Договір факторингу

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 08:29, 29 листопада 2016, створена Iana.andrieieva (обговорення | внесок) (Створена сторінка: == Нормативна база == [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] <br /> [http://zakon3.rada.gov.u...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Нормативна база

Цивільний кодекс України
Закон України «Про банки і банківську діяльність»
Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»

Основіні поняття

Факторинг – це операція з переуступки першим кредитором прав вимоги боргу третьої особи другому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу першому кредиторові.
Договір факторингу є одним із цивільно-правових договорів, за яким можуть передаватися права вимоги кредитора (здійснюватися заміна кредитора у зобов’язанні).
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право грощової вимоги до третьої особи (боржника).

Основні елементи договору факторингу

  • предмет договору;
  • суб’єкти договору;
  • зміст договору;
  • основні права та обов’язки сторін;
  • відповідальність за порушення договору.