Відмінності між версіями «Договір факторингу»

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до навігації Перейти до пошуку
 
(Не показано 4 проміжні версії 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV.]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України  «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 року № 2121-III.]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України  «Про банки і банківську діяльність»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2664-14 Закон України  «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 липня 2001 року № 2664-III.]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2664-14 Закон України  «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»]
== Основіні поняття ==
 
<big>Факторинг</big> – це операція з переуступки першим кредитором прав вимоги боргу третьої особи другому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу першому кредиторові.  
== Основні поняття ==
<br />
Факторинг – це операція з переуступки першим кредитором прав вимоги боргу третьої особи другому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу першому кредиторові.  
<big>Договір факторинг</big>у є одним із цивільно-правових договорів, за яким можуть передаватися права вимоги кредитора (здійснюватися заміна кредитора у зобов’язанні).
 
<br />
Договір факторингу є одним із цивільно-правових договорів, за яким можуть передаватися права вимоги кредитора.
<big>За договором факторингу</big> (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право грощової вимоги до третьої особи (боржника).
 
== Основні елементи договору факторингу ==
Тобто, у розумінні Цивільного процесуального Кодексу, це угода, яка дозволяє кредитору отримати від третьої особи суму в рахунок зобов'язань боржника (відступлення права грошової вимоги). По суті, це заміна кредитора в зобов'язанні.
 
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право грощової вимоги до третьої особи (боржника) (відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1077 Цивільного кодексу України]).
 
== Істотні умови договору ==
* предмет договору;
* предмет договору;
* суб’єкти договору;
* суб’єкти договору;
Рядок 15: Рядок 19:
* основні права та обов’язки сторін;
* основні права та обов’язки сторін;
* відповідальність за порушення договору.
* відповідальність за порушення договору.
== Предмет договору факторингу (ст. 1078 ЦК України) ==
<big>Матеріальний предмет</big> – грошові вимоги клієнта до третьої особи, що випливають із надання товарів, виконання ним робіт чи надання послуг третій особі. При цьому, грошові вимоги можуть бути як такими, за якими вже настав термін платежу (наявна вимога), так і майбутніми, термін платежу за якими настане пізніше (майбутня вимога).


<big>Юридичний предмет</big> – дії сторін – надання фінансування під відступлення грошової вимоги.
== Предмет договору ==
== Суб’єкти договору (ст. 1079 ЦК України) ==
Матеріальний предмет – грошові вимоги клієнта до третьої особи, що випливають із надання товарів, виконання ним робіт чи надання послуг третій особі. При цьому, грошові вимоги можуть бути як такими, за якими вже настав термін платежу (наявна вимога), так і майбутніми, термін платежу за якими настане пізніше (майбутня вимога).
<big>Сторони у договорі факторингу:</big>
 
* фактор – банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції;  
Юридичний предмет – дії сторін – надання фінансування під відступлення грошової вимоги.
* клієнт – фізична або юридична особа, яка є суб’єктом підприємницької діяльності (фізичні особи найчастіше передають свої вимоги в межах договору купівлі-продажу прав вимоги, тобто загального відступлення вимог).
 
== Зміст договору (ст.ст. 1080, 1083 ЦК України) ==
Предметом договору факторингу згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1078 ЦК України] може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Клієнта наділено правом відступити вимогу й у тих випадках, коли це заборонено чи обмежено умовами договору між клієнтом і третіми особами (ст. 1080 ЦК України). Однак, з метою захисту інтересів третіх осіб, що порушуються таким відступленням, клієнт несе відповідальність перед боржником за порушення  договірної умови та має відшкодувати пов’язані з цим збитки.
 
== Суб’єкти договору ==
Сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт:
* '''''фактор''''' – банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції;  
* '''''клієнт''''' – фізична або юридична особа, яка є суб’єктом підприємницької діяльності (фізичні особи найчастіше передають свої вимоги в межах договору купівлі-продажу прав вимоги, тобто загального відступлення вимог).
 
== Зміст договору ==
Клієнту прямо надана можливість відступити фактору майбутню вимогу ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1078 ЦК України]).
 
Клієнта наділено правом відступити вимогу й у тих випадках, коли це заборонено чи обмежено умовами договору між клієнтом і третіми особами ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1080 Цивільного кодексу України]). Однак, з метою захисту інтересів третіх осіб, що порушуються таким відступленням, клієнт несе відповідальність перед боржником за порушення  договірної умови та має відшкодувати пов’язані з цим збитки.
 
Законодавством встановлено неприпустимість подальшого відступлення фактором права грошової вимоги третій особі. Однак, вказане правило носить диспозитивний характер, оскільки сторони можуть передбачити можливість відступлення такої вимоги в договорі факторингу ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1083 Цивільного кодексу України]).
 
== Основні права та обов’язки сторін ==
Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги. Клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 1084 ЦК України]).
 
Фактор зобов’язаний надати клієнтові звіт і передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням права грошової вимоги, якщо інше не встановлено договором факторингу, у випадку, коли відступлення права грошової вимоги факторові здійснюється з метою забезпечення виконання зобов’язання клієнта перед фактором. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 1084 ЦК України])
 
Клієнт зобов’язаний сплатити факторові залишок боргу, якщо сума, одержана фактором від боржника, виявилася меншою від суми боргу клієнта перед фактором. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 абз. 2 ч. 2 ст. 1084 ЦК України]).
 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_210#Text Конвенції УНІДРУА про міжнародний факторинг] (Оттава, 28 травня 1988 року, дата набрання чинності для України: 01.07.2007) фактор має виконувати принаймні дві з таких функцій:
 
- фінансування постачальника,  включаючи  надання  позики  та здійснення авансових платежів;
 
- ведення  обліку  (головної  бухгалтерської  книги)  щодо дебіторської заборгованості;


Законодавством встановлено неприпустимість подальшого відступлення фактором права грошової вимоги третій особі. Однак, вказане правило носить диспозитивний характер, оскільки сторони можуть передбачити можливість відступлення такої вимоги в договорі факторингу (ст. 1083 ЦК України).
- пред'явлення до сплати грошових вимог;


== Основні права та обов’язки сторін (ст. 1084 ЦК України) ==
- захист від несплат боржників;
Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги.
Клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.


Фактор зобов’язаний надати клієнтові звіт і передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням права грошової вимоги, якщо інше не встановлено договором факторингу, у випадку, коли відступлення права грошової вимоги факторові здійснюється з метою забезпечення виконання зобов’язання клієнта перед фактором.
-  боржники повинні бути повідомлені про відступлення права грошової вимоги.


Клієнт зобов’язаний сплатити факторові залишок боргу, якщо сума, одержана фактором від боржника, виявилася меншою від суми боргу клієнта перед фактором.
== Відповідальність за порушення договору ==  
== Відповідальність за порушення договору (ст. 1081 ЦК України) ==  
Клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 1081 ЦК України]).
Клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.


Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу.
Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 1081 ЦК України]).


Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред’явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред’явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 (ч. 3 ст. 1081 ЦК України]).
== Щодо захисту прав боржника (ст.ст. 1082, 1085, 1086 ЦК України) ==
Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.


Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
== Щодо захисту прав боржника ==


Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до ст. 1082 ЦК України, звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 1082 ЦК України]).


Якщо фактор пред'явив боржнику вимогу здійснити платіж, боржник має право пред'явити до заліку свої грошові вимоги, що ґрунтуються на договорі боржника з клієнтом, які виникли у боржника до моменту, коли він одержав повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові.
Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 1082 ЦК України]).
Боржник не може пред'явити факторові вимоги до клієнта у зв'язку з порушенням ним умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.


У разі порушення клієнтом своїх обов'язків за договором, укладеним з боржником, боржник не має права вимагати від фактора повернення сум, уже сплачених йому за відступленою грошовою вимогою, якщо боржник має право одержати ці суми безпосередньо від клієнта.
Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1082 Цивільного кодексу України], звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 3 ст. 1082 ЦК України]).


Боржник, який має право одержати безпосередньо від клієнта суми, сплачені факторові за відступленою грошовою вимогою, має право вимагати повернення цих сум фактором, якщо фактор не виконав свого зобов'язання передати клієнтові грошові кошти, пов'язані з відступленням права грошової вимоги, або передав клієнтові грошові кошти, знаючи про порушення клієнтом зобов'язання перед боржником, пов'язаного з відступленням права грошової вимоги.
Якщо фактор пред'явив боржнику вимогу здійснити платіж, боржник має право пред'явити до заліку свої грошові вимоги, що ґрунтуються на договорі боржника з клієнтом, які виникли у боржника до моменту, коли він одержав повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові. Боржник не може пред'явити факторові вимоги до клієнта у зв'язку з порушенням ним умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1085 ЦК України])
== Важливо ==
За своєю природою договір факторингу є своєрідним поєднанням кредитного договору (надання фінансування) і договору про надання послуг.


До договору факторингу можуть субсидіарно застосовуватися норми ЦК України про відступлення вимоги, якщо в цьому виникає потреба (прогалини в регулюванні факторингових відносин) і якщо норми про відступлення не суперечать суті правовідносин, що склалися між сторонами в рамках договору факторингу. Таким чином, факторинг є найзручнішим способом усунення дефіциту оборотних коштів для учасників підприємницького обороту. Крім того, є універсальною системою фінансового обслуговування клієнтів, оскільки, за договором факторингу фактор не тільки надає фінансування, але й пов’язані з цим фінансові послуги, наприклад, із ведення бухгалтерського обліку і пред’явленя до оплати рахунків за грошовими вимогами, що надходять. Найчастіше договір факторингу є договором, що триває, факторинговим обслуговуванням. На формування інституту факторингу в національній правовій системі значно вплинула сучасна міжнародна практика і, як результат її узагальнення, Конвенція УНІДРУА про міжнародний факторинг 1988 р.
У разі порушення клієнтом своїх обов'язків за договором, укладеним з боржником, боржник не має права вимагати від фактора повернення сум, уже сплачених йому за відступленою грошовою вимогою, якщо боржник має право одержати ці суми безпосередньо від клієнта. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 1086 ЦК України]).


Проте, необхідно зазначити, що сучасне регулювання факторингових відносин не дає змоги провести чіткого розмежування цесії та відступлення вимог у межах факторингових відносин, оскільки фактично положення ЦК України про факторинг не закріплюють будь-яких специфічних ознак такого договору.
Боржник, який має право одержати безпосередньо від клієнта суми, сплачені факторові за відступленою грошовою вимогою, має право вимагати повернення цих сум фактором, якщо фактор не виконав свого зобов'язання передати клієнтові грошові кошти, пов'язані з відступленням права грошової вимоги, або передав клієнтові грошові кошти, знаючи про порушення клієнтом зобов'язання перед боржником, пов'язаного з відступленням права грошової вимоги. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 1086 ЦК України]).


[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право‎]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право‎]]

Поточна версія на 05:33, 2 серпня 2021

Нормативна база

Основні поняття

Факторинг – це операція з переуступки першим кредитором прав вимоги боргу третьої особи другому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу першому кредиторові.

Договір факторингу є одним із цивільно-правових договорів, за яким можуть передаватися права вимоги кредитора.

Тобто, у розумінні Цивільного процесуального Кодексу, це угода, яка дозволяє кредитору отримати від третьої особи суму в рахунок зобов'язань боржника (відступлення права грошової вимоги). По суті, це заміна кредитора в зобов'язанні.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право грощової вимоги до третьої особи (боржника) (відповідно до статті 1077 Цивільного кодексу України).

Істотні умови договору

  • предмет договору;
  • суб’єкти договору;
  • зміст договору;
  • основні права та обов’язки сторін;
  • відповідальність за порушення договору.

Предмет договору

Матеріальний предмет – грошові вимоги клієнта до третьої особи, що випливають із надання товарів, виконання ним робіт чи надання послуг третій особі. При цьому, грошові вимоги можуть бути як такими, за якими вже настав термін платежу (наявна вимога), так і майбутніми, термін платежу за якими настане пізніше (майбутня вимога).

Юридичний предмет – дії сторін – надання фінансування під відступлення грошової вимоги.

Предметом договору факторингу згідно ст. 1078 ЦК України може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Суб’єкти договору

Сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт:

  • фактор – банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції;
  • клієнт – фізична або юридична особа, яка є суб’єктом підприємницької діяльності (фізичні особи найчастіше передають свої вимоги в межах договору купівлі-продажу прав вимоги, тобто загального відступлення вимог).

Зміст договору

Клієнту прямо надана можливість відступити фактору майбутню вимогу (ст. 1078 ЦК України).

Клієнта наділено правом відступити вимогу й у тих випадках, коли це заборонено чи обмежено умовами договору між клієнтом і третіми особами (ст. 1080 Цивільного кодексу України). Однак, з метою захисту інтересів третіх осіб, що порушуються таким відступленням, клієнт несе відповідальність перед боржником за порушення договірної умови та має відшкодувати пов’язані з цим збитки.

Законодавством встановлено неприпустимість подальшого відступлення фактором права грошової вимоги третій особі. Однак, вказане правило носить диспозитивний характер, оскільки сторони можуть передбачити можливість відступлення такої вимоги в договорі факторингу (ст. 1083 Цивільного кодексу України).

Основні права та обов’язки сторін

Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги. Клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові. (ч. 1 ст. 1084 ЦК України).

Фактор зобов’язаний надати клієнтові звіт і передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням права грошової вимоги, якщо інше не встановлено договором факторингу, у випадку, коли відступлення права грошової вимоги факторові здійснюється з метою забезпечення виконання зобов’язання клієнта перед фактором. (ч. 2 ст. 1084 ЦК України)

Клієнт зобов’язаний сплатити факторові залишок боргу, якщо сума, одержана фактором від боржника, виявилася меншою від суми боргу клієнта перед фактором. (абз. 2 ч. 2 ст. 1084 ЦК України).

Відповідно до Конвенції УНІДРУА про міжнародний факторинг (Оттава, 28 травня 1988 року, дата набрання чинності для України: 01.07.2007) фактор має виконувати принаймні дві з таких функцій:

- фінансування постачальника, включаючи надання позики та здійснення авансових платежів;

- ведення обліку (головної бухгалтерської книги) щодо дебіторської заборгованості;

- пред'явлення до сплати грошових вимог;

- захист від несплат боржників;

- боржники повинні бути повідомлені про відступлення права грошової вимоги.

Відповідальність за порушення договору

Клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. (ч. 1 ст. 1081 ЦК України).

Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. (ч. 2 ст. 1081 ЦК України).

Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред’явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу. (ч. 3 ст. 1081 ЦК України).

Щодо захисту прав боржника

Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. (ч. 1 ст. 1082 ЦК України).

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. (ч. 2 ст. 1082 ЦК України).

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом. (ч. 3 ст. 1082 ЦК України).

Якщо фактор пред'явив боржнику вимогу здійснити платіж, боржник має право пред'явити до заліку свої грошові вимоги, що ґрунтуються на договорі боржника з клієнтом, які виникли у боржника до моменту, коли він одержав повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові. Боржник не може пред'явити факторові вимоги до клієнта у зв'язку з порушенням ним умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. (ст. 1085 ЦК України)

У разі порушення клієнтом своїх обов'язків за договором, укладеним з боржником, боржник не має права вимагати від фактора повернення сум, уже сплачених йому за відступленою грошовою вимогою, якщо боржник має право одержати ці суми безпосередньо від клієнта. (ч. 1 ст. 1086 ЦК України).

Боржник, який має право одержати безпосередньо від клієнта суми, сплачені факторові за відступленою грошовою вимогою, має право вимагати повернення цих сум фактором, якщо фактор не виконав свого зобов'язання передати клієнтові грошові кошти, пов'язані з відступленням права грошової вимоги, або передав клієнтові грошові кошти, знаючи про порушення клієнтом зобов'язання перед боржником, пов'язаного з відступленням права грошової вимоги. (ч. 2 ст. 1086 ЦК України).