Відповідальність за спалення листя (рослинних відходів)

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база

  1. Конституція України від 28 червня 1996 року
  2. Кодекс України Про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-X
  3. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року № 2341-III
  4. Закон України “Про охорону атмосферного повітря" від 16 жовтня 1992 року N 2707-XII
  5. Закон України "Про благоустрій населених пунктів" від 6 вересня 2005 року N 2807-IV
  6. Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25 червня 1991 року № 1264-XII
  7. Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджені наказом Державного Комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 N 76
  8. Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України , затверджені наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 10.04.2006 N 105

Обов'язки утримувачів житлових будинків та прибудинкових територій

Керуючись статтею 50 Конституції України, яка гарантує кожному безпечне для життя і здоров’я довкілля, кожен з нас має законне право боротися із несанкціонованим спалюванням сухотрав’я і рослинних залишків. Статті 16 і 22 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” забороняють самовільне спалювання листя.

Відповідно до п.3.7.4. та 3.6.14.Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій прибудинкова територія:

  • повинна постійно утримуватися в чистоті, систематично очищатися від сміття, тари, опалого листя.
  • спалювання всіх видів відходів на території домоволодінь і в сміттєзбірниках забороняється.

Згідно з п.9.1.19 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України , затверджені наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 10.04.2006 N 105 згрібати листя з-під групи дерев і чагарників у лісопарках, парках, гідропарках, скверах, садах, за винятком ділянок загонів тощо, забороняється, тому що це призводить до винесення органічних добрив, зменшення ізоляційного шару для ґрунту, який запобігає випаровуванню ґрунтової вологи та промерзанню коріння. Листя має залишатися на зиму під деревами, а весною його можна неглибоко прикопати або з допомогою механізмів змішати з ґрунтом, що приведе до його мінералізації. Згрібати листя слід лише тоді, коли воно негативно впливає на зовнішній вигляд (партерний газон, пам'ятники і меморіальні комплекси, площі, дитячі майданчики, спортивні комплекси, головні алеї зелених насаджень, галявини, квітники тощо). На звичайних газонах листя слід згрібати тільки вздовж магістралей і паркових доріг з інтенсивним рухом у смузі завширшки 10-25 м залежно від значущості об'єктів.

 Спалювати листя категорично забороняється.

Листя, подрібнені гілки деревини рослин і трав'янисті рештки квітково-декоративних рослин та скошених газонних трав необхідно вивозити на спеціальні полігони або на відведені площадки на підприємствах зеленого господарства для приготування компостів, садових земель та інших органічних добрив.

Види відповідальності

Адміністративна

Відповідно до ст. 77-1 Кодекс України Про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-X випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу, а так само невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходів щодо своєчасного їх гасіння -тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, -тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Протоколи про таке правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (Державної екологічної інспекції України та її територіальних органів), а також громадські інспектори з охорони довкілля (п. 7 ч. 2 ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Такі справи розглядає центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Таким органом в Україні є Державна екологічна інспекція України. Від імені центрального органу розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Головний державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища та його заступники, старші державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та їх заступники, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Чорного і Азовського морів та їх заступники, старші державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій. (ч. 1, 2 ст. 242-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення)

Кримінальна

Відповідно до ст.245 Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року № 2341-III знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом -караються штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.