Дитячі будинки і загальноосвітні школи - інтернати для дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 13:15, 6 листопада 2018, створена Andrii.shumara (обговореннявнесок) (Типи інтернатних закладів і порядок їх утворення)

Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

Дитячі будинки і загальноосвітні школи-інтернати

Дитячі будинки і загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, усіх типів і форм власності (далі - інтернатні заклади) - навчальні заклади, що забезпечують дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, умови для проживання, різнобічного розвитку, виховання, здобуття освіти, професійної орієнтації та підготовки, готують дітей до самостійного життя. Інтернатні заклади створюються для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у яких вони перебувають від трьох років до здобуття базової чи повної загальної середньої освіти, а в разі необхідності - до повноліття. При цьому діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, знаходяться на повному державному утриманні за рахунок коштів відповідних бюджетів та інших, не заборонених законодавством, джерел фінансування.

Інтернатні заклади у своїй діяльності керуються керуються Конституцією України, Конвенцією ООН “Про права дитини”, Законами України “Про освіту”, “Про дошкільну освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про охорону дитинства”, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими законодавчими актами в галузі освіти і охорони дитинства, нормативно-правовими актами Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, цим Положенням та власним статутом.

Інтернатний заклад діє на підставі статуту, який розробляється на основі цього Положення, з урахуванням положень про відповідні типи інтернатних закладів, затверджується засновником (власником) за погодженням з відповідним органом управління освітою і реєструється місцевим органом виконавчої влади відповідно до законодавства.
Інтернатний заклад незалежно від типу і форми власності є юридичною особою, має самостійний баланс, печатку, штамп, бланки зі своїм найменуванням.

Типи інтернатних закладів і порядок їх утворення

З метою забезпечення належного рівня задоволення життєвих та освітніх потреб дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, за умов повного утримання їх за рахунок засновника, власника створюються інтернатні заклади таких типів:

  1. дитячий будинок - навчальний заклад, який забезпечує розвиток, виховання, навчання та соціальну адаптацію дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дошкільного та шкільного віку;
  2. загальноосвітня школа-інтернат - навчальний заклад, що забезпечує виховання, навчання та соціальну адаптацію дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
  3. спеціалізована школа-інтернат I-III ступенів - навчальний заклад з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів, що забезпечує виховання, навчання та соціальну адаптацію обдарованих дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
  4. спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів - навчальний заклад для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку;
  5. загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенів - навчальний заклад з відповідним профілем для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які потребують тривалого лікування.

Інтернатні заклади можуть бути державної, комунальної та приватної форм власності.
Інтернатні заклади приватної форми власності підлягають ліцензуванню відповідно до вимог законодавства.

З метою ранньої соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, діти дошкільного віку, що проживають у дитячих будинках, відвідують дошкільні навчальні заклади, а діти шкільного віку - навчаються у загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів.

Учні (вихованці) інтернатних закладів можуть відвідувати позашкільні навчально-виховні заклади, будинки дитячої творчості, станції юних техніків тощо.

Комплектування інтернатних закладів

Комплектування інтернатних закладів учнями (вихованцями) здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади за місцем проживання (перебування) дитини.
Комплектування інтернатних закладів здійснюється протягом календарного року. Переведення учнів (вихованців) з одного інтернатного закладу до іншого проводиться з 01 вересня поточного до 30 травня наступного року. В інтернатні заклади приймаються:

  1. діти-сироти;
  2. діти, позбавлені батьківського піклування;
  3. діти, розлучені із сім'єю, відповідно до Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».

Не приймаються до інтернатних закладів діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, влаштовані у сімейні форми виховання (опіка, піклування, прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу). Діти, члени однієї сім'ї (брати і сестри), направляються в один інтернатний заклад, за винятком, коли за медичними показниками їх виховання має здійснюватись окремо.

Які документи необхідні для зарахування дитини до інтернатного закладу?

Зарахування учнів (вихованців) до інтернатного закладу проводиться наказом директора цього закладу на підставі таких документів:

  1. направлення (путівки) служби у справах дітей за погодженням з управлінням освітою на підставі рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування за місцем проживання (перебування) дитини;
  2. свідоцтва про народження;
  3. реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності);
  4. відомостей про батьків та близьких родичів дитини;
  5. довідки про склад сім'ї або осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні, будинку;
  6. документів, що підтверджують право власності дитини на нерухомість (у разі наявності);
  7. опису майна дитини;
  8. копії рішення органів опіки та піклування про встановлення опіки над житлом (майном) дитини (у разі наявності);
  9. довідки про взяття дитини на квартирний облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов, після досягнення нею 16-річного віку (у разі відсутності в дитини житла);
  10. висновку про стан здоров'я, фізичний та розумовий розвиток дитини;
  11. відомостей або документів про освіту дитини (для дітей шкільного віку);
  12. дубліката обліково-статистичної картки дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування;
  13. довідки про призначення та виплату пенсії, державної соціальної допомоги, аліментів тощо (у разі наявності);
  14. ощадної книжки дитини або договору про відкриття рахунка в установі банку (у разі наявності);
  15. рішення районної, районної у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчого органу міської, районної у місті ради про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування.

У разі випуску чи переходу до іншого навчального закладу учню (вихованцю) видаються:

  1. довідка про перебування в інтернатному закладі;
  2. документи про освіту (для дітей шкільного віку);
  3. матеріальна допомога відповідно до законодавства;
  4. свідоцтво про народження; тим, хто досяг 16-річного віку - паспорт;
  5. відомості про батьків або близьких родичів;
  6. документи, які підтверджують права вихованців на майно, житлову площу, яку попередньо займали вони або їх батьки, майновий сертифікат, ощадна книжка, цінні папери, пенсійна книжка, реєстраційний номер облікової картки платника податків та інші документи тощо.
  1. ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ Умови приймання, утримання і відрахування з дитячого будинку-інтернату

Організаційно-правові основи діяльності інтернатних закладів

Режим роботи інтернатного закладу незалежно від підпорядкування, типу і форми власності встановлюється його засновником (власником), погоджується відповідною установою державної санітарно-епідеміологічної служби та відповідним органом управління освітою.

Харчування учнів (вихованців) в інтернатних закладах незалежно від підпорядкування та форми власності організовується за нормами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2004 року № 1591 “Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах”.
Відповідальність за організацію харчування несе засновник (власника) та керівник закладу.

Медичне обслуговування учнів (вихованців) інтернатних закладів здійснюється медичними працівниками, які входять до штату цих закладів, та медичними працівниками лікувально-профілактичних закладів за територіальним принципом.

Матеріальне та фінансове забезпечення учнів (вихованців) інтернатних закладів здійснюється за нормами та нормативами, установленими законодавством.

Учням (вихованцям) інтернатних закладів, які перебували в них на повному державному утриманні, при їх працевлаштуванні видаються предмети гардероба, текстильна білизна та товари господарського призначення відповідно до норм матеріального забезпечення, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 17 листопада 2003 року № 763, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 12 січня 2004 року за № 27/8626.

Учні (вихованці) інтернатного закладу отримують кошти на особисті витрати, щорічний розмір яких повинен становити не менше 1,5 неоподаткованого мінімуму доходів громадян.
Учням (вихованцям) інтернатних закладів у порядку, встановленому МОНмолодьспортом України, видається єдиний квиток, який дає право на безоплатний проїзд у громадському міському (приміському) транспорті (крім таксі), безкоштовне відвідування кінотеатрів, виставок, музеїв, спортивних споруд.

Учні професійно-технічних училищ та студенти вищих навчальних закладів - колишні учні (вихованці) інтернатного закладу під час своїх канікул можуть перебувати в зазначеному закладі з безоплатним проживанням і харчуванням на підставі рішення, що приймається засновником (власником) під час затвердження кошторисів доходів і видатків чи змін до них.

Контроль за діяльністю інтернатних закладів

Контроль за діяльністю інтернатних закладів усіх типів і форм власності здійснюють МОНмолодьспорт України, Мінсоцполітики України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать заклади, Державна інспекція навчальних закладів при МОНмолодьспорті України, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування і підпорядковані їм органи управління освітою.

Форма контролю виражається у проведенні державної атестації. У період між атестаціями проводяться перевірки інтернатного закладу з питань, пов'язаних з його фінансово-господарською та навчально-виховною діяльністю.