Дитячий будинок-інтернат (діти з інвалідністю 4-18 років): умови приймання та відрахування: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Рядок 7: Рядок 7:
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/978-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 978 "Деякі питання соціального захисту дітей з інвалідністю та осіб з інвалідністю"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/978-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 978 "Деякі питання соціального захисту дітей з інвалідністю та осіб з інвалідністю"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0675-08 Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 02 квітня 2008 року № 173 "Про затвердження Типового положення про молодіжне відділення дитячого будинку-інтернату"]


== Поняття "дитячий будинок-інтернат" ==
== Поняття "дитячий будинок-інтернат" ==

Версія за 13:45, 5 грудня 2018

Нормативна база

Поняття "дитячий будинок-інтернат"

Дитячий будинок-інтернат - стаціонарна соціально-медична установа, призначена для тимчасового (до 6 місяців) або постійного (понад 6 місяців) перебування або проживання дітей з інвалідністю віком від 4 до 18 років (далі - вихованці) та осіб з інвалідністю віком до 35 років (далі - підопічні) з порушеннями фізичного, інтелектуального розвитку та психічними розладами, які за станом здоров’я потребують стороннього догляду, побутового обслуговування, медичної допомоги, освітніх послуг, комплексу реабілітаційних заходів і згідно з медичним висновком не мають протипоказань для перебування в зазначеній установі незалежно від наявності осіб, зобов’язаних згідно із законом їх утримувати.

У будинку-інтернаті можуть діяти такі відділення:

  1. молодіжне відділення для підопічних (дод.див. консультацію "Молодіжне відділення дитячого будинку-інтернату для перебування осіб з інвалідністю віком 18-35 років";
  2. відділення (групи) денного догляду;
  3. відділення (групи) п’ятиденного стаціонарного догляду;
  4. відділення (групи) транзитного перебування;
  5. відділення (групи) підтриманого проживання;
  6. відділення (групи) паліативного догляду.

Хто може бути прийнятим до будинку-інтенату

Діти з інвалідністю віком від 4 до 18 років із порушеннями фізичного, інтелектуального розвитку та психічними розладами, які за станом здоров’я потребують стороннього догляду, побутового обслуговування, медичної допомоги, освітніх послуг, комплексу реабілітаційних заходів згідно з медичним висновком, не мають протипоказань для перебування в будинку-інтернаті незалежно від наявності осіб, зобов’язаних згідно із законом їх утримувати (пункт 22 Типового положення про дитячий будинок-інтернат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 978 (далі - Положення).

Куди звернутися

Документи подаються до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах у разі утворення (крім мм. Києва та Севастополя) рад за місцем проживання або перебування дитини з інвалідністю.

Перелік необхідних документів

Влаштування дитини з інвалідністю до будинку-інтернату здійснюється згідно з путівкою, виданою структурним підрозділом з питань соціального захисту населення на підставі:

  1. заяви батьків, опікунів/піклувальників, інших законних представників, керівника установи, в якій перебувала дитина з інвалідністю, про прийняття дитини з інвалідністю до будинку-інтернату;
  2. свідоцтва про народження або паспорта (за наявності);
  3. реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності);
  4. відомостей про батьків, інших законних представників, родичів дитини з інвалідністю і членів її сім’ї (для підтримання зв’язку та родинних стосунків) із зазначенням прізвища, імені, по батькові та контактної інформації;
  5. медичної довідки про санітарно-епідеміологічне оточення (контакт з інфекційними хворими), що дійсна протягом трьох днів;
  6. виписки з медичної документації за формою № 112/о "Історія розвитку дитини", з висновком лікарсько-консультативної комісії за участю дитячого лікаря-психіатра про можливість перебування дитини з інвалідністю в будинку-інтернаті;
  7. висновку психолого-медико-педагогічної консультації;
  8. індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю за встановленою формою;
  9. психолого-педагогічної характеристики (у разі переведення з будинку дитини, навчального закладу тощо);
  10. пенсійного посвідчення або посвідчення отримувача державної соціальної допомоги (за наявності);
  11. довідки про розмір призначеної пенсії та/або державної соціальної допомоги, виданої уповноваженим органом на запит структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті у разі її утворення (крім мм. Києва та Севастополя) ради, аліментів (за умови призначення);
  12. документа про освіту дитини з інвалідністю, інформації з навчальних закладів (за наявності);
  13. трьох фотокарток розміром 3 х 4 сантиметри;
  14. копії ощадної книжки дитини з інвалідністю або договору про відкриття рахунка в установі банку для перерахування пенсії, державної соціальної допомоги та інших видів виплат відповідно до законодавства (за наявності);
  15. копій паспортів батьків дитини з інвалідністю (для дітей, в яких є батьки);
  16. довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб (за наявності) (пункт 25 Положення).

Діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування додатково до зазначених документів подають:

  1. копії рішення органу опіки та піклування за місцем проживання (перебування) дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, про її влаштування до будинку-інтернату та/або рішення про встановлення опіки чи піклування над нею;
  2. копії рішення органу опіки та піклування про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;
  3. копії документа, що підтверджує право власності дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, на нерухомість (за наявності);
  4. опису майна дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, за встановленою формою;
  5. копії рішення органу опіки та піклування про встановлення опіки над майном дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування (за наявності);
  6. документа, що підтверджує взяття дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, на квартирний облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, після досягнення нею 16-річного віку (у разі відсутності житла);
  7. копії обліково-статистичної картки дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування.

На підставі результатів оцінки потреб вихованця та індивідуальної програми реабілітації складається індивідуальний план надання соціальної послуги, на основі якої і свою чергу укладається договір про надання такої послуги між керівництво будинку-інтернату та одиним з батьків, іншим законним представником вихованця або його опікун/піклувальник, або уповноважена особа органу опіки та піклування, на обліку в якому перебуває підопічний (у разі здійснення опіки або піклування органом опіки та піклування), або уповноважена керівником будинку-інтернату особа (у разі здійснення опіки або піклування будинком-інтернатом).

Тимчасове вибуття з будинку-інтерната

Тимчасове вибуття вихованця за особистими мотивами або на канікули здійснюється на підставі: письмової заяви батьків, опікунів/піклувальників, інших законних представників вихованця із зобов’язанням здійснення догляду за ним (пункт 35 Положення).

Строки тимчасового вибуття

Керівництво будинку-інтернату в індивідуальному порядку розглядає питання щодо тимчасового вибуття вихованця не більш як на 2 місяці, а на період літніх канікул - на строк до 3 місяців (з метою збереження родинних зв’язків та можливості повернення вихованця в сім’ю), в окремих випадках може розглядатися питання про вибуддя дитини на строк до 6 місяців протягом календарного року.

Відрахування з будинку-інтернату

Виписка та відрахування вихованців здійснюються відповідно до наказу керівництва будинку-інтернату за наявності однієї з таких підстав:

  • письмова заява батьків, опікунів/піклувальників, інших законних представників вихованців із зобов’язанням здійснення необхідного догляду;
  • неповернення без погодження з керівництвом будинку-інтернату з поїздки до батьків, опікунів/піклувальників, інших законних представників, родичів, інших осіб після закінчення шестимісячного строку (у разі, коли причинами неповернення є рішення про це батьків, опікунів/піклувальників, інших законних представників вихованця, підтверджене письмовою заявою);
  • закінчення строку перебування в будинку-інтернаті;
  • рішення суду;
  • смерть вихованця або оголошення його померлим;
  • переведення вихованця до іншого будинку-інтернату;
  • направлення на працевлаштування або навчання до іншого навчального закладу (пункт 38 Положення).

Після досягнення вихованцями 18-річного віку за умови встановлення їм інвалідності на підставі особистої заяви, заяви опікуна/піклувальника (для вихованців, визнаних недієздатними або цивільна дієздатність яких обмежена) або керівника будинку-інтернату (якщо опіку чи піклування над вихованцем здійснює будинок-інтернат) і висновку лікарської комісії за участю лікаря-психіатра вони переводяться до молодіжного відділення будинку-інтернату, психоневрологічного інтернату або будинку-інтернату для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю.

Див.також