Відсторонення невакцинованих працівників від роботи: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
== 1 Нормативна база ==
1 Нормативна база
== 2 Загальні положення ==
 
== 2.1 Правове регулювання відсторонення невакцинованих працівників від роботи ==
2 Загальні положення
== 2.2 Вакцинування працівників від COVID-19 ==
 
== 2.3 Оплата праці в період відсторонення від роботи ==
2.1 Правове регулювання відсторонення невакцинованих працівників від роботи
== 2.4 Порядок оскарження ==
 
2.2 Вакцинування працівників від COVID-19
 
2.3 Оплата праці в період відсторонення від роботи
 
2.4 Порядок оскарження
 
== Нормативна база ==
· [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
· [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
· [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
· [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]



Версія за 13:06, 11 серпня 2022

1 Нормативна база

2 Загальні положення

2.1 Правове регулювання відсторонення невакцинованих працівників від роботи

2.2 Вакцинування працівників від COVID-19

2.3 Оплата праці в період відсторонення від роботи

2.4 Порядок оскарження

Нормативна база

· Конституція України · Цивільний кодекс України

· Кодекс законів про працю України

· Цивільний процесуальний кодекс України

· Закон України "Про основи законодавства України про охорону здоров'я

· Кодекс адміністративного судочинства України

· Закон України "Про відпустки"

· Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"


Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено режим воєнного стану! Наказом Міністерства охорони здоров’я (далі – МОЗ) від 25 лютого 2022 року № 380, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 лютого 2022 року за № 256/37592, зупинено дію наказу МОЗ від 04 жовтня 2021 року № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням», до завершення воєнного стану в Україні. Враховуючи, що вищезгаданий наказ МОЗ слугував підставою для видання відповідних розпорядчих актів (наказів, розпоряджень) роботодавців щодо відсторонення від роботи невакцинованих від COVID-19 працівників, вважаємо, що всі накази про відсторонення працівників у зв’язку з відмовою або ухиленням від вакцинації повинні бути визнані такими, що втратили чинність з дня набрання чинності вищезгаданим наказом МОЗ від 25 лютого 2022 року № 380. Відтак відсторонені особи допускаються до виконання завдань за посадою. Окремо зазначаємо, що наказ МОЗ від 25 лютого 2022 року № 380 набрав чинності 01 березня 2022 року (опублікований в бюлетні «Офіційний вісник України» від 01 березня 2022 року за № 17).

Загальні положення

Правове регулювання відсторонення невакцинованих працівників від роботи

Відповідно до статті 10 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров’я» громадяни України зобов'язані: а) піклуватись про своє здоров'я та здоров'я дітей, не шкодити здоров'ю інших громадян; б) у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення. Згідно з ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» Профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов'язковими і включаються до календаря щеплень. Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов'язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов'язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я. Наказом Міністерства охорони здоров’я від 04.10.2021 № 2153 затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням. Оскільки під час відсторонення працівник тимчасово увільняється від виконання своїх трудових обов’язків та не може виконувати роботу, за загальним правило такому працівникові заробітна плата не виплачується. Чинним законодавством не передбачено обов’язку роботодавця зберегти заробітну плату за працівником, відстороненим через відмову вакцинуватися від коронавірусної хвороби. Водночас, відсторонюючи працівника, керівник повинен діяти в спосіб та в межах повноважень, передбачених законом. Тому в наказі про відсторонення мають бути зазначені підстави та строк такого відсторонення. Керівник має ознайомити з таким наказом працівника. Якщо працівник відмовляється ознайомитись з наказом та поставити свій підпис, про це складається акт. На період відсторонення за працівником зберігається робоче місце. ВС підкреслив, що звільнення працівника з підстав відмови від вакцинації є незаконним. Щодо практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) У ВС нагадали, що на сьогодні немає жодної правової позиції ЄСПЛ про відсторонення від роботи працівника, невакцинованого проти COVID-19. В цьому контексті ЄСПЛ висловлювався лише з процедурних питань. Йдеться про тимчасові заходи, які суд може вжити негайно у випадку існування ризику непоправного порушення прав людини.

Вакцинування працівників від COVID-19