Запобігання та протидія домашньому насильству: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
м (Valentyna.nykonchuk перейменував сторінку з Попередження насильства в сім’ї на Запобігання та протидія домашньому насильству без створення...)
м (надано перелік осіб які підпадають під вчинення домашнього насильства)
(Не показані 11 проміжних версій 6 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс]  
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс]  
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]  
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]  
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс]  
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]  
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]  
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]  
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2789-14 Закон України "Про попередження насильства в сім'ї"]  
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2229-19/paran2#n2 Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]  
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]  
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/20/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/20/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2558-14 Закон України "Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю"]  
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2558-14 Закон України "Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю"]  
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про національну поліцію"]   
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]   
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/616-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2003 року № 616 "Порядок розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім'ї або реальну його загрозу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/658-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 658 "Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі"]
 
== Органи, які здійснюють протидію та попередження насильства в сім’ї ==
Здійснення  заходів  з  попередження  насильства в сім'ї в межах наданих їм повноважень покладається на:<br />
 
* центральний  орган  виконавчої  влади,  що  забезпечує формування державної  політики з питань попередження насильства в сім'ї;
* центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну  політику з питань попередження насильства в сім’ї;
* уповноважені підрозділи органів Національної поліції
* органи опіки і піклування:
* спеціалізовані  установи для осіб, які вчинили насильство в сім'ї, та жертв такого насильства (кризові центри,  центри медико-соціальної  реабілітації  жертв  насильства  в сім'ї.
 
== Уповноважені підрозділи органів Національної поліції ==
 
Уповноважені підрозділи органів Національної поліції у сфері попередження насильства в сім'ї:<br />
 
# виявляють причини і умови,  що сприяють проявам насильства  в сім'ї,  вживають  у  межах  своїх  повноважень  заходів  щодо  їх усунення;
# беруть на профілактичний облік  осіб,  схильних  до  вчинення насильства в сім'ї,  та проводять виховно-попереджувальну роботу з ними;
# відвідують сім'ї,  члени яких перебувають на  профілактичному обліку,  за  місцем їх проживання і проводять з ними профілактичну роботу;
# виносять офіційні    попередження    членам    сім'ї    про неприпустимість вчинення насильства в сім'ї;
# приймають та  розглядають  у  межах  своїх  повноважень, визначених законом,  заяви і повідомлення про насильство  в  сім'ї або про реальну загрозу його вчинення;
# вживають відповідних  заходів  щодо  припинення  насильства в сім'ї,  а також дій  членів  сім'ї,  що  направлені  на  виконання реальної загрози вчинення насильства в сім'ї;
# направляють жертв  насильства  в  сім'ї  до  спеціалізованих установ для осіб,  які вчинили насильство в сім'ї, та жертв такого насильства;
# виносять захисні  приписи - спеціальна форма реагування уповноважених  підрозділів  органів  Національної  поліції  щодо  захисту  жертви  насильства  в  сім'ї,  яким особі, яка вчинила насильство в сім'ї, забороняється  вчиняти  певні  дії  стосовно  жертви  насильства в сім'ї;
# контролюють виконання вимог захисних приписів;
# направляють осіб, які вчинили насильство в сім'ї, до кризових центрів для проходження корекційної програми;
# здійснюють інші  повноваження  щодо попередження насильства в сім'ї, передбачені законом.
<br />
 
    Повноваження    уповноважених    підрозділів    органів Національної  поліції  поширюються  на  випадки,  коли  жертва насильства  в сім'ї або особа, стосовно якої існує реальна загроза  вчинення  насильства в сім'ї, а також особа, що вчинила насильство в сім'ї, не досягли 18-річного віку.
 
== Органи опіки і піклування ==
 
Органи опіки та пілкування, відповідно до своїх повноважень, надають допомогу у  відновленні  порушених  прав  та  захисті законних інтересів неповнолітнім, які мають батьків і проживають у сім'ях,  дітям сиротам,  які залишилися без піклування  батьків  і виховуються в сім'ях опікунів (піклувальників),  прийомних сім'ях, дитячих будинках сімейного типу,  а також членам сім'ї, визнаним в судовому  порядку  недієздатними,  у  випадках,  коли стосовно них вчинено або існує реальна загроза вчинення насильства в сім'ї;представляють  у  суді  інтереси дітей та недієздатних членів сім'ї,  які  вчинили  насильство  в  сім'ї  або  стали  жертвами насильства в сім'ї.
 
== Спеціалізовані  установи для осіб, які вчинили насильство в сім'ї, та жертв такого насильства ==
=== Кризові центри ===
Кризові центри для членів сімей,  в яких вчинено насильство в сім'ї або існує реальна загроза  його  вчинення.<br />
Працівники кризових центрів:<br />
 
# здійснюють прийом  членів  сім'ї,  які можуть стати або стали  жертвами насильства в сім'ї;
# здійснюють прийом осіб,  які вчинили насильство в сім'ї,  для    проходження корекційної програми - це програма,  спрямована  на формування гуманістичних  цінностей  та ненасильницької  моделі  поведінки в сім'ї  особи, яка вчинила насильство в сім'ї.
# організують надання  необхідної психологічної,  педагогічної, медичної,  юридичної допомоги членам сім'ї,  які можуть стати  або стали жертвами насильства в сім'ї;
# відповідно до можливостей надають  притулок  для  тимчасового перебування  членам  сім'ї,  які  можуть  стати або стали жертвами насильства в сім'ї;
# повідомляють членів  сім'ї,  де  виникає  реальна  загроза вчинення  насильства  в  сім'ї  або  де  було вчинено насильство в сім'ї,  про  права,  заходи   і  послуги,  якими  вони  можуть скористатися;
# повідомляють  уповноважені  підрозділи  органів  Національної поліції  про  виявлені  факти  реальної  загрози  застосування насильства  в  сім'ї  або  про  факти  вчинення такого насильства;
# у випадках, установлених законом, вживають вичерпних заходів щодо  забезпечення  доступу  до  безоплатної  правової  допомоги. <br />
<br />
=== Центри медико-соціальної  реабілітації  жертв  насильства  в сім'ї ===
 
Центри медико-соціальної  реабілітації  жертв  насильства  в сім'ї можуть створюватися в системі діючих закладів охорони здоров'я.<br />
В центри медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім'ї поміщаються жертви насильства в сім'ї (з їхньої згоди або на їхнє прохання) на підставі рішення медичної комісії  центру.  Щодо дитини  необхідна згода одного з батьків, усиновителів, опікуна чи піклувальника,  у разі, якщо вони не зазнали насильства від одного
з них, або органу опіки і піклування. Жертви  насильства  в  сім'ї  перебувають  у  центрах медико-соціальної реабілітації протягом терміну,  необхідного  для їхнього  лікування та психо-соціальної  реабілітації.  За  їхнім бажанням вони можуть пройти  курс  лікування  та  психо-соціальної реабілітації амбулаторно.<br />
Працівники  центрів  медико-соціальної  реабілітації жертв
насильства в сім'ї:<br />
 
надають жертвам насильства в сім'ї первинну  медико-санітарну і психологічну  допомогу,  окремі  види психіатричної допомоги на підставах  та  в  порядку,  передбачених  Законом  України  "Про психіатричну допомогу" ,іншими законами;
за необхідності  направляють  жертв  насильства  в  сім'ї для відповідного подальшого лікування;
організовують надання    юридичних    консультацій    жертвам насильства  в  сім'ї та у випадках, установлених законом, вживають вичерпних  заходів  щодо  забезпечення  доступу  до  безоплатної правової допомоги;
повідомляють  про  вчинене  насильство  в  сім'ї уповноважені підрозділи  органів  Національної  поліції
надають інформацію  з  питань попередження насильства в сім'ї на запит уповноважених органів.<br />
 
Органи виконавчої влади,  органи місцевого самоврядування, підприємства,  установи  і  організації  незалежно  від  форми власності,  об'єднання  громадян,  а також окремі громадяни можуть сприяти у здійсненні заходів з попередження насильства в сім'ї.
 
== Підстави та порядок розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім’ї ==
 
До підстав для вжитят заходів щодо попередження насильства в сім'ї належать:<br />
 
# заява про допомогу жертви насильства в сім'ї або члена сім'ї, стосовно якого існує реальна загроза вчинення насильства в сім'ї;
# висловлене жертвою  насильства  в  сім'ї  або  членом  сім'ї, стосовно якого існує реальна загроза вчинення насильства в  сім'ї, бажання  на  вжиття  заходів  з  попередження насильства в сім'ї у разі, якщо повідомлення або заява надійшли не від нього особисто;
# отримання повідомлення про застосування  насильства  в  сім'ї або  реальної  загрози його вчинення стосовно дитини, яка є членом цієї  сім’ї,  чи  недієздатного  члена  сім'ї.<br />
 
Прийняття, облік і розгляд заяв здійснюється за місцем проживання постраждалого від насильства в сім'ї або члена сім'ї, стосовно якого існує реальна загроза вчинення насильства, Мінсоцполітики, структурним підрозділом, відповідальним за реалізацію державної політики щодо запобігання насильству в сім’ї, відповідної місцевої держадміністрації, відповідним підрозділом органу Національної поліції (далі - органи).<br />
 
Усна заява викладається заявником і записується посадовою особою відповідного органу, а письмова - надсилається поштою або подається особисто, або передається через іншу особу.
У заяві зазначається прізвище, ім'я та по батькові, місце проживання постраждалого від насильства в сім'ї або члена сім'ї, стосовно якого існує реальна загроза вчинення насильства, а також міститься інформація про те, ким вчинено насильство в сім'ї, час і місце його вчинення, умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування, інші обставини вчинення насильства в сім'ї або реальної загрози його вчинення.<br />
 
Заява одразу після надходження до Мінсоцполітики, структурного підрозділу, відповідального за реалізацію державної політики щодо запобігання насильству в сім’ї, відповідної місцевої держадміністрації реєструється в журналі обліку заяв про вчинення насильства в сім'ї, а до відповідного підрозділу органу Національної поліції - у книзі обліку заяв про злочини та пригоди. Відомості про особисте життя та інша інформація, що міститься у заяві, не підлягають розголошенню.


== Строки розгляду питання ==
== Поняття домашнього насильства та його види ==
'''Домашнє насильство''' - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь  (стаття 1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2229-19/paran2#n2 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" (далі - Закон)].  <br />Статтею 126-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 Кримінального кодексу України] '''домашнє насильство''' визначене, як умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.<br /><u>Домашнє насильство, у свою чергу, поділяється на такі види:</u>
# '''економічне насильство''' - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;
# '''психологічне насильство''' - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи;
# '''сексуальне насильство''' - форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності;
# '''фізичне насильство''' - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
{| class="wikitable"
|+
|'''Важливо!''' Урядова "гаряча лінія" '''15-47''', де надаються інформаційні, психологічні та юридичні консультації чоловікам та жінкам, які постраждали від домашнього насильства, насильства за ознакою статі, насильства стосовно дітей, або з питань загрози вчинення такого насильства, а також надається психологічна допомоги потерпілим від домашнього насильства жінкам, чоловікам, дітям.
|}
Постраждалими від домашнього насильства можуть бути:
* подружжя;
* колишнє подружжя;
* наречені;
* мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя);
* особи, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти;
* особи, які мають спільну дитину (дітей);
* батьки (мати, батько) і дитина (діти);
* дід (баба) та онук (онука);
* прадід (прабаба) та правнук (правнучка);
* вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка);
* рідні брати і сестри;
* інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука);
* діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими;
* опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням;
* прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім’ї патронатного вихователя.
Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, за умови спільного проживання.[[Файл:Види насильства.png|міні]]


Органи розглядають заяву '''не більше ніж протягом трьох днів'''. Якщо виникає потреба у перевірці викладених у заяві фактів та з'ясуванні додаткових обставин, заява розглядається '''не більше ніж протягом семи календарних днів.'''<br />
== Суб'єкти, які здійснюють заходи у сфері протидію домашньому насильству ==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2229-19/paran2#n2 Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"] у своїх нормах чітко визначає перелік суб`єктів, які наділені відповідними повноваженнями для захисту осіб, які постраждали від домашнього насильства.


У разі коли заява стосується неповнолітнього чи недієздатного члена сім'ї, відповідна інформація подається службі у справах дітей та органу опіки і піклування.
=== Органи Національної поліції ===
Відповідний підрозділ органу Національної поліції інформує протягом трьох днів про отримання заяви структурний підрозділ, відповідальний за реалізацію державної політики щодо запобігання насильству в сім’ї, відповідної місцевої держадміністрації.<br />
До повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать:
* виявлення фактів домашнього насильства та своєчасне реагування на них;
*  прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, у тому числі розгляд повідомлень, що надійшли до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, вжиття заходів для його припинення та надання допомоги постраждалим особам з урахуванням результатів оцінки ризиків у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спільно з Національною поліцією України;
* інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися;
* винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників;
* взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством;
* здійснення контролю за виконанням кривдниками спеціальних заходів протидії домашньому насильству протягом строку їх дії;
* анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством;
* взаємодія з іншими суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
* звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.<br />
Важливим є той факт, що поліцейські можуть проникати до житла особи без вмотивованого рішення суду в невідкладних випадках, пов’язаних із припиненням вчинюваного акту домашнього насильства, у разі безпосередньої небезпеки для життя чи здоров’я постраждалої особи.


Термін обмеження по захисному припису встановлюються  '''до 90  діб  з  дня  погодження  захисного припису з прокурором.
=== Органи управління освіти, навчальні заклади та установи системи освіти ===
'''<br />
==== Органи управління освітою: ====
До повноважень органів управління освітою у сфері запобігання та протидії домашньому насильству відповідно до компетенції належать:


'''Відмова у прийнятті та розгляді заяви не допускається.'''
* забезпечення підготовки фахівців відповідної кваліфікації та галузі знань з метою належного виконання ними функцій із запобігання та протидії домашньому насильству;
* забезпечення впровадження в навчально-виховний процес на всіх освітніх рівнях, у тому числі включення до навчальних програм і планів, питань запобігання та протидії домашньому насильству;
* забезпечення включення до освітньо-професійних програм під час встановлення державних стандартів освіти питань запобігання та протидії домашньому насильству;
* участь у підготовці (перепідготовці, підвищенні кваліфікації) фахівців, які представляють суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
* забезпечення включення до навчальних та виховних програм питань запобігання та протидії домашньому насильству;
* методичне забезпечення навчальних закладів з питань запобігання та протидії домашньому насильству;
* звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.


== Відповідальність за вчинення насильства в сім’ї ==
==== Навчальні заклади та установи системи освіти ====
Навчальні заклади та установи системи освіти під час здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству:


Члени сім'ї,   які  вчинили  насильство  в  сім'ї, несуть '''кримінальну''', '''адміністративну''' чи '''цивільно-правову відповідальність'''.<br />
* проводять з учасниками навчально-виховного процесу виховну роботу із запобігання та протидії домашньому насильству;
* повідомляють не пізніше однієї доби службу у справах дітей, уповноважені підрозділи органів Національної поліції України у разі виявлення фактів домашнього насильства стосовно дітей або отримання відповідних заяв чи повідомлень;
* проводять інформаційно-просвітницькі заходи з учасниками навчально-виховного процесу з питань запобігання та протидії домашньому насильству, у тому числі стосовно дітей та за участю дітей, приділяючи особливу увагу формуванню небайдужого ставлення учнів до постраждалих дітей, усвідомлення необхідності невідкладного інформування вчителів про випадки домашнього насильства, що стали їм відомі, повідомлення про такі випадки до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей;
* організовують роботу практичного психолога та/або соціального педагога з постраждалими дітьми;
* звітують центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.


Кримінальну відповідальність передбачено за втягнення батьками неповнолітніх у злочинну діяльність, у пияцтво, у заняття жебрацтвом, азартними іграми.
=== Органи, установи і заклади охорони здоров`я ===
За вчинення легких тілесних ушкоджень при прояві насильства в сім’ї настає кримінальна відповідальність згідно з ст. 125 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].<br />
==== Органи охорони здоров`я ====
Умисне легке тілесне ушкодження - '''карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.'''<br />
До повноважень органів охорони здоров’я у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать:
Умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, - карається '''штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до одного року, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.''' <br />


Частина 2 статті 155 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]  вчинені батьком, матір'ю, вітчимом, мачухою, опікуном чи піклувальником, особою, на яку покладено обов'язки щодо виховання потерпілого або піклування про нього, або якщо вони спричинили безплідність чи інші тяжкі наслідки, - '''караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого'''.<br />
* розроблення та затвердження стандарту надання медичної допомоги постраждалим особам або особам, які ймовірно постраждали від домашнього насильства;
* затвердження порядку проведення та документування результатів медичного обстеження постраждалих осіб;
Також, санкція ст. 156 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального Кодексу України] визначає відповідальність за вчинення розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, - '''караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк'''.<br />
* методичне забезпечення установ і закладів охорони здоров’я з питань запобігання та протидії домашньому насильству;
* звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Ті самі дії, вчинені щодо малолітньої особи або батьком, матір'ю, вітчимом, мачухою, опікуном чи піклувальником, особою, на яку покладено обов'язки щодо виховання потерпілого або піклування про нього, - '''караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого'''.<br />
==== Установи і заклади охорони здоров`я ====
Установи і заклади охорони здоров’я під час здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству:
Відповідно до норми статті 173-2 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, не проходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї, -'''тягнуть за собою громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин або адміністративний арешт на строк до семи діб.'''<br />
* повідомляють уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про виявлення ушкоджень, що могли виникнути внаслідок вчинення домашнього насильства, а в разі виявлення ушкоджень у дитини - також службу у справах дітей;
* у разі виявлення тілесних ушкоджень забезпечують в установленому порядку проведення медичного обстеження постраждалих осіб;
* у разі виявлення ушкоджень сексуального характеру направляють постраждалих осіб на тестування на ВІЛ-інфекцію;
* надають медичну допомогу постраждалим особам з урахуванням індивідуальних потреб;
* інформують постраждалих осіб про заходи та соціальні послуги, якими вони можуть скористатися;
* звітують центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.


Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, тягнуть за собою '''громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
=== Загальні та спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб ===
'''
Загальні та спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб у межах своїх повноважень здійснюють:
* прийом і розгляд заяв від постраждалих осіб або їхніх представників про отримання допомоги, зокрема соціальних послуг для осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах;
* інформування місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, уповноважених підрозділів органів Національної поліції України про виявлення фактів домашнього насильства за наявності добровільної поінформованої згоди постраждалих осіб, крім випадків вчинення насильства стосовно дітей та недієздатних осіб або виявлення актів насильства кримінального характеру, коли така згода не вимагається; у разі виявлення факту домашнього насильства стосовно дитини - інформування не пізніше однієї доби служби у справах дітей та уповноважених підрозділів органів Національної поліції України;
* оцінку потреб постраждалих осіб;
* надання постраждалим особам повної та вичерпної інформації про їхні права і можливості отримання ними дієвої допомоги;
* надання відповідно до компетенції постраждалим особам соціальних послуг, медичної, соціальної, психологічної допомоги на безоплатній основі, сприяння наданню правової допомоги, а також забезпечення тимчасового притулку для таких осіб та їхніх дітей у порядку, передбаченому законодавством;
* інформування в установленому законодавством порядку місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування про осіб, яким надавалася допомога, та про результати її надання.
== Спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству ==
До спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать:
# [[Підстави та порядок застосування термінового заборонного припису стосовно кривдника|терміновий заборонний припис стосовно кривдника]];
# [[Підстави та порядок звернення із заявою про видачу обмежувального припису|обмежувальний припис стосовно кривдника]];
# [[проведення профілактичної роботи щодо кривдника, який вчинив домашнє насильство]]
# [[Проходження корекційних програм особами, які вчиняють насильство в сім'ї|направлення кривдника на проходження програми для кривдників]].


[[Категорія:Сімейне право]]
[[Категорія:Сімейне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]
[[Категорія:Домашнє насильство]]

Версія за 14:47, 30 липня 2021

Нормативна база

Поняття домашнього насильства та його види

Домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (стаття 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" (далі - Закон).
Статтею 126-1 Кримінального кодексу України домашнє насильство визначене, як умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.
Домашнє насильство, у свою чергу, поділяється на такі види:

  1. економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;
  2. психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи;
  3. сексуальне насильство - форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності;
  4. фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Важливо! Урядова "гаряча лінія" 15-47, де надаються інформаційні, психологічні та юридичні консультації чоловікам та жінкам, які постраждали від домашнього насильства, насильства за ознакою статі, насильства стосовно дітей, або з питань загрози вчинення такого насильства, а також надається психологічна допомоги потерпілим від домашнього насильства жінкам, чоловікам, дітям.

Постраждалими від домашнього насильства можуть бути:

  • подружжя;
  • колишнє подружжя;
  • наречені;
  • мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя);
  • особи, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти;
  • особи, які мають спільну дитину (дітей);
  • батьки (мати, батько) і дитина (діти);
  • дід (баба) та онук (онука);
  • прадід (прабаба) та правнук (правнучка);
  • вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка);
  • рідні брати і сестри;
  • інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука);
  • діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими;
  • опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням;
  • прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім’ї патронатного вихователя.

Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, за умови спільного проживання.

Види насильства.png

Суб'єкти, які здійснюють заходи у сфері протидію домашньому насильству

Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" у своїх нормах чітко визначає перелік суб`єктів, які наділені відповідними повноваженнями для захисту осіб, які постраждали від домашнього насильства.

Органи Національної поліції

До повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать:

  • виявлення фактів домашнього насильства та своєчасне реагування на них;
  • прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, у тому числі розгляд повідомлень, що надійшли до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, вжиття заходів для його припинення та надання допомоги постраждалим особам з урахуванням результатів оцінки ризиків у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спільно з Національною поліцією України;
  • інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися;
  • винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників;
  • взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством;
  • здійснення контролю за виконанням кривдниками спеціальних заходів протидії домашньому насильству протягом строку їх дії;
  • анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством;
  • взаємодія з іншими суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
  • звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Важливим є той факт, що поліцейські можуть проникати до житла особи без вмотивованого рішення суду в невідкладних випадках, пов’язаних із припиненням вчинюваного акту домашнього насильства, у разі безпосередньої небезпеки для життя чи здоров’я постраждалої особи.

Органи управління освіти, навчальні заклади та установи системи освіти

Органи управління освітою:

До повноважень органів управління освітою у сфері запобігання та протидії домашньому насильству відповідно до компетенції належать:

  • забезпечення підготовки фахівців відповідної кваліфікації та галузі знань з метою належного виконання ними функцій із запобігання та протидії домашньому насильству;
  • забезпечення впровадження в навчально-виховний процес на всіх освітніх рівнях, у тому числі включення до навчальних програм і планів, питань запобігання та протидії домашньому насильству;
  • забезпечення включення до освітньо-професійних програм під час встановлення державних стандартів освіти питань запобігання та протидії домашньому насильству;
  • участь у підготовці (перепідготовці, підвищенні кваліфікації) фахівців, які представляють суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
  • забезпечення включення до навчальних та виховних програм питань запобігання та протидії домашньому насильству;
  • методичне забезпечення навчальних закладів з питань запобігання та протидії домашньому насильству;
  • звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Навчальні заклади та установи системи освіти

Навчальні заклади та установи системи освіти під час здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству:

  • проводять з учасниками навчально-виховного процесу виховну роботу із запобігання та протидії домашньому насильству;
  • повідомляють не пізніше однієї доби службу у справах дітей, уповноважені підрозділи органів Національної поліції України у разі виявлення фактів домашнього насильства стосовно дітей або отримання відповідних заяв чи повідомлень;
  • проводять інформаційно-просвітницькі заходи з учасниками навчально-виховного процесу з питань запобігання та протидії домашньому насильству, у тому числі стосовно дітей та за участю дітей, приділяючи особливу увагу формуванню небайдужого ставлення учнів до постраждалих дітей, усвідомлення необхідності невідкладного інформування вчителів про випадки домашнього насильства, що стали їм відомі, повідомлення про такі випадки до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей;
  • організовують роботу практичного психолога та/або соціального педагога з постраждалими дітьми;
  • звітують центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Органи, установи і заклади охорони здоров`я

Органи охорони здоров`я

До повноважень органів охорони здоров’я у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать:

  • розроблення та затвердження стандарту надання медичної допомоги постраждалим особам або особам, які ймовірно постраждали від домашнього насильства;
  • затвердження порядку проведення та документування результатів медичного обстеження постраждалих осіб;
  • методичне забезпечення установ і закладів охорони здоров’я з питань запобігання та протидії домашньому насильству;
  • звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Установи і заклади охорони здоров`я

Установи і заклади охорони здоров’я під час здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству:

  • повідомляють уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про виявлення ушкоджень, що могли виникнути внаслідок вчинення домашнього насильства, а в разі виявлення ушкоджень у дитини - також службу у справах дітей;
  • у разі виявлення тілесних ушкоджень забезпечують в установленому порядку проведення медичного обстеження постраждалих осіб;
  • у разі виявлення ушкоджень сексуального характеру направляють постраждалих осіб на тестування на ВІЛ-інфекцію;
  • надають медичну допомогу постраждалим особам з урахуванням індивідуальних потреб;
  • інформують постраждалих осіб про заходи та соціальні послуги, якими вони можуть скористатися;
  • звітують центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Загальні та спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб

Загальні та спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб у межах своїх повноважень здійснюють:

  • прийом і розгляд заяв від постраждалих осіб або їхніх представників про отримання допомоги, зокрема соціальних послуг для осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах;
  • інформування місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, уповноважених підрозділів органів Національної поліції України про виявлення фактів домашнього насильства за наявності добровільної поінформованої згоди постраждалих осіб, крім випадків вчинення насильства стосовно дітей та недієздатних осіб або виявлення актів насильства кримінального характеру, коли така згода не вимагається; у разі виявлення факту домашнього насильства стосовно дитини - інформування не пізніше однієї доби служби у справах дітей та уповноважених підрозділів органів Національної поліції України;
  • оцінку потреб постраждалих осіб;
  • надання постраждалим особам повної та вичерпної інформації про їхні права і можливості отримання ними дієвої допомоги;
  • надання відповідно до компетенції постраждалим особам соціальних послуг, медичної, соціальної, психологічної допомоги на безоплатній основі, сприяння наданню правової допомоги, а також забезпечення тимчасового притулку для таких осіб та їхніх дітей у порядку, передбаченому законодавством;
  • інформування в установленому законодавством порядку місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування про осіб, яким надавалася допомога, та про результати її надання.

Спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству

До спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать:

  1. терміновий заборонний припис стосовно кривдника;
  2. обмежувальний припис стосовно кривдника;
  3. проведення профілактичної роботи щодо кривдника, який вчинив домашнє насильство
  4. направлення кривдника на проходження програми для кривдників.