Забезпечення захисту прав малолітніх або неповнолітніх осіб під час розгляду справи

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база

Загальна інформація

Відповідно до законодавства, особа вважається малолітньою до досягнення нею 14-ти років, а неповнолітньою — від 14-ти до 18-ти років. Малолітні особи – мають часткову цивільну дієздатність, а неповнолітні особи - неповну цивільну дієздатність, що впливає на набуття ними процесуальної дієздатності залежно від того, який правовий статус має особа. Законодавство України встановлює повноваження законних представників неповнолітніх та малолітніх осіб.

Цивільну процесуальну правоздатність мають усі фізичні і юридичні особи, в тому числі й неповнолітні. Неповнолітні можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов’язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом.

Суд може залучити до участі в справах законного представника неповнолітньої особи. Але у сімейних правовідносинах можуть бути випадки, коли спір виникає між неповнолітнім і його законним представником, батьками, усиновлювачами, опікунами, передбачена можливість самостійно звернутись особі, що досягла 14 років, до суду з цього питання є необхідною гарантією захисту своїх прав від порушень та зловживань.

Беручи участь у справі неповнолітня особа наділяється всім комплексом прав та обов’язків, передбачених цивільним процесуальним законодавством, та не має будь-яких переваг порівняно з повнолітніми учасниками процесу.

Стаття 45 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що малолітня або неповнолітня особа має також такі процесуальні права:

  1. безпосередньо або через представника чи законного представника висловлювати свою думку та отримувати його допомогу у висловленні такої думки;
  2. отримувати через представника чи законного представника інформацію про судовий розгляд;
  3. здійснювати інші процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки, передбачені міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Суд роз’яснює малолітній або неповнолітній особі її права та можливі наслідки дій її представника чи законного представника у разі, якщо за віком вона може усвідомити їх значення, створює належні умови для здійснення неповнолітньою особою її прав, визначених законом та передбачених міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Неповнолітні особи в силу вікових особливостей та відсутності достатнього життєвого досвіду можуть мати помилкове уявлення про правильність своєї поведінки.

Неповнолітні у віці від 14 до 18 років самі відповідають за майнову шкоду, заподіяну їх діями. Але якщо в неповнолітнього немає майна або заробітку, достатнього для відшкодування шкоди, шкоду за завдані збитки мають відшкодувати його представники.

Див. також

Цивільна дієздатність фізичної особи Цивільно-правова відповідальність малолітніх та неповнолітніх осіб