Засвідчення справжності підпису на документах

Нормативна база

• Закон України «Про нотаріат»
• Постанова Кабінету міністрів України від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану»
• Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»
• Наказ Міністерства юстиції України від 11.11.2011 № 3306/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування»
• Декрет Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 «Про державне мито»

Загальна інформація

Засвідчення справжності підпису на документах є однією з поширених нотаріальних дій, якою підтверджується, що підпис, який зроблений на документі проставлений саме тією людиною, що звернулася за такою послугою. Законодавчою основою вчинення такої дії є стаття 78 Закону України «Про нотаріат».

Засвідчення справжності підпису на документах

Засвідчити підпис на документі має право:

1. нотаріус;
2. посадова особа органу місцевого самоврядування;
3. посадова особа консульської установи України;
4. начальник установи виконання покарань.

При засвідченні справжності підпису особа, яка це робить, не підтверджує інформацію, викладену в документі, а лише підтверджує, що підпис було зроблено певною людиною.
У випадку, коли, особа має фізичні вади, хворобу або внаслідок інших поважних причин не може самостійно підписати документ, замість неї підписується інша людина. У цьому випадку необхідно встановити особу як того, хто підписався, так і того, за кого ця особа підписалася. При чому про причини, з яких людина, заінтересована у вчиненні нотаріальної дії, не могла підписати документ, зазначається в посвідчувальному написі.

Випадки, у яких забороняється засвідчення справжності підпису на документах

• зміст документа суперечить закону
• документ має характер угоди
• документ містить у собі відомості, що порочать честь і гідність людини.

Також не можна засвідчувати справжність підпису особи на документі, у якому стверджуються обставини, право посвідчення яких належить лише відповідному державному органові (наприклад, час народження, шлюбу, смерті, наявність хвороби, інвалідності, права власності на майно тощо). Справжність підпису на зазначених документах може бути засвідчена у випадку, якщо документ призначений для подання до компетентних органів іншої держави.

Засвідчення справжності підпису на документах нотаріусами в період воєнного стану

З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено режим воєнного стану.

Реєстр нотаріусів, які працюють під час війни

Від початку введення воєнного стану на території України нотаріуси працюють з урахуванням низки особливостей.
Так, відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» під час воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування засвідчення справжності підпису на документах дозволено без використання спеціальних бланків, на білому аркуші паперу.
Такий документ має обов’язково містити реквізити нотаріуса, нанесені за допомогою комп’ютерної техніки:

• зображення Державного Герба України;
• прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса;
• найменування державної нотаріальної контори (для державного нотаріуса);
• назву нотаріального округу (для приватного нотаріуса)
• номер свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю;
• адресу робочого місця, номер телефону, адреси електронної пошти нотаріуса.

Вартість

За засвідчення справжності кожного підпису на документах, у тому числі справжності підпису перекладача (за кожний документ) стягується державне мито у розмірі 0,02 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (0,34 грн) - пп "р", п.3 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 «Про державне мито».
Також необхідно оплатити послуги нотаріуса, як приватного, так і державного.

Див. також

• Вчинення посадовими особами органів місцевого самоврядування нотаріальних дій
• Засвідчення вірності копій документів
• Нотаріальне засвідчення вірності перекладу