Відмінності між версіями «Грубе порушення законодавства про працю»

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до навігації Перейти до пошуку
(Створена сторінка: == Нормативна база == [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 1.Конституція України]<br /> [http://zako...)
 
Мітка: редагування коду 2017
 
(Не показані 45 проміжних версій 5 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закон України "Про запобігання корупції"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Торгово-промислова палата України (ТПП) повідомила про засвідчення факту настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 24 лютого 2022 року.


[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 1.Конституція України]<br />
Так, згідно з [https://ips.ligazakon.net/document/MUS36779?q= листа ТПП від 28.08.2022 № 2024/02.0-7.1] ТПП на підставі статетй 14 та 14<sup>1</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/671/97-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»], Статуту ТПП України, цим засвідчує форс- мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»].


[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 2.Кримінальний кодекс України]<br />
Враховуючи це, ТПП підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської дiяльностi та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).


[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 3.Кодекс законів про працю України]<br />
Згідно з частиною першою статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] (далі - ЦК) Положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.


[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3206-17 4.Закон України "Про засади запобігання і протидії корупції"]<br />
Відповідно до частини першої статті 617 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК] особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.


[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 5.Закон України «Про запобігання корупції»]<br />
З огляду на вищевикладене, вважаємо, що в умовах воєнного стану положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК] щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання має застосовуватися і до зобов’язань за трудовими відносинами.


[http://www.viaduk.net/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/E589677CA7ACA5CDC2257EE00042A15F 6.Постанова Верховного Суду України від 01.10.2015 у справі №5-106кс15]<br />
Разом з тим звертаємо увагу, що звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання внаслідок форс-мажорних обставин (непереборної сили) не звільняє від виконання самого зобов’язання.
Таким чином, після усунення вищезгаданих обставин, особа зобов’язана виконати всі свої зобов’язання перед іншою стороною.


24 березня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"], відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].


== Основні засади ==
Так, відповідно до статті 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закону] :
*Заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.
*Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.
*Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.
*Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати.
*У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойові дії, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.
|}


Чинний закон України про кримінальну відповідальність передбачає покарання за грубе порушення законодавства про працю, яке полягає у незаконному звільненні працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв’язку з повідомленням ним про порушення вимог  [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3206-17 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції]"  ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України «Про запобігання корупції»]) іншою особою, а також інше грубе порушення законодавства про працю ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст.172 КК України]).
== Загальні положення ==
[[Файл:172 кку 2.jpg|міні]]
''Об'єктом злочину'' є трудові права людини, які включають право на працю, право на гарантовану заробітну плату, право на відпочинок тощо.
'''''Грубе порушенням законодавства про працю''''' - це випад­ки обмеження трудових прав громадян або зневажливого до них ставлення, а саме:
* '''<u> '''незаконне звільнення'''</u> '''(звільнення, здійснене з порушенням установленого порядку або без законних підстав для цього);
* '''<u> '''інше грубе порушення законодавства про працю</u>:</u>
# порушення умов оплати праці за [[Робочий час працівників. Надурочні роботи|надурочні роботи]];
# порушення умов оплати праці за роботу у [[Компенсація працівнику за роботу у святкові чи неробочі дні|святкові чи вихідні або неробочі дні]];
# порушення умов та строків розрахунку з працівником при звільненні;
# порушення законодавства щодо обмеження розміру відрахувань із заробітної плати;
# незаконне встановлення [[Матеріальна відповідальність працівників|матеріальної відповідальності]] працівника за порушення трудової дисципліни;
# порушення умов випробувального строку;
# не забезпечення роботодавцем [[Створення безпечних і нешкідливих умов праці. Державний нагляд за охороною праці|безпечних умов праці]] для працівника;
# виплата заробітної плати продукцією в порушення вимог законодавства про працю тощо.
Поняття «грубе порушення» має оціночний характер і в кожному конкрет­ному випадку воно повинне встановлюватися виходячи з:
* кількості по­терпілих;
* тяжкості можливих наслідків;
* тривалості;
* систематичності пору­шень;
* злісності мотивів тощо.


'''Право на працю закріплено [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 ст.43 Конституції України].'''
За зазначений вид правопорушення передбачена кримінальна відповідальність за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 172 Кримінального кодексу України] (далі - КК України).
{| class="wikitable"
|-
|bgcolor=#EED8AE|'''ВАЖЛИВО!''' Порушення законодавства про працю, вчинене з мотивів расової, національної, релігійної неприязні, за наявності інших необхідних ознак може бути кваліфіковане за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 161 КК України].
|}


Основні засади трудових відносин врегульовані Кодексом законів про працю України, а також й іншими законним та підзаконними актами.
== Хто є потерпілим ==
Тому, норма [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статті 172 КК] України охороняє безпосередньо право на труд, яке реалізується виключно на законодавчих засадах.
[[Визнання особи потерпілою, її права та обов’язки|Потерпілим]] від даного кримінального правопорушення є працівник, тобто особа, на яку поширюється законодавство України про працю і яка є відповідною стороною трудових правовідносин, у тому числі державні службовці, які уклали трудові договори з громадянами, особи, які проходять [[Альтернативна (невійськова) служба|альтернативну (невійськову) службу]].


''Потерпілим'' від цього злочину закон України про кримінальну відповідальність визнає працівника. Під працівниками розуміються особи, на яких поширюється законодавство України про працю і які є відповідною стороною трудових правовідносин, у т. ч. державні службовці, які уклали трудові договори з громадянами, особи, які проходять альтернативну (невійськову) службу. Підставою виникнення таких відносин можуть бути: трудовий договір (як письмовий, так і усний), членство у кооперативах та їх об'єднаннях, колективних сільськогосподарських підприємствах, селянських (фермерських) господарствах, підприємствах з іноземними інвестиціями. До працівників слід відносити також іноземців, які відповідно до чинного українського законодавства оформлені на роботу і працюють на підприємствах, в установах і організаціях на території України, і громадян України, які працюють за її межами (слід враховувати, що трудові відносини цих осіб регулюються законодавством сторони працевлаштування та міжнародними договорами України).
Не є потерпілими від даного кримінального правопорушення:
Дія цієї норми не поширюється на працівників, що мають спеціальні звання (поліція, військові тощо).
* особи, що мають спеціальні звання,
Також, кваліфікуючою ознакою цього злочину є незаконне грубе порушення законодавства про працю щодо певних категорій працівників: неповнолітнього, вагітної жінки чи матері, що має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч.2 ст.172 КК]).
* військово­службовці,
* працівники поліції тощо.


Кримінальне правопорушення шляхом грубого порушення законодавства про працю у двох формах:  
== Хто є правопорушником ==
- незаконне звільнення працівника з роботи;  
Це особа (особи), на яку (які) покладений обов'язок дотримання трудового законодавства, а саме:  
- інше грубе порушення законодавства про працю.
* керівники підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності;
Незаконне звільнення працівника з роботи, у свою чергу, поділяється на два підвиди, по-перше, з особистих мотивів; по-друге, у зв’язку з повідомленням ним про порушення вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції".
* власники або уповноважені ними особи підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності;
Особистими мотивами для незаконного звільнення може бути особиста неприязнь, зловмисна зацікавленість у звільненні тощо.
* службові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, які наділені правом прийому та звільнення.
У другому випадку слід розуміти грубе порушення особою законодавства про працю відносно працівника, що повідомив уповноважені підрозділи (особи) з питань запобігання та виявлення корупції про наявність в діях такої особи ознак корупційного правопорушення.
Порушення щодо них законодавства, яке регулює проходження ними служби, має розглядатися як службові зловживання і, за наявності до того підстав, кваліфікуватися, наприклад, за статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 364, 364<sup>1</sup>, 365, 365<sup>2</sup> КК України].
Поняття «інше грубе порушення законодавства про працю» носить оціночний характер. Для з’ясування характеру порушення слід звертатися до відповідних норм Кодексу законів про працю України. У кожному конкретному випадку воно повинно встановлюватися, виходячи з об’єктивних та суб’єктивних ознак вчиненого діяння.
Визнання порушення законодавства про працю грубим залежить від оцінки таких критеріїв, кожний з яких має самостійне значення:  характеру порушуваних трудових прав людини; категорії працівника, права якого порушуються; об’єктивних ознак здійснюваного порушення (тривалість, систематичність, тяжкість можливих наслідків, кількість потерпілих тощо); суб’єктивних ознак здійснюваного порушення (злісність мотивів, особисті неприязні стосунки тощо).


'''Отже, вирішуючи питання про те, чи є порушення законодавства про працю грубим, у кожному окремому випадку слід виходити з характеру порушених трудових прав людини, обставин, за яких вчинено це порушення, яку ним завдано (могло бути завдано) шкоду.
== Як захистити порушені права ==
Порядок дій наступний:
# визначити чи кваліфікуються дії як грубе порушення законодавства про працю;
# звернутися до поліції із [[Порядок та підстави звернення до поліції за фактами вчинення кримінальних правопорушень|заявою про вчинення кримінального правопорушення]].


'''Звільнення з роботи працівника має визнаватися незаконним, якщо воно здійснене без законних на це підстав або з порушенням встановленого порядку звільнення, визначеного законом. Такі законні підстави можуть бути загальними або спеціальними.'''
=== Визначення кваліфікації дій за статтею 172 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] ===
'''Для цього потрібно визначити''':
* характер порушуваних трудових прав людини. Тобто грубим буде порушення таких основних прав людини як право на оплату праці не нижче мінімуму, встановленого законом, право на відпустку, право на відпочинок та інші трудові права, які гарантовані [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України], низкою законів та підзаконних актів;
* категорію працівника, права якого порушуються (наприклад, одинока мати, вагітна жінка, неповнолітня особа тощо);
* об’єктивні ознаки здійснюваного порушення (тривалість, систематичність, тяжкість можливих наслідків, кількість потерпілих тощо);
* суб’єктивні ознаки здійснюваного порушення (злісність мотивів, особисті неприязні стосунки тощо).
Об'єктивна сторона цього кримінального правопорушення передбачає встановлення:
* пору­шення конкретної норми трудового законодавства, що пов'язане з незакон­ним звільненням працівника з роботи або іншим грубим порушенням зако­нодавства про працю;
* наявність грубого характеру цього порушення.
Для кваліфікації дії роботодавця за даною статтею необхідно, щоб:
# '''''посягання''''' на загальні умови праці '''''було умисним''''';
# таке '''''посягання не було пов'язане зі створенням небезпеки''''' для життя і здоров'я робітника або службовця.


{| class="wikitable"
|-
|bgcolor=#EED8AE|'''ВАЖЛИВО!''' Якщо хоч одна вимога не дотримана, склад правопорушення за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 172 КК України] відсутній.
|}


== Кримінальна відповідальність ==
За цими двома ознаками дане кримінальне правопорушення відрізняється від кримінальних правопорушень, що вказані в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтях 271-275 КК України], та передбачають відповідальність за порушення пра­вил безпеки виробництва, яке могло спричинити загибель людей, каліцтво, втрату працездатності або інші тяжкі наслідки.


За вчинення злочину, передбаченого частиною [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 1 статті 172 КК України] передбачене покарання у вигляді штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років.
=== Звернення до поліції із заявою ===
Форма такої заяви не встановлена законом. Проте при її написанні варто враховувати, які саме відомості вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань (частина п'ята статті 214 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]), на них і потрібно орієнтуватись при складанні заяви [//wiki.legalaid.gov.ua/images/f/f7/%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%83.docx Медіа:Заява про вчинення злочину.docx].  


За скоєння кримінального правопорушення, передбаченого [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч.2 ст. 172 КК України], а саме у разі повторності, або щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, - у вигляді штрафу від трьох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців.
Так, у заяві потрібно вказати:
* назву органу до якого ви звертаєтесь;
* прізвище, ім’я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника, номер телефону;
* короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
* попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] (у випадку грубого порушення законодавства про працю це буде ст. 172 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]);
* докази, що підтверджують викладені у заяві обставини;
* дату та підпис.
 
== Відповідальність ==
[[Файл:172 кку.jpg|міні]]
'''За грубе порушення законодавства про працю передбачено такі види покарання''':
* '''[[Виконання покарання у виді штрафу в кримінальному провадженні|штраф]]''':
# '''від 2 000 до 3 000 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян''' (у разі незаконного звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв’язку з повідомленням ним як [[Правовий статус викривачів корупції|викривачем]] про вчинення іншою особою корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, інших порушень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України "Про запобігання корупції"], а також інше грубе порушення законодавства про працю);
# в'''ід 3 000 до 5 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян''' (якщо такі дії були вчинені повторно або потерпілим є неповнолітній, вагітна жінка, одинокий батько, матір або особа, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю).
* '''[[Позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю. Порядок виконання|позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю]]''':
# '''на строк до 3 років''' (у разі незаконного звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв’язку з повідомленням ним як [[Правовий статус викривачів корупції|викривачем]] про вчинення іншою особою корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, інших порушень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України "Про запобігання корупції"], а також інше грубе порушення законодавства про працю)
# '''на строк до 5 років''' (якщо такі дії були вчинені повторно або потерпілим є неповнолітній, вагітна жінка, одинокий батько, матір або особа, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю)
* '''[[Виконання покарання у виді виправних робіт|виправні роботи]]''' на строк до 2 років;
* '''[[Виконання покарання у виді арешту|арешт]]''' на строк до 6 місяців (якщо такі дії були вчинені повторно або потерпілим є неповнолітній, вагітна жінка, одинокий батько, матір або особа, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю).
 
== Див. також ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%8E,_%D1%97%D1%97_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8 Визнання особи потерпілою, її права та обов’язки]
[[Категорія: Відповідальність за порушення трудового законодавства]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Поточна версія на 16:19, 20 квітня 2022

Нормативна база

Увага!!! З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану!

Торгово-промислова палата України (ТПП) повідомила про засвідчення факту настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 24 лютого 2022 року.

Так, згідно з листа ТПП від 28.08.2022 № 2024/02.0-7.1 ТПП на підставі статетй 14 та 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Статуту ТПП України, цим засвідчує форс- мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Враховуючи це, ТПП підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської дiяльностi та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Згідно з частиною першою статті 9 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) Положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Відповідно до частини першої статті 617 ЦК особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

З огляду на вищевикладене, вважаємо, що в умовах воєнного стану положення ЦК щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання має застосовуватися і до зобов’язань за трудовими відносинами.

Разом з тим звертаємо увагу, що звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання внаслідок форс-мажорних обставин (непереборної сили) не звільняє від виконання самого зобов’язання. Таким чином, після усунення вищезгаданих обставин, особа зобов’язана виконати всі свої зобов’язання перед іншою стороною.

24 березня 2022 року набрав чинності Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України.

Так, відповідно до статті 10 Закону :

  • Заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.
  • Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.
  • Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.
  • Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати.
  • У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойові дії, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.

Загальні положення

172 кку 2.jpg

Грубе порушенням законодавства про працю - це випад­ки обмеження трудових прав громадян або зневажливого до них ставлення, а саме:

  • незаконне звільнення (звільнення, здійснене з порушенням установленого порядку або без законних підстав для цього);
  • інше грубе порушення законодавства про працю:
  1. порушення умов оплати праці за надурочні роботи;
  2. порушення умов оплати праці за роботу у святкові чи вихідні або неробочі дні;
  3. порушення умов та строків розрахунку з працівником при звільненні;
  4. порушення законодавства щодо обмеження розміру відрахувань із заробітної плати;
  5. незаконне встановлення матеріальної відповідальності працівника за порушення трудової дисципліни;
  6. порушення умов випробувального строку;
  7. не забезпечення роботодавцем безпечних умов праці для працівника;
  8. виплата заробітної плати продукцією в порушення вимог законодавства про працю тощо.

Поняття «грубе порушення» має оціночний характер і в кожному конкрет­ному випадку воно повинне встановлюватися виходячи з:

  • кількості по­терпілих;
  • тяжкості можливих наслідків;
  • тривалості;
  • систематичності пору­шень;
  • злісності мотивів тощо.

За зазначений вид правопорушення передбачена кримінальна відповідальність за статтею 172 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

ВАЖЛИВО! Порушення законодавства про працю, вчинене з мотивів расової, національної, релігійної неприязні, за наявності інших необхідних ознак може бути кваліфіковане за статтею 161 КК України.

Хто є потерпілим

Потерпілим від даного кримінального правопорушення є працівник, тобто особа, на яку поширюється законодавство України про працю і яка є відповідною стороною трудових правовідносин, у тому числі державні службовці, які уклали трудові договори з громадянами, особи, які проходять альтернативну (невійськову) службу.

Не є потерпілими від даного кримінального правопорушення:

  • особи, що мають спеціальні звання,
  • військово­службовці,
  • працівники поліції тощо.

Хто є правопорушником

Це особа (особи), на яку (які) покладений обов'язок дотримання трудового законодавства, а саме:

  • керівники підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності;
  • власники або уповноважені ними особи підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності;
  • службові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, які наділені правом прийому та звільнення.

Порушення щодо них законодавства, яке регулює проходження ними служби, має розглядатися як службові зловживання і, за наявності до того підстав, кваліфікуватися, наприклад, за статтями 364, 3641, 365, 3652 КК України.

Як захистити порушені права

Порядок дій наступний:

  1. визначити чи кваліфікуються дії як грубе порушення законодавства про працю;
  2. звернутися до поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення.

Визначення кваліфікації дій за статтею 172 КК України

Для цього потрібно визначити:

  • характер порушуваних трудових прав людини. Тобто грубим буде порушення таких основних прав людини як право на оплату праці не нижче мінімуму, встановленого законом, право на відпустку, право на відпочинок та інші трудові права, які гарантовані Конституцією України, Кодексу законів про працю України, низкою законів та підзаконних актів;
  • категорію працівника, права якого порушуються (наприклад, одинока мати, вагітна жінка, неповнолітня особа тощо);
  • об’єктивні ознаки здійснюваного порушення (тривалість, систематичність, тяжкість можливих наслідків, кількість потерпілих тощо);
  • суб’єктивні ознаки здійснюваного порушення (злісність мотивів, особисті неприязні стосунки тощо).

Об'єктивна сторона цього кримінального правопорушення передбачає встановлення:

  • пору­шення конкретної норми трудового законодавства, що пов'язане з незакон­ним звільненням працівника з роботи або іншим грубим порушенням зако­нодавства про працю;
  • наявність грубого характеру цього порушення.

Для кваліфікації дії роботодавця за даною статтею необхідно, щоб:

  1. посягання на загальні умови праці було умисним;
  2. таке посягання не було пов'язане зі створенням небезпеки для життя і здоров'я робітника або службовця.
ВАЖЛИВО! Якщо хоч одна вимога не дотримана, склад правопорушення за статтею 172 КК України відсутній.

За цими двома ознаками дане кримінальне правопорушення відрізняється від кримінальних правопорушень, що вказані в статтях 271-275 КК України, та передбачають відповідальність за порушення пра­вил безпеки виробництва, яке могло спричинити загибель людей, каліцтво, втрату працездатності або інші тяжкі наслідки.

Звернення до поліції із заявою

Форма такої заяви не встановлена законом. Проте при її написанні варто враховувати, які саме відомості вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань (частина п'ята статті 214 КПК України), на них і потрібно орієнтуватись при складанні заяви Медіа:Заява про вчинення злочину.docx.

Так, у заяві потрібно вказати:

  • назву органу до якого ви звертаєтесь;
  • прізвище, ім’я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника, номер телефону;
  • короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
  • попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) КК України (у випадку грубого порушення законодавства про працю це буде ст. 172 КК України);
  • докази, що підтверджують викладені у заяві обставини;
  • дату та підпис.

Відповідальність

172 кку.jpg

За грубе порушення законодавства про працю передбачено такі види покарання:

  1. від 2 000 до 3 000 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (у разі незаконного звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв’язку з повідомленням ним як викривачем про вчинення іншою особою корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції", а також інше грубе порушення законодавства про працю);
  2. від 3 000 до 5 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (якщо такі дії були вчинені повторно або потерпілим є неповнолітній, вагітна жінка, одинокий батько, матір або особа, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю).
  1. на строк до 3 років (у разі незаконного звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв’язку з повідомленням ним як викривачем про вчинення іншою особою корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції", а також інше грубе порушення законодавства про працю)
  2. на строк до 5 років (якщо такі дії були вчинені повторно або потерпілим є неповнолітній, вагітна жінка, одинокий батько, матір або особа, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю)
  • виправні роботи на строк до 2 років;
  • арешт на строк до 6 місяців (якщо такі дії були вчинені повторно або потерпілим є неповнолітній, вагітна жінка, одинокий батько, матір або особа, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю).

Див. також