Дії особи, якій стало відомо про вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база

Основні поняття

  • Корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
  • Корупція - використання посадовою особою наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній в ст. З Закону України «Про запобігання корупції» або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей.
  • Неправомірна вигода - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.
  • Потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
  • Подарунок - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової.
  • Приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
  • Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Хто є суб’єктами корупційних правопорушень?

Суб’єктами, на яких поширюються дія Закону України «Про запобігання корупції» , є:

особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:

  • Президент України, Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник, Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр України, віце-прем’єр-міністри України, міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступники, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор, Голова Національного банку України, його перший заступник та заступник, член Ради Національного банку України, Голова та інші члени Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Уповноважений із захисту державної мови, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим;
  • народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови
  • державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування;
  • військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки;
  • судді, судді Конституційного Суду України, Голова, заступник Голови, члени, інспектори Вищої ради правосуддя, посадові особи секретаріату Вищої ради правосуддя, Голова, заступник Голови, члени, інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, посадові особи секретаріату цієї Комісії, посадові особи Державної судової адміністрації України, присяжні (під час виконання ними обов’язків у суді);
  • особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, податкової міліції, особи начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України;
  • посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, дипломатичної служби, державної лісової охорони, державної охорони природно-заповідного фонду, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової політики та державної політики у сфері державної митної справи;
  • Голова, заступник Голови Національного агентства з питань запобігання корупції;
  • члени Центральної виборчої комісії;
  • поліцейські;
  • посадові та службові особи інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим;
  • члени державних колегіальних органів;
  • Керівник Офісу Президента України, його Перший заступник та заступник, а також особи, які займають посади патронатної служби, визначені Законом України "Про державну службу", крім осіб, які виконують свої обов’язки на громадських засадах, помічники суддів;

особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:

  • посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, особи, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі;
  • особи, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги (аудитори, нотаріуси, приватні виконавці, оцінювачі, а також експерти, арбітражні керуючі, незалежні посередники, члени трудового арбітражу, третейські судді під час виконання ними цих функцій, інші особи, визначені законом);
  • представники громадських об’єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів відповідної кваліфікації, інші особи, які входять до складу конкурсних та дисциплінарних комісій, утворених відповідно до Закону України "Про державну службу", Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", інших законів (крім іноземців-нерезидентів, які входять до складу таких комісій), Громадської ради доброчесності, утвореної відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", і при цьому не є особами, зазначеними у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції";
  • особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або спеціально уповноважені на виконання таких обов’язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми, а також інші особи, які не є службовими особами та які виконують роботу або надають послуги відповідно до договору з підприємством, установою, організацією, - у випадках, передбачених цим Законом;
  • кандидати у народні депутати України, зареєстровані у порядку, встановленому Законом України "Про вибори народних депутатів України", кандидати на пост Президента України, зареєстровані у порядку, встановленому Законом України "Про вибори Президента України", кандидати в депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, кандидати на посади сільських, селищних, міських голів та старост.

Про що повідомляти?

Якщо вам відомо про корупційні діяння, зокрема, про:

  • отримання посадовцем (будь-який державний службовець, суддя, прокурор, слідчий, працівник поліції, адвокат, нотаріус, тощо) неправомірної вигоди (неправомірна вигода, подарунок, якісь преференції тощо),
  • використання посадовцем будь-якого державного чи комунального майна або коштів в приватних інтересах,
  • суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; (це може бути, наприклад, участь у державних закупівлях підприємств, які пов’язані з посадовцями, що мають вплив на прийняття рішень щодо цих закупівель), розділ 5 ЗУ «Про запобігання корупції»,
  • порушення обмеження спільної роботи близьких осіб (ст. 27 Закону),
  • недотримання обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності (статті 25, 26 Закону),
  • порушення правил етичної поведінки (розділ 6 Закону),
  • неподання, або подання неправдивої декларації особою, яка зобов’язана декларувати свої доходи і видатки (розділ 7 Закону)
  • надання керівництвом незаконних доручень (стаття 44 Закону).

Кому і як повідомляти?

Назва органу Компетенція Як повідомити
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ)
  1. Інформація про корупційне правопорушення містить дані, які можуть бути перевірені детективами НАБУ, та стосується осіб, підслідних НАБУ (ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України).;
  2. Розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п’ятсот і більше разів перевищує розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на час вчинення злочину (якщо злочин вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб’єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків).
  3. Інші випадки, передбачені законодавством.
  • За телефоном 0-800-503-200 (будні дні з 9:00 до 18:00)
  • Письмово, надіславши заяву за адресою: 03035, м.Київ, вул. Василя Сурикова, 3
  • Усно, завітавши до громадської приймальні НАБУ за адресою м. Київ, вул. Василя Сурикова, 3
  • У електронному вигляді, використавши форму на офіційному веб-сайті НАБУ
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК)
  1. Порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» щодо фінансового контролю.
  2. Порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших обмежень щодо запобігання корупції.
  3. Порушення вимог Закону України «Про політичні партії в Україні».
  4. Порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції», які пов’язані з організацією роботи із запобігання і виявлення корупції.
  5. Порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» працівниками Національного агентства.
  • За телефонами +38 (044) 200-06-91; факс: +38 (044) 200-06-97
  • Письмово, надіславши заяву за адресою: 01103, м. Київ, бульвар Дружби народів, 28
  • У електронному вигляді, використавши форму на офіційному сайті
Національна поліція України Інформація про корупційне правопорушення, яке має ознаки злочинів, підслідних органам Національної поліції України (ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України)
  • За телефоном 102
  • Письмово, звернувшись до відділення поліції за місцем вчинення правопорушення

Зверніть увану! зараз все більше з’являється можливостей звертатись з повідомленням про корупційні злочини і анонімно. Анонімне повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень підлягає розгляду, якщо наведена у ньому інформація:

  • стосується конкретної особи;
  • містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.

Інші органи та організації, яким можна повідомити про факти корупції

  • 1. Уповноважені підрозділи з питань запобігання та виявлення корупції органів державної влади.

До зазначених підрозділів слід звертатись у випадку, якщо корупційне правопорушення стосується посадових чи службових осіб, які працюють у органах влади.

  • 2. Керівники підприємств, установ, організації незалежно від підпорядкованості та форми власності, якщо корупційне правопорушення стосується робітників цих підприємств.

В даному випадку слід звернути увагу, що дієвість таких повідомлень може буде досить низькою. Рекомендується паралельно звертатись і до правоохоронних органів.

  • 3. Громадські організації, що спеціалізуються на виявленні та протидії корупції, та журналісти-розслідувачі.

У випадку, якщо ви володієте інформацією щодо фактів корупційних правопорушень, ви маєте можливість повідомити про це у письмовій формі чи електронним листом громадським організаціям, які спеціалізуються саме на розслідуванні корупційних правопорушень, або журналістам-розслідувачам.

Переваги:

  • такі організації і журналісти мають напрацьований досвід супроводження та адвокатування корупційних справ
  • напрацьовані контакти з правоохоронними органами
  • централізація інформації щодо корупційних правопорушень
  • об’єднання зусиль та  активна громадська позиція

Ризики: громадські організації і журналісти не наділені каральними функціями, тому необхідно все одно звертатись до правоохоронних органів, а також контролювати хід просування вашої заяви.

Термін розгляду звернення

Повідомлення про порушення вимог цього Закону підлягає перевірці у термін не більше п’ятнадцяти днів від дня його отримання. Якщо у вказаний термін перевірити інформацію, що міститься в повідомленні, неможливо, керівник відповідного органу або його заступник продовжують термін розгляду повідомлення до тридцяти днів від дня його отримання.

У випадку звернення до правоохоронних органів, які уповноважені здійснювати досудове розслідування, з заявою про вчинення корупційного кримінального правопорушення, уповноважеа особа не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України).

Адміністративна та кримінальна відповідальність за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією

Згідно Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлена адміністративна відповідальність за наступні правопорушення, пов’язані з корупцією:

  • порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності (стаття 172-4);
  • порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків (стаття 172-5);
  • порушення вимог фінансового контролю (стаття 172-6);
  • порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (стаття 172-7);
  • незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв’язку з виконанням службових повноважень (стаття 172-8);
  • невжиття заходів щодо протидії корупції (статті 172-9, 172-9-1);
  • невиконання законних вимог (приписів) Національного агентства з питань запобігання корупції (стаття 188-46).

Відповідно до Кримінального кодексу України корупційними злочинами вважаються:

  • нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням (стаття 210);
  • підкуп працівника підприємства, установи чи організації (стаття 354);
  • зловживання владою або службовим становищем (стаття 364);
  • зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми (стаття 364-1);
  • зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги (стаття 365-2);
  • декларування недостовірної інформації (стаття 366-1);
  • прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (стаття 368);
  • незаконне збагачення (стаття 368-2);
  • підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми (стаття 368-3);
  • підкуп особи, яка надає публічні послуги (стаття 368-4);
  • пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі (стаття 369);
  • зловживання впливом (стаття 369-2);
  • провокація підкупу (стаття 370).

Крім того, до корупційних злочинів належать наступні злочини, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем:

  • привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (стаття 191);
  • викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем (стаття 262);
  • викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (стаття 308);
  • викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (стаття 312);
  • викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким обладнанням (стаття 313);
  • порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (стаття 320);
  • викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження (стаття 357);
  • викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (стаття 410).