Відшкодування шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативно-правова база ==
== Нормативно-правова база ==
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80?nreg=254%EA%2F96-%E2%F0&find=1&text=56&x=0&y=0 ст. 56 Конституції України] кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Однак ця норма встановлює лише загальні правові засади відшкодування зазначеної шкоди. Докладніше відповідні положення визначено у статтях 1173-1175 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України].
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр/print Конституція України]
 
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print Цивільний кодекс України] 
== Особливості відшкодування шкоди, завданої державним органом або органом місцевого самоврядування ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»] 
Норми Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) визначають, що  суб’єктами завдання шкоди виступають:
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/print Кодекс адміністративного судочинства України]  
1) органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим або органи місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень;
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v007p710-01 Рішення Конституційного Суду України «У справі за конституційним зверненням відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» щодо офіційного тлумачення положень п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України, ч. 1, 3 ст. 2, ч. 1 ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про відповідальність юридичних осіб) від 30 травня 2001 року]
2) посадові або службові особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень.
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-96 Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01.11.1996 р. № 9]
Другий пункт потребує додаткового роз’яснення, адже суб'єктом завдання шкоди є не будь-який працівник органу державної влади, органу влади АР Крим та органу місцевого самоврядування, а тільки їх посадова або службова особа.  
== Законодавче закріплення обов’язку відшкодування шкоди ==
Легальне визначення посадової особи надається ст. 2 Закону України "Про державну службу", відповідно до якої посадовими особами вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій. Посадовою особою за Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування" (ст. 2) є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. Поняття "службова особа" міститься у Примітці 1 до ст. 364 Кримінального кодексу України. Отже службовими особами є особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним повноваженням
<big>'''Конституція України визначає право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю''' органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень '''(стаття 56 Конституції України)'''.<br />
Обов’язковою умовою, як ми бачимо, є завдання шкоди саме в ході  здійснення своїх повноважень. Такі діяння можуть мати різноманітні види та форми. Ними можуть бути різні накази, розпорядження, вказівки або інші владні приписи (причому немає значення, зроблені вони в усній чи в письмовій формі), які підлягають обов'язковому виконанню фізичними та юридичними особами, яким вони адресовані. Поряд із діями, тобто активною поведінкою державних органів, органів влади АР Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, шкода у зазначеній сфері може бути заподіяна і шляхом протиправної бездіяльності, оскільки в області владно-адміністративних відносин вимагається активність, і неприйняття необхідних мір, передбачених законами або іншими правовими актами, може призвести до завдання шкоди.
'''Аналогічні за змістом норми закріплені у статтях 1173-1175 Цивільного кодексу України (далі- ЦКУ).'''<br /></big>
Незаконними діяннями вважаються діяння, які суперечать приписам законів та інших нормативних актів або здійснені поза межами компетенції вищезазначених органів.
* Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів ('''стаття 1173 ЦКУ''').
У випадку завдання шкоди шляхом прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований, обов’язковою вимогою, при стягненні збитків, є, відповідно, факт скасування такого нормативно-правового акта.
* Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи ('''стаття 1174 ЦКУ''').
Якщо посадова або службова особа вчинила самоуправство, тобто здійснила дії за межами наданих їй повноважень, норма зазначеної статті застосуванню не підлягає. В такому випадку, до особи застосовується адміністративна чи кримінальна відповідальність (залежно від розміру завданої шкоди), а стягнення завданої шкоди відбувається на загальних підставах.
* Шкода, завдана фізичній або юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів ('''стаття 1175 ЦКУ''').<br />
Якщо шкода завдається не в сфері адміністративно-владних відносин, а в сфері господарської або технічної діяльності органів державної влади, влади Автономної республіки Крим та органів місцевого самоврядування, вона відшкодовується на загальних підставах.
<big>Звертаючись до проблематики врегулювання деліктних відносин з участю держави Україна, Конституційний Суд України в рішенні від 30.05.2001 р. у справі №1-22/2001 за конституційним зверненням ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» зазначив, зокрема, таке: '''«…Конституція України закріпила принцип відповідальності держави перед людиною за свою діяльність, який проявляється передусім у конституційному визначенні обов’язків держави (ст. 3, 16, 22).Така відповідальність не зводиться лише до політичної чи моральної відповідальності публічної влади перед суспільством, а має певні ознаки юридичної відповідальності держави та її органів за невиконання чи неналежне виконання своїх обов’язків»'''. І далі: «... ст. 152 Конституції України '''зобов’язує державу відшкодовувати матеріальну чи моральну шкоду, завдану фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними'''. Відшкодовується також державою завдана безпідставним осудженням шкода у разі скасування вироку суду як неправосудного (ст. 62 Конституції України)».<br />
Незаконність рішення, дії чи бездіяльності завдавача шкоди повинна бути доведена. Суб'єктом відшкодування завданої шкоди є держава, Автономна республіка Крим та орган місцевого самоврядування. Тобто шкода відшкодовується за рахунок державного бюджету, бюджету Автономної республіки Крим, бюджетів органів місцевого самоврядування. Відповідальність за шкоду, завдану органом державної влади, органом влади Автономної республіки Крим або органом місцевого самоврядування, настає незалежно від вини цих органів, тобто і при випадковому завданні.
Слід також згадати відому Постанову Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01.11.1996 р. № 9, в п. 16 якої вищий судовий орган України звертає увагу на те, що с'''уди повинні суворо дотримуватися передбаченого ст. 56 Конституції України права особи на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди,''' заподіяної незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Варто зауважити, що  у випадку, коли шкоду було завдано посадовою або службовою особою, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, відповідний орган має право регресної (зворотної) вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
</big>
У всіх зазначених випадках, шкода стягується незалежно від наявності вини посадових чи службових осіб, органу місцевого самоврядування органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим.
== Підстави для відшкодування шкоди та її види ==
 
<big>Загальні підстави відшкодування шкоди визначені '''главою 82 Цивільного кодексу України'''. Окрім того, в Україні прийнято цілий ряд законів, яким врегульовані окремі питання відповідальності держави перед громадянами у конкретних і фактично безспірних ситуаціях. Це, зокрема, закони '''"Про правовий режим територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні", "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України", "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду"''' тощо.</big><br />
== Особливості відшкодування шкоди, завданої спеціальними органами реалізації державно-владних повноважень  ==
<big>Незаконними діяннями органів державної влади, органів влади Автономної республіки Крим, органів місцевого самоврядування є діяння, які суперечать приписам законів та інших нормативних актів або здійснені поза межами компетенції вищезазначених органів. '''Незаконність рішення, дії чи бездіяльності завдавача шкоди повинна бути доведена. Суб'єктом відшкодування завданої шкоди є держава, Автономна республіка Крим та орган місцевого самоврядування.''' Тобто шкода відшкодовується за рахунок державного бюджету, бюджету Автономної республіки Крим, бюджетів органів місцевого самоврядування. Відповідальність за шкоду, завдану органом державної влади, органом влади Автономної республіки Крим або органом місцевого самоврядування, настає незалежно від вини цих органів, тобто і при випадковому завданні.</big><br />
 
<big>В '''статтях 1166 та 1167 гл. 82 ЦКУ''' вказується на два види шкоди, що може бути завдана та, відповідно, в подальшому відшкодована: '''майнова та моральна'''. Однак в більшості статей '''гл. 82''', у тому числі '''ст. 1173 ЦК''', вказується на те, що '''відшкодовуватися має шкода без врахування можливого її поділу на види'''. Подібне твердження ґрунтується не лише та тій обставині, що текст зазначеної статті не містить вказівки на окремий вид шкоди, а також на положенні '''ст. 56 Конституції України''', згідно з якою: '''''кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди''''', завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.</big>
Окрему увагу слід приділити відшкодуванню шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Даний вид відшкодування вважається самостійним, оскільки має спеціальний суб’єктний склад та умови реалізації.
== Види діянь, шкода завдана якими відшкодовується ==
Шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
'''<big>Положеннями вказаних вище статей встановлено обов’язок держави, Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування відшкодувати шкоду, завдану фізичній або юридичній особі:</big>'''
На відміну від актів органів влади, акти правоохоронних органів та суду, незаконність яких може призвести до виникнення деліктного зобов'язання, визначені в ЦКУ вичерпним чином.  
* незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень '''(стаття 1173 ЦКУ)''';
Так відповідно до зазначеної норми, спеціальний делікт виникає в разі:
* незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень '''(стаття 1174 Цивільного кодексу України)''';
- незаконного притягнення до кримінальної відповідальності. Згідно статті 3 КПК України, притягнення до кримінальної відповідальності – це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Відшкодування шкоди застосовується у випадках постановлення виправдувального вироку суду; становлення  в  обвинувальному  вироку  суду чи іншому рішенні  суду  (крім  ухвали суду про призначення нового розгляду) факту    незаконного  повідомлення  про  підозру  у  вчиненні кримінального  правопорушення, незаконного  взяття і тримання під вартою, незаконного  проведення  в ході кримінального провадження обшуку,   виїмки,   незаконного  накладення  арешту  на  майно, незаконного  відсторонення  від  роботи  (посади)  та   інших процесуальних  дій, що обмежують  чи  порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів; закриття  кримінального  провадження за відсутністю події кримінального  правопорушення,   відсутністю  у  діянні  складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для  доведення  винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати;
* в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований '''(стаття 1175 Цивільного кодексу України).'''
- незаконно застосовано запобіжний захід (перелік видів запобіжних заходів передбачено статтею 176 КПК України - особисте зобов’язання, особиста порука, застава, домашній арешт та тримання під вартою);
<big>Ці норми Конституції України та Цивільного кодексу України є нормами прямої дії, оскільки будь-яка юридична чи фізична особа має право на їх підставі '''''звернутися до суду з позовом про відшкодування такої шкоди'''''.</big>
- незаконно застосовано такий тимчасовий запобіжний захід як затримання особи;
== Позасудовий порядок відшкодування шкоди ==
- незаконно накладено адміністративне стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
<big>Підстави та умови відшкодування шкоди органами влади незалежно від їх вини визначені статтями '''1173-1175 Цивільного кодексу України'''. Конкретні нормативні механізми відшкодування відсутні. У випадку, якщо орган влади приходить до висновку про необхідність виплати відшкодування, питання вирішуються шляхом прийняття індивідуальних актів.<br />
Для настання відповідальності, необхідно, щоб вищеперераховані дії правоохоронних органів та суду були незаконними, що має бути доведено.
Тому фактично можна стверджувати, що інститут позасудового, а тим паче добровільного відшкодування шкоди, завданої діяннями органів влади, в Україні відсутній. Відсутній навіть чіткий та прозорий концептуальний підхід до функціонування цього інституту.</big>
Якщо кримінальне провадження закрито на підставі закону про амністію або акта про помилування, право на відшкодування шкоди не виникає. Фізична особа, яка у процесі досудового розслідування або судового провадження шляхом самообмови перешкоджала з'ясуванню істини і цим сприяла незаконному засудженню, незаконному притягненню до кримінальної відповідальності, незаконному застосуванню запобіжного заходу, незаконному затриманню, незаконному накладенню адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, не має права на відшкодування шкоди.
== Судовий порядок відшкодування шкоди ==
Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок постановлення судом незаконного рішення по цивільній справі, відшкодовується державою в повному обсязі в разі встановлення в діях судді (суддів), які вплинули на постановлення незаконного рішення, складу злочину за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Тобто якщо для відшкодування фізичній особі шкоди, завданої внаслідок застосування до неї кримінально-процесуальних заходів, необхідне визнання такого застосування незаконним та його скасування, то відшкодування шкоди, завданої в результаті прийняття неправомірного рішення по цивільній справі, можливе лише в разі встановлення в діях судді (суддів) складу злочину.
<big>'''На сьогодні у нашій державі питання судового порядку відшкодування шкоди є врегульованим і фактично застосовується як єдиний спосіб захисту і поновлення порушених прав.'''</big>
Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах, які були описані на початку статті.
<big>'''Частиною 5 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України''' (далі КАС) передбачено, що Вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб’єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб’єкта владних повноважень, '''розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.'''<br /></big>
Порядок відшкодування шкоди встановлений Законом України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду".
<big>Вимоги про відшкодування шкоди можуть бути заявлені одночасно або після відкриття провадження. Якщо позивач не заявляв таких вимог одразу і не покликався на заподіяння йому шкоди рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, то заявлення вимоги про відшкодування шкоди потребує також доповнення (а отже зміни) підстав позову. Згідно зі '''статтею 47 КАС''' позивач може змінити предмет або підставу позову, але не може змінити їх одночасно. Тому заявляти про відшкодування необхідно одразу.<br />
Згідно цього закону, громадянинові відшкодовуються (повертаються):
<big>При цьому варто знати, якщо шкода відшкодовується державою (за рахунок держави), то поряд із відповідним державним органом (чи посадовою особою, чиї дії оскаржуються) як відповідача слід зазначати державу Україна в особі відповідного органу Державного казначейства України.</big></big>
1)  заробіток  та  інші  грошові  доходи,  які  він  втратив внаслідок незаконних дій;  
<big>Окрім цього, особа, яка зазнала шкоди внаслідок незаконних рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, має право звернутися '''за захистом до суду в порядку цивільного або господарського судочинства'''.
2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади  і  відсотки  по них, цінні папери та відсотки по них, частка  у  статутному  фонді господарського товариства,  учасником  якого  був громадянин,  та прибуток, який він не отримав  відповідно  до  цієї  частки, інші цінності),  конфісковане  або  звернене  в  доход  держави  судом, вилучене  органами  досудового  розслідування,  органами, які здійснюють  оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт;
== Судовий порядок відшкодування шкоди ==
3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові  витрати та інші витрати, сплачені громадянином;
'''На сьогодні у нашій державі питання судового порядку відшкодування шкоди є врегульованим і фактично застосовується як єдиний спосіб захисту і поновлення порушених прав.'''<br />
4) суми, сплачені громадянином  у  зв'язку  з  поданням  йому юридичної допомоги;
'''Частиною 5 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України''' (далі КАС) передбачено, що '''вимоги про відшкодування шкоди''', заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб’єктів публічно-правових відносин, або '''вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб’єкта владних повноважень''', '''розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.'''<br />
5) моральна шкода.
Вимоги про відшкодування шкоди можуть бути заявлені одночасно або після відкриття провадження. Якщо позивач не заявляв таких вимог одразу і не покликався на заподіяння йому шкоди рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, то заявлення вимоги про відшкодування шкоди потребує також доповнення (а отже зміни) підстав позову. Згідно зі '''статтею 47 КАС''' позивач може змінити предмет або підставу позову, але не може змінити їх одночасно. Тому заявляти про відшкодування необхідно одразу.
Відшкодування  шкоди у  випадках,   передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5, провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Розмір сум, які передбачені  пунктом  1 статті 3 цього Закону і підлягають відшкодуванню,  визначається  з урахуванням  заробітку,  не  одержаного  громадянином    за    час відсторонення від роботи (посади), за час відбування кримінального покарання чи виправних робіт як адміністративного стягнення.
При цьому варто знати, якщо шкода відшкодовується державою (за рахунок держави), то поряд із відповідним державним органом (чи посадовою особою, чиї дії оскаржуються) як відповідача слід зазначати державу Україна в особі відповідного органу Державного казначейства України.<br />
Майно,  зазначене  в  пункті  2, повертається в натурі, а в разі неможливості повернення  в  натурі його вартість відшкодовується за рахунок тих підприємств, установ, організацій,  яким  воно  передано  безоплатно.  Вартість    жилих будинків, квартир, інших споруд відшкодовується лише у разі, якщо зазначене майно не збереглося в натурі і громадянин відмовився від надання  йому  рівноцінного  жилого  приміщення  з   безоплатною передачею у його власність або у разі згоди  на  це  громадянина. Вартість втраченого житла відшкодовується виходячи з ринкових цін, що діють на момент звернення громадянина про відшкодування шкоди.
'''Окрім цього, особа, яка зазнала шкоди внаслідок незаконних рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, має право звернутися за захистом до суду в порядку цивільного або господарського судочинства.
Детальніше ознайомитись з порядком відшкодування, можна натиснувши на посилання.
При цьому особа має сплатити судовий збір, передбачений законодавством:'''
 
* '''за подання позовної заяви майнового характеру юридичною особою – 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, фізичною особою або фізичною особою – підприємцем – 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (стаття 4 Закону України «Про судовий збір»);'''
[[Категорія: Доробити]]
* '''за подання позовної заяви майнового характеру юридичною особою – 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб,  фізичною особою або фізичною особою – підприємцем – 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (стаття 4 Закону України «Про судовий збір»).'''
== Проблема виконання рішення суду ==
На сьогодні, відшкодуванню шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, перешкоджає '''відсутність у бюджеті на кожен поточний рік коштів відповідного цільового призначення'''.<br />
Внаслідок такої законодавчої неврегульованості, перш за все страждає пересічний громадянин, який немає ніякої змоги отримати кошти на підставі судового рішення, яке набрало законної сили. Також це не сприяє позитивному іміджу України в європейському світі, оскільки Європейським судом з прав людини вже зазначено про порушення Україною своїх зобов’язань за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, тому що більшість справ у цьому суді стосується саме невиконання рішень національних судів про відшкодування шкоди, завданої фізичним та юридичним особам органами державної влади, адже '''відсутній механізм відшкодування такої шкоди'''.

Версія за 15:25, 28 грудня 2017

Нормативно-правова база

Законодавче закріплення обов’язку відшкодування шкоди

Конституція України визначає право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень (стаття 56 Конституції України).
Аналогічні за змістом норми закріплені у статтях 1173-1175 Цивільного кодексу України (далі- ЦКУ).

  • Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (стаття 1173 ЦКУ).
  • Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи (стаття 1174 ЦКУ).
  • Шкода, завдана фізичній або юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів (стаття 1175 ЦКУ).

Звертаючись до проблематики врегулювання деліктних відносин з участю держави Україна, Конституційний Суд України в рішенні від 30.05.2001 р. у справі №1-22/2001 за конституційним зверненням ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» зазначив, зокрема, таке: «…Конституція України закріпила принцип відповідальності держави перед людиною за свою діяльність, який проявляється передусім у конституційному визначенні обов’язків держави (ст. 3, 16, 22).Така відповідальність не зводиться лише до політичної чи моральної відповідальності публічної влади перед суспільством, а має певні ознаки юридичної відповідальності держави та її органів за невиконання чи неналежне виконання своїх обов’язків». І далі: «... ст. 152 Конституції України зобов’язує державу відшкодовувати матеріальну чи моральну шкоду, завдану фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними. Відшкодовується також державою завдана безпідставним осудженням шкода у разі скасування вироку суду як неправосудного (ст. 62 Конституції України)».
Слід також згадати відому Постанову Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01.11.1996 р. № 9, в п. 16 якої вищий судовий орган України звертає увагу на те, що суди повинні суворо дотримуватися передбаченого ст. 56 Конституції України права особи на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Підстави для відшкодування шкоди та її види

Загальні підстави відшкодування шкоди визначені главою 82 Цивільного кодексу України. Окрім того, в Україні прийнято цілий ряд законів, яким врегульовані окремі питання відповідальності держави перед громадянами у конкретних і фактично безспірних ситуаціях. Це, зокрема, закони "Про правовий режим територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні", "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України", "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" тощо.
Незаконними діяннями органів державної влади, органів влади Автономної республіки Крим, органів місцевого самоврядування є діяння, які суперечать приписам законів та інших нормативних актів або здійснені поза межами компетенції вищезазначених органів. Незаконність рішення, дії чи бездіяльності завдавача шкоди повинна бути доведена. Суб'єктом відшкодування завданої шкоди є держава, Автономна республіка Крим та орган місцевого самоврядування. Тобто шкода відшкодовується за рахунок державного бюджету, бюджету Автономної республіки Крим, бюджетів органів місцевого самоврядування. Відповідальність за шкоду, завдану органом державної влади, органом влади Автономної республіки Крим або органом місцевого самоврядування, настає незалежно від вини цих органів, тобто і при випадковому завданні.
В статтях 1166 та 1167 гл. 82 ЦКУ вказується на два види шкоди, що може бути завдана та, відповідно, в подальшому відшкодована: майнова та моральна. Однак в більшості статей гл. 82, у тому числі ст. 1173 ЦК, вказується на те, що відшкодовуватися має шкода без врахування можливого її поділу на види. Подібне твердження ґрунтується не лише та тій обставині, що текст зазначеної статті не містить вказівки на окремий вид шкоди, а також на положенні ст. 56 Конституції України, згідно з якою: кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Види діянь, шкода завдана якими відшкодовується

Положеннями вказаних вище статей встановлено обов’язок держави, Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування відшкодувати шкоду, завдану фізичній або юридичній особі:

  • незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень (стаття 1173 ЦКУ);
  • незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень (стаття 1174 Цивільного кодексу України);
  • в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований (стаття 1175 Цивільного кодексу України).

Ці норми Конституції України та Цивільного кодексу України є нормами прямої дії, оскільки будь-яка юридична чи фізична особа має право на їх підставі звернутися до суду з позовом про відшкодування такої шкоди.

Позасудовий порядок відшкодування шкоди

Підстави та умови відшкодування шкоди органами влади незалежно від їх вини визначені статтями 1173-1175 Цивільного кодексу України. Конкретні нормативні механізми відшкодування відсутні. У випадку, якщо орган влади приходить до висновку про необхідність виплати відшкодування, питання вирішуються шляхом прийняття індивідуальних актів.
Тому фактично можна стверджувати, що інститут позасудового, а тим паче добровільного відшкодування шкоди, завданої діяннями органів влади, в Україні відсутній. Відсутній навіть чіткий та прозорий концептуальний підхід до функціонування цього інституту.

Судовий порядок відшкодування шкоди

На сьогодні у нашій державі питання судового порядку відшкодування шкоди є врегульованим і фактично застосовується як єдиний спосіб захисту і поновлення порушених прав. Частиною 5 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС) передбачено, що Вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб’єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб’єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
 Вимоги про відшкодування шкоди можуть бути заявлені одночасно або після відкриття провадження. Якщо позивач не заявляв таких вимог одразу і не покликався на заподіяння йому шкоди рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, то заявлення вимоги про відшкодування шкоди потребує також доповнення (а отже зміни) підстав позову. Згідно зі статтею 47 КАС позивач може змінити предмет або підставу позову, але не може змінити їх одночасно. Тому заявляти про відшкодування необхідно одразу.
При цьому варто знати, якщо шкода відшкодовується державою (за рахунок держави), то поряд із відповідним державним органом (чи посадовою особою, чиї дії оскаржуються) як відповідача слід зазначати державу Україна в особі відповідного органу Державного казначейства України. Окрім цього, особа, яка зазнала шкоди внаслідок незаконних рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, має право звернутися за захистом до суду в порядку цивільного або господарського судочинства.

Судовий порядок відшкодування шкоди

На сьогодні у нашій державі питання судового порядку відшкодування шкоди є врегульованим і фактично застосовується як єдиний спосіб захисту і поновлення порушених прав.
Частиною 5 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС) передбачено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб’єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб’єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Вимоги про відшкодування шкоди можуть бути заявлені одночасно або після відкриття провадження. Якщо позивач не заявляв таких вимог одразу і не покликався на заподіяння йому шкоди рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, то заявлення вимоги про відшкодування шкоди потребує також доповнення (а отже зміни) підстав позову. Згідно зі статтею 47 КАС позивач може змінити предмет або підставу позову, але не може змінити їх одночасно. Тому заявляти про відшкодування необхідно одразу. При цьому варто знати, якщо шкода відшкодовується державою (за рахунок держави), то поряд із відповідним державним органом (чи посадовою особою, чиї дії оскаржуються) як відповідача слід зазначати державу Україна в особі відповідного органу Державного казначейства України.
Окрім цього, особа, яка зазнала шкоди внаслідок незаконних рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, має право звернутися за захистом до суду в порядку цивільного або господарського судочинства. При цьому особа має сплатити судовий збір, передбачений законодавством:

  • за подання позовної заяви майнового характеру юридичною особою – 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, фізичною особою або фізичною особою – підприємцем – 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (стаття 4 Закону України «Про судовий збір»);
  • за подання позовної заяви майнового характеру юридичною особою – 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, фізичною особою або фізичною особою – підприємцем – 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (стаття 4 Закону України «Про судовий збір»).

Проблема виконання рішення суду

На сьогодні, відшкодуванню шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, перешкоджає відсутність у бюджеті на кожен поточний рік коштів відповідного цільового призначення.
Внаслідок такої законодавчої неврегульованості, перш за все страждає пересічний громадянин, який немає ніякої змоги отримати кошти на підставі судового рішення, яке набрало законної сили. Також це не сприяє позитивному іміджу України в європейському світі, оскільки Європейським судом з прав людини вже зазначено про порушення Україною своїх зобов’язань за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, тому що більшість справ у цьому суді стосується саме невиконання рішень національних судів про відшкодування шкоди, завданої фізичним та юридичним особам органами державної влади, адже відсутній механізм відшкодування такої шкоди.

Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Відшкодування_шкоди,_завданої_органом_державної_влади_або_органом_місцевого_самоврядування&oldid=4873