Заміна сторони у виконавчому провадженні: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
(Не показані 12 проміжних версій 5 користувачів)
Рядок 4: Рядок 4:
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/606-14 Закон України «Про виконавче провадження»]  
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України «Про виконавче провадження»]  
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3477-15 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»]  
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3477-15 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»]  
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства в Україні]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства в Україні]
== Правове регулювання виконання судових рішень на території України ==
== Правове регулювання виконання судових рішень на території України ==
Відповідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/paran5253#n5253 '''до ст. 129<sup>1</sup> Конституції України'''] «Судові рішення ухвалюються іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України». Серед основних засад судочинства в Україні, згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/paran4801#n4801 '''п.9 ч.3 ст.129 Конституції України'''] , є «обов’язковість рішень суду». Отже, у найвищому за юридичною силою законі закріплено конституційний принцип обов’язковості рішень судів, за ознакою територіальності – на всій території нашої держави.<br />
Виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка завершує його. Ця стадія розпочинається з набранням судовим рішення законної сили або за інших умов, встановлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідної процесуальної якості, користуються правами та несуть певні обов`язки, зумовлені статусом сторони.
На підставі [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/paran132#n132 '''ч. 2,3 ст. 14 КАС України'''] - «Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом». <br />
 
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran97#n97 '''Ч.1 ст.14 ЦПК України'''] закріпила – «Судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державних влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами».<br />
Відповідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/paran5253#n5253 '''до ст. 129<sup>1</sup> Конституції України'''] «Судові рішення ухвалюються іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України». Серед основних засад судочинства в Україні, згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/paran4801#n4801 '''п.9 ч.3 ст.129 Конституції України'''] , є «обов’язковість рішень суду». Отже, у найвищому за юридичною силою законі закріплено конституційний принцип обов’язковості рішень судів, за ознакою територіальності – на всій території нашої держави.
Відповідно до '''ст.1 Закону України «Про виконавче провадження»''', саме виконавче провадження являється завершальною стадією судового провадження. Виконавче провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій органів і посадових осіб, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених законом «Про виконавче провадження», іншими нормативно-правовими актами. На підставі [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/606-14/parao30#o30 '''ст.3 Закону «Про виконавче провадження»'''] виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи: виконавчі листи, видані судами, накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду, ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах, у випадках, передбачених законом, судові накази, виконавчі написи нотаріусів, посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі рішень цих комісій, постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, рішення органів державної влади, прийняті з питань володіння і користування будівлями та майном, постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу, рішення інших органів державної виконавчої влади, у випадках, якщо за законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу, рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання та застосування практики Європейського суду з прав людини».
 
Виконавче провадження – то є квінтесенція процесу поновлення порушених прав, повернення грошових коштів, звернення стягнення на майно, торжество правосуддя, реалізація конституційного принципу обов’язковості виконання рішення суду.
На підставі [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/paran132#n132 '''ч. 2,3 ст. 14 КАС України'''] - «Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом».  
 
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran97#n97 '''Ч.1 ст.14 ЦПК України'''] закріпила – «Судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державних влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами».
 
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#n1627 '''статті 18 ГПК України'''] судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов’язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права чи інтереси.
 
== Сторони виконавчого провадження та порядок заміни сторони у виконавчому провадженні ==
== Сторони виконавчого провадження та порядок заміни сторони у виконавчому провадженні ==
За умови стрімкого розвитку підприємницької діяльності в Україні, коли відбуваються припинення юридичних осіб в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення, актуальною стала проблема заміни сторони виконавчого провадження.
 
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1798-12/paran234#n234 '''Стаття 25 Господарсько-процесуального кодексу Україні'''] допускає зміну сторони у разі її вибуття у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні. З правилами цієї статті кореспондуються положенні '''ч.5 ст. 15 Закону "Про виконавче провадження"''', відповідно до якої у разі вибуття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником.<br />
'''Сторонами''' виконавчого провадження '''є стягувач і боржник'''. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n160 ч. 1 ст. 15 ЗУ "Про виконавче провадження"])<br />
До Закону України «Про виконавче провадження» необхідно внести доповнення – обов’язок державного виконавця перед винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження звернутися до [https://usr.minjust.gov.ua/ Єдиного державного реєстру підприємств організацій та установ] з метою встановлення сторін у виконавчому провадженні (факту реорганізації, ліквідації, злиття, зміну коду ЄДРПОУ). З метою скорочення термінів такого звернення до ЄДРПОУ необхідно надати доступ державному виконавцю до Державного реєстру з власного робочого місця (за допомогою ключа доступу). Це прискорить виконавчий процес, оскільки станом на сьогодні відповідь на письмовий запит державного виконавця щодо витягу з ЄДРПОУ доводиться чекати протягом кількох днів.
''Стягувачем'' є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n160 ч. 2 ст. 15 ЗУ "Про виконавче провадження"])<br />
Не менш гострою постала проблема заміни сторони виконавчого провадження, під час встановлення факту смерті стягувача, особливо за умов актуалізації звернень осіб похилого віку – пенсіонерів, зі статусом «дитини війни», на користь яких винесені відповідні судові рішення про стягнення доплат та відшкодувань.<br />
''Боржником'' є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n160 абз. 2 ч. 1 ст. 15 ЗУ "Про виконавче провадження"])
Відповідно до '''ст.15 Закону України «Про виконавче провадження»''' (далі – Закон), сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.
 
Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, яка зобов’язана за рішенням вчинити певні дії (передати майно, виконати інші обов’язки, передбачені рішенням) або утриматися від їх вчинення.
За рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, що приймаються судами у справах, які розглядаються в порядку цивільного, адміністративного та господарського судочинства, '''стягувачем виступає державний орган''', за позовом якого судом прийнято відповідне рішення. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n160 ч. 3 ст. 15 ЗУ "Про виконавче провадження"])
У разі вибуття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з [http://zakon-i-pravo.net/case/zayava-pro-zaminu-storoni-styaguvacha-u-vikonavchomu-provadzhenni-yiyi-pravonastupnikom '''заявою про заміну сторони її правонаступником''']. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов’язкові тією мірою, в якій вони були б обов’язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
 
Відповідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/paran4348#n4348 '''ст. 55 Конституції України'''], права і свободи людини і громадянина захищаються судом. [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/paran4761#n4761 '''Частина 2 ст.124 Конституції України'''] визначає: «Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.»
За рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, прийнятими у справах про адміністративні правопорушення, та за рішеннями, прийнятими у кримінальних провадженнях, стягувачем '''виступає державний орган, який прийняв відповідне рішення або за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення'''. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n160 ч. 4 ст. 15 ЗУ "Про виконавче провадження"])
Отже, заміна сторони виконавчого провадження у спосіб звернення до суду – конституційний по правовій суті.
 
За рішеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу) '''стягувачем є Державна судова адміністрація України'''.
 
== Порядок заміни сторони у виконавчому провадженні ==
'''Хто може звернутися із заявою для заміни сторони:'''<br />
У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов’язковими тією мірою, якою вони були б обов’язковими для сторони, яку правонаступник замінив. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n160 ч. 5 ст. 15 ЗУ "Про виконавче провадження"])
 
У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім’я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.  
 
У випадку заміни сторони (юридичної особи) у виконавчому написі нотаріуса, який пред’явлено до державної виконавчої служби, стороні необхідно звернутися до суду з письмовою заявою про заміну сторони у виконавчому написі. До такої заяви зазвичай додаються докази того, що юридична особа являється правонаступником тієї юридичної особи, яка вибула (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, копії протоколів зборів тощо). Без ухвали суду про заміну сторони у виконавчому провадженні, державний виконавець не має права самостійно замінити сторону.
У випадку заміни сторони (юридичної особи) у виконавчому написі нотаріуса, який пред’явлено до державної виконавчої служби, стороні необхідно звернутися до суду з письмовою заявою про заміну сторони у виконавчому написі. До такої заяви зазвичай додаються докази того, що юридична особа являється правонаступником тієї юридичної особи, яка вибула (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, копії протоколів зборів тощо). Без ухвали суду про заміну сторони у виконавчому провадженні, державний виконавець не має права самостійно замінити сторону.
Коли вибуття сторони виконавчого провадження відбулося внаслідок смерті особи, на підставі ст.11 Закону, державний виконавець виносить постанову про зупинення виконавчого провадження та звертається до суду з заявою про заміну сторони. До такої заяви додаються копії свідоцтва про смерть особи, заяви спадкоємців, та інші документи, які є у виконавчому провадженні.
 
Коли вибуття сторони виконавчого провадження відбулося внаслідок смерті особи, на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n160 ст. 15 Закону], державний виконавець виносить постанову про зупинення виконавчого провадження та звертається до суду з заявою про заміну сторони. До такої заяви додаються копії свідоцтва про смерть особи, заяви спадкоємців, та інші документи, які є у виконавчому провадженні.<br>
 
'''Зразок заяви про заміну сторони виконавчого провадження  (стягнення аліментів)'''
[[Файл:Зразок заяви про заміну сторони виконавчого провадження по аліментам.docx|міні|зразок заяви про заміну сторони виконавчого провадження по аліментам]]


== Судовий розгляд заяви про заміну сторони виконавчого провадження ==
== Судовий розгляд заяви про заміну сторони виконавчого провадження ==
Згідно з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran2507#n2507 '''ч.2 ст.378 Цивільно-процесуального кодексу України'''], суд у десятиденний строк розглядає питання щодо заміни сторони у виконавчому провадженні у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб. Про прийняте рішення суд обов’язково повідомляє державного виконавця.<br />
Згідно з [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 '''ч.3 ст.442 Цивільно-процесуального кодексу України'''], суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Суд, розглянувши заяву сторони або подання державного виконавця, на підставі '''[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran1369#n1369 ст. 209, 210], [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran1816#n1816 293], 378 ЦПК України''', ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», виносить ухвалу про заміну сторони, виконавчого провадження. <br />
 
При цьому текст ухвали повинен суворо відповідати вимогам ст. 19 Закону (вимоги до виконавчого документу), а саме – '''в ухвалі повинно бути зазначено''':<br />
Суд, розглянувши заяву сторони або подання державного виконавця, на підставі ''' [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9197 ст. 259, 260, 353, 442 ЦПК України]''', ст.4 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/paran29#n29 Закону України «Про виконавче провадження»], виносить ухвалу про заміну сторони, виконавчого провадження.  
# ''найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника,''
 
# ''їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб),''
При цьому текст ухвали повинен суворо відповідати вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n29 ст. 4 Закону] (вимоги до виконавчого документу), а саме – '''в ухвалі повинно бути зазначено''':<br />
# ''ідентифікаційний код суб’єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків),''
* назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім’я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
# ''інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб),місцезнаходження майна боржника тощо'';<br />
* дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
* повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім’я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
* ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
* реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
* резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
* дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
* строк пред’явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв’язку та адреси електронної пошти.<br />
Невиконання судом цих вимог унеможливлює примусове виконання у виконавчому провадженні.<br />
Невиконання судом цих вимог унеможливлює примусове виконання у виконавчому провадженні.<br />
Зважаючи на викладене – звернення з заявою про заміну сторони виконавчого провадження – це не лише обов’язковість вимог закону, але і гарантія своєчасного, повного, реального виконання виконавчого документа (рішення, наказу тощо).
''Зважаючи на викладене – звернення з заявою про заміну сторони виконавчого провадження – це не лише обов’язковість вимог закону, але і гарантія своєчасного, повного, реального виконання виконавчого документа (рішення, наказу тощо).''<br />
== Заміна сторони у виконавчому провадженні в адміністративному судочинстві ==
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n12523 ст. 379 КАСУ] у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
 
Суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n12523 ч.2 ст. 379 КАСУ])
 
Ухвалу суду за результатами вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом.
 
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
 
Відповідно до с[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n9961 т. 52 КАСУ] у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов’язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов’язкові для особи, яку він замінив.
 
<br>'''Зразок заяви про заміну сторони виконавчого провадження'''[[Файл:Зразок заяви про заміну сторони виконавчого провадження по дітям війни.docx|міні]]
 
== Заміна сторони у виконавчому провадженні в господарському судочинстві ==
Заміна сторони у виконавчому провадженні являє собою заміну сторони в судовій справі, оскільки згідно з ч. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#n1914 1 ст. 52 ГПК України] господарський суд у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов’язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд '''залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу'''. А згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n5 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»] виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.
 
Відповідно до ч.1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n12523 ст. 334] ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
 
Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#n4142 ч.2 ст. 334 ГПК України])
 
Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#n4142 ч. 3 ст. 334 ГПК України])
 
Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#n3386 242 цього Кодексу]. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#n4142 (ч. 4 ст. 334 ГПК України]).


Відопвідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#n4142 ч. 5 ст 334 ГПК України] положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.<br>


Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#n4076 ст. 326 ГПК України] судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
[[Категорія: Виконавче провадження]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Господарський процес]]

Версія за 10:15, 27 березня 2020

Нормативна база:

Правове регулювання виконання судових рішень на території України

Виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка завершує його. Ця стадія розпочинається з набранням судовим рішення законної сили або за інших умов, встановлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідної процесуальної якості, користуються правами та несуть певні обов`язки, зумовлені статусом сторони.

Відповідно до ст. 1291 Конституції України «Судові рішення ухвалюються іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України». Серед основних засад судочинства в Україні, згідно з п.9 ч.3 ст.129 Конституції України , є «обов’язковість рішень суду». Отже, у найвищому за юридичною силою законі закріплено конституційний принцип обов’язковості рішень судів, за ознакою територіальності – на всій території нашої держави.

На підставі ч. 2,3 ст. 14 КАС України - «Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом».

Ч.1 ст.14 ЦПК України закріпила – «Судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державних влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами».

Згідно статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов’язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права чи інтереси.

Сторони виконавчого провадження та порядок заміни сторони у виконавчому провадженні

Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. (ч. 1 ст. 15 ЗУ "Про виконавче провадження")
Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. (ч. 2 ст. 15 ЗУ "Про виконавче провадження")
Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення. (абз. 2 ч. 1 ст. 15 ЗУ "Про виконавче провадження")

За рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, що приймаються судами у справах, які розглядаються в порядку цивільного, адміністративного та господарського судочинства, стягувачем виступає державний орган, за позовом якого судом прийнято відповідне рішення. (ч. 3 ст. 15 ЗУ "Про виконавче провадження")

За рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, прийнятими у справах про адміністративні правопорушення, та за рішеннями, прийнятими у кримінальних провадженнях, стягувачем виступає державний орган, який прийняв відповідне рішення або за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення. (ч. 4 ст. 15 ЗУ "Про виконавче провадження")

За рішеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу) стягувачем є Державна судова адміністрація України.

Порядок заміни сторони у виконавчому провадженні

Хто може звернутися із заявою для заміни сторони:
У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов’язковими тією мірою, якою вони були б обов’язковими для сторони, яку правонаступник замінив. (ч. 5 ст. 15 ЗУ "Про виконавче провадження")

У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім’я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

У випадку заміни сторони (юридичної особи) у виконавчому написі нотаріуса, який пред’явлено до державної виконавчої служби, стороні необхідно звернутися до суду з письмовою заявою про заміну сторони у виконавчому написі. До такої заяви зазвичай додаються докази того, що юридична особа являється правонаступником тієї юридичної особи, яка вибула (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, копії протоколів зборів тощо). Без ухвали суду про заміну сторони у виконавчому провадженні, державний виконавець не має права самостійно замінити сторону.

Коли вибуття сторони виконавчого провадження відбулося внаслідок смерті особи, на підставі ст. 15 Закону, державний виконавець виносить постанову про зупинення виконавчого провадження та звертається до суду з заявою про заміну сторони. До такої заяви додаються копії свідоцтва про смерть особи, заяви спадкоємців, та інші документи, які є у виконавчому провадженні.

Зразок заяви про заміну сторони виконавчого провадження (стягнення аліментів) Файл:Зразок заяви про заміну сторони виконавчого провадження по аліментам.docx

Судовий розгляд заяви про заміну сторони виконавчого провадження

Згідно з ч.3 ст.442 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Суд, розглянувши заяву сторони або подання державного виконавця, на підставі ст. 259, 260, 353, 442 ЦПК України, ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», виносить ухвалу про заміну сторони, виконавчого провадження.

При цьому текст ухвали повинен суворо відповідати вимогам ст. 4 Закону (вимоги до виконавчого документу), а саме – в ухвалі повинно бути зазначено:

  • назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім’я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
  • дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
  • повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім’я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
  • ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
  • реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
  • резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
  • дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
  • строк пред’явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв’язку та адреси електронної пошти.
Невиконання судом цих вимог унеможливлює примусове виконання у виконавчому провадженні.
Зважаючи на викладене – звернення з заявою про заміну сторони виконавчого провадження – це не лише обов’язковість вимог закону, але і гарантія своєчасного, повного, реального виконання виконавчого документа (рішення, наказу тощо).

Заміна сторони у виконавчому провадженні в адміністративному судочинстві

Відповідно до ст. 379 КАСУ у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. (ч.2 ст. 379 КАСУ)

Ухвалу суду за результатами вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 52 КАСУ у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов’язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов’язкові для особи, яку він замінив.


Зразок заяви про заміну сторони виконавчого провадженняФайл:Зразок заяви про заміну сторони виконавчого провадження по дітям війни.docx

Заміна сторони у виконавчому провадженні в господарському судочинстві

Заміна сторони у виконавчому провадженні являє собою заміну сторони в судовій справі, оскільки згідно з ч. 1 ст. 52 ГПК України господарський суд у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов’язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. А згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. (ч.2 ст. 334 ГПК України)

Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. (ч. 3 ст. 334 ГПК України)

Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 242 цього Кодексу. (ч. 4 ст. 334 ГПК України).

Відопвідно до ч. 5 ст 334 ГПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.