дітей, центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, кол-центр з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0917-09 порядку], встановленому законодавством, надає дитині та особам, які піклуються про неї, необхідну допомогу у запобіганні та виявленні випадків жорстокого поводження з дитиною, передачі інформації про ці випадки для розгляду до відповідних уповноважених законом органів для проведення розслідування і вжиття заходів щодо припинення насильства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 стаття 10 Закону України "Про охорону дитинства"]).
    статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості (стаття 155 КК);
 
    розбещення неповнолітніх (стаття 156 КК);
Держава гарантує всім дітям рівний доступ до безоплатної правової допомоги, необхідної для забезпечення захисту їхніх прав, на підставах та в порядку, встановлених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n37 стаття 3  Закону України "Про охорону дитинства"]).
    злісне невиконання обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо яке встановлена опіка чи піклування (стаття 166 КК);
 
    втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (стаття 304 КК);
== Права та обов'язки батьків ==
    схиляння неповнолітнього до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або ї аналогів (стаття 315 КК);
Правовий захист дітей відповідно батьки (усиновителі) є законними представниками своїх дітей. Вони мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини, а також непрацездатних сина або дочки як їх законні представники без спеціальних на те повноважень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1332 ст. 242 Цивільного кодексу України]).
    спонукання неповнолітніх до застосування допінгу (стаття 323 КК);
 
    схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів (стаття324 КК).
Правовий захист дітей відповідно є предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n110 стаття 11 Закону України "Про охорону дитинства"]).
== Права батьків і дітей ==
 
Відповідно до законодавства України правовий захист дітей держава забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує та підтримує їх.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n114 стаття 12 Закону України "Про охорону дитинства"]).
Батьки мають переважаюче право перед іншими особами на догляд і особисте виховання власної дитини. Так, наприклад, при виправних колоніях, у яких відбувають покарання засуджені до позбавлення волі жінки, у разі необхідності організовуються будинки дитини. В Україні існує 2 дитячих будинки при виправних колоніях для засуджених жінок.
Правовий захист дітей відповідно до Цивільного кодексу України (стаття 242) батьки (усиновителі) є законними представниками своїх дітей. Вони мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини, а також непрацездатних сина або дочки як їх законні представники без спеціальних на те повноважень. Проте, в Україні ще досить поширеним явищем є відсутність належного батьківського піклування, яке зумовлено комплексом соціально-економічних, морально-етичних та психологічних причин: бідність, наркотична або алкогольна залежність, безробіття, трудова міграція, смерть або хвороба одного із членів сім’ї тощо. Відповідно до законодавства країни, батьки або особи, які їх замінюють, можуть бути притягнутими до адміністративної відповідальності за таких причин:
ухиляння від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей (стаття 184 Кодексу про адміністративні правопорушення);
доведення неповнолітнього до стану сп’яніння (стаття 180 Кодексу про адміністративні правопорушення);
учинення насильства в сім’ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого (стаття 173-2 Кодексу про адміністративні правопорушення).
Батьки або один із них можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони:
# не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
# ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;
# жорстоко поводяться з дитиною;
# є хронічними алкоголіками або наркоманами;
# вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
# засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Правовий захист дітей та право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю. Контроль за умовами виховання і утримання дітей у сім'ї проводиться органами опіки та піклування. Протягом останніх років такий контроль значно посилився, що призвело до збільшення чисельності батьків, притягнутих до адміністративної та кримінальної відповідальності, чисельності батьків, позбавлених батьківських прав.<br />


Відповідно до Закону України „Про соціальні послуги”, прийнятого у 2003 р., будь-яка особа, що потрапила у складні життєві обставини, може отримати такі види соціальних послуг:
'''Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n713 стаття 150 Сімейного кодексу України]):
* психологічні послуги – надання консультацій з питань психічного здоров’я та поліпшення взаємин з оточуючим соціальним середовищем, застосування психодіагностики, спрямованої на вивчення соціально- психологічних характеристик особистості, з метою її психологічної корекції або психологічної реабілітації, надання методичних порад;
* виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї і родини, свого народу, своєї Батьківщини;
* соціально-педагогічні послуги – виявлення та сприяння розвитку різнобічних інтересів і потреб осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, організація індивідуального навчального, виховного та корекційного процесів, дозвілля, спортивно-оздоровчої, технічної та художньої діяльності тощо, а також залучення до роботи різноманітних закладів, громадських організацій, зацікавлених осіб;
* піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток;
* соціально-медичні послуги – консультації щодо запобігання виникненню та розвитку можливих органічних розладів особи, збереження, підтримка та охорона її здоров’я, здійснення профілактичних, лікувально-оздоровчих заходів, працетерапія;
* соціально-економічні послуги – задоволення матеріальних інтересів і потреб осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, що реалізуються у формі надання натуральної чи грошової допомоги, а також допомоги у вигляді одноразових компенсацій;
* юридичні послуги – надання консультацій з питань чинного законодавства, здійснення захисту прав та інтересів осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, сприяння застосуванню державного примусу і реалізації юридичної відповідальності осіб, що вдаються до протиправних дій щодо цієї особи (оформлення правових документів, адвокатська допомога, захист прав та інтересів особи тощо);
* послуги з працевлаштування – пошук підходящої роботи, сприяння у працевлаштуванні та соціальне супроводження працевлаштованої особи;
* інформаційні послуги – надання інформації, необхідної для вирішення складної життєвої ситуації (довідкові послуги).
Права та обов’язки матері, батька ґрунтуються на народженні дитини від них, засвідченому державним органом реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому Сімейним кодексом України. Мати й батько мають рівні обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Однією з поширених причин розірвання стосунків дитини з одним із батьків є розлучення батьків. В Україні існує надзвичайно високий коефіцієнт розлучень.
Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, то інший має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини, місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров’я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною у присутністю іншої особи.
== Правовий захист відповідно до Закону України "Про охорону дитинства"==
Правовий захист дітей відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» предметом основної турботи та основним обов’язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Законодавством закріплені обов’язки батьків щодо виховання та розвитку дитини :
* виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім’ї і родини, свого народу, своєї Батьківщини;
* піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток;
* забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя;
* забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя;
* поважати дитину;
* поважати дитину;
* забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини;
* забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини;
* забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
* забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Законодавство України не містить норм, що обмежують особисті відносини та контакти дитини з обома батьками, які проживають в різних державах. Батьки, які проживають у різних державах мають рівні права на спілкування з дитиною, якщо це не обмежується судовим рішенням. Дитина та її батьки для возз’єднання сім’ї мають право на вільний в’їзд в Україну та виїзд з України у порядку, встановленому законом відповідної держави.<br />
* ухилення батьків від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини є підставою [[Позбавлення батьківських прав: підстави та порядок розгляду|позбавлення батьківських прав]].
Правовий захист дітей згідно із статтею 32 Закону України „Про охорону дитинства” у порядку, встановленому законодавством України та відповідними міжнародними договорами, держава вживає заходів для боротьби з незаконним переміщенням, вивезенням та неповерненням дітей з-за кордону, їх викраденням, торгівлею та контрабандою ними.
* виникнення загрози життю і здоров'ю дитини є підставою для [[відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав]].
Правовий захист дітей відповідно до чинного законодавства держава сприяє створенню для дітей-інвалідів та дітей з вадами розумового або фізичного розвитку необхідних умов, рівних з іншими громадянами, надання можливостей для повноцінного життя і розвитку з урахуванням індивідуальних здібностей та інтересів, гарантує надання їм відповідної матеріальної допомоги, встановлення одному з батьків дитини-інваліда чи особі, яка його замінює, на підприємстві, в установі чи організації незалежно від форм власності, за його згодою, скороченого робочого дня, надання додаткової оплачуваної відпустки на строк до 5 днів, відпустки без збереження заробітної плати та інших пільг. Пріоритетним напрямком роботи щодо соціального захисту прав дітей із фізичними вадами, психічними захворюваннями та розумовою відсталістю є реабілітація.
 
== Органи які здійснюють захист дітей від насильства ==
'''До органів та установ, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, належать''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#n67 стаття 6 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]) :
* служби у справах дітей;
* уповноважені підрозділи органів Національної поліції України;
* органи управління освітою, навчальні заклади, установи та організації системи освіти;
* органи охорони здоров'я, установи та заклади охорони здоров'я;
* центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
* суди;
* прокуратура;
* уповноважені органи з питань пробації.
'''До загальних служб підтримки постраждалих осіб належать заклади, які, у тому числі, надають допомогу постраждалим особам:'''
* центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;
* притулки для дітей;
* центри соціально-психологічної реабілітації дітей;
* соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка);
* центри соціально-психологічної допомоги;
* територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг);
* інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги постраждалим особам.
'''До спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб''' належать притулки для постраждалих осіб, центри медико-соціальної реабілітації постраждалих осіб, кол-центр з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей :
* [https://www.kmu.gov.ua/news/sogodni-rozpochala-robotu-garyacha-liniya-dlya-osib-yaki-postrazhdali-vid-domashnogo-nasilstva Урядовий центр з протидії насильству – '''15-47''']
* [http://www.la-strada.org.ua/ Ла Страда «Гаряча лінія»] для дітей: '''0-800 – 500-225, 116-111''' (з мобільного);
* [http://www.la-strada.org.ua/ Ла Страда «Гаряча лінія»] по запобіганню домашнього насильства: '''0-800-500-005, 116-123''' (з мобільного);
* [https://www.legalaid.gov.ua/ «Гарячу лінію» безоплатної правової допомоги]: '''0-800-213-103''';
* мобільні бригади соціально-психологічної допомоги постраждалим особам та особам, які постраждали від насильства за ознакою статі, а також заклади та установи, призначені виключно для постраждалих осіб та осіб, які постраждали від насильства за ознакою статі.
Дитина вправі особисто звернутися до органу опіки та піклування, служби у справах дітей, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, інших уповноважених органів за захистом своїх прав, свобод і законних інтересів.
 
== Координація дій різних органів і служб у напрямі подолання насильства щодо дитини ==
Усі дії щодо дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах, спрямовуються на захист прав та інтересів дитини, усунення причин таких обставин і забезпечення безпечних умов її утримання та виховання, надання їй та її батькам комплексу необхідних послуг та соціальної допомоги.
 
Суб'єкти соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю в процесі своєї професійної діяльності здійснюють заходи з виявлення дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, надають їм комплекс послуг у межах повноважень, визначених законодавством, інформують інших суб'єктів, органи опіки та піклування в разі необхідності здійснення комплексних заходів щодо захисту прав та інтересів дитини та надання підтримки батькам чи притягнення їх до відповідальності. Суб'єкти соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю забезпечують ведення обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах.
 
У разі якщо у зв'язку із складними життєвими обставинами дитина тимчасово не проживає чи не може проживати із своїми батьками, іншими законними представниками, її утримання та виховання можуть здійснювати родичі, сім’я патронатного вихователя, центри соціально-психологічної реабілітації дітей, притулки для дітей служб у справах дітей, інші установи для дітей (незалежно від форми власності та підпорядкування), в яких створені належні умови для проживання, виховання, навчання та реабілітації дитини відповідно до її потреб.
 
Уповноважені органи, що здійснюють соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю, зобов'язані в максимально короткий термін запропонувати сім'ї дитини комплекс послуг, спрямованих на мінімізацію чи повне подолання складних життєвих обставин, та сприяти поверненню дитини до батьків, інших законних представників.
 
У разі якщо повернення дитини до батьків, інших законних представників є неможливим чи суперечить її інтересам, органи опіки та піклування здійснюють заходи щодо надання дитині статусу дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування, захисту її житлових та майнових прав, влаштування в одну із форм виховання, яка найбільше відповідає найкращим інтересам дитини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n244 стаття 23 Закону України "Про охорону дитинства"]).
 
Міністерство освіти і науки України з метою виконання законодавчих вимог Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" розробило спільно з Міністерством молоді та спорту України для використання у профілактичній освітній діяльності Методичні рекомендації щодо запобігання та протидії насильству. ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v5480729-18 Методичні рекомендації щодо запобігання та протидії насильству: лист від 18.05.2018 № 1/11-548].)
 
На підставі аналізу літератури та наукових джерел щодо запобігання і протидії насильству сформульовано рекомендації соціальним працівникам, соціальним педагогам, психологам, педагогічним працівникам, батькам у разі звернення до них постраждалих від насильства.
 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0262-19 Порядок проведення та документування результатів медичного обстеження постраждалих осіб від домашнього насильства, та надання їм медичної допомоги закріплено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 01.02.2019 № 278]. Працівники освіти у своїй діяльності щодо запобігання та протидії домашньому насильству керуються наказом Міністерства освіти і науки України від 02.10.2018 № 1047 "[https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-metodichnih-rekomendacij-shodo-viyavlennya-reaguvannya-na-vipadki-domashnogo-nasilstva-i-vzayemodiyi-pedagogichnih-pracivnikiv-iz-inshimi-organami-ta-sluzhbami Про затвердження Методичних рекомендацій щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодія педагогічних працівників із іншими органами та службами"].
 
==Відповідальність==
=== Адміністративна відповідальність ===
'''Перелік правопорушень за які передбачено адміністративну відповідальність:'''
* доведення неповнолітнього до стану сп'яніння ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1918 стаття 180 КУпАП]);
* невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1948 стаття 184 КУпАП]);
* вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1859 стаття 173 КУпАП]).
 
=== Кримінальна відповідальність ===
Захист від найбільш небезпечних порушень прав неповнолітніх забезпечує '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]'''. Він містить як загальні норми, що захищають всіх громадян від жорстокого поводження, так і норми, безпосередньо спрямовані на захист життя, здоров'я та недоторканності неповнолітнього.
 
'''До переліку дій, які можна розглядати як жорстоке поводження з дітьми та за які передбачено кримінальну відповідальність відносяться :'''
* доведення до самогубства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n779 стаття 120 ККУ]);
* умисне тяжке тілесне ушкодження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n786 стаття 121 ККУ]);
* умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n792 стаття 122 ККУ]);
* умисне легке тілесне ушкодження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n804 стаття 125 ККУ]);
* побої й мордування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n810 стаття 126 ККУ]);
* домашнє насильство ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n810 стаття 126 ККУ])
* катування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n816 стаття 127 ККУ])
* необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n822 стаття 128 ККУ]);
* погроза вбивством ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n825 стаття 129 ККУ]);
* незаконне проведення аборту або стерилізації  ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n855 стаття 134 ККУ]);
* неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n875 стаття 137 ККУ]);
* експлуатація дітей ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n953 стаття 150 ККУ])
* використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 стаття 150-1 ККУ])
* примушування до шлюбу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3438 стаття 150-2 ККУ])
* зґвалтування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n976 стаття 152 ККУ]);
* сексуальне насильство ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n986 стаття 153 ККУ]);
* примушування до вступу в статевий зв'язок ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n994 стаття 154 ККУ]);
* статеві зносини з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n999 стаття 155 ККУ]);
* розбещення неповнолітніх ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1006 стаття 156 ККУ]);
* злісне невиконання обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1104 стаття 166 ККУ]);
* втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2108 стаття 304 ККУ]);
* схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2194 стаття 315 ККУ]);
* спонукання неповнолітніх до застосування допінгу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2259 стаття 323 ККУ]);
* схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2270 стаття 324 ККУ])
* невиконання обмежувальних заходів, обмежувальних приписів або непроходження програми для кривдників ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2781 стаття 390 ККУ]).
 
== Див. додатково ==
* <span style="color:#008B45">Див. додатково </span> [[Позбавлення батьківських прав: підстави та порядок розгляду]]
* <span style="color:#008B45">Див. додатково </span> [[Притулок для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі]]
* <span style="color:#008B45">Див. додатково </span> [[Соціальні послуги окремим соціальним групам, які перебувають у складних життєвих обставинах, та порядок їх надання]]
* <span style="color:#008B45">Див. додатково </span> [[Вчинення насильства в сім'ї]]
* <span style="color:#008B45">Див. додатково</span>  [[Запобігання та протидія домашньому насильству]]
* <span style="color:#008B45">Див. додатково</span>  [[Відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Сімейне право]]
[[Категорія:Сімейне право]]
[[Категорія:Діти]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Домашнє насильство]]

Версія за 14:46, 5 січня 2021

Нормативна база

  1. Конституція України
  2. Конвенція ООН про права дитини
  3. Конвенція Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства
  4. Європейська конвенція про здійснення прав дітей
  5. Цивільний кодекс України
  6. Сімейний кодекс України
  7. Кримінальний кодекс України
  8. Кодекс України про адміністративні правопорушення
  9. Законом України "Про охорону дитинства"
  10. Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"
  11. Постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 658 "Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі"
  12. Постанова Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2018 року № 800 "Деякі питання соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров'ю"
  13. Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини"
  14. Спільний Наказ Міністерства у справах сім'ї, молоді та спорту України та Міністерства внутрішніх справ України від 07 вересня 2009 року № 3131/386 "Про затвердження Інструкції щодо порядку взаємодії структурних підрозділів, відповідальних за реалізацію державної політики щодо попередження насильства в сім'ї, служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та відповідних підрозділів органів внутрішніх справ з питань здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї"
  15. Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 01 лютого 2019 року № 278 "Порядок проведення та документування результатів медичного обстеження постраждалих осіб від домашнього насильства, та надання їм медичної допомоги"
  16. Наказ Міністерства освіти і науки України від 02 жовтня 2018 року № 1047 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодія педагогічних працівників із іншими органами та службами"
  17. Лист Міністерства освіти і науки України від 18 травня 2018 року № 1/11-548 "Методичні рекомендації щодо запобігання та протидії насильству"
  18. Лист Міністерства освіти і науки від 30.10.2018  № 1/9-656 "Про перелік діагностичних методик щодо виявлення та протидії домашньому насильству відносно дітей"

Загальні положення

На підставі положень Конституції України і Конвенції ООН про права дитини 26 квітня 2001 р. в Україні був прийнятий Закон "Про охорону дитинства", який визначає охорону дитинства стратегічним загальнонаціональним пріоритетом і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток встановлює основні засади державної політики у цій сфері.

Домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Дитина, яка постраждала від домашнього насильства (постраждала дитина), - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства (стаття 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству").

Будь-які дії, що вчиняються щодо постраждалої дитини у сфері захисту її прав, базуються на принципах, визначених Конвенцією Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства, Європейською конвенцією про здійснення прав дітей та законодавчими актами України.

Дитина, яка перебуває у складних життєвих обставинах, - дитина, яка потрапила в умови, що негативно впливають на її життя, стан здоров'я та розвиток у зв'язку з інвалідністю, тяжкою хворобою, безпритульністю, перебуванням у конфлікті із законом, залученням до найгірших форм дитячої праці, залежністю від психотропних речовин та інших видів залежності, жорстоким поводженням, зокрема домашнім насильством, ухилянням батьків, осіб, які їх замінюють, від виконання своїх обов'язків, обставинами стихійного лиха, техногенних аварій, катастроф, воєнних дій чи збройних конфліктів тощо, що встановлено за результатами оцінки потреб дитини.

Жорстоке поводження з дитиною - будь-які форми фізичного, психологічного, сексуального або економічного насильства над дитиною, зокрема домашнього насильства, а також будь-які незаконні угоди стосовно дитини, зокрема вербування, переміщення, переховування, передача або одержання дитини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману, шантажу чи уразливого стану дитини (стаття 1 Закону України "Про охорону дитинства").

Жорстоким поводженням з дитиною є:

Кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім'ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що ґрунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключають приниження честі та гідності дитини 

Держава здійснює захист дитини від:

  • усіх форм домашнього насильства та інших проявів жорстокого поводження з дитиною, експлуатації, включаючи сексуальне насильство, у тому числі з боку батьків або осіб, які їх замінюють;
  • втягнення у злочинну діяльність, залучення до вживання алкоголю, наркотичних засобів і психотропних речовин;
  • залучення до екстремістських релігійних психокультових угруповань та течій, використання її для створення та розповсюдження порнографічних матеріалів, примушування до проституції, жебрацтва, бродяжництва, втягнення до азартних ігор тощо.

Держава через органи опіки і піклування, служби у справах дітей, центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, кол-центр з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей у порядку, встановленому законодавством, надає дитині та особам, які піклуються про неї, необхідну допомогу у запобіганні та виявленні випадків жорстокого поводження з дитиною, передачі інформації про ці випадки для розгляду до відповідних уповноважених законом органів для проведення розслідування і вжиття заходів щодо припинення насильства (стаття 10 Закону України "Про охорону дитинства").

Держава гарантує всім дітям рівний доступ до безоплатної правової допомоги, необхідної для забезпечення захисту їхніх прав, на підставах та в порядку, встановлених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги (стаття 3  Закону України "Про охорону дитинства").

Права та обов'язки батьків

Правовий захист дітей відповідно батьки (усиновителі) є законними представниками своїх дітей. Вони мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини, а також непрацездатних сина або дочки як їх законні представники без спеціальних на те повноважень (ст. 242 Цивільного кодексу України).

Правовий захист дітей відповідно є предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (стаття 11 Закону України "Про охорону дитинства").

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону (стаття 12 Закону України "Про охорону дитинства").

Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини (стаття 150 Сімейного кодексу України):

  • виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї і родини, свого народу, своєї Батьківщини;
  • піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток;
  • забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя;
  • поважати дитину;
  • забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини;
  • забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
  • ухилення батьків від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини є підставою позбавлення батьківських прав.
  • виникнення загрози життю і здоров'ю дитини є підставою для відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав.

Органи які здійснюють захист дітей від насильства

До органів та установ, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, належать (стаття 6 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству") :

  • служби у справах дітей;
  • уповноважені підрозділи органів Національної поліції України;
  • органи управління освітою, навчальні заклади, установи та організації системи освіти;
  • органи охорони здоров'я, установи та заклади охорони здоров'я;
  • центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
  • суди;
  • прокуратура;
  • уповноважені органи з питань пробації.

До загальних служб підтримки постраждалих осіб належать заклади, які, у тому числі, надають допомогу постраждалим особам:

  • центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;
  • притулки для дітей;
  • центри соціально-психологічної реабілітації дітей;
  • соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка);
  • центри соціально-психологічної допомоги;
  • територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг);
  • інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги постраждалим особам.

До спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб належать притулки для постраждалих осіб, центри медико-соціальної реабілітації постраждалих осіб, кол-центр з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей :

Дитина вправі особисто звернутися до органу опіки та піклування, служби у справах дітей, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, інших уповноважених органів за захистом своїх прав, свобод і законних інтересів.

Координація дій різних органів і служб у напрямі подолання насильства щодо дитини

Усі дії щодо дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах, спрямовуються на захист прав та інтересів дитини, усунення причин таких обставин і забезпечення безпечних умов її утримання та виховання, надання їй та її батькам комплексу необхідних послуг та соціальної допомоги.

Суб'єкти соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю в процесі своєї професійної діяльності здійснюють заходи з виявлення дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, надають їм комплекс послуг у межах повноважень, визначених законодавством, інформують інших суб'єктів, органи опіки та піклування в разі необхідності здійснення комплексних заходів щодо захисту прав та інтересів дитини та надання підтримки батькам чи притягнення їх до відповідальності. Суб'єкти соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю забезпечують ведення обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах.

У разі якщо у зв'язку із складними життєвими обставинами дитина тимчасово не проживає чи не може проживати із своїми батьками, іншими законними представниками, її утримання та виховання можуть здійснювати родичі, сім’я патронатного вихователя, центри соціально-психологічної реабілітації дітей, притулки для дітей служб у справах дітей, інші установи для дітей (незалежно від форми власності та підпорядкування), в яких створені належні умови для проживання, виховання, навчання та реабілітації дитини відповідно до її потреб.

Уповноважені органи, що здійснюють соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю, зобов'язані в максимально короткий термін запропонувати сім'ї дитини комплекс послуг, спрямованих на мінімізацію чи повне подолання складних життєвих обставин, та сприяти поверненню дитини до батьків, інших законних представників.

У разі якщо повернення дитини до батьків, інших законних представників є неможливим чи суперечить її інтересам, органи опіки та піклування здійснюють заходи щодо надання дитині статусу дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування, захисту її житлових та майнових прав, влаштування в одну із форм виховання, яка найбільше відповідає найкращим інтересам дитини (стаття 23 Закону України "Про охорону дитинства").

Міністерство освіти і науки України з метою виконання законодавчих вимог Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" розробило спільно з Міністерством молоді та спорту України для використання у профілактичній освітній діяльності Методичні рекомендації щодо запобігання та протидії насильству. (Методичні рекомендації щодо запобігання та протидії насильству: лист від 18.05.2018 № 1/11-548.)

На підставі аналізу літератури та наукових джерел щодо запобігання і протидії насильству сформульовано рекомендації соціальним працівникам, соціальним педагогам, психологам, педагогічним працівникам, батькам у разі звернення до них постраждалих від насильства.

Порядок проведення та документування результатів медичного обстеження постраждалих осіб від домашнього насильства, та надання їм медичної допомоги закріплено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 01.02.2019 № 278. Працівники освіти у своїй діяльності щодо запобігання та протидії домашньому насильству керуються наказом Міністерства освіти і науки України від 02.10.2018 № 1047 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодія педагогічних працівників із іншими органами та службами".

Відповідальність

Адміністративна відповідальність

Перелік правопорушень за які передбачено адміністративну відповідальність:

  • доведення неповнолітнього до стану сп'яніння (стаття 180 КУпАП);
  • невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей (стаття 184 КУпАП);
  • вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування (стаття 173 КУпАП).

Кримінальна відповідальність

Захист від найбільш небезпечних порушень прав неповнолітніх забезпечує Кримінальний кодекс України. Він містить як загальні норми, що захищають всіх громадян від жорстокого поводження, так і норми, безпосередньо спрямовані на захист життя, здоров'я та недоторканності неповнолітнього.

До переліку дій, які можна розглядати як жорстоке поводження з дітьми та за які передбачено кримінальну відповідальність відносяться :

Див. додатково