Забезпечення засобами індивідуального захисту медичних працівників під час дії карантину

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 19:32, 19 жовтня 2022, створена Antonina.hospodarenko (обговорення | внесок) (орфографічні та пунктуаційні помилки)

Нормативна база

Загальна інформація

Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) - всі засоби, які призначені для носіння і використання працівником з метою індивідуального захисту від одного або більше ризиків, які могли б становити загрозу безпеці та здоров’ю на роботі, а також будь-які пристосування, аксесуари чи змінні компоненти, призначені для цієї мети.
Сьогоднішня ситуація в України довела суспільству, що під час поширення епідемії коронавірусної інфекції, засобами індивідуального захисту в першу чергу мають бути забезпечені лікарі, які боряться з цим небезпечним вірусом.
Центром громадського здоров'я Міністерства охорони здоров'я України визначений перелік засобів індивідуального захисту для медичних працівників, зокрема:

  • маска (призначена для зменшення виділення збудників інфекційних хвороб з дихальних шляхів);
  • респіратор (використовують під час роботи з пацієнтами, що мають інфекції із повітряно-краплинним шляхом передавання: туберкульоз, кір, вітряну віспу, а також для догляду за пацієнтами, що мають інфекцію з невідомими шляхами передавання);
  • халат (використовується, щоб захистити шкіру та попередити забруднення одягу під час роботи);
  • рукавички (використовують, коли є передбачуваний безпосередній контакт з кров’ю або іншими біологічними рідинами, слизовими оболонками та потенційно інфікованими матеріалами; коли є безпосередній контакт із пацієнтами, які інфіковані патогенами, що передаються контактним шляхом, а також під час роботи із потенційно забрудненим обладнанням і поверхнями, що використовують під час догляду за хворими);
  • окуляри/захисний щиток (використовують, щоб захистити очі від потрапляння вірусної інфекції).

Важливо знати, що всі засоби індивідуального захисту, які використовують медичні працівники, повинні відповідати вимогам державних стандартів.

Що варто знати про забезпечення медичних працівників засобами індивідуального захисту?

У статті 3 Конституції України зазначено, що людина, її життя і здоров'я визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
У теперішніх умовах вказана норма для держави має бути пріоритетною і тому надзвичайно важливим є питання забезпечення засобами індивідуального захисту медичних працівників, оскільки від такого забезпечення безпосередньо залежить їх життя, а також життя та здоров'я інших людей.
Варто зазначити, що відповідно до статті 163 Кодексу законів про працю України, статті 8 Закону України "Про охорону праці" видача спеціального одягу та інших засобів індивідуального захисту на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, а також роботах, що пов'язані із забрудненням, або тих, що здійснюються в несприятливих метеорологічних умовах, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту.
Роботодавець зобов’язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання ЗІЗ відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та колективного договору.
Також згідно з ст. 9 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" витрати, пов'язані з епідеміологічним обстеженням і ліквідацією епідемій та спалахів інфекційних хвороб, фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів.
Крім того, наказом Міністрества охорони здоров'я України від 13.03.2020 № 663 "Про оптимізацію заходів щодо недопущення занесення і поширення на тереторії України випадків COVID -19" затверджені стандарти медичної допомоги COVID -19, які визначають види засобів індивідуального захисту, що мають використовуватись при наданні медичної допомоги (медична маска, ізоляційний халат, рукавички, захист очей, чоботи або закрите взуття).

Компенсаційні виплати за невиданий спеціальний одяг і спеціальне взуття

Відповідно до статті 164 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган повинен компенсувати працівникові витрати на придбання спецодягу та інших засобів індивідуального захисту, якщо встановлений нормами строк видачі цих засобів порушено і працівник був змушений придбати їх за власні кошти. У разі дострокового зносу цих засобів не з вини працівника власник або уповноважений ним орган зобов'язаний замінити їх за свій рахунок.