Захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
(Не показані 13 проміжних версій 7 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
=== Нормативно-правові акти ===
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року]
* [https://cedem.org.ua/library/rezolyutsiya-1165-1998-pravo-na-pryvatnist/ Резолюція 1165 (1998) Право на приватність]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Циільний процесуальний Кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний Кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2782-12 Закон України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3759-12 Закон України Про телебачення і радіомовлення"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3759-12 Закон України Про телебачення і радіомовлення"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2782-12 Закон України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів"]
* [https://cedem.org.ua/library/rezolyutsiya-1165-1998-pravo-na-pryvatnist/ Резолюція 1165 (1998) Право на приватність]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_001700-09 Постанова Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи"]
== Визначення понять честі, гідності та ділової репутації ==
Чинне законодавство не містить конкретного визначення понять гідності, честі чи ділової  репутації,  оскільки  вони  є  морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту. 
 
Зазвичай під '''гідністю''' слід розуміти ''визнання цінності  кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінност''і, тобто кожна людина - особистість, яка заслуговує на повагу до себе.
 
З '''честю''' пов'язується ''позитивна соціальна оцінка особи  в  очах  оточуючих'', яка    ґрунтується  на  відповідності  її  ''діянь''  (поведінки) загальноприйнятим  ''уявленням  про  добро  і  зло.''
 
Під  '''діловою репутацією  фізичної  особи'''  розуміється  ''набута  особою суспільна оцінка  її  ділових  і  професійних  якостей  при  виконанні  нею трудових,  службових, громадських чи інших обов'язків.''
 
Під '''діловою репутацією  юридичної  особи''',  у  тому  числі  підприємницьких товариств,  фізичних осіб - підприємців,  адвокатів, нотаріусів та інших осіб,  розуміється ''оцінка їх  підприємницької,  громадської, професійної  чи  іншої  діяльності,  яку  здійснює  така  особа як учасник суспільних відносин''.
 
Виключення становить наведене в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність"] поняття ділової репутації, яка визначається як відомості, зібрані Національним банком України, про відповідність діяльності юридичної або фізичної особи, у тому числі керівників юридичної особи та власників істотної участі у такій юридичній особі, вимогам закону, діловій практиці та професійній етиці, а також відомості про порядність, професійні та управлінські здібності фізичної особи.  '''Зазначене  поняття  застосовується  до правовідносин, на які поширюється цей Закон.'''
== Право на повагу до честі, гідності та недоторканність ділової репутації==
Право на повагу до честі, гідності та недоторканність ділової репутації закріплено у статтях 297, 299 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] (далі - ЦК України), а саме вказаними нормами встановлено, що:
* Кожен має право на повагу до його гідності та честі.
* Гідність та честь фізичної особи є недоторканними.
* Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
* Фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації.
* Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.


=== Судова практика===
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38173514 Постанова судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 2 квітня 2014 року]
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/70866768 Постанова судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року]   
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/54005080 Постанова судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 25 листопада 2015 року]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/980_066 Рішення ЄСПЛ від 8 липня 1986 року(Справа Лінгенса)]
== Визначення понять честі, гідності та ділової репутації ==
Поняття честі і гідності є досить близькими, взаємозалежними та взаємопов'язаними, однак не тотожними.
Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, або честі. У науці цивільного права поняття честь і гідність - це важливі духовні нематеріальні блага, втілені у самій особі громадянина або юридичної особи.
* '''Честь''' - це певна соціальна оцінка громадянина або юридичної особи, яка визначається вчинками, виробничою діяльністю та поглядами конкретної особи в контексті норм суспільного життя.
* '''Гідність''' - це самооцінка особою своїх ділових, моральних та інших соціальних якостей. Існують певні об'єктивні критерії при визначенні честі і гідності, які підлягають оцінці на предмет їх порушення чи не порушення.
* '''Під діловою репутацією''' розуміють існуючі в суспільстві уявлення про ділові та інші якості людини чи юридичної особи.
== Зміст права на честь, гідність, ділову репутацію==
Право на честь, гідність, ділову репутацію складається з правомочності володіння, користування і розпорядження названими благами.
* Правомочність з володіння характеризується можливістю володіти честю, гідністю, діловою репутацією незалежно від третіх осіб і вимагати від будь-якої фізичної та юридичної особи не порушувати ці блага.
* Правомочність з користування полягає в можливості використовувати відповідні уявлення про себе, що склалося у різних сферах для досягнення певної мети чи отримання інших благ.
* Правомочність з розпорядження названими благами полягає в можливості її зміни тільки за волевиявленням самої особи чи її діяннями, що можуть до цього призвести.
== Способи захисту честі, гідності і ділової репутації ==
== Способи захисту честі, гідності і ділової репутації ==
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статей 94, 277 ЦК України] фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації,  має  право  на відповідь, а також на спростування цієї інформації.


Вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, '''належить позивачеві''' – особі, чиє немайнове право було порушене, або законні представники осіб, що не мають повної дієздатності. Якщо ж розглядати судовий порядок захисту порушеного права на повагу честі, гідності та ділової репутації, то варто зауважити, що позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред'явити фізична особа у разі поширення про  неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім'ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права. <br />
'''Недостовірною вважається  інформація''', яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або  які  існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).  


'''Захист честі, гідності і ділової репутації''' право громадянина та юридичної особи вимагати через суд спростування недостовірної інформації (відомостей, що не відповідають дійсності або викладені неправдиво), яка принижує їхню честь, гідність чи ділову репутацію або завдає шкоди їхнім інтересам. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).<br />
'''При цьому слід враховувати такі відмінності:'''  
# при спростуванні поширена інформація визнається недостовірною, а при реалізації права на відповідь - особа  має  право на  висвітлення власної точки зору щодо поширеної інформації та обставин порушення особистого немайнового права без визнання її  недостовірною; 
# спростовує  недостовірну інформацію особа, яка її поширила, а відповідь дає особа, стосовно якої поширено інформацію.  


Право на захист честі, гідності і ділової репутації закріплено Конституцією України (ч. 4 ст. 32), Цивільним кодексом України (ст. 277). Питання процедури захисту честі, гідності і ділової репутації також роз'яснив [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_001700-09 Верховний Суд України у своїй постанові пленуму № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи"] від 27 лютого 2009 р.
Способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути,  крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про  відшкодування збитків та [[Відшкодування моральної шкоди|моральної шкоди]], заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі.  Зазначені вимоги розглядаються у відповідності до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди (пункт 27 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_001700-09 постанова Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи"]).  
=== Суб'єкти права на захист ===
=== Суб'єкти права на захист ===
Якщо поширено недостовірну інформацію про особу, яка померла, з відповідним позовом вправі звернутися члени її сім'ї, близькі родичі та інші заінтересовані особи, навівши у заяві такі обставини: характер свого зв'язку з особою, щодо якої поширено недостовірну інформацію; у який спосіб це порушило особисті немайнові права особи, яка звертається до суду.  
Позови про захист гідності,  честі  чи ділової  репутації вправі пред'явити фізична особа у разі  поширення  про  неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також  інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім'ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права.
У разі поширення недостовірної інформації, що порушує особисті немайнові права юридичної особи або її структурного підрозділу, позов вправі пред'явити орган цієї юридичної особи.<br />
 
Відповідачами у праві про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.<br />
'''При поширенні такої недостовірної інформації стосовно малолітніх, неповнолітніх чи недієздатних осіб''' з відповідним позовом до суду вправі  звернутися їх законні представники.
Відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 277 ЦК судовий захист гідності, честі та ділової репутації внаслідок поширення про особу недостовірної інформації не виключається і в разі, якщо особа, яка поширила таку інформацію, невідома (наприклад, при направленні анонімних або псевдонімних листів чи звернень, смерті фізичної особи чи ліквідації юридичної особи, поширення інформації в мережі Інтернет особою, яку неможливо ідентифікувати, тощо). У такому випадку суд вправі за заявою заінтересованої особи встановити факт неправдивості цієї інформації та спростувати її в порядку окремого провадження. Така заява розглядається за правилами, визначеними розділом IV ЦПК.<br />
 
У разі доведеності обставин, на які посилається заявник, суд лише констатує факт, що поширена інформація є неправдивою, та спростовує її. При цьому тягар доказування недостовірності поширеної інформації покладається на заявника, який несе витрати, пов'язані з її спростуванням. Встановлення такого факту можливо лише у тому разі, коли  особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома.
Якщо поширено недостовірну інформацію '''про особу, яка померла,''' з відповідним позовом вправі звернутися члени її сім'ї, близькі родичі та інші заінтересовані особи, навівши у заяві такі обставини: характер свого зв'язку з особою, щодо якої поширено недостовірну інформацію; у який спосіб це порушило особисті немайнові права особи, яка звертається до суду.  
=== Юридичний склад правопорушення ===
 
Щодо змісту самого правопорушення, то його юридичним складом,  наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:   
У разі поширення недостовірної   інформації,   що   порушує особисті '''немайнові права юридичної особи'''  або її структурного підрозділу, позов вправі пред'явити орган цієї юридичної особи.  
 
=== Юридичний склад правопорушення ===
Юридичним складом правопорушення,  наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:   
# поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який  спосіб;   
# поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який  спосіб;   
# поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи,  тобто позивача;   
# поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи,  тобто позивача;   
# поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;   
# поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;   
# поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.<br />
# поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право (пункт 15 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_001700-09 постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи"]).
'''Під поширенням інформації''' слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.<br />
 
Поширенням інформації також є  вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної  особи  або  ділової репутації фізичної та юридичної особи.<br />
'''Під поширенням інформації слід розуміти:'''
Проте необхідно враховувати, що повідомлення оспорюваної інформації лише особі, якої вона стосується, не може визнаватись її поширенням, якщо особа, яка повідомила таку інформацію, вжила достатніх заходів конфіденційності для того, щоб ця інформація не стала доступною третім особам.<br />
* опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації;  
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).<br />
* поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку;
Згідно з положеннями статті 277 ЦК і статті 10 ЦПК обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.<br />
* викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам;  
* повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах,
* а також в іншій формі хоча б одній особі.  
 
Поширенням інформації також є  вивішування (демонстрація) в громадських   місцях   плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою   порочать гідність, честь фізичної  особи  або  ділової репутації фізичної та юридичної особи.  
 
[[Файл:Зразок Позовної заяви про захист честі, гідності та ділової репутації.odt|міні]]
=== Юрисдикція ===
Слід виходити  з  компетенції суду щодо розгляду цивільних справ, зазначеної в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України], та враховувати  положення [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 статей 1, 20 Господарського процесуального кодексу України].  
 
Оскільки характер спірних правовідносин є цивільно-правовим (незалежно  від суб'єктного складу), то <u>всі справи  зазначеної  категорії  підлягають розгляду в [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|порядку цивільного судочинства]], за винятком справ про захист ділової репутації між юридичними особами та іншими суб'єктами підприємницької діяльності у сфері господарювання та іншої підприємницької діяльності, що розглядаються в порядку господарського судочинства. </u>
 
Справи зазначеної категорії не можуть розглядатися за правилами [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України], оскільки такі спори не мають публічно-правового  характеру, навіть якщо стороною в ньому виступає суб'єкт владних повноважень.


Задовольняючи позов, суд зазначає, чи було порушено особисте немайнове право особи, яка саме інформація визнана недостовірною та порочить гідність, честь чи ділову репутацію позивача, а також вказати на спосіб захисту порушеного особистого немайнового права.<br />
Якщо суд ухвалює рішення про право на відповідь або про спростування поширеної недостовірної інформації, то у судовому рішенні за необхідності суд  може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо).<br />
У судовому рішенні також має бути зазначено строк, у межах якого відповідь чи спростування повинно бути оприлюднено.<br />
Що ж до моральної шкоди, її визначають як втрати немайнового характеру внаслідок душевного дискомфорту, переживань, страждань, приниження честі, гідності та ділової репутації, ускладнень особистого життя, що спричинені фізичним болем та стражданнями, які особа зазнала ушкодженням здоров'я, знищенням, пошкодженням чи незаконним вилученням майна, образами чи інших протиправних дій; це погіршення ділових чи інтимних стосунків, взаємин у сім'ї, на роботі, в неформальних колективах, з друзями, родичами, знайомими, зниження творчої активності і погіршення результатів творчої діяльності; виникнення депресії чи психічних розладів; втрата чи марнування часу, порушення звичайних життєвих зв'язків, ускладнення ділової чи політичної кар'єри та інші негативні наслідки у сфері особистого і суспільного життя, що стались внаслідок порушення права на повагу честі, гідності або ділової репутації.<br />
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, часу й зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану, наміру, з яким діяв заподіювач шкоди тощо.<br />
=== Позовна давність ===  
=== Позовна давність ===  
Позовна давність на вимоги про відшкодування моральної шкоди у даному випадку обчислюється так само, як за вимогами про захист гідності, честі чи ділової репутації.<br />
Вимоги про захист гідності, честі чи  ділової  репутації випливають  із порушення особистих немайнових прав, тому '''позовна давність на  них  не  поширюється''',  крім  випадків,  встановлених  законом, зокрема [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 пунктом 2 частини другої статті 258 ЦК України] і [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2782-12 статтею 37 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні"] ('''в даному випадку застосовується спеціальна позовна давність в один рік''').
Процесуальне правонаступництво за вимогою про відшкодування моральної шкоди не допускається.
 
Позовна давність на вимоги про відшкодування моральної шкоди у даному випадку обчислюється так само, як за вимогами про захист гідності, честі чи ділової репутації.


Процесуальне правонаступництво за вимогою про відшкодування моральної шкоди не допускається. Разом з тим,  відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частини третьої статті 1230 ЦК України] до  спадкоємця  переходить  право  на  відшкодування моральної шкоди,  яке було присуджено судом спадкодавцеві за  його життя.
=== Судовий збір ===
=== Судовий збір ===
Позовна заява про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репуиації фізичної або юридичної особи, а саме:
За подання до суду позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, справляється судовий збір у ставках:
* позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
* за подання позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
* позовної заяви про відшкодування моральної шкоди - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
* за подання позовної заяви про відшкодування моральної шкоди - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
 
'''Автоматичний розрахунок судового збору''' [http://court.gov.ua/affairs/sudytax/ на сайті «Судова влада»]
== Судова практика==
 
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/980_066 Рішення Європейського суду з прав людини від 8 липня 1986 року (Справа Лінгенса)]
*[http://reyestr.court.gov.ua/Review/89578246 Постанова Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі №757/72390/17-ц]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/89180567 Постанов Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 280/1402/19]
*[http://reyestr.court.gov.ua/Review/88601314 Постанова Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі №760/19488/19]
*[http://reyestr.court.gov.ua/Review/87985027 Постанова Верховного Суду від 25 лютого 2020 року у справі №727/6371/17]
{| class="wikitable"
!'''Позиція  суду'''
!'''Рішення  суду'''
|-
| colspan="2" |'''Питання  визначення належного позивача та відповідача'''
|-
|Становлення належності відповідачів й  обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду  справи. Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в  мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник  веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній  заяві.
 
Якщо автор поширеної інформації невідомий або його  особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також  коли інформація є анонімною і доступ до сайту - вільним, належним  відповідачем є власник веб-сайту, на якому розміщено зазначений інформаційний  матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для  поширення недостовірної інформації.
 
Якщо недостовірна інформація, що принижує честь,  гідність чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному  ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової  інформації, то при розгляді відповідних позовів суди мають керуватися  нормами, які регулюють діяльність засобів масової інформації.
 
Пред`явлення позову до неналежного відповідача є  самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
|Постанова Верховного Суду від 18.12.2019 року по справі № 742/286/17
 
 
 
|-
|Якщо посадова чи службова особа виступає не від  імені юридичної особи і не при виконанні посадових (службових) обов’язків, і  при цьому поширює неправдиву інформацію, то належним відповідачем є саме  вона. Тобто для визначення належного відповідача судам необхідно з’ясовувати,  від імені кого ця посадова чи службова особа виступає.
|Постанова Верховного Суду від 29 серпня 2018 року року по справі № 761/29315/16-ц
|-
|Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної  інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та  власник веб– сайту, яких позивач повинен установити та зазначити в позовній  заяві. Якщо позивач заявляє вимоги до одного з належних відповідачів, які  спільно поширили недостовірну інформацію, суд вправі залучити до участі у  справі іншого співвідповідача лише у разі неможливості розгляду справи без  його участі
|Постанова Верховного Суду від 13 лютого 2019 року року по справі № 439/1469/15-ц
|-
| colspan="2" |'''Щодо  предмету позову та доказів'''
|-
|Суди повинні розмежовувати справи про захист  гідності, честі та ділової репутації шляхом спростування недостовірної  інформації від правовідносин, пов’язаних з інформаційним правом, тобто, коли  поширюється інформація, хоча і правдива та така, яка не підлягає  спростуванню, проте Конституцією України та іншими законами вона охороняється  як конфіденційна.
|Постанова Верховного Суду від 31.10.2019 року по справі № 760/20787/18
|-
|Відповідно до статті 277 ЦК України предметом  судового захисту не можуть бути оціночні судження, думки, переконання,  критична оцінка певних фактів і недоліків, які як вираження суб’єктивної  думки й поглядів відповідача не можна перевірити щодо їх відповідності  дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що  відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини  щодо тлумачення положень статті 10 Конвенції (рішення Європейського суду з  прав людини від 8 липня 1986 року у справі «Лінгенс проти Австрії» (Lingens  v. Austria), § 46). Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації  недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та  з’ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
|Постанова Верховного Суду від 10 квітня 2019 року по справі № 398/4136/15-ц
|-
|Зміст позовних вимог, що викладені у прохальній  частині позовної заяви, не містить жодних конкретних посилань на те, яку саме  інформацію чи висловлювання, поширені в зазначених публікаціях, зокрема в  мережі «Інтернет», слід визнати недостовірною, такою, що принижує гідність, честь  чи ділову репутацію позивача та потребує спростування, і такі вимоги не були  уточнені позивачем під час розгляду справи в суді першої інстанції
|Постанова Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року року по справі № 201/6995/17
|}
==Корисні посилання==
*[https://minjust.gov.ua/m/vidpovidalnist-za-rozpovsyudjennya-nedostovirnoi-informatsii Відповідальність за розповсюдження недостовірної інформації]


==Див. також==
*[[Відшкодування моральної шкоди]]
*[[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Особисті немайнові права фізичної особи]]
[[Категорія:Особисті немайнові права фізичної особи]]

Версія за 13:17, 30 травня 2022

Нормативна база

Визначення понять честі, гідності та ділової репутації

Чинне законодавство не містить конкретного визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту.

Зазвичай під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, тобто кожна людина - особистість, яка заслуговує на повагу до себе.

З честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло.

Під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків.

Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Виключення становить наведене в статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" поняття ділової репутації, яка визначається як відомості, зібрані Національним банком України, про відповідність діяльності юридичної або фізичної особи, у тому числі керівників юридичної особи та власників істотної участі у такій юридичній особі, вимогам закону, діловій практиці та професійній етиці, а також відомості про порядність, професійні та управлінські здібності фізичної особи. Зазначене поняття застосовується до правовідносин, на які поширюється цей Закон.

Право на повагу до честі, гідності та недоторканність ділової репутації

Право на повагу до честі, гідності та недоторканність ділової репутації закріплено у статтях 297, 299 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а саме вказаними нормами встановлено, що:

  • Кожен має право на повагу до його гідності та честі.
  • Гідність та честь фізичної особи є недоторканними.
  • Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
  • Фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації.
  • Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Способи захисту честі, гідності і ділової репутації

Відповідно до статей 94, 277 ЦК України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

При цьому слід враховувати такі відмінності:

  1. при спростуванні поширена інформація визнається недостовірною, а при реалізації права на відповідь - особа має право на висвітлення власної точки зору щодо поширеної інформації та обставин порушення особистого немайнового права без визнання її недостовірною;
  2. спростовує недостовірну інформацію особа, яка її поширила, а відповідь дає особа, стосовно якої поширено інформацію.

Способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі. Зазначені вимоги розглядаються у відповідності до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди (пункт 27 постанова Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи").

Суб'єкти права на захист

Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред'явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім'ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права.

При поширенні такої недостовірної інформації стосовно малолітніх, неповнолітніх чи недієздатних осіб з відповідним позовом до суду вправі звернутися їх законні представники.

Якщо поширено недостовірну інформацію про особу, яка померла, з відповідним позовом вправі звернутися члени її сім'ї, близькі родичі та інші заінтересовані особи, навівши у заяві такі обставини: характер свого зв'язку з особою, щодо якої поширено недостовірну інформацію; у який спосіб це порушило особисті немайнові права особи, яка звертається до суду.

У разі поширення недостовірної інформації, що порушує особисті немайнові права юридичної особи або її структурного підрозділу, позов вправі пред'явити орган цієї юридичної особи.

Юридичний склад правопорушення

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:

  1. поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;
  2. поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;
  3. поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;
  4. поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право (пункт 15 постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи").

Під поширенням інформації слід розуміти:

  • опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації;
  • поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку;
  • викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам;
  • повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах,
  • а також в іншій формі хоча б одній особі.

Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.

Файл:Зразок Позовної заяви про захист честі, гідності та ділової репутації.odt

Юрисдикція

Слід виходити з компетенції суду щодо розгляду цивільних справ, зазначеної в статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, та враховувати положення статей 1, 20 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки характер спірних правовідносин є цивільно-правовим (незалежно від суб'єктного складу), то всі справи зазначеної категорії підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, за винятком справ про захист ділової репутації між юридичними особами та іншими суб'єктами підприємницької діяльності у сфері господарювання та іншої підприємницької діяльності, що розглядаються в порядку господарського судочинства.

Справи зазначеної категорії не можуть розглядатися за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки такі спори не мають публічно-правового характеру, навіть якщо стороною в ньому виступає суб'єкт владних повноважень.

Позовна давність

Вимоги про захист гідності, честі чи ділової репутації випливають із порушення особистих немайнових прав, тому позовна давність на них не поширюється, крім випадків, встановлених законом, зокрема пунктом 2 частини другої статті 258 ЦК України і статтею 37 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" (в даному випадку застосовується спеціальна позовна давність в один рік).

Позовна давність на вимоги про відшкодування моральної шкоди у даному випадку обчислюється так само, як за вимогами про захист гідності, честі чи ділової репутації.

Процесуальне правонаступництво за вимогою про відшкодування моральної шкоди не допускається. Разом з тим, відповідно до частини третьої статті 1230 ЦК України до спадкоємця переходить право на відшкодування моральної шкоди, яке було присуджено судом спадкодавцеві за його життя.

Судовий збір

За подання до суду позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, справляється судовий збір у ставках:

  • за подання позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
  • за подання позовної заяви про відшкодування моральної шкоди - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Автоматичний розрахунок судового збору на сайті «Судова влада»

Судова практика

Позиція суду Рішення суду
Питання визначення належного позивача та відповідача
Становлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.

Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайту - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Якщо недостовірна інформація, що принижує честь, гідність чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів суди мають керуватися нормами, які регулюють діяльність засобів масової інформації.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Постанова Верховного Суду від 18.12.2019 року по справі № 742/286/17


Якщо посадова чи службова особа виступає не від імені юридичної особи і не при виконанні посадових (службових) обов’язків, і при цьому поширює неправдиву інформацію, то належним відповідачем є саме вона. Тобто для визначення належного відповідача судам необхідно з’ясовувати, від імені кого ця посадова чи службова особа виступає. Постанова Верховного Суду від 29 серпня 2018 року року по справі № 761/29315/16-ц
Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб– сайту, яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо позивач заявляє вимоги до одного з належних відповідачів, які спільно поширили недостовірну інформацію, суд вправі залучити до участі у справі іншого співвідповідача лише у разі неможливості розгляду справи без його участі Постанова Верховного Суду від 13 лютого 2019 року року по справі № 439/1469/15-ц
Щодо предмету позову та доказів
Суди повинні розмежовувати справи про захист гідності, честі та ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації від правовідносин, пов’язаних з інформаційним правом, тобто, коли поширюється інформація, хоча і правдива та така, яка не підлягає спростуванню, проте Конституцією України та іншими законами вона охороняється як конфіденційна. Постанова Верховного Суду від 31.10.2019 року по справі № 760/20787/18
Відповідно до статті 277 ЦК України предметом судового захисту не можуть бути оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які як вираження суб’єктивної думки й поглядів відповідача не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положень статті 10 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 8 липня 1986 року у справі «Лінгенс проти Австрії» (Lingens v. Austria), § 46). Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з’ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. Постанова Верховного Суду від 10 квітня 2019 року по справі № 398/4136/15-ц
Зміст позовних вимог, що викладені у прохальній частині позовної заяви, не містить жодних конкретних посилань на те, яку саме інформацію чи висловлювання, поширені в зазначених публікаціях, зокрема в мережі «Інтернет», слід визнати недостовірною, такою, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію позивача та потребує спростування, і такі вимоги не були уточнені позивачем під час розгляду справи в суді першої інстанції Постанова Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року року по справі № 201/6995/17

Корисні посилання

Див. також