Досудове розслідування кримінального провадження та судовий розгляд в умовах воєнного стану: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Мітка: редагування коду 2017
 
(Не показано 2 проміжні версії 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:


== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України] (далі - КПК України)
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2201-20#Text Закон України № 2201-IX від 14.04.2022 року «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2201-20#Text Закон України від 14 квітня 2022 року № 2201-IX "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України «Про правовий режим воєнного стану»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2462-20/sp:max50:nav7:font2#n2 Закон України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення окремих положень досудового розслідування в умовах воєнного стану"]


== '''Вибір підслідності '''==
== Вибір підслідності ==


[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2201-20#Text Згідно Закон України № 2201-IX від 14.04.2022 року «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану».]
Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки), керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю '''вмотивованою постановою''' мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі <u>неефективного досудового розслідування</u> або <u>за наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування відповідного органу досудового розслідування чи здійсненням ним досудового розслідування</u> в умовах воєнного стану (частина п'ята статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки), керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування або за наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування відповідного органу досудового розслідування чи здійсненням ним досудового розслідування в умовах воєнного стану
[[Файл:Досудове розслідування та судовий розгляд в умовах воєнного стану - 1.jpg|міні]]
Проте законом встановлена заборона доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, іншому органу досудового розслідування, крім випадків наявності об'єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування Національного антикорупційного бюро України чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану. У таких випадках, змінити підслідність можуть виключно Генеральний прокурор або керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
'''Особливі випадки:'''


== '''Процесуальні строки''' ==
◇ <u>Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки), його перший заступник, заступник</u> мають право доручати іншому органу досудового розслідування здійснення досудового розслідування кримінальних  правопорушень, віднесених до підслідності [https://esbu.gov.ua/ Бюро економічної безпеки України], а також доручати Бюро економічної безпеки України розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності інших органів досудового розслідування;
Пропущений строк у кримінальному провадженні, що здійснюється з урахуванням особливостей, визначених статтею 615 КПК України, може бути поновлений, якщо заінтересована особа подала клопотання не пізніше 60 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану. Крім того, законом встановлена імперативна заборона на поновлення строку досудового розслідування, що гарантує забезпечення прав осіб, які переслідуються за вчинення кримінального правопорушення.
Раніше початковим моментом кримінального провадження, з якого починав обчислюватися строк досудового розслідування, був виключно момент внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Відтепер таким початковим моментом є також винесення постанови про початок досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 615 КПК України. Як і раніше, єдиною слідчою дією, яка може бути проведена до початку досудового розслідування є огляд місця події.
Внесені зміни стосуються також загального порядку проведення слідчих дій. Зокрема, допускається проведення слідчих дій у нічний час (з 22 години до 6 години) в порядку, передбаченому ст. 615 КПК України.
Законом розширено перелік підстав зупинення досудового розслідування після повідомлення особі про підозру: якщо наявні об'єктивні обставини, що унеможливлюють подальше проведення досудового розслідування в умовах воєнного стану.
У разі якщо обвинувачений був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його звільнення з військової служби.


== '''Зміни в досудовому розслідуванні у воєнний час''' ==
◇ <u>Заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки)</u> мають право доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності [https://nabu.gov.ua/pidslidnist Національного антикорупційного бюро України], іншому органу за наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування Національного антикорупційного бюро України чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану.
Відповідно до абз. 3 п. 1 ч. 1 ст. 615 КПК України у разі введення воєнного стану та якщо при проведенні обшуку або огляду житла чи іншого володіння особи, обшуку особи, якщо залучення понятих є об'єктивно неможливим або пов'язано з потенційною небезпекою для їхнього життя чи здоров'я, відповідні слідчі (розшукові) дії проводяться без залучення понятих. У такому разі хід і результати проведення обшуку або огляду житла чи іншого володіння особи, обшуку особи в обов'язковому порядку фіксуються доступними технічними засобами шляхом здійснення безперервного відеозапису.
У разі введення воєнного стану та якщо відсутня об'єктивна можливість виконання слідчим суддею повноважень, передбачених статтями 140, 163, 164, 170, 173, 186, 187, 189, 190, 206, 219, 232- 235, 245-248, 250 та 294 КПК України, а також повноважень щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб, такі повноваження виконує керівник відповідного органу прокуратури (п. 2 ч. 1 ст. 615 КПК України).
Прокурор має право зупинити досудове розслідування у разі введення воєнного стану та якщо відсутня об'єктивна можливість подальшого проведення, закінчення досудового розслідування. До зупинення досудового розслідування прокурор зобов'язаний вирішити питання про продовження строку тримання під вартою (п. 3 ч. 1 ст. 615 КПК України).
У разі якщо відсутня об'єктивна можливість виконання процесуальних дій у строки, визначені статтями 220, 221, 304, 306, 308, 376, 395, 426 цього Кодексу, такі процесуальні дії мають бути проведені невідкладно за наявності можливості, але не пізніше ніж через 15 днів після припинення чи скасування воєнного стану (п. 4 ч. 1 ст. 615 КПК України).
Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду чи постанови керівника органу прокуратури під час дії воєнного стану не може перевищувати двохсот шістнадцяти годин (дев'ять діб) з моменту затримання (абз. 2 п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України).
Керівнику органу прокуратури надано право продовжувати строк тримання під вартою до одного місяця, при чому, неодноразово в межах строку досудового розслідування (ч. 2 ст. 615 КПК України), повідомивши про це прокурора вищого рівня та суд (ч. 3 ст. 615 КПК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 615 КПК України у разі неможливості проведення підготовчого судового засідання обраний під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання у підготовчому судовому засіданні, але не більше ніж на два місяці. Так само пролонгується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою під час судового розгляду (ч. 6 ст. 615 КПК України).
Затриманій особі має бути повідомлено про підозру протягом 72 годин з моменту затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру упродовж сімдесяти двох годин з моменту її затримання, така особа підлягає негайному звільненню (ч. 7 ст. 615 КПК України).
Відповідно до ч. 8 ст. 615 КПК України у кримінальних провадженнях, в яких жодній особі не було повідомлено про підозру на дату введення воєнного стану, строк від зазначеної дати до дати припинення чи скасування воєнного стану не зараховується до загальних строків досудового розслідування.


== '''Зміни в судовому розгляді в умовах воєнного стану '''==
'''Увага!''' Забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, вчиненого <u>народним депутатом України</u>, іншим органам досудового розслідування, крім Національного антикорупційного бюро України та центрального апарату Державного бюро розслідувань відповідно до їх підслідності, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].


Частиною 11 ст. 615 КПК України дещо видозмінено принцип безпосереднього дослідження доказів у суді. Показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. У випадку використання як доказу показань, отриманих під час допиту підозрюваного, обов'язковою умовою є також участь захисника під час проведення такого допиту.
Особливості досудового розслідування та судового розгляду кримінальних проваджень в умовах воєнного стану регулюється статтею 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].
Частиною 12 ст. 615 КПК України передбачається можливість дистанційної участі захисника під час проведення окремої процесуальної дії у разі неможливості явки захисника. Цією ж частиною передбачається можливість дізнавача, слідчого та прокурора здійснювати переклад пояснень, показань або документів підозрюваного, потерпілого за наявності обставин, що унеможливлюють участь перекладача у кримінальному провадженні.
[[Файл:Досудове розслідування та судовий розгляд в умовах воєнного стану - 2.jpg|міні]]
Відповідно до ч. 14 ст. 615 КПК України копії матеріалів кримінальних проваджень, досудове розслідування в яких здійснюється в умовах воєнного стану, в обов'язковому порядку зберігаються в електронній формі у дізнавача, слідчого чи прокурора.
 
Статтею 6151 передбачено порядок відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження в умовах воєнного стану, відповідно до якого відновленню підлягають втрачені матеріали кримінального провадження, яке не завершилося направленням обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності до суду.
== Досудове розслідування ==
Такі матеріали підлягають відновленню за рішення слідчого судді у разі надходження клопотання від прокурора або слідчого чи дізнавача, погодженого з прокурором, або сторони захисту чи потерпілого. Обов'язковими умовами для відновлення є: наявність витягу з Єдиного реєстру досудового розслідування або постанови про початок досудового розслідування, відповідних матеріалів фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інших носіїв інформації, а також копій документів, засвідчених з використанням кваліфікованого електронного підпису (ч. 2 ст. 6151 КПК України).
⇒ Дізнавач, слідчий, прокурор мають право винести '''постанову про початок досудового розслідування''', яка повинна містити відомості, передбачені частиною п’ятою статті 214 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], у разі введення воєнного стану та якщо відсутня технічна можливість доступу до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР). У невідкладних випадках до винесення дізнавачем, слідчим, прокурором відповідної постанови може бути проведений огляд місця події (постанова приймається невідкладно після завершення огляду). Разом з цим, відомості, що підлягають внесенню до ЄРДР, вносяться до нього за першої можливості.
Важливою гарантією дотримання права власності є норма, передбачена ч. 6 ст. 6151 КПК України, відповідно до якої, речі або документи, на які у кримінальному провадженні було накладено арешт у порядку, передбаченому цим Кодексом, та які були втрачені через об'єктивні обставини, що виникли в умовах воєнного стану, відшкодовуються державою за рахунок державного бюджету у випадках та порядку, передбачених законом.
 
Отже, запроваджені зміни, безумовно, впливатимуть на хід кримінального провадження, особливо досудового розслідування, в умовах воєнного стану. Беззаперечним є те, що внесені зміни розширяють повноваження сторони обвинувачення та зачіпають процесуальні гарантії прав особи в кримінальному провадженні. На стадії прийняття законопроекту, він був підданий критиці зі сторони правничої спільноти, проте, доцільність та ефективність таких змін буде підтверджена або спростована виключно правозастосовною практикою.
⇒ Процесуальні дії під час кримінального провадження фіксуються у відповідних процесуальних документах, а також за допомогою технічних засобів фіксування кримінального провадження, крім випадків, якщо фіксування за допомогою технічних засобів неможливе з технічних причин. За відсутності можливості складання процесуальних документів про хід і результати проведення слідчих (розшукових) дій чи інших процесуальних дій фіксація здійснюється доступними технічними засобами з подальшим складенням відповідного '''протоколу''' <u>не пізніше сімдесяти двох годин</u> з моменту завершення таких слідчих (розшукових) дій чи відповідних процесуальних дій.
 
У випадку, якщо залучення понятих є об’єктивно неможливим або пов’язано з потенційною небезпекою для їхнього життя чи здоров’я, [[Порядок проведення обшуку|обшук]] або [[Порядок проведення огляду у кримінальному процесі|огляд]] житла чи іншого володіння особи, проводяться <u>без залучення понятих</u>. У такому разі хід і результати проведення обшуку або огляду житла чи іншого володіння особи, обшуку особи в обов’язковому порядку фіксуються доступними технічними засобами шляхом здійснення <u>безперервного відеозапису</u>.
 
⇒ Керівник відповідного органу прокуратури з урахуванням вимог статті 37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] за '''клопотанням''' прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, виконує повноваження слідчого судді (якщо у нього відсутня об’єктивна можливість виконувати такі повноваження), передбачених статтями 140, 163, 164, 170, 173, 186, 187, 189, 190, 206, 219, 232, 233, 234, 235, 245-248, 250 та 294 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], а також повноважень щодо <u>обрання [[Запобіжні заходи: поняття, система, характеристика та підстави і умови застосування|запобіжного заходу]] у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб</u> до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-115, 121, 127, 146, 146-1, 147, 152-156-1, 185, 186, 187, 189-191, 201, 255-255-2, 258-258-5, 260-263-1, 294, 348, 349, 365, 377-379, 402-444 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], а у виняткових випадках також у вчиненні інших тяжких чи особливо тяжких злочинів, якщо затримка в обранні запобіжного заходу може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі особи, яка підозрюється у вчиненні такого злочину.
 
* Тепер у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання особи під вартою в умовах воєнного стану та за наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють розгляд цього питання судом, вказаний запобіжний захід вважається продовженим до вирішення цього питання судом, але не більше ніж на два місяці. Водночас строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою за вказаних обставин може бути продовжений до одного місяця керівником відповідного органу прокуратури за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором. При цьому строк тримання під вартою може продовжуватися неодноразово в межах строку досудового розслідування.
 
⇒ Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні зупиняється на підставі '''вмотивованої постанови''' прокурора з викладом відповідних обставин та підлягає поновленню, якщо підстави для зупинення перестали існувати, у випадку, якщо відсутня об’єктивна можливість подальшого проведення, закінчення досудового розслідування та звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів [[Примусові заходи медичного характеру: умови та порядок застосування|медичного]] або [[Застосування заходів виховного характеру відносно малолітніх осіб|виховного]] характеру, клопотанням про [[Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави|звільнення особи від кримінальної відповідальності]].
 
⇒ Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду чи постанови керівника органу прокуратури під час дії воєнного стану не може перевищувати '''260 годин''' з моменту затримання, який визначається згідно з вимогами статті 209 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], після спливу яких особа повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, суду чи керівника органу прокуратури для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.
 
== Судовий розгляд ==
⇒ Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено <u>довічне позбавлення волі</u>, здійснюється колегіально судом '''у складі трьох суддів''', крім здійснення кримінального провадження у суді, в якому до моменту введення воєнного стану та набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2201-20#Text Законом України від 14 квітня 2022 року № 2201-IX "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану"] було визначено склад суду за участю [[Суд присяжних|присяжних]].
 
⇒ Показання, отримані під час [[Особливості допиту свідка, потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні слідчим суддею|допиту свідка, потерпілого]], у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту <u>фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації</u>, а у випадку допиту підозрюваного також виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь [[Порядок залучення захисника в кримінальному провадженні|захисник]].


[[Категорія:Заходи забезпечення кримінального провадження]]
[[Категорія:Заходи забезпечення кримінального провадження]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Воєнний стан]]

Поточна версія на 13:56, 27 лютого 2023

Нормативна база

Вибір підслідності

Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки), керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування або за наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування відповідного органу досудового розслідування чи здійсненням ним досудового розслідування в умовах воєнного стану (частина п'ята статті 36 КПК України).

Досудове розслідування та судовий розгляд в умовах воєнного стану - 1.jpg

Особливі випадки:

Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки), його перший заступник, заступник мають право доручати іншому органу досудового розслідування здійснення досудового розслідування кримінальних  правопорушень, віднесених до підслідності Бюро економічної безпеки України, а також доручати Бюро економічної безпеки України розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності інших органів досудового розслідування;

Заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки) мають право доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, іншому органу за наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування Національного антикорупційного бюро України чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану.

Увага! Забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, вчиненого народним депутатом України, іншим органам досудового розслідування, крім Національного антикорупційного бюро України та центрального апарату Державного бюро розслідувань відповідно до їх підслідності, визначеної КПК України.

Особливості досудового розслідування та судового розгляду кримінальних проваджень в умовах воєнного стану регулюється статтею 615 КПК України.

Досудове розслідування та судовий розгляд в умовах воєнного стану - 2.jpg

Досудове розслідування

⇒ Дізнавач, слідчий, прокурор мають право винести постанову про початок досудового розслідування, яка повинна містити відомості, передбачені частиною п’ятою статті 214 КПК України, у разі введення воєнного стану та якщо відсутня технічна можливість доступу до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР). У невідкладних випадках до винесення дізнавачем, слідчим, прокурором відповідної постанови може бути проведений огляд місця події (постанова приймається невідкладно після завершення огляду). Разом з цим, відомості, що підлягають внесенню до ЄРДР, вносяться до нього за першої можливості.

⇒ Процесуальні дії під час кримінального провадження фіксуються у відповідних процесуальних документах, а також за допомогою технічних засобів фіксування кримінального провадження, крім випадків, якщо фіксування за допомогою технічних засобів неможливе з технічних причин. За відсутності можливості складання процесуальних документів про хід і результати проведення слідчих (розшукових) дій чи інших процесуальних дій фіксація здійснюється доступними технічними засобами з подальшим складенням відповідного протоколу не пізніше сімдесяти двох годин з моменту завершення таких слідчих (розшукових) дій чи відповідних процесуальних дій.

У випадку, якщо залучення понятих є об’єктивно неможливим або пов’язано з потенційною небезпекою для їхнього життя чи здоров’я, обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, проводяться без залучення понятих. У такому разі хід і результати проведення обшуку або огляду житла чи іншого володіння особи, обшуку особи в обов’язковому порядку фіксуються доступними технічними засобами шляхом здійснення безперервного відеозапису.

⇒ Керівник відповідного органу прокуратури з урахуванням вимог статті 37 КПК України за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, виконує повноваження слідчого судді (якщо у нього відсутня об’єктивна можливість виконувати такі повноваження), передбачених статтями 140, 163, 164, 170, 173, 186, 187, 189, 190, 206, 219, 232, 233, 234, 235, 245-248, 250 та 294 КПК України, а також повноважень щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-115, 121, 127, 146, 146-1, 147, 152-156-1, 185, 186, 187, 189-191, 201, 255-255-2, 258-258-5, 260-263-1, 294, 348, 349, 365, 377-379, 402-444 Кримінального кодексу України, а у виняткових випадках також у вчиненні інших тяжких чи особливо тяжких злочинів, якщо затримка в обранні запобіжного заходу може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі особи, яка підозрюється у вчиненні такого злочину.

  • Тепер у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання особи під вартою в умовах воєнного стану та за наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють розгляд цього питання судом, вказаний запобіжний захід вважається продовженим до вирішення цього питання судом, але не більше ніж на два місяці. Водночас строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою за вказаних обставин може бути продовжений до одного місяця керівником відповідного органу прокуратури за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором. При цьому строк тримання під вартою може продовжуватися неодноразово в межах строку досудового розслідування.

⇒ Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні зупиняється на підставі вмотивованої постанови прокурора з викладом відповідних обставин та підлягає поновленню, якщо підстави для зупинення перестали існувати, у випадку, якщо відсутня об’єктивна можливість подальшого проведення, закінчення досудового розслідування та звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

⇒ Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду чи постанови керівника органу прокуратури під час дії воєнного стану не може перевищувати 260 годин з моменту затримання, який визначається згідно з вимогами статті 209 КПК України, після спливу яких особа повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, суду чи керівника органу прокуратури для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.

Судовий розгляд

⇒ Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, крім здійснення кримінального провадження у суді, в якому до моменту введення воєнного стану та набрання чинності Законом України від 14 квітня 2022 року № 2201-IX "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану" було визначено склад суду за участю присяжних.

⇒ Показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації, а у випадку допиту підозрюваного також виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник.