Гарантії трудових прав працівників, призваних на військову службу, у тому числі під час мобілізації: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
мНемає опису редагування
 
(Не показані 20 проміжних версій 9 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text Закон України "Про світу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України «Про соціальний захист і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закон України «Про оборону України»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3543-12 Закон України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію»]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/638-15 Закон України «Про боротьбу з тероризмом»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1975-12 Закон України «Про альтернативну (невійськову) службу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1702-20#Text Закон України "Про основи національного спротиву"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3494-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
28 лютого 2022 року Урядом прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-%D0%BF#Text постанову Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану"], яка передбачає виплату додаткової грошової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану.


# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
Див. додатково: [[Грошове забезпечення військовослужбовців в умовах воєнного стану]]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України «Про військовий обов’язок  і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII]
|}
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України «Про соціальний захист і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII]
== Загальні положення ==
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закон України «Про оборону України» від 06 грудня 1991 року № 1932-XII]
Статтею 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України], яка є нормою прямої дії та підлягає виконанню, встановлено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3543-12 Закон України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року N 3543-XII]
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/113-19 Закон України «Про затвердження Указу Президента України про часткову мобілізацію» від 15 січня 2015 року № 113-VIII]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/638-15 Закон України «Про боротьбу з тероризмом» від 20 березня 2003 року № 638-IV]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1975-12 Закон України «Про альтернативну (невійськову) службу» від 12 грудня 1991 року N 1975-XII]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/15/2015 Указ Президента України №15/2015 «Про часткову мобілізацію» від 14 січня 2015 року № 15/2015]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/405/2014 Рішення Ради національної безпеки та оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014]


== Опис суттєвих аспектів, що впливають на вирішення проблеми ==
Працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text "Про військовий обов’язок і військову службу"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"], надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Ст. 119 КЗпП України] встановлено, що за працівниками, які були призвані під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом але не більше ніж на строк укладеного контракту (раніше 1 рік), зберігаються місце роботи, посада і компенсується з бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову не залежно від підпорядкування та форми власності підприємства ( раніше – лише за рахунок підприємства). Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.<br />
== Гарантії трудових прав: ==
За працівниками призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк  до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від форм власності та підпорядкування і у фізичних осіб-підприємців, в яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата заробітної плати за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про  соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».<br />
◆ '''Збереження місця роботи (посади)'''


=== Трудові спори ===
Відповідно до статті 119 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, <u>військову службу за призовом під час [[Порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації|мобілізації]]</u>, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється '''виплата грошового забезпечення''' за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"].
Трудові спори — це неврегульовані внаслідок безпосередніх переговорів розбіжності між працівником (колективом працівників) і працедавцем з приводу застосування норм трудового законодавства, а також встановлення нових або зміни існуючих умов праці.<br />
Індивідуальні трудові спори про застосування чинного законодавства про працю вирішуються в порядку, пеедбаченому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 главою  15 КЗпП] "Індивідуальні трудові спори".<br />
За ознакою підвідомчості можна виділити три види порядку розгляду індивідуальних трудових спорів:<br />
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статі 232 КЗпП України] безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами:<br />
# працівників підприємств, установ, організацій, де комісії по трудових спорах не обираються;
# працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, вказаних [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 у частині третій статті 221 і статті 222 цього Кодексу] (мається на увазі спори про дострокове звільнення від виборної платної посади членів громадських та інших об'єднань громадян за рішенням органів, що їх обрали та прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюється законодавством.<br />


=== Строки звернення до суду першої інстанції за вирішенням трудового спору ===
Гарантії, зазначені вище, зберігаються за працівниками, які під час проходження військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров’я) та перебувають на лікуванні у медичних закладах, а також потрапили у полон або визнані безвісно відсутніми, на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України після їх звільнення з військової служби у разі закінчення ними лікування в медичних закладах незалежно від строку лікування, повернення з полону, появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими. Дані гарантії не поширюються на осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту, а в частині збереження місця роботи, посади - також на осіб, які займали виборні посади в органах місцевого самоврядування та строк повноважень яких закінчився і також на осіб, які визнані винними у вчиненні кримінальних правопорушень проти встановленого порядку несення військової служби (військових кримінальних правопорушень) під час особливого періоду і вирок стосовно яких набрав законної сили.
Працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.<br />
У разі пропуску з поважних причин строків, установлених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статтею 233 цього Кодексу], районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.<br />


=== Порядок звернення до суду за захистом порушених справ ===
Призов або вступ працівника або роботодавця - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частини третьої статті 119 цього Кодексу. Враховуючи перераховані гарантії, такі працівники під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення '''не підлягають звільненню''' на підставі пункту 3 частини першої статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України], а лише <u>увільняються від виконання обов’язків, передбачених трудовим договором, що оформлюється відповідним наказом (розпорядженням) роботодавця</u>.
Працівник права якого були порушені повинен звернутись до суду з позовною заявою, що повинна відповідати вимогам [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст.ст. 118-120 Цивільного-процесуального кодексу України].<br />
Позовна заява — установлена законом форма звернення до суду за вирішенням спору про суб'єктивне право.<br />
Письмова форма позову дозволяє чітко фіксувати зміст заявлених вимог, їх відповідність закону, час і місце пред'явлення позову, оперативно виявляти та усувати недоліки і помилки, допущені заявником. Таким чином, форма позовної заяви — одна з діючих гарантій права позивача та відповідача на судовий захист.<br />
Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 зі ст.119 ЦПК] позовна заява повинна містити:<br />
# найменування суду, до якого подається заява;
# ім'я (найменування) позивача й відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, якщо такий відомий;
# зміст позовних вимог;
# виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
# зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;
# перелік документів, що додаються до заяви.
Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подачі [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 (ч.З ст.119 ЦПК)]. У разі пред'явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 (ч.б ст.119 ЦПК)]. Якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 (ч. 7 ст.119 ЦПК)].<br />


=== Вартість ===
<u>Підставою</u> для збереження місця роботи і посади на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб <u>є сам факт призову або прийняття працівника на військову службу за контрактом</u> (який підтверджується наданими власнику або уповноваженому ним органу відповідними довідками, витягами з наказів, повістки, розпорядження, витяги із наказів про включення до особового складу військової частини тощо ) під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст 5 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] від сплати судового збору звільнені позивачі  у справах про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати.<br />
Гарантії в частині збереження місця роботи, посади не поширюються на осіб, які займали виборні посади в органах місцевого самоврядування та строк повноважень яких закінчився.
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' У зв'язку з набранням чинності 19 липня 2022 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2352-IX?fbclid=IwAR2HFfdgGgnfRCdvibwVT60PAGN3NBC73kGoAaQdlvdujm63LXEoVtqho3c#Text Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин"], внесено зміни до частини третьої статті 119 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України], відповідно до яких скасована вимога до роботодавців в частині '''збереження середнього заробітку''' за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час [[Порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації|мобілізації]], на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення.
'''УВАГА!''' За працівникам закладів освіти, які призвані на військову службу під час мобілізації, зберігається середній заробіток. відповідно до частини другої статті 57 закону «Про освіту».


=== Основні аспекти на які потрібно звернути увагу суду ===
На сьогодні будь-яких змін до Закону України «Про освіту» щодо припинення збереження попереднього середнього заробітку мобілізованим педагогам не внесено ( законпроект лише планується прийняти).
Відповідно до ст. 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закону України «Про оборону України»] особливий період-період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації, чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудований період після закінчення воєнних дій.<br />
Згідно із статтею 1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3543-12 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»] особливий період – період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ, організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.<br />
Відповідно  до Указу Президента України від 17.03.2014 року №303/2014, затвердженого [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/15/2015 Законом України від 17.03.2014 року №1126-VII «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію»] оголошено проведення часткової мобілізації.
Згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/405/2014 рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України»], введеного в дію Указом Президента України від 14.04.2014 року №405/2014, у Донецькій та Луганській областях проводиться антитерористична операція.<br />
Збройні сили України приймають участь в антитерористичній операції визначеним складом сил і засобів у відповідності до норм [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/638-15 Закону України «Про боротьбу з тероризмом».]<br />
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/15/2015 Указу Президента України від 14.01.2015 року №15/2015 «Про часткову мобілізацію»] затвердженого Законом України №113-VIII , з метою підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань України на рівні, що гарантує адекватне реагування на загрози національній безпеці держави оголошено та зобов’язано провести потягом 2015 року часткову мобілізацію у три черги протягом 210 діб.<br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3543-12 Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»] не визначено чіткого порядку припинення особливого періоду.<br />
Водночас зазначеним Законом України передбачено такий захід як демобілізація – комплекс заходів, рішення про порядок і терміни яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування  в умовах мирного часу Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту – на організацію і штати мирного часу.<br />
Згідно із статтею11 вказаного закону, рішення про мобілізацію, із внесенням його на затвердження Верховною Радою України, приймає Президент України.<br />
Крім цього питання щодо наявності особливого періоду в державі поза часом проведення мобілізації було предметом судового розгляду.
Вищий адміністративний суд України у постанові від 16.02.2015 року (справа №800/582/14) виходячи із системного аналізу норм [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3543-12 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»], зазначив, що закінчення періоду мобілізації не є підставою для припинення особливого періоду.
Ураховуючи вищезазначене, з огляду на зміст заходів мобілізації, визначених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3543-12 Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»], з 17.03.2014 року і по теперішній час, незважаючи на те, що у 2016 році  рішення про проведення мобілізації не оголошувалось, воєнний стан не вводився, Збройні Сили України функціонують в умовах особливого періоду. Таким чином доходимо висновку, що працівники, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі оголошення  рішення про мобілізацію та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статтею 119 Кодексу законів про працю України] «Гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов’язків»: на час виконання державних або громадських обов’язків, якщо за чинним законодавством України ці обов’язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) , середнього заробітку.<br />


== Підстави для відмови ==
Таким чином позиція Міністерства економіки, викладена у листі-відповіді на звернення МОН, також свідчить про те, що норма закону «Про освіту» наразі є чинною і має реалізовуватися в повному обсязі.
Позовна заява не відповідає вимогам [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статті 119 ЦПК України];<br />
|}
Пропущено строки позовної давності визначені законодавством.<br />
◆ '''Переважне право залишення на роботі'''


== Порядок оскарження рішення суду ==
При скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - <u>протягом двох років з дня звільнення їх зі служби</u> (частина дев'ята статті 42 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/print1480582431468208 КЗпП Україні]).
Апеляційне провадження є однією із форм контролю за діяльністю судів першої інстанції вищестоящим судом, який перевіряє законність та обґрунтованість прийнятих ними рішень та ухвал, що не набрали законної сили. Наявність такого виду провадження дозволяє захистити законні права та інтереси фізичних і юридичних осіб шляхом попередження вступу в законну силу незаконних рішень та ухвал суду. Саме апеляційне провадження дає можливість в найкоротші строки виправити судові помилки, сприяє підвищенню якості роботи судів першої інстанції і скеруванню судової практики в строгій відповідності вимогам закону.<br />
Правом на апеляційне оскарження судових рішень, тобто на порушення функціональної діяльності суду апеляційної інстанції з перевірки законності і обґрунтованості рішень та ухвал суду першої інстанції, наділені: сторони (незалежно від їх участі в судовому засіданні).<br />
Навіть при реалізації права позивача на подання заяви про розгляд справи за його відсутності, передбаченого [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 169 ЦПК], чи у випадку розгляду справи на підставі наявних у справі даних і доказів без участі належним чином повідомленого відповідача, у разі його повторної неявки, і позивач і відповідач мають право оскаржити рішення чи ухвалу суду по справі, в якій вони виступали стороною.<br />
Основним об'єктом апеляційного оскарження є рішення суду першої інстанції, яке не набрало законної сили.<br />
Апеляційна скарга може бути подана не лише на рішення суду в цілому, а й на його частину, наприклад, резолютивну (з питань розподілу судових витрат між сторонами, порядку і строку виконання рішення та з інших, вирішених судом питань).<br />
Відповідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 до статті 294 ЦПК України] - апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.<br />
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.<br />
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.<br />


== Порядок поновлення на роботі за рішенням суду ==
◆ '''Право на щорічну відпустку'''
В процесі поновлення працівника на роботі за рішенням суду виникає ряд питань, пов’язаних з оформленням кадрових документів та виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.<br />


=== Оформлення ===
До стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку зараховуються час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно з законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (пункт 2 частини першої статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n70 Закону України "Про відпустки"]).
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст. 235 КЗпП] у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на роботі. Рішення суду про поновлення на роботі підлягає негайному виконанню. Негайне виконання передбачає, що працедавець зобов’язаний поновити працівника на роботі на дату рішення суду (з часу оголошення рішення в судовому засіданні).<br />
{| class="wikitable"
На підставі рішення суду про поновлення працівника працедавець видає наказ. Такий наказ повинен містити наступні пункти:<br />
|-
# про скасування наказу про звільнення;
|Щорічні відпустки||Повна тривалість до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві за бажанням працівника надаються: особам, звільненим після проходження строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення із служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання (пункт 5 частини сьомої статті 10 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про відпустки"])
# про поновлення працівника на його посаді.<br />
|-
Щодо записів у трудовій книжці – працедавцю необхідно керуватись [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 «Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженою наказом Мінпраці № 58 від 29.07.93 р.] Запис у зв’язку з поновленням працівника передбачає наведення:<br />
|Додаткова відпустка окремим категоріям ветеранів війни||
# дати запису, яка повинна відповідати даті нового наказу;
Учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю '''14 календарних днів на рік''' (стаття 16<sup>2</sup> [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про відпустки"]).
# у графі 3 — «Запис №… вважати недійсним. Поновлено на попередній посаді»;
|-
# у графі 4 — дати та номера нового наказу.
|Відпустка без збереження заробітної плати, що надається працівникові в обов'язковому порядку||Відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов'язковому порядку: учасникам війни, особам, на яких поширюється чинність [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], - тривалістю до 14 календарних днів щорічно.
|-
|}◆ '''Право отримати грошову компенсацію за всі не використані відпустки'''
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n541 статті 83 Кодексу законів про працю України], працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу <u>за призовом під час мобілізації</u>, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятим на військову службу за контрактом, за їхнім бажанням та на підставі заяви виплачується грошова компенсація за всі не використані ними дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. <u>''Відповідна заява подається не пізніше останнього дня місяця, в якому працівник був увільнений від роботи у зв’язку з призовом на військову службу''</u>.


=== Складні випадки ===
'''Безперервність стажу роботу'''
'''Відсутня посада'''<br />
Цілком можлива ситуація, що на підприємстві на дату поновлення працівника вже відсутня посада, з якої цього працівника було незаконно звільнено. Відсутність такої посади не може бути підставою для невиконання рішення суду, адже підприємство скасовує наказ про звільнення і повинно відновити становище, яке існувало до порушення права: забезпечити працівнику ті ж самі умови праці, які він мав до незаконного звільнення. Тому у підприємства немає іншого виходу, окрім введення такої посади.<br />
'''Ліквідація підприємства'''
У разі, коли працівника незаконно звільнено, але поновлення його на попередній роботі неможливе внаслідок ліквідації підприємства, суд зобов’язує ліквідаційну комісію або власника (або правонаступника), виплатити працівникові заробітну плату за весь час вимушеного прогулу. Одночасно суд визнає працівника таким, якого було звільнено за [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 пунктом 1 статті 40 КЗпП] і на такого працівника поширюються пільги і компенсації, передбачені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статтею 49-3 КЗпП] для вивільнюваних працівників.<br />


=== Виконавче провадження ===
Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов’язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. (стаття 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»]).
Оскільки рішення про поновлення на роботі (і частково – про виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу) підлягає негайному виконанню, ситуація для підприємства ускладнюється можливістю втручання державної виконавчої служби.<br />
Згідно із статтею 65 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»] рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 статтею 63 цього Закону].<br />
Згідно зі [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статтею 348 Цивільного процесуального кодексу України] виконавчий лист видається судом за заявою особи, на користь якої ухвалено рішення. При наявності такої заяви суд зобов’язаний негайно оформити виконавчий лист.<br />
Виконавчий лист може бути пред’явлено до виконання в день ухвалення рішення про поновлення на роботі. Державний виконавець зобов’язаний порушити виконавче провадження не пізніше наступного дня після одержання заяви.<br />
Тому підприємству не варто зволікати з виконанням рішення суду, адже у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.<br />
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 2 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження»]). Окрім того, підприємству доведеться сплатити виконавчий збір у розмірах встановлених  статтею [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 27 Закону].<br />


=== Виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу ===
Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закону України "Про оборону України"], зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення <u>пенсії за віком на пільгових умовах</u>, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закону України "Про оборону України"], особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.  
При винесенні рішення про поновлення на роботі суд одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Така виплата здійснюється не більш як за один рік ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 абз. 3 ст. 235 КЗпП]). В той же час, якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, суд виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Окрім того, [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статтею 238 КЗпП] передбачена можливість ухвалення рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком.<br />
Окрім випадків незаконного звільнення, суд приймає рішення про виплату середнього заробітку: <br />
* у разі незаконного переведення працівника на іншу роботу;
* у разі, якщо неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника;
* у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу (за весь час вимушеного прогулу);
* у разі затримки власником виконання рішення суду про поновлення на роботі (за час затримки, за окремою ухвалою суду).<br />
Крім того, рішення суду про виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу підлягає негайному виконанню в частині виплат за один місяць. В той же час, суд має право ухвалити рішення про негайне стягнення всієї суми боргу – за весь період вимушеного прогулу. І підприємству не варто розраховувати на повернення виплачених коштів в разі скасування рішення суду, адже згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст. 239 КЗпП] у разі скасування виконаних судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання допускається лише тоді, коли скасоване рішення ґрунтувалося на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.<br />


== Обчислення середнього заробітку та інших виплат ==
Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закону України "Про оборону України"], які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закону України "Про оборону України"], зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України (частина перша статті 8 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]).


=== Обчислення середнього заробітку ===
'''''Важливо!''''' ''Трудові гарантії'' зберігаються за працівниками, які під час проходження військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров’я) та перебувають на лікуванні у медичних закладах, а також потрапили у полон або [[Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою|визнані безвісно відсутніми]], на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України після їх звільнення з військової служби у разі закінчення ними лікування в медичних закладах незалежно від строку лікування, повернення з полону, появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими.
Остаточну ясність в питання, як обчислювати середній заробіток за час вимушеного прогулу, було внесено постановою ВСУ від 23 січня 2011 року № 6-87цс11. Суд керується нормами [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Постанови КМУ від 08.02.95 р. №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати»] (надалі – «Порядок») і тлумачить їх наступним чином.<br />
Середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують дню звільнення працівника з роботи ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF абз. 3 п. 2 Порядку]). Працівникам, які пропрацювали менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.<br />
Основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна заробітна плата працівника.<br />
Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF п. 5 розділу IV Порядку]).<br />
Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за два місяці на число робочих днів ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF п. 8 Порядку]).<br />
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, встановленим з дотриманням вимог законодавства. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF абз. 3 п. 8 Порядку]).<br />
Середня місячна заробітна плата, визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат, обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Види виплат, що включаються, що включаються у розрахунок середньої заробітної плати, наведено в [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF розділі ІІІ Порядку].<br />


=== Врахування вихідної допомоги та компенсації за невикористану відпустку ===
Відповідно до статті 119-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] за особою, стосовно якої згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2010-20#Text Законом України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей"] встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, зберігається місце роботи (посада) протягом усього періоду позбавлення свободи, а також протягом шести місяців з дня звільнення у разі проходження такою особою заходів з медичної, реабілітаційної, у тому числі психологічної, допомоги, санаторно-курортного лікування, інших відновлювальних (постізоляційних, реінтеграційних) заходів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У більшості випадків при звільненні (навіть незаконному) працівнику виплачується вихідна допомога. Мінпраці у листі від 06.01.2011 р. №10/06/186-11 зазначає наступне: оскільки з поновленням на роботі працівник втрачає право на вихідну допомогу, то сума виплати має бути зменшена на суму вихідної допомоги, виплаченої працівнику. З такою думкою важко погодитись з наступних причин:<br />
# законом не передбачено повернення вихідної допомоги працівником;
# підприємство зобов’язане виплатити працівнику суму, зазначену в рішенні суду і не може цю суму змінювати (навіть на підставі листів Мінпраці);
# наступне поновлення на роботі ні яким чином не призводить до втрати права на вихідну допомогу, видану в минулому, адже звільнення (хоча й незаконне) фактично мало місце.<br />
Мінпраці в тому ж листі від 06.01.2011 р. №10/06/186-11 зазначає, що законодавством про працю не передбачено повернення працівником грошової компенсації за всі не використані ним дні щорічної відпустки в разі поновлення його на роботі. Важко зрозуміти, чим викликаний різний підхід до вихідної допомоги та до компенсації за невикористану відпустку. Але й не має підстав не погодитись з останнім твердженням міністерства.<br />


=== Сума в рішенні суду ===
◆ '''Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації'''
Досить часто в бухгалтерів виникає питання, яка саме сума зазначається в рішенні суду: сума «нетто», яка має бути виплачена працівнику виплачувати працівнику на руки, чи сума «брутто», з якої необхідно утримати ПДФО та ЄСВ?<br />
З цього приводу ВСУ в абзаці 6 п. 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-99 постанови Пленуму від 24.12.99 р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»] зазначив таке: «Задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов’язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов’язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.»
Така позиція кореспондує з приписом абзацу 3 п. 3 Порядку №100: «Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.».<br />
Таким чином, працедавець виплачує працівнику суму, зазначену в рішенні суду, за мінусом утриманих ПДФО та ЄСВ.<br />
У випадку, якщо сума, зазначена в рішенні не є зрозумілою, підприємство як відповідач може звернутись до суду з клопотанням про роз’яснення судового рішення. Окрім того, під час судового розгляду суд витребовує в підприємства документи та розрахунки, які стосуються середньої заробітної плати. Такі документи і розрахунки готує бухгалтерія, отже чіткість рішення суду буде певною мірою залежати від чіткості поданих до суду розрахунків.<br />


=== Інші виплати ===
Категорії громадян України, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, визначаються статтею 23 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3543-12 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»]
Окрім виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу, суд може зобов’язати працедавця компенсувати моральну шкоду, а також витрати на правову допомогу.<br />


== Аналіз судової практики ==
'''<u>Детальніше див.:</u>''' [[Порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації]]
[https://drive.google.com/drive/folders/0B84Fn7fObiluYkNzOWl0WTlzVnc Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 27 січня 2017року, справа №484/3620/16-ц].<br />
== Порядок звернення до суду за захистом порушених справ ==
У разі недотримання роботадавцем вимог законодавства та звільнення, працівник має право звернутись до суду у порядку цивільного судочинства з [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позовною заявою]] про поновлення на роботі та за необхідності стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.


Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] від сплати судового збору звільнені позивачі у справах про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати.
'''Детальніше див.:''' [[Поновлення на роботі незаконно звільненого працівника]]
== Корисні посилання ==
* [https://me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=10d196f4-2218-45bd-a6df-34048ce35032&title=VidpovidiNaPoshireniPitanniaZiSferiTrudovikhVidnosinVUmovakhVonnogoChasu Відповіді на поширені питання зі сфери трудових відносин в умовах воєнного стану (Міністерство економіки України)]
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Військова служба]]

Поточна версія на 10:38, 5 січня 2024

Нормативна база

Увага!!! З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану!

28 лютого 2022 року Урядом прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану", яка передбачає виплату додаткової грошової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану.

Див. додатково: Грошове забезпечення військовослужбовців в умовах воєнного стану

Загальні положення

Статтею 17 Конституції України, яка є нормою прямої дії та підлягає виконанню, встановлено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України "Про військовий обов’язок і військову службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

Гарантії трудових прав:

Збереження місця роботи (посади)

Відповідно до статті 119 КЗпП України за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Гарантії, зазначені вище, зберігаються за працівниками, які під час проходження військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров’я) та перебувають на лікуванні у медичних закладах, а також потрапили у полон або визнані безвісно відсутніми, на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України після їх звільнення з військової служби у разі закінчення ними лікування в медичних закладах незалежно від строку лікування, повернення з полону, появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими. Дані гарантії не поширюються на осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту, а в частині збереження місця роботи, посади - також на осіб, які займали виборні посади в органах місцевого самоврядування та строк повноважень яких закінчився і також на осіб, які визнані винними у вчиненні кримінальних правопорушень проти встановленого порядку несення військової служби (військових кримінальних правопорушень) під час особливого періоду і вирок стосовно яких набрав законної сили.

Призов або вступ працівника або роботодавця - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частини третьої статті 119 цього Кодексу. Враховуючи перераховані гарантії, такі працівники під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення не підлягають звільненню на підставі пункту 3 частини першої статті 36 КЗпП України, а лише увільняються від виконання обов’язків, передбачених трудовим договором, що оформлюється відповідним наказом (розпорядженням) роботодавця.

Підставою для збереження місця роботи і посади на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб є сам факт призову або прийняття працівника на військову службу за контрактом (який підтверджується наданими власнику або уповноваженому ним органу відповідними довідками, витягами з наказів, повістки, розпорядження, витяги із наказів про включення до особового складу військової частини тощо ) під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення. Гарантії в частині збереження місця роботи, посади не поширюються на осіб, які займали виборні посади в органах місцевого самоврядування та строк повноважень яких закінчився.

Увага! У зв'язку з набранням чинності 19 липня 2022 року Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", внесено зміни до частини третьої статті 119 КЗпП України, відповідно до яких скасована вимога до роботодавців в частині збереження середнього заробітку за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення.

УВАГА! За працівникам закладів освіти, які призвані на військову службу під час мобілізації, зберігається середній заробіток. відповідно до частини другої статті 57 закону «Про освіту».

На сьогодні будь-яких змін до Закону України «Про освіту» щодо припинення збереження попереднього середнього заробітку мобілізованим педагогам не внесено ( законпроект лише планується прийняти).

Таким чином позиція Міністерства економіки, викладена у листі-відповіді на звернення МОН, також свідчить про те, що норма закону «Про освіту» наразі є чинною і має реалізовуватися в повному обсязі.

Переважне право залишення на роботі

При скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби (частина дев'ята статті 42 КЗпП Україні).

Право на щорічну відпустку

До стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку зараховуються час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно з законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (пункт 2 частини першої статті 9 Закону України "Про відпустки").

Щорічні відпустки Повна тривалість до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві за бажанням працівника надаються: особам, звільненим після проходження строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення із служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання (пункт 5 частини сьомої статті 10 Закону України "Про відпустки")
Додаткова відпустка окремим категоріям ветеранів війни

Учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік (стаття 162 Закону України "Про відпустки").

Відпустка без збереження заробітної плати, що надається працівникові в обов'язковому порядку Відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов'язковому порядку: учасникам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", - тривалістю до 14 календарних днів щорічно.

Право отримати грошову компенсацію за всі не використані відпустки

Відповідно до статті 83 Кодексу законів про працю України, працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятим на військову службу за контрактом, за їхнім бажанням та на підставі заяви виплачується грошова компенсація за всі не використані ними дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Відповідна заява подається не пізніше останнього дня місяця, в якому працівник був увільнений від роботи у зв’язку з призовом на військову службу.

Безперервність стажу роботу

Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов’язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. (стаття 2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»).

Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України (частина перша статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей").

Важливо! Трудові гарантії зберігаються за працівниками, які під час проходження військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров’я) та перебувають на лікуванні у медичних закладах, а також потрапили у полон або визнані безвісно відсутніми, на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України після їх звільнення з військової служби у разі закінчення ними лікування в медичних закладах незалежно від строку лікування, повернення з полону, появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими.

Відповідно до статті 119-1 КЗпП України за особою, стосовно якої згідно із Законом України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей" встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, зберігається місце роботи (посада) протягом усього періоду позбавлення свободи, а також протягом шести місяців з дня звільнення у разі проходження такою особою заходів з медичної, реабілітаційної, у тому числі психологічної, допомоги, санаторно-курортного лікування, інших відновлювальних (постізоляційних, реінтеграційних) заходів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації

Категорії громадян України, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, визначаються статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

Детальніше див.: Порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації

Порядок звернення до суду за захистом порушених справ

У разі недотримання роботадавцем вимог законодавства та звільнення, працівник має право звернутись до суду у порядку цивільного судочинства з позовною заявою про поновлення на роботі та за необхідності стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнені позивачі у справах про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати.

Детальніше див.: Поновлення на роботі незаконно звільненого працівника

Корисні посилання