Застосування заходів фізичного впливу і спеціальних засобів до ув’язнених та засуджених, які тримаються у слідчих ізоляторах

Нормативна база

• Закон України " Про попереднє ув'язнення" від 30 червня 1993 року № 3352-XII;
  

• Правила внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України затверджені наказом Міністерства юстиції України 18.03.2013 року №460/5.

Підстави застосування заходів фізичного впливу і спеціальних засобів

Працівники місця попереднього ув'язнення мають право застосовувати заходи фізичного впливу і спеціальні засоби для:

• припинення фізичного опору;
• припинення насильницьких дій;
• припинення безчинства;
• подолання протидії законним вимогам адміністрації, якщо інші способи не забезпечили виконання покладених на неї обов'язків.

Порядок застосування заходів фізичного впливу і спеціальних засобів

Застосуванню заходів фізичного впливу, спеціальних засобів повинно передувати попередження про такий намір. Без попередження заходи фізичного впливу і спеціальні засоби можуть застосовуватися, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров’ю персоналу СІЗО або інших осіб.

У разі неможливості уникнути застосування заходів фізичного впливу вони не повинні перевищувати міри, необхідної для виконання покладених на адміністрацію місця попереднього ув'язнення обов'язків, і мають зводитися до завдання якнайменшої шкоди здоров'ю правопорушників. У разі необхідності адміністрація місця попереднього ув'язнення зобов'язана негайно подати допомогу потерпілим.

Працівник місця попереднього ув'язнення, який застосував заходи фізичного впливу або спеціальні засоби примусу, рапортом повідомляє про це безпосереднього начальника для негайного сповіщення прокурора.

Усі особи, щодо яких були застосовані заходи фізичного впливу, спеціальні засоби або вогнепальна зброя, підлягають обов'язковому медичному огляду.

Про поранення або смерть, заподіяння тяжких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що сталися внаслідок застосування заходів фізичного впливу або спеціальних засобів, а також про всі випадки застосування вогнепальної зброї адміністрація місця попереднього ув'язнення повинна негайно письмово повідомити прокурора.

Види заходів фізичного впливу і спеціальних засобів

Працівники місця попереднього ув'язнення мають право застосовувати заходи фізичного впливу і спеціальні засоби, а саме:

• прийоми рукопашного бою;
• наручники;
• гумові палиці;
• гамівні сорочки;
• сльозоточиві речовини;
• світлозвукові пристрої відволікаючої дії;
• водомети;
• бронемашини;
• використовувати службових собак;
• інші технічні засоби.

Порядок застосування гамівної сорочки до ув’язнених та засуджених, які тримаються у слідчих ізоляторах

Гамівна сорочка застосовується лише за розпорядженням начальника СІЗО або особи, яка виконує його обов’язки, у присутності чергового помічника і обов’язково під наглядом медичного працівника цієї установи та лише у випадках прояву ув’язненим чи засудженим буйства або безчинства. Висновок медичного працівника про неможливість застосування гамівної сорочки до ув’язненого чи засудженого підлягає виконанню.

У разі відсутності начальника СІЗО або особи, яка виконує його обов’язки, розпорядження про застосування гамівної сорочки може бути надано черговим помічником, про що складається рапорт.

До неповнолітніх, жінок, осіб похилого віку та інвалідів гамівна сорочка не застосовується.

Гамівна сорочка одягається трьома молодшими інспекторами в порожній камері або іншому ізольованому приміщенні. Правопорушник у гамівній сорочці поміщується на матрац обличчям угору i тримається в ній до заспокоєння, але не більше двох годин.

Увесь час перебування у гамівній сорочці правопорушник повинен бути під наглядом молодшого інспектора та медичного працівника. Зняття гамівної сорочки проводиться трьома молодшими інспекторами.

Посадові особи СІЗО, які застосовували гамівну сорочку, доповідають про це начальнику СІЗО рапортом та складають акт, де зазначаються причини, обставини, місце її застосування, час перебування в ній буйної особи. У разі необхідності можуть зазначатися інші відомості, пов’язані із застосуванням гамівної сорочки.

Акт підписується присутніми черговим помічником, медичним працівником СІЗО та молодшими інспекторами, які брали участь у застосуванні гамівної сорочки. Акт затверджується начальником СІЗО, копія якого долучається до особової справи ув’язненого чи засудженого.

Порядок застосування наручників до ув’язнених та засуджених, які тримаються у слідчих ізоляторах

Наручники застосовуються за розпорядженням начальника СІЗО, його заступників, чергового помічника i його заступника, старшого по корпусному відділенню i начальника варти з переміщення ув’язнених і засуджених у випадках:

• вчинення фізичного опору персоналу СІЗО, проявів буйства (до заспокоєння) або за наявності інформації, що ув’язнені або засуджені можуть вчинити втечу чи завдати шкоди оточуючим;
• відмови від переміщення, слідування до карцеру;
• виведення з камер та переміщення засуджених до довічного позбавлення волі, ув’язнених і засуджених, які схильні до втечі, нападу на адміністрацію та захоплення заручників з урахуванням фізичних вад ув’язнених і засуджених, а також стану їх здоров’я;
• переміщення після затримання ув’язненого або засудженого, який вчинив втечу;
• спроби самогубства, членоушкодження, нападу на ув’язнених і засуджених або інших осіб.
  

Посадові особи СІЗО застосовують наручники, доки в цьому є нагальна потреба.

При застосуванні наручників руки ув’язненого чи засудженого тримаються за спиною, через кожні дві години посадовими особами СІЗО здійснюється перевірка стану фіксації замків (у разі необхідності здійснюється послаблення фіксації), а медичним працівником - стану його здоров’я. При цьому у разі доцільності подальшого їх застосування посадовою особою СІЗО складається обґрунтований рапорт.

Наручники знімаються при відправленні індивідуальних потреб, за вказівкою лікаря та посадових осіб, які дали розпорядження на їх застосування, або за наказом начальника, вищого за посадою. Про застосування наручників складається рапорт.

Порядок застосування вогнепальної зброї до ув’язнених та засуджених, які тримаються у слідчих ізоляторах

У разі вчинення ув’язненими чи засудженими нападу чи іншої умисної дії, що безпосередньо загрожує життю або здоров’ю персоналу СІЗО та ociб, які перебувають на території СІЗО, а також втечі з-під варти як винятковий захід допускається застосування вогнепальної зброї, якщо іншими заходами припинити такі дії неможливо.

Зброя застосовується без попередження:

• при збройному нападі на персонал СІЗО та ociб, які перебувають на території СІЗО;
• при іншому явному нападі на осіб, перерахованих в абзаці другому цього пункту, коли їх життю загрожує безпосередня небезпека;
• щодо ув’язненого або засудженого, який тікає зі зброєю або на транспортному засобі під час його руху;
• при втечі вночі, в умовах недостатньої видимості, а також у лісистій місцевості;
• при затриманні ув’язненого або засудженого, який чинить збройну протидію.

Зброя застосовується після попереджувального вигуку: "Стій, стрілятиму" i пострілу вгору:

• на огороджених об’єктах при спробі ув’язненого або засудженого подолати лінію охорони, а у всіx інших випадках після подолання лінії охорони (крім випадків застосування зброї без попередження);
• при переслідуванні ув’язненого або засудженого;
• при збройному нападі на персонал СІЗО та ociб, які перебувають на території СІЗО, коли відсутня безпосередня загроза їх життю.

Після поранення або смерті в результаті застосування зброї забезпечується охорона місця події до прибуття прокурора, дізнавача або слідчого. У випадках смерті або поранення ув’язненого або засудженого за межами СІЗО, коли немає можливості забезпечити охорону місця події силами варти, посадова особа СІЗО повідомляє про те, що сталося, начальника СІЗО або начальника територіального органу внутрішніх справ, для надання допомоги варті в забезпеченні охорони місця події. Особам, які поранені в результаті застосування зброї, надається медична допомога.

Випадки використання службових собак

Службові собаки застосовуються:

• для охорони території та приміщень СІЗО;
• під час виведення ув’язнених чи засуджених з камер та їх супроводу на прогулянку, санітарну обробку, господарські роботи, а також переміщення на пункти обміну та у зворотному напрямку;
• час огляду транспортних засобів i вантажів;
• для виявлення наркотичних засобів;
• для розшуку, затримання та супроводу ув’язнених або засуджених, які вчинили втечу.

Обмеження щодо застосування заходів фізичного впливу і спеціальних засобів

Забороняється нанесення ударів гумовою палицею по голові, шиї, ключичній ділянці, животу та статевих органах, а кийком типу "тонфа" - по голові, шиї, сонячному сплетінні, ключичній ділянці, низу живота, статевих органах, нирках, куприку.

Особливості щодо застосування заходів фізичного впливу і спеціальних засобів до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та неповнолітніх

Забороняється застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та неповнолітніх, крім випадків вчинення ними групового нападу, що загрожує життю або здоров'ю працівників місця попереднього ув'язнення або інших осіб, чи збройного опору.

До неповнолітніх, жінок, осіб похилого віку та інвалідів застосування гамівної сорочки забороняється.

Наслідки застосування заходів фізичного впливу і спеціальних засобів

Про застосування сльозогінних речовин, гумових палиць та фізичної сили посадова особа складає рапорт, який розглядається начальником СІЗО або особою, яка виконує його обов’язки, реєструється у спеціальному журналі та долучається до особової справи ув’язненого чи засудженого. Одночасно медичним працівником СІЗО здійснюється огляд цієї особи, результати якого заносяться в її медичну картку.

У кожному випадку поранення або смерті, заподіяння тяжких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що сталися внаслідок застосування заходів фізичного впливу або спеціальних засобів, а також про всі випадки застосування вогнепальної зброї начальник СІЗО негайно письмово повідомляє прокурора, безпосереднього начальника i проводить службове розслідування.

При пострілах, які не потягли за собою смерті, поранення та інших тяжких наслідків, начальник СІЗО організовує проведення службового розслідування.