Державний контроль та відповідальність за невпровадження системи НАССР (аналіз небезпечних факторів та контролю у критичних точках)

Нормативна база

• Закон України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»
• Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»
• Закон України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів»
• Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 08.08.2019 № 446 «Про затвердження форми акта, складеного за результатами проведення заходу державного контролю у формі аудиту постійно діючих процедур, заснованих на принципах насср»
• Наказ Міністерства економіки України від 21.01.2022 № 143-22 «Про затвердження форм актів, складених за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного контролю (інспектування) стосовно дотримання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин, та інших форм розпорядчих документів»

Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено режим воєнного стану! Зверніть увагу! Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану" від 01.04.2022 року № 2173-IX розділ X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин" доповнено пунктом 6-1 такого змісту: "6-1. Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану в Україні, Кабінет Міністрів України може встановлювати особливості здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин щодо вантажів із продуктами, живими тваринами, харчовими продуктами нетваринного походження та кормами нетваринного походження, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України".

Загальна інформація

Система аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (Hazard Analysis and Critical Control Points - НАССР) - система, яка ідентифікує, оцінює і контролює небезпечні фактори, що є визначальними для безпечності харчових продуктів (п. 35 ст. 1 ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»).

Система державного контролю

Державний контроль - діяльність компетентного органу, його територіальних органів, державних інспекторів, державних ветеринарних інспекторів, помічників державного ветеринарного інспектора та уповноважених осіб, що здійснюється з метою перевірки відповідності діяльності операторів ринку вимогам законодавства про харчові продукти, корми, здоров’я та благополуччя тварин, а також усунення наслідків невідповідності та притягнення до відповідальності за порушення відповідних вимог.

Державний контроль включає також діяльність з перевірки відповідності законодавству про побічні продукти тваринного походження під час ввезення (пересилання) таких продуктів на митну територію України (п. 9 ст. 1 ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»).

Державний контроль за впровадженням постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР здійснює компетентний орган у сфері державного контролю (п. 6 ст. 7 ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»).

Органи виконавчої влади у сфері здійснення державного контролю

До органів виконавчої влади у сфері державного контролю належать:

1. Кабінет Міністрів України;
2. центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини;
3. компетентний орган.

Система та повноваження компетентного органу у сфері державного контролю

Компетентний орган у сфері державного контролю:

1) організовує та здійснює державний контроль, у тому числі на державному кордоні України;

2) розробляє та виконує довгостроковий план державного контролю, щороку звітує Кабінету Міністрів України про стан його виконання;

3) розробляє та виконує план дій за надзвичайних обставин, пов’язаних із харчовими продуктами та/або кормами (далі - план дій за надзвичайних обставин);

4) затверджує щорічний план державного контролю та щорічний план державного моніторингу;

5) забезпечує проведення передзабійного та післязабійного огляду тварин на відповідних потужностях, післязабійного огляду тварин, добутих у процесі полювання;

6) здійснює державний контроль за впровадженням постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР;

7) надає особам, визначеним цим Законом, повноваження щодо здійснення окремих заходів державного контролю, контролює правомірність та ефективність їхньої діяльності, позбавляє таких повноважень за наявності підстав, визначених законодавством, а також веде облік та оприлюднює відомості про уповноважених осіб на офіційному веб-сайті;

8) забезпечує правомірність та ефективність діяльності своїх структурних підрозділів, територіальних органів та їх посадових осіб;

9) встановлює у щорічному плані державного контролю періодичність інспектування, аудиту, відбору зразків та лабораторних досліджень (випробувань) щодо кожної потужності з виробництва та/або обігу харчових продуктів та/або кормів;

10) затверджує в порядку, визначеному законодавством, періодичність документальних перевірок, перевірок відповідності, фізичних перевірок, лабораторних досліджень (випробувань) вантажів, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України;

11) залучає у разі необхідності до здійснення державного контролю правоохоронні органи в рамках наданих їм законом повноважень;

12) вживає у межах своїх повноважень заходів для усунення порушень цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин, а також для притягнення винних осіб до відповідальності, встановленої законом;

13) здійснює інші повноваження, передбачені ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин».

Надання повноважень на здійснення окремих заходів державного контролю

Компетентний орган має право надавати особам повноваження щодо здійснення окремих заходів державного контролю, за умови їх відповідності вимогам, встановленим законодавством. Рішення компетентного органу про надання статусу уповноваженої особи має містити деталізований опис заходу державного контролю, повноваження щодо здійснення якого надається відповідній особі, та умов, за яких він має здійснюватися. (ст. 9 ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»).

Для цілей ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» уповноваженими особами є:

1) офіційні ветеринарні лікарі - мають право здійснювати на визначених компетентним органом потужностях (господарствах) повноваження державного ветеринарного інспектора у межах передбачених цим Законом заходів державного контролю харчових продуктів тваринного походження та живих тварин, а також здійснювати відбір зразків відповідно до вимог статті 40 цього Закону;

2) уповноважені ветеринари - мають право здійснювати у визначених компетентним органом господарствах передбачені цим Законом заходи державного контролю живих тварин, а також здійснювати відбір зразків відповідно до вимог статті 40 цього Закону;

3) працівники бійні, уповноважені на виконання обов’язків помічника державного ветеринарного інспектора, - мають право виконувати обов’язки помічника державного ветеринарного інспектора у межах державного контролю свіжого м’яса птиці та зайцеподібних у разі виконання умов, визначених розділом VI цього Закону, та лише в частині технічної допомоги, необхідної для виконання завдань державного ветеринарного інспектора;

4) уповноважені лабораторії, у тому числі референс-лабораторії - мають право проводити лабораторні дослідження (випробування), а також здійснювати відбір зразків та виконувати інші функції у випадках, визначених цим Законом;

5) капітан рибоморозильного чи рибопромислового судна, яке плаває під Державним прапором України, має право на видачу міжнародних сертифікатів та інших документів, які вимагаються законодавством країни призначення щодо рибних продуктів.

Офіційні ветеринарні лікарі та уповноважені ветеринари отримують відповідний статус та здійснюють свою діяльність у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини.

Заходи державного контролю

Заходи державного контролю здійснюються у формі аудиту, інспектування, передзабійного та післязабійного огляду, відбору зразків, лабораторного дослідження (випробування), документальної перевірки, перевірки відповідності, фізичної перевірки. У межах заходів державного контролю здійснюється державний моніторинг.

Аудит - систематичне та незалежне вивчення певної дії з метою визначення того, чи відповідає така діяльність та пов’язані з нею результати запланованим заходам і чи такі заходи впроваджені результативно та у спосіб, який дозволяє досягти поставленої мети (п.3 ч.1 ст. 1 ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»).

Аудит постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР, та постійно діючих процедур, розроблених оператором ринку з метою дотримання гігієнічних вимог, повинен передбачати перевірку безперервності та ефективності їх застосування, у тому числі ( ч. 3. Ст. 19 ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»):

1. документації;
2. ведення записів;
3. процесів, що впливають на безпечність харчових продуктів та/або кормів;
4. системи внутрішнього контролю оператора ринку;
5. коригувальних дій, вжитих оператором ринку внаслідок аналізу виявлених невідповідностей;
6. кваліфікації персоналу.

Результати аудиту обов’язково враховуються під час визначення ступеня ризику діяльності оператора ринку (потужності) та періодичності здійснення планових заходів державного контролю. Одна і та сама особа не може здійснювати аудит на одній і тій самій потужності більше двох разів поспіль (ч. 3. Ст. 19 ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»)). Чим більший ступінь ризику в оператора ринку, тим частіше його перевірятимуть.

Інспектування - форма державного контролю, яка полягає у здійсненні перевірки стану здоров’я та благополуччя тварин, виробництва та обігу харчових продуктів та кормів з метою встановлення відповідності законодавству про харчові продукти, корми, здоров’я та благополуччя тварин (п.19 ч.1 ст. 1 ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»).

Інспектування передбачає перевірку дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти та корми, здоров’я та благополуччя тварин та відповідності їх діяльності вимогам щодо (ч. 4. Ст. 19 ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»):

1. гігієни;
2. плану коригувальних дій, розробленого та впровадженого оператором ринку за результатами попередніх перевірок;
3. інцидентів, пов’язаних з безпечністю харчових продуктів та/або кормів.

Інспектування може включати в себе перевірку потужностей, прилеглої території, приміщень, обладнання та інвентарю, транспортних засобів, а також харчових продуктів та кормів; сировини, інгредієнтів, допоміжних матеріалів для переробки, які використовуються для приготування та виробництва харчових продуктів та кормів, напівфабрикатів; предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами; засобів та процесів прибирання і догляду, а також пестицидів; маркування, зовнішнього вигляду та реклами; простежуваності.

Особа, яка здійснює інспектування або аудит, має право проводити прості дослідження (випробування) у разі появи у неї обґрунтованої підозри щодо невідповідності або якщо такі дослідження передбачені щорічним планом державного контролю.

Під час здійснення інспектування та аудиту забороняється перевіряти питання, які (ч.8. ст.18 ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»):

• відсутні в акті державного контролю;
• не містять посилань на вимогу законодавства України (у тому числі на відповідну статтю, її частину, пункт, підпункт, абзац тощо), яка підлягає дотриманню оператором ринку.

Зверніть увагу, що здійснення інспектування та аудиту без застосування акта державного контролю, а відбору зразків - без застосування акта відбору зразків забороняється (ч.9. ст.18 ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин». Акт державного контролю має містити вичерпний перелік питань для перевірки дотримання оператором ринку законодавства про харчові продукти та корми, здоров’я та благополуччя тварин. Кожне таке питання повинно містити посилання на вимогу нормативно-правового акта (статтю, частину, пункт, підпункт, абзац тощо), яка підлягає дотриманню оператором ринку. Якщо за результатами інспектування або аудиту виявлено невідповідність, в акті державного контролю наводиться детальний опис відповідних порушень законодавства. Акт державного контролю складається у двох примірниках, один з яких вручається оператору ринку протягом трьох робочих днів з дня його складення

Аудит (планові перевірки) постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР, проводитись згідно з уніфікованим актом, затвердженим наказом Міністерства економіки України від 21.01.2022 № 143-22 «Про затвердження форм актів, складених за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного контролю (інспектування) стосовно дотримання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин, та інших форм розпорядчих документів».

Фінансування державного контролю

Фінансування державного контролю здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, крім випадків, передбачених ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин».

Вартість державного контролю, що фінансується за рахунок операторів ринку, не може перевищувати розміру витрат на:

• оплату праці працівників компетентного органу та його територіальних органів, які безпосередньо здійснюють державний контроль, а також пов’язаних з ними витрат на сплату податків та інших платежів, які є обов’язковими згідно із законом;
• утримання (експлуатацію) приміщень, інструментів, обладнання, необхідних для здійснення державного контролю;
• канцелярські товари, що використовуються під час здійснення державного контролю;
• службові відрядження працівників компетентного органу та його територіальних органів, які безпосередньо здійснюють державний контроль;
• відбір зразків та проведення простих і лабораторних досліджень (випробувань).

Державний контроль фінансується за рахунок операторів ринку або уповноважених ними осіб у таких випадках:

• здійснення державного контролю вантажів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, у тому числі з метою транзиту, чи вивозяться (пересилаються) з неї, крім державного контролю, що здійснюється в межах щорічного плану державного моніторингу;

• здійснення передзабійного та післязабійного огляду відповідно до законодавства;

• здійснення позапланових заходів державного контролю, крім позапланових заходів, що проводяться:

за зверненням фізичної особи про порушення оператором ринку її законних прав, якщо за результатами здійснення цих заходів такі порушення не було підтверджено;

на підставі обґрунтованої підозри щодо невідповідності, якщо за результатами здійснення цих заходів така невідповідність не була підтверджена.

Відповідальність

Оператори ринку несуть відповідальність за такі правопорушення:

1. порушення встановлених законодавством гігієнічних вимог до виробництва та/або обігу харчових продуктів або кормів, - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі шести мінімальних заробітних плат;
2. виробництво та/або обіг харчових продуктів або кормів з використанням незареєстрованої потужності, якщо обов’язковість її державної реєстрації встановлена законом, - тягнуть за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі двадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі одинадцяти мінімальних заробітних плат;
3. виробництво, зберігання харчових продуктів або кормів без отримання експлуатаційного дозволу на відповідну потужність, якщо обов’язковість його отримання встановлена законом, - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі тридцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі двадцяти мінімальних заробітних плат;
4. невиконання визначеного законом обов’язку щодо впровадження на потужностях постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі тридцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат;
5. реалізація харчових продуктів або кормів, маркування яких не відповідає законодавству, якщо це створює загрозу для життя та/або здоров’я людини або тварини, - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі тридцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі двадцяти мінімальних заробітних плат;
6. порушення вимог щодо забезпечення простежуваності, передбачених законодавством про харчові продукти та корми, - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі восьми мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат;
7. невиконання обов’язку щодо відкликання або вилучення з обігу небезпечних харчових продуктів або кормів - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі тридцяти п’яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі тридцяти мінімальних заробітних плат;
8. використання, реалізація незареєстрованих об’єктів санітарних заходів або кормових добавок, якщо обов’язковість їх державної реєстрації встановлена законом, - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі дванадцяти мінімальних заробітних плат;
9. пропонування до реалізації або реалізація непридатних харчових продуктів або кормів - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі двадцяти п’яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі сімнадцяти мінімальних заробітних плат;
10. пропонування до реалізації або реалізація харчових продуктів або кормів, які є шкідливими для здоров’я людини або тварини, - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі сорока мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі двадцяти п’яти мінімальних заробітних плат;
11. пропонування до реалізації або реалізація швидкопсувних харчових продуктів або кормів, строки зберігання яких закінчилися, якщо внаслідок цього харчові продукти або корми не стали шкідливими для здоров’я людини або тварини, - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі дванадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі восьми мінімальних заробітних плат;
12. пропонування до реалізації або реалізація харчових продуктів або кормів, що не є швидкопсувними, мінімальні строки зберігання яких закінчилися, якщо внаслідок цього харчові продукти або корми не стали шкідливими для здоров’я людини або тварини, - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі трьох мінімальних заробітних плат;
13. порушення значень параметрів безпечності об’єктів санітарних заходів або кормів, встановлених законодавством про харчові продукти та корми, - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат;
14. невиконання рішення посадової особи компетентного органу, його територіального органу про знищення небезпечного харчового продукту, допоміжних матеріалів для переробки, небезпечних кормів або кормових добавок - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат;
15. реалізація продуктів, які ввезені (переслані) на митну територію України як торговельні (виставкові) зразки або об’єкти наукових досліджень відповідно до пункту 5 частини восьмої статті 41 ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин», порушення вимог щодо їх знищення або вивезення (пересилання) за межі України або інших встановлених законодавством правил поводження з ними - тягнуть за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі двадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат;
16. ненадання, несвоєчасне надання, надання недостовірної інформації на вимогу посадової особи компетентного органу або його територіального органу - тягнуть за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі трьох мінімальних заробітних плат;
17. відмова в допуску посадової особи компетентного органу або його територіального органу до здійснення державного контролю з підстав, не передбачених законом, або інше перешкоджання її законній діяльності - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі семи мінімальних заробітних плат;
18. невиконання, несвоєчасне виконання рішення головного державного інспектора (головного державного ветеринарного інспектора) про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів та/або кормів - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі п’ятдесяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі сорока мінімальних заробітних плат;
19. невиконання, несвоєчасне виконання законних вимог (приписів) посадової особи компетентного органу, його територіального органу щодо усунення порушень ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин», законодавства про харчові продукти та корми - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі восьми мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат;
20. порушення встановлених законодавством вимог до надання інформації для споживачів щодо харчових продуктів, надання неточної, недостовірної та незрозумілої для споживачів інформації про харчовий продукт - тягнуть за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат;
21. зміну оператором ринку харчових продуктів інформації, що супроводжує харчовий продукт, у випадку, передбаченому статтею 5 Закону України "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів", - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат;
22. реалізацію харчових продуктів або кормів, маркування яких не відповідає законодавству, якщо це не створює загрози для життя та/або здоров’я людини або тварини, - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі трьох мінімальних заробітних плат;
23. ненадання інформації споживачеві щодо речовин та харчових продуктів, які спричиняють алергічні реакції або непереносимість, - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі тридцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі двадцяти мінімальних заробітних плат.
24. порушення вимог законодавства про матеріали і предмети, призначені для контакту з харчовими продуктами, - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат;
25. невиконання обов’язку щодо письмового інформування компетентного органу, передбаченого частинами третьою і п’ятою статті 20 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі трьох мінімальних заробітних плат.

У разі вчинення оператором ринку будь-якого з правопорушень, передбачених пунктами 2-4, 6-1, 8, 12, 16 частини першої статті 65 ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин , вперше державний інспектор (державний ветеринарний інспектор) видає оператору ринку припис щодо усунення порушень цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми без оформлення відповідного протоколу.

Тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів та/або кормів

1. Не пізніше наступного дня з дня виявлення порушення законодавства про харчові продукти та корми головний державний інспектор (головний державний ветеринарний інспектор) приймає рішення про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів та/або кормів, якщо таке виробництво та/або обіг становлять загрозу для життя та/або здоров’я людини та/або тварини. Рішення про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів та/або кормів повинно обмежувати відповідну господарську діяльність лише в частині, що є необхідною та достатньою для усунення загрози для життя та/або здоров’я людини та/або тварини, та має визначати, який конкретний вид діяльності та з використанням якої потужності (її частини) підлягає тимчасовому припиненню.

2. Рішення про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів та/або кормів набирає чинності з моменту його вручення операторові ринку та діє протягом визначеного таким рішенням строку, але не більше 10 робочих днів (ст. 67 ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»).

Чи можна та як уникнути відповідальності

Ну звичайно, перш за все, що дасть можливість сільськогосподарському товаровиробнику уникнути відповідальності – це, все ж таки, впровадження та систематичне застосування системи НАССР. Це не лише допоможе уникнути штрафів, а й дозволить вийти с/г виробнику зі своєю продукцією на міжнародний ринок.

Для того, аби ж уникнути відповідальності за результатами аудиту, варто досконало вивчити питання, які містяться в Акті та повинні бути дотримані оператором ринку (в залежності від специфіки виробництва) та дотримуватися їх.

Як уже зазначалося вище, Акт, складений за результатами проведення заходу державного контролю у формі аудиту постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР, містить виключний перелік питань щодо проведення заходів державного контролю у формі аудиту системи НАССР.

Варто пам’ятати, що не будь-яке порушення на яке зазначає інспектор, якщо про це чітко не зазначено в акті, тобто не є питанням перевірки, є порушенням та може бути підставою для притягнення с/г виробника до відповідальності. Однак, варто зазначити, що закріплений в Акті перелік питань, які підлягають аудиту є напрочуд повним. Так, останній налічує близько сотні питань. При чому, відсутність на підприємстві (з урахуванням специфіки діяльності) будь-якого із зазначених в Акті елементів, наприклад, відсутність записів щодо процедури прибирання та способів прибирання, миття і дезінфекції (за потреби) виробничих, допоміжних, побутових приміщень та інших поверхонь, чи то відсутність позначок на засобах та інвентарю для прибирання, або ж відсутність договору на утилізацію відходів є порушенням, а відтак і підставою для складання протоколу.

Разом з тим, досить велика кількість питань, що підлягає аудиту є досить оціночними, наприклад, питання достатньої кількості комплектів спецодягу та взуття. Тому, в такому випадку, доводити невідповідність покладатиметься саме на інспектора.

Варто також зазначити, що навіть в разі виявлення інспектором порушень та складанні протоколу, оператор ринку вправі викласти в Акті та/або протоколі свої заперечення та пояснення.

Окрім того, законодавство також встановлює право оператора ринку на оскарження рішень та дій компетентного органу, при чому як в адміністративному, до вищого органу управління, так і в судовому порядку.

Отже, якщо інспектором Держпроспоживлужби був складений протокол про вчинення правопорушення, або й, навіть, прийнято рішення про накладення штрафу - це не привід для паніки та безспірного їх виконання. Адже, якщо оператор сумлінно дотримується законодавство та впроваджує систему НАССР, то неправомірні дії чиновників можна та потрібно оскаржити. Таким чином, найефективнішим способом уникнути відповідальності за невпровадження на потужностях постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР) є, все ж таки, їх розробка та застосування. А в боротьбі з неправомірним притягненням до відповідальності органом Держпроспоживлужби – оскарження таких дій.