Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база

Поняття відстрочки виконання постанови про накладення адміністративного стягнення

Згідно зі ст. 299 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено КУпАП або іншими законами України.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, крім постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 КУпАП.

Постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову.

В ст. 301 КУпАП саме встановлюються, що у виключних випадках можлива відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.

Однак відстрочити можливо лише виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді:
1) адміністративного арешту;
2) виправних робіт чи громадських робіт.Файл:Заява про відстрочку.docx

Строк відстрочки виконання постанови про накладення адміністративного стягнення

Виконання постанови про накладення адміністративного стягнення може бути відстрочено на термін до одного місяця (частина перша ст. 301 КУпАП).

Органи, які можуть відстрочити виконання постанови про накладення адміністративного стягнення

Відстрочити виконання постанови про накладення адміністративного стягнення може той орган (посадова особа), яка її винесла (частина четверта ст. 299 КУпАП)
. До органів, які можуть відстрочити постанову про накладення адміністративного стягнення належать:

  1. адміністративні комісії при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад;
  2. виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад та їх посадові особами, уповноважені на те КУпАП;
  3. районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді), а у випадках, передбачених КУпАП , місцеві адміністративні та господарські суди, апеляційні суди та Верховний Суд України;
  4. органи Національної поліції, органи державних інспекцій та інші органи (посадові особи), уповноважені на те КУпАП.

Суб’єкти ініціювання відстрочки

Законодавством не передбачено, хто саме може звертатися до органу, що виніс постанову, з клопотанням про відстрочку. Із цього виходить, що таким правом наділена будь-яка особа, організація, орган, а також орган, що приймає постанову про адміністративне стягнення, теж має право на власний розсуд прийняти рішення про відстрочку у межах закону.

Підстави для ухвалення рішення про відстрочку

Відстрочку виконання постанови слід розглядати як виняток із загального правила. Вона можлива, наприклад, у зв'язку з важкою хворобою особи, притягнутої до відповідальності, якщо цей факт підтверджується довідкою лікувального закладу. Допускається відстрочка у зв'язку із складними сімейними чи особистими обставинами, або у зв'язку з іншими поважними причинами, які дійсно перешкоджають негайному виконанню постанови.

Особливі випадки

Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Глава 27 КУпАП визначає, який саме порядок виконання постанови про накладення штрафу.