Відмінності між версіями «Геноцид: поняття та характеристика»

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до навігації Перейти до пошуку
м
(Доповнено об'єкт та об'єктивну сторону (розширене тлумачення))
Рядок 21: Рядок 21:
== Об'єкт ==
== Об'єкт ==
Об'єктом геноциду '''є безпека існування національних, етнічних, расових та релігійних груп'''
Об'єктом геноциду '''є безпека існування національних, етнічних, расових та релігійних груп'''
Потерпілими від цього злочину можуть бути тільки члени національної, етнічної, расової чи релігійної групи, на знищення якої спрямоване діяння винних осіб - як громадяни України, так і іноземні громадяни чи особи без громадянства. До найбільш небезпечних сучасних форм дискримінації належать расизм, антисемітизм, нетерпимість стосовно арабів і мусульман, негрофобія, ксенофобія (ворожість до будь-яких іноземців). Видом геноциду є апартеїд - обмеження прав громадян за расовою ознакою.
== Суб'єкт ==  
== Суб'єкт ==  
Суб'єкт '''злочину загальний'''. Для складу злочину не має значення, чи вчинено злочин представником так званої титульної нації або національної меншини, європейської раси або негроїдної, віруючим або атеїстом. Так само не має значення, чи належать суб'єкт злочину і потерпілі до однієї раси, національності, етносу, конфесії.
Суб'єкт '''злочину загальний'''. Для складу злочину не має значення, чи вчинено злочин представником так званої титульної нації або національної меншини, європейської раси або негроїдної, віруючим або атеїстом. Так само не має значення, чи належать суб'єкт злочину і потерпілі до однієї раси, національності, етносу, конфесії.
Рядок 26: Рядок 28:
3 об'єктивної сторони злочин проявляється в суспільне небезпечних діях або бездіяльності. <br />
3 об'єктивної сторони злочин проявляється в суспільне небезпечних діях або бездіяльності. <br />
Формами його є:<br />
Формами його є:<br />
# позбавлення життя членів національної, етнічної, расової чи релігійної групи; <br />
# позбавлення життя членів національної, етнічної, расової чи релігійної групи;  
# заподіяння їм тяжких тілесних ушкоджень; <br />
# заподіяння їм тяжких тілесних ушкоджень;  
# створення для національної, етнічної, расової чи релігійної групи життєвих умов, розрахованих на повне чи часткове її фізичне знищення; <br />
# створення для національної, етнічної, расової чи релігійної групи життєвих умов, розрахованих на повне чи часткове її фізичне знищення; передбачає економічну блокаду групи та позбавлення ЇЇ реальної можливості забезпечувати для себе достатнє харчування і медичне забезпечення, заборону існування групи за межами невеликої території резервації чи гетто, експропріація землі, що належить групі або її членам, примусове переміщення населення з місця його споконвічного проживання, насильницьке переселення (депортацію) в місцевість, несприятливу для проживання людей, поширення епідемій тощо. Найбільш яскравими проявами геноциду у цій формі в історії України були масова депортація населення у віддалені регіони СРСР у 1929-1931 pp. і голодомор 1932-1933 pp.
# скорочення дітонародження чи запобігання йому в такій групі; <br />
# скорочення дітонародження чи запобігання йому в такій групі; Може відбуватися шляхом застосування методів генної інженерії, примусової кастрації і стерилізації, насильницької контрацепції, примушування жінок до вчинення аборту, незаконного позбавлення волі чоловіків групи або створення умов для окремого проживання чоловіків та жінок, заборони шлюбів між членами однієї расової, етнічної чи національної групи тощо. Способом запобігання дітонародженню є і кастрація, яка водночас розглядається як заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.
# насильницька передача дітей з однієї національної, етнічної, расової чи релігійної групи в іншу; <br />
# насильницька передача дітей з однієї національної, етнічної, расової чи релігійної групи в іншу; Метою цієї передачі звичайно є стирання із пам'яті дитини інформації, що ідентифікує її у власному уявленні як члена певної групи з наступним біологічним розчиненням ЇЇ нащадків серед представників іншої групи.
# публічні заклики до вчинення перелічених дій; <br />
# публічні заклики, виготовлення та розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення перелічених дій ; (коментар, відповідно, до ст. ст. 109 і 295 КК України)<br /><br /> Перші п'ять форм передбачені ч. 1, а останні три - ч. 2 ст. 442 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3056 Кримінального кодексу України].
# виготовлення матеріалів із закликами до вчинення перелічених дій; <br />
# розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення перелічених дій. <br />
<br />
Перші п'ять форм передбачені ч. 1, а останні три - ч. 2 ст. 442 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3056 Кримінального кодексу України].
== Суб'єктивна сторона ==
== Суб'єктивна сторона ==
З суб'єктивної сторони злочин характеризується '''виною у вигляді прямого умислу'''. '''Спеціальною ознакою''' геноциду у '''перших його п'яти формах є мета - повне або часткове знищення''' будь-якої національної, етнічної, расової або релігійної групи. Тому дискримінаційні дії, що позбавляють громадян певної групи можливості повністю використовувати свої права і свободи - право на свободу пересування, на підприємницьку діяльність, на судовий захист, на охорону здоров'я, на освіту, на користування і навчання рідною мовою, на розвиток національних культурних традицій, на створення культурних і навчальних закладів національних меншин, на участь у діяльності міжнародних неурядових організацій тощо, - але не спрямовані на знищення цієї групи, кваліфікуються за ст. 161 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3056 Кримінального кодексу України]. Метою виготовлення матеріалів із закликами до геноциду є їх розповсюдження. Для таких форм злочину, як публічні заклики до геноциду і розповсюдження матеріалів із закликами до геноциду, мета не є обов'язковою ознакою складу.
З суб'єктивної сторони злочин характеризується '''виною у вигляді прямого умислу'''. '''Спеціальною ознакою''' геноциду у '''перших його п'яти формах є мета - повне або часткове знищення''' будь-якої національної, етнічної, расової або релігійної групи. Тому дискримінаційні дії, що позбавляють громадян певної групи можливості повністю використовувати свої права і свободи - право на свободу пересування, на підприємницьку діяльність, на судовий захист, на охорону здоров'я, на освіту, на користування і навчання рідною мовою, на розвиток національних культурних традицій, на створення культурних і навчальних закладів національних меншин, на участь у діяльності міжнародних неурядових організацій тощо, - але не спрямовані на знищення цієї групи, кваліфікуються за ст. 161 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3056 Кримінального кодексу України]. Метою виготовлення матеріалів із закликами до геноциду є їх розповсюдження. Для таких форм злочину, як публічні заклики до геноциду і розповсюдження матеріалів із закликами до геноциду, мета не є обов'язковою ознакою складу.

Версія за 08:01, 18 травня 2021

Нормативна база

Поняття

Геноцид - дії, які вчиняються з метою знищити, повністю або частково, яку-небудь національну, етнічну, расову або релігійну групу через: убивства членів такої групи; заподіяння тілесних ушкоджень чи розумового розладу членам такої групи; умисне створення для будь-якої групи таких життєвих умов, які розраховані на повне часткове її лин тонна шкоди, римовані на припинення народження дітей у середовищі такої групи; насильницька передача дітей з однієї людської групи до іншої. Національна група (нація) - це така, що історично склалася стійка спільнота людей, для якої характерні спільна територія, економічні зв’язки, своя мова, відмітні особливості побуту, культури І духовності. Етнічна група (етнос) - така, що історична склалася стійка соціальна група людей, для якої характерні єдність культури і духовності, особливості побуту, звичаїв (плем’я, народність, народ). Для неї можуть не бути характерними ознаки, що є визначальними для національної групи (наприклад, євреї тривалий час не мали спільної території, не були пов’язані між собою економічно, багато із них не володіли своєю мовою).

Расова група (раса) - така, що історично склалася група людства, об’єднана спільністю фізичних ознак, що наслідуються (колір шкіри, волосся та очей, форма черепа, зріст тощо), обумовлених спільністю походження і початкового розселення. Релігійна (конфесійна) група - група людей, для якої спільною є сукупність духовних уявлень про надприродні сили та істоти, яким ця група поклоняється.

Об'єкт

Об'єктом геноциду є безпека існування національних, етнічних, расових та релігійних груп

Потерпілими від цього злочину можуть бути тільки члени національної, етнічної, расової чи релігійної групи, на знищення якої спрямоване діяння винних осіб - як громадяни України, так і іноземні громадяни чи особи без громадянства. До найбільш небезпечних сучасних форм дискримінації належать расизм, антисемітизм, нетерпимість стосовно арабів і мусульман, негрофобія, ксенофобія (ворожість до будь-яких іноземців). Видом геноциду є апартеїд - обмеження прав громадян за расовою ознакою.

Суб'єкт

Суб'єкт злочину загальний. Для складу злочину не має значення, чи вчинено злочин представником так званої титульної нації або національної меншини, європейської раси або негроїдної, віруючим або атеїстом. Так само не має значення, чи належать суб'єкт злочину і потерпілі до однієї раси, національності, етносу, конфесії.

Об'єктивна сторона

3 об'єктивної сторони злочин проявляється в суспільне небезпечних діях або бездіяльності.
Формами його є:

  1. позбавлення життя членів національної, етнічної, расової чи релігійної групи;
  2. заподіяння їм тяжких тілесних ушкоджень;
  3. створення для національної, етнічної, расової чи релігійної групи життєвих умов, розрахованих на повне чи часткове її фізичне знищення; передбачає економічну блокаду групи та позбавлення ЇЇ реальної можливості забезпечувати для себе достатнє харчування і медичне забезпечення, заборону існування групи за межами невеликої території резервації чи гетто, експропріація землі, що належить групі або її членам, примусове переміщення населення з місця його споконвічного проживання, насильницьке переселення (депортацію) в місцевість, несприятливу для проживання людей, поширення епідемій тощо. Найбільш яскравими проявами геноциду у цій формі в історії України були масова депортація населення у віддалені регіони СРСР у 1929-1931 pp. і голодомор 1932-1933 pp.
  4. скорочення дітонародження чи запобігання йому в такій групі; Може відбуватися шляхом застосування методів генної інженерії, примусової кастрації і стерилізації, насильницької контрацепції, примушування жінок до вчинення аборту, незаконного позбавлення волі чоловіків групи або створення умов для окремого проживання чоловіків та жінок, заборони шлюбів між членами однієї расової, етнічної чи національної групи тощо. Способом запобігання дітонародженню є і кастрація, яка водночас розглядається як заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.
  5. насильницька передача дітей з однієї національної, етнічної, расової чи релігійної групи в іншу; Метою цієї передачі звичайно є стирання із пам'яті дитини інформації, що ідентифікує її у власному уявленні як члена певної групи з наступним біологічним розчиненням ЇЇ нащадків серед представників іншої групи.
  6. публічні заклики, виготовлення та розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення перелічених дій ; (коментар, відповідно, до ст. ст. 109 і 295 КК України)

    Перші п'ять форм передбачені ч. 1, а останні три - ч. 2 ст. 442 Кримінального кодексу України.

Суб'єктивна сторона

З суб'єктивної сторони злочин характеризується виною у вигляді прямого умислу. Спеціальною ознакою геноциду у перших його п'яти формах є мета - повне або часткове знищення будь-якої національної, етнічної, расової або релігійної групи. Тому дискримінаційні дії, що позбавляють громадян певної групи можливості повністю використовувати свої права і свободи - право на свободу пересування, на підприємницьку діяльність, на судовий захист, на охорону здоров'я, на освіту, на користування і навчання рідною мовою, на розвиток національних культурних традицій, на створення культурних і навчальних закладів національних меншин, на участь у діяльності міжнародних неурядових організацій тощо, - але не спрямовані на знищення цієї групи, кваліфікуються за ст. 161 Кримінального кодексу України. Метою виготовлення матеріалів із закликами до геноциду є їх розповсюдження. Для таких форм злочину, як публічні заклики до геноциду і розповсюдження матеріалів із закликами до геноциду, мета не є обов'язковою ознакою складу. Ніякі строки давності не застосовуються до геноциду, незалежно від часу його вчинення.