Відмінності між версіями «Грубе порушення законодавства про працю»

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рядок 5: Рядок 5:
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закон України "Про запобігання корупції"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закон України "Про запобігання корупції"]


== Загальні положення ==
== Які дії є грубим порушенням? ==
Даний вид правопорушення відноситься до злочинів і за його вчинення передбачена кримінальна відповідальність – [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 172 Кримінального кодексу України].<br />
 
[[Файл:172 кку 2.jpg|міні]]
[[Файл:172 кку 2.jpg|міні]]
Під «'''''грубим порушенням законодавства про працю'''''» слід розуміти випад­ки обмеження трудових прав громадян або зневажливого до них ставлення.
«'''''Грубе порушенням законодавства про працю'''''» - це випад­ки обмеження трудових прав громадян або зневажливого до них ставлення, а саме:
Дана стаття розрізняє:
# незаконне звільнення (звільнення, здійснене з порушенням установленого порядку або без законних підстав для цього);
# незаконне звільнення (звільнення, здійснене з порушенням установленого порядку або без законних підстав для цього);
# інше грубе порушення законодавства про працю.
# інше грубе порушення законодавства про працю.
Звільнення з роботи працівника має визнаватися незаконним, якщо воно здійснене без законних підстав для цього або з порушенням встановленого порядку звільнення, визначеного законом. Такі законні підстави можуть бути загальними або спеціальними.
Порушення законодавства про працю, вчинене з мотивів расової, національної, релігійної неприязні, за наявності інших необхідних ознак може бути кваліфіковане за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 161 КК України].
Поняття «грубе порушення» має оціночний характер, і в кожному конкрет­ному випадку воно повинне встановлюватися виходячи з:
Поняття «грубе порушення» має оціночний характер, і в кожному конкрет­ному випадку воно повинне встановлюватися виходячи з:
* кількості по­терпілих,  
* кількості по­терпілих,  
Рядок 24: Рядок 18:
* злісності мотивів тощо.
* злісності мотивів тощо.


Даний вид правопорушення відноситься до злочинів і за його вчинення передбачена кримінальна відповідальність – [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 172 Кримінального кодексу України].<br />
{| class="wikitable"
|-
|bgcolor=#EED8AE|'''ВАЖЛИВО!''' Порушення законодавства про працю, вчинене з мотивів расової, національної, релігійної неприязні, за наявності інших необхідних ознак може бути кваліфіковане за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 161 КК України].
|}
== Хто є потерпілим? ==
[[Визнання особи потерпілою, її права та обов’язки|Потерпілим]] від даного злочину є працівник, тобто особа, на яку поширюється законодавство України про працю і яка є відповідною стороною трудових правовідносин, у тому числі державні службовці, які уклали трудові договори з громадянами, особи, які проходять альтернативну (невійськову) службу.<br />Не є потерпілими від даного злочину:
* особи, що мають спеціальні звання,
* військово­службовці,
* працівники поліції тощо.<br />
== Хто є правопорушником? ==
Це особа (особи), на яку (які) покладений обов'язок дотримання трудового законодавства, а саме: <br />
* службові особи, наділені правом прийому та звільнення, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності
* керівники підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності;
* власники або уповноважені ними особи підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності.
Порушення щодо них законодавства, яке регулює проходження ними служби, має розглядатися як службові зловживання і, за наявності до того підстав, кваліфікуватися, наприклад, за статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 364, 365, 423, 424 КК України].<br />
== Як захистити порушені права ==  
== Як захистити порушені права ==  
Порядок дій наступний:
Порядок дій наступний:
Рядок 30: Рядок 40:


=== Визначення кваліфікації дій по ст. 172 КК України ===
=== Визначення кваліфікації дій по ст. 172 КК України ===
Для кваліфікації дії роботодавця за даною статтею необхідно, щоб:
# Посягання на загальні умови праці було умисним;
# Таке посягання не було пов»язане зі створенням небезпеки для життя і здоров»я робітника або службовця.
Якщо хоч одна вимога не дотримана, склад правопорушення за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 172 КК України відсутній].<br />
За цими двома ознаками даний злочин відрізняється від злочинів, що вказані в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтях 271—275 КК України], та передбачають відповідальність за порушення пра­вил безпеки виробництва, яке могло спричинити загибель людей, каліцтво, втрату працездатності або інші тяжкі наслідки.
'''Для цього потрібно визначити''':
'''Для цього потрібно визначити''':
* характер порушуваних трудових прав людини;
* характер порушуваних трудових прав людини;
Рядок 42: Рядок 45:
* об’єктивні ознаки здійснюваного порушення (тривалість, систематичність, тяжкість можливих наслідків, кількість потерпілих тощо);
* об’єктивні ознаки здійснюваного порушення (тривалість, систематичність, тяжкість можливих наслідків, кількість потерпілих тощо);
* суб’єктивні ознаки здійснюваного порушення (злісність мотивів, особисті неприязні стосунки тощо).
* суб’єктивні ознаки здійснюваного порушення (злісність мотивів, особисті неприязні стосунки тощо).
==== Хто є потерпілим ====
[[Визнання особи потерпілою, її права та обов’язки|Потерпілим]] від даного злочину є працівник, тобто особа, на яку поширюється законодавство України про працю і яка є відповідною стороною трудових правовідносин, у тому числі державні службовці, які уклали трудові договори з громадянами, особи, які проходять альтернативну (невійськову) службу.<br />Не є потерпілими від даного злочину:
* особи, що мають спеціальні звання,
* військово­службовці,
* працівники поліції тощо.<br />
Порушення щодо них законодавства, яке регулює проходження ними служби, має розглядатися як службові зловживання і, за наявності до того підстав, кваліфікуватися, наприклад, за статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 364, 365, 423, 424 КК України].<br />
==== Об"єктивна сторона ====
Об'єктивна сторона цього злочину передбачає встановлення:  
Об'єктивна сторона цього злочину передбачає встановлення:  
* пору­шення конкретної норми трудового законодавства, що пов'язане з незакон­ним звільненням працівника з роботи або іншим грубим порушенням зако­нодавства про працю;  
* пору­шення конкретної норми трудового законодавства, що пов'язане з незакон­ним звільненням працівника з роботи або іншим грубим порушенням зако­нодавства про працю;  
* наявність грубого характеру цього порушення.
* наявність грубого характеру цього порушення.
 
Для кваліфікації дії роботодавця за даною статтею необхідно, щоб:
==== Хто є правопорушником ====
# '''''Посягання''''' на загальні умови праці '''''було умисним''''';
Це особа (особи), на яку (які) покладений обов'язок дотримання трудового законодавства, а саме: <br />
# Таке '''''посягання не було пов»язане зі створенням небезпеки''''' для життя і здоров»я робітника або службовця.
* службові особи, наділені правом прийому та звільнення, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності
Якщо хоч одна вимога не дотримана, склад правопорушення за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 172 КК України]відсутній.<br />
* керівники підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності;
За цими двома ознаками даний злочин відрізняється від злочинів, що вказані в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтях 271—275 КК України], та передбачають відповідальність за порушення пра­вил безпеки виробництва, яке могло спричинити загибель людей, каліцтво, втрату працездатності або інші тяжкі наслідки.
* власники або уповноважені ними особи підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності.


=== Звернення до поліції із заявою ===
=== Звернення до поліції із заявою ===
Форма такої заяви не встановлена законом. Проте при її написанні варто враховувати, які саме відомості вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань ч.5. ст. 214 КПК України, на них і потрібно орієнтуватись при складанні заяви [//wiki.legalaid.gov.ua/images/f/f7/%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%83.docx Медіа:Заява про вчинення злочину.docx]. <br />
Форма такої заяви не встановлена законом. Проте при її написанні варто враховувати, які саме відомості вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань ч.5. ст. 214 КПК України, на них і потрібно орієнтуватись при складанні заяви [//wiki.legalaid.gov.ua/images/f/f7/%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%83.docx Медіа:Заява про вчинення злочину.docx]. <br />
Так, у заяві потрібно вказати:<br />
Так, у заяві потрібно вказати:<br />
* назву органу до якого ви звертаєтесь;
* назву органу до якого ви звертаєтесь;
* прізвище, ім’я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника, номер телефону;
* прізвище, ім’я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника, номер телефону;

Версія за 08:25, 11 січня 2021

Нормативна база

Які дії є грубим порушенням?

172 кку 2.jpg

«Грубе порушенням законодавства про працю» - це випад­ки обмеження трудових прав громадян або зневажливого до них ставлення, а саме:

  1. незаконне звільнення (звільнення, здійснене з порушенням установленого порядку або без законних підстав для цього);
  2. інше грубе порушення законодавства про працю.

Поняття «грубе порушення» має оціночний характер, і в кожному конкрет­ному випадку воно повинне встановлюватися виходячи з:

  • кількості по­терпілих,
  • тяжкості можливих наслідків,
  • тривалості,
  • систематичності пору­шень,
  • злісності мотивів тощо.

Даний вид правопорушення відноситься до злочинів і за його вчинення передбачена кримінальна відповідальність – ст. 172 Кримінального кодексу України.

ВАЖЛИВО! Порушення законодавства про працю, вчинене з мотивів расової, національної, релігійної неприязні, за наявності інших необхідних ознак може бути кваліфіковане за ст. 161 КК України.

Хто є потерпілим?

Потерпілим від даного злочину є працівник, тобто особа, на яку поширюється законодавство України про працю і яка є відповідною стороною трудових правовідносин, у тому числі державні службовці, які уклали трудові договори з громадянами, особи, які проходять альтернативну (невійськову) службу.
Не є потерпілими від даного злочину:

  • особи, що мають спеціальні звання,
  • військово­службовці,
  • працівники поліції тощо.

Хто є правопорушником?

Це особа (особи), на яку (які) покладений обов'язок дотримання трудового законодавства, а саме:

  • службові особи, наділені правом прийому та звільнення, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності
  • керівники підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності;
  • власники або уповноважені ними особи підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності.

Порушення щодо них законодавства, яке регулює проходження ними служби, має розглядатися як службові зловживання і, за наявності до того підстав, кваліфікуватися, наприклад, за статтями 364, 365, 423, 424 КК України.

Як захистити порушені права

Порядок дій наступний:

  1. Визначити чи кваліфікуються дії як грубе порушення законодавства про працю.
  2. Звернутися до відділку поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення.

Визначення кваліфікації дій по ст. 172 КК України

Для цього потрібно визначити:

  • характер порушуваних трудових прав людини;
  • категорії працівника, права якого порушуються;
  • об’єктивні ознаки здійснюваного порушення (тривалість, систематичність, тяжкість можливих наслідків, кількість потерпілих тощо);
  • суб’єктивні ознаки здійснюваного порушення (злісність мотивів, особисті неприязні стосунки тощо).

Об'єктивна сторона цього злочину передбачає встановлення:

  • пору­шення конкретної норми трудового законодавства, що пов'язане з незакон­ним звільненням працівника з роботи або іншим грубим порушенням зако­нодавства про працю;
  • наявність грубого характеру цього порушення.

Для кваліфікації дії роботодавця за даною статтею необхідно, щоб:

  1. Посягання на загальні умови праці було умисним;
  2. Таке посягання не було пов»язане зі створенням небезпеки для життя і здоров»я робітника або службовця.

Якщо хоч одна вимога не дотримана, склад правопорушення за ст. 172 КК Українивідсутній.
За цими двома ознаками даний злочин відрізняється від злочинів, що вказані в статтях 271—275 КК України, та передбачають відповідальність за порушення пра­вил безпеки виробництва, яке могло спричинити загибель людей, каліцтво, втрату працездатності або інші тяжкі наслідки.

Звернення до поліції із заявою

Форма такої заяви не встановлена законом. Проте при її написанні варто враховувати, які саме відомості вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань ч.5. ст. 214 КПК України, на них і потрібно орієнтуватись при складанні заяви Медіа:Заява про вчинення злочину.docx.
Так, у заяві потрібно вказати:

  • назву органу до якого ви звертаєтесь;
  • прізвище, ім’я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника, номер телефону;
  • короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
  • попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
  • докази, що підтверджують викладені у заяві обставини;
  • дату та підпис.

Відповідальність

172 кку.jpg

За грубе порушення законодавства про працю передбачено такі види покарання:

  • штраф:
  1. від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (у разі незаконного звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв’язку з повідомленням ним як викривачем про вчинення іншою особою корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції", а також інше грубе порушення законодавства про працю)
  2. від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (якщо такі дії були вчинені повторно або потерпілим є неповнолітній, вагітна жінка, одинокий батько, матір або особа, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю)
  • позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю:
  1. на строк до трьох років (у разі незаконного звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв’язку з повідомленням ним як викривачем про вчинення іншою особою корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції", а також інше грубе порушення законодавства про працю)
  2. на строк до п’яти років (якщо такі дії були вчинені повторно або потерпілим є неповнолітній, вагітна жінка, одинокий батько, матір або особа, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю)
  • виправні роботи на строк до двох років
  • арешт на строк до шести місяців (якщо такі дії були вчинені повторно або потерпілим є неповнолітній, вагітна жінка, одинокий батько, матір або особа, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю).