Відповідальність за прострочення сплати аліментів: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Мітка: редагування коду 2017
Мітка: редагування коду 2017
Рядок 45: Рядок 45:




'''Наслідки для засудженого за ухилення від сплати аліментів:'''
'''''Наслідки для засудженого за ухилення від сплати аліментів:'''''
* відбування покарання;
* відбування покарання;
* наявність судимості та всі випливаючи з цього наслідки;
* наявність судимості та всі випливаючи з цього наслідки;

Версія за 12:36, 19 квітня 2023

Нормативна база

Юридична відповідальність за прострочення сплати аліментів

Відповідальність за прострочення сплати аліментів за статтею 196 Сімейного кодексу України

Відповідальність за прострочення сплати аліментів встановлена частиною першою статті 196 Сімейного кодексу України (далі - СК України), а саме: «У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.».

У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон), максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих таких заходів примусового виконання (Дивитись додатково: п. 2.4 та п. 4.2 даної консультації).

Отже, повинні бути в наявності дві складові для застосування вказаної відповідальності:

  • Заборгованість виникла зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками (нотаріально посвідченого договору про сплату аліментів на дитину згідно з частиною першою статті 189 СК України;
  • Наявність винних дій особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, що призвели до виникнення заборгованості.

Вказана відповідальність, застосовується не тільки щодо аліментів на дитину, а і щодо стягнення аліментів іншим особам, які визначені СК України (частина п'ята статті 194 СК України).

Кримінальна відповідальність, передбачена статтями 164, 165 Кримінального кодексу України:

Кримінальна відповідальність за прострочення сплати аліментів наступає виключно за наявності:

  • Заборгованість виникла зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду;
  • Заборгованості із сплати аліментів становить розмір, що сукупно складає суму виплат за три місяці відповідних платежів;
  • Наявні будь-які діяння платника аліментів (боржника), спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, приватного виконавця тощо), які призвели до виникнення цієї заборгованості.

Статтею 164 Кримінального кодексу України (далі - КК України) щодо ухилення від сплати аліментів на утримання дітей передбачено, що за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні, - до винної особи може застосовуватися покарання у вигляді громадських робіт на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або арештом на строк до трьох місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачений цією статтею, - карається громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк від двох до трьох років.

Статтею 165 КК України щодо ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків передбачено, що за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання непрацездатних батьків - до винної особи може застосовуватися покарання у вигляді штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або виправними роботами на строк до одного року, або обмеженням волі на строк до двох років.

Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачений цією статтею, - карається громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк від двох до трьох років.

Таким чином, після звернення до правоохоронних органів слідство зясовує:

  • час, з якого особа почала ухилятись від сплати аліментів;
  • спосіб життя, який вона вела протягом цього часу;
  • наявність тимчасових грошових доходів;
  • чи зверталась особа, яка має сплачувати аліменти, у центр зайнятості населення, коли тимчасово була безробітною.
  • чи має особа підсобне господарство;
  • чи надавала вона іншу (не грошову) допомогу на утримання дитини (наприклад, продукти харчування);
  • чи отримувала доходи від земельного та майнового паю (у разі наявності).
  • наявність ігнорування нею викликів та попереджень державного виконавця, неявка до нього без поважних причин, приховування від нього отриманих доходів,
  • приховування у разі працевлаштування даних про наявність обов’язку зі сплати аліментів від адміністрації підприємства тощо.


Наслідки для засудженого за ухилення від сплати аліментів:

  • відбування покарання;
  • наявність судимості та всі випливаючи з цього наслідки;
  • можливість позбавлення батьківських прав.

Адміністративна відповідальність за прострочення сплати аліментів згідно стаття 1831 Кодексу України про адміністративне правопорушення

Частиною дванадцятою статті 71 Закону передбачено, що у разі наявності в діях боржника ознак адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 1831 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), державний виконавець складає протокол про адміністративне правопорушення та надсилає його для розгляду до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби.

Відповідно до статті 1831 КУпАП за несплату аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім'ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, - до винної особи може застосовуватися покарання у вигляді суспільно корисних робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин.

Аналогічний вид покрання також застосовується до винної особи при наявності заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, якщо дитина хворіє на:

  • тяжкі перинатальні ураження нервової системи;
  • тяжкі вроджені вади розвитку;
  • рідкісне орфанне захворювання;
  • онкологічні, онкогематологічні захворювання;
  • дитячий церебральний параліч;
  • тяжкі психічні розлади;
  • цукровий діабет I типу (інсулінозалежний);
  • гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня;
  • або аліменти призначені на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги.

Повторне протягом року вчинення правопорушення, передбаченого частинами першою та другою статті 1831 КУпАП, тобто невжиття особою заходів щодо сплати аліментів протягом двох місяців з дня відбуття адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, призначеного з підстав, передбачених цією статтею, - тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від двохсот сорока до трьохсот шістдесяти годин.

Додаткові заходи впливу до боржників за аліментами, що застосовуються виконавцем у виконавчому провадженні

Частиною другою статті 71 Закону передбачено, що за наявності заборгованості із сплати аліментів понад три місяці стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Частиною дев'ятою статті 71 Закону визначено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві:

  1. виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
  2. керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
  3. користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
  4. полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Вказані заходи застосовуються виконавцем, при наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці, якщо аліменти сплачуються на утримання дитини:

  • з інвалідністю;
  • яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня;
  • яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги.

Зазначені постанови надсилаються сторонам виконавчого провадження для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Вказані постанови, в разі якщо вони не оскаржені сторонами протягом 10 днів згідно з частиною п'ятою статті 74 Закону, направляються до виконання відповідними органами.

У разі оскарження рішення, дії виконавця, постанови, зазначені у пунктах 1 - 4 частини дев'ятої статті 71 Закону, якщо їх не скасовано, підлягають виконанню відповідними органами після розгляду справи відповідним судом.

Тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі:

  1. якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування;
  2. використання боржником транспортного засобу у зв'язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю;
  3. проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;
  4. розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліментами у порядку, встановленому законом.

Частиною чотирнадцятою статті 71 Закону передбачено стягнення з боржника і перерахування стягувачу суми штрафів за постановою виконавця у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів:

  • 20 відсотків суми заборгованості, якщо ії сукупний розмір перевищує суму відповідних платежів за один рік;
  • 30 відсотків суми заборгованості, якщо ії сукупний розмір перевищує суму відповідних платежів за два роки;
  • 50 відсотків суми заборгованості, якщо ії сукупний розмір перевищує суму відповідних платежів за три роки.

У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.

Згідно з частиною четвертою статті 11 Закону строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев'ятої, частиною чотирнадцятою статті 71 цього Закону, обчислюється з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Звільнення від відповідальності за прострочення сплати аліментів, зменшення розміру неустойки (статті 196 СК України)

Неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є неповнолітнім (частина третя статті 196 СК України).

До відповідальності не можна притягнути платника аліментів, якщо заборгованість за аліментами утворилася з незалежних від платника аліментів причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками тощо (пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів").

Можливість звільнення від відповідальності за прострочення сплати аліментів, зменшення розміру неустойки

Можливість звільнення від відповідальності за прострочення сплати аліментів, зменшення розміру неустойки входить виключно тільки до повноважень суду.

При цьому, враховуючи норму встановлену частиною другою статті 197 СК України, суд, лише за позовом платника аліментів може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо заборгованість виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Звільнення судом платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами, за наявності зазначених умов дає підстави суду і звільнити платника аліментів, і від сплати неустойки, хоч про це і відсутня пряма вказівка в статті 196 СК України.

Суд, з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів (наприклад, наявність тяжко хворого члена сім'ї боржника, або наявність іншої неповнолітньої дитини, яких боржник зобов'язаний утримувати тощо), може зменшити розмір неустойки (частина друга статті 196 СК України).

При цьому, тяжка хвороба, матеріальний та сімейний стан платника аліментів або інші обставини, повинні мати істотне значення щодо можливості платника аліментів сплачувати аліменти, чи сплатити заборгованість та неустойку (пеню).

При розгляді справ про стягнення аліментів суд відповідно до пункту 3 частини п'ятої статті 12 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) повинен роз'яснювати сторонам їх відповідальність за прострочення сплати. Якщо аліменти сплачуються не за рішенням суду, а згідно з укладеним між батьками договором, передбачена статті 196 СК України санкція застосовується за наявності прямої вказівки про це в договорі.

Алгоритм дій для стягнення неустойки згідно статті 196 СК України

Для стягнення неустойки згідно статті 196 СК України заінтересованій особі (стягувачу) слід вчинити наступні дії:

  1. довідатись про розмір заборгованості за аліментами;
  2. розрахувати розмір неустойки за прострочення сплати аліментів;
  3. скласти позовну заяву та звернутись до відповідного суду в відповідності до вимог, установлених ЦПК України.

Обчислення розміру заборгованості за аліментами:

В разі, якщо виконавче провадження з примусового виконання судового рішення про стягненння аліментів відкрите, для отримання розрахунку заборгованості по сплаті аліментів, заінтересована особа (стягувач) звертається з письмовою заявою до державного виконавця, приватного виконавця, який згідно з частиною четвертою статті 71 Закону зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця та зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу за його заявою.

Частиною тринадцятою статті 71 Закону визначено, що довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем на вимогу стягувача протягом трьох робочих днів у випадках, встановлених законом.

Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів дійсна протягом одного місяця з дня її видачі.

Згідно з частиною третьою статт 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а у разі спору - судом. Заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.

Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості.

Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України.

Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом (частина восьма статті 71 Закону).

Розрахунок розміру неустойки за прострочення сплати аліментів:

На підставі даних про обчислення виконавцем розміру заборгованості за аліментами, стягувач (позивач) повинен самостійно розрахувати розмір неустойки згідно з частиною першою статті 196 СК України.

При цьому, слід зазначити в позовній заяві ціну позову, обгрунтований розрахунок сум, що стягуються (пункт 3 частини третьої статті 175, пункт 1 чатини першої статті 176 ЦПК України). Відповідно, в разі, якщо позивачем не зазначено розрахунку неустойки в позовній заяві і не визначено ціни позову, - позовна заява буде вважатись такою, що не відповідає вимогам статті 175 ЦПК України і залишена без руху відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України.

При розрахунку неустойки необхідні наступні дані:

  • Дата, коли повинен був бути сплачений кожен щомісячний платіж.

Наприклад: якщо аліменти призначені судом з 01.03.2016, платіж аліментів за березень 2016 року повинен був бути сплачений 01.04.2016, аліменти за квітень 2016 р. - повинні були сплачені 01.05.2016, і так по кожному щомісячному платежу).

  • Сума щомісячної заборгованості, за кожен місяць окремо.

Наприклад: якщо аліменти призначені судом з 01.03.2016 в розмірі 1000 грн., і боржником було сплачено за цей місяць 500 грн., - заборгованість становить - 500 грн.

Якщо аліменти призначені судом з 15.03.2016 в розмірі 1000 грн., і боржником було сплачено за цей місяць 100 грн., - заборгованість обчислюється наступним чином: в березні 2016 року - 31 день, аліменти повинні бути сплачені за 16 днів березня 2016 року, відповідно — 1000 грн./31 день*16 днів= 516,129 грн. - сплачена сума 100 грн. = заборгованість становить 416,129 грн.

В такому ж порядку повинна бути обчислена сума заборгованості по кожному щомісячному платежу.

  • Обчислити пеню по кожній щомісячній заборгованості від дня порушення платником аліментів свого обов’язку по день ії сплати чи день подання позову, в разі, якщо аліменти взагалі не сплачувались.

Приклад розрахунку:

З 19.12.2012 по 19.12.2014 відповідач повинен був сплачувати на користь позивачки щомісячно по 700 грн. Позовна заява подається 25.01.2016.

Розмір неустойки по сплаті аліментів в розмірі 700,00 грн. за грудень 2012 р., а саме за 12 днів грудня 2012 р. по 25.01.2016 розраховується наступним чином.

Визначення розміру заборгованості за 12 днів грудня 2012 року: всього в грудні 31 днів, з них щомісячний розмір аліментів встановлений 700 грн., відповідно, враховуючи рішення суду про стягнення 700 грн. з 19.12.2012, заборгованість відповідача за грудень 2012 року складає тільки за 12 днів – (700 грн./31*12=270,96).

Розрахунок неустойки з суми 270,96 грн. за 12 днів грудня 2012 року повинен нараховуватись з 01.01.2013 по 25.01.2016, з врахуванням обмеження розміру неустойки, згідно з частиною першою статті 196 СК України (встановлене обмеження в праві на стягнення неустойки за весь період прострочення чи існування заборгованості, але не більше 100 відсотків заборгованості):(270,96 грн. х 1 % х 1120 днів) = 3034.75 грн., але не більше 100 % заборгованості - підлягає до стягнення 270,96 грн.

Сума заборгованості (грн.) Період прострочення Кількість днів прострочення Розмір пені за кожний день прострочення Сума пені за період прострочення (грн.), але не більше 100 % заборгованості
270.96 01.01.2013 -

25.01.2016

1120 1.0 % 3034.75 нарахована пеня, Пеня до стягнення - 270,96

При цьому слід зважати, що у разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону, максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання (дивитись додатково: п. 2.4 даної консультації).

  • нарахована пеня за кожен місячний прострочений платіж підсумовується і визначається загальний розмір пені.

Сплата судового збору за подання позову про сплату неустойки (пені) згідно статті 196 СК України

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів;

Звернення до суду

Згідно вимог, установлених частиною першою статті 27 ЦПК України, - позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Водночас позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача (частина перша статті 28 ЦПК України).

Зразок позовної заяви

Детальніше див.: Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі

Судова практика

  • Постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16 (з огляду на те, що принцип верховенства права передбачає наявність правової визначеності, зокрема і при вирішенні питання щодо необхідності відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних відносинах, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15, від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і вважає, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення).

Алгоритм дій для притягнення платника аліментів до кримінальної відповідальності за статтями 164-165 КК України, в разі прострочення сплати аліментів і виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів

Відповідно до частини одинадцятої статті 71 Закону за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці, виконавець роз'яснює стягувачу право на звернення до органів досудового розслідування із заявою (повідомленням) про вчинене кримінальне правопорушення боржником, що полягає в ухиленні від сплати аліментів.

В відповідності до вимог, установлених частиною перщою статті 477 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) кримінальне провадження щодо кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 164 КК України, частиною першою статті 165 КК України може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого і здійснюється у формі приватного обвинувачення.

Потерпілий має право подати до слідчого, дізнавача, прокурора, іншої службової особи органу, уповноваженого на початок досудового розслідування, заяву про вчинення кримінального правопорушення протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення певного кримінального правопорушення (частина перша статті 478 КПК України).

Згідно з частиною другою статті 12, пункту 2 частини першої статті 49 КК України кримінальні правопорушення, передбачені статтями 164-165 КК України, відносяться до кримінальних проступків, давність притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення вказаних діянь становить 3 роки. Водночас, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального проступку - минуло п'ять років.

Отже, стягувач аліментів, за наявності заборгованості із сплати аліментів у розмірі, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за три місяці, може звернутись у встановленому КПК України порядку до органів досудового розслідування з заявою про вчинення платником аліментів (боржником) кримінального правопорушення, але протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Інші обмеження щодо боржників за аліментами

Обмеження у перереєстрації нерухомого і рухомого майна, арешт коштів на рахунках боржника в банках

Згідно вимог, встановлених частиною п'ятою статті 9 Закону відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників, (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.

Детальніше див.: Єдиний реєстр боржників

Частиною третьою статті 9 Закону установлено:

  • державні органи, органи місцевого самоврядування, нотаріуси, інші суб'єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій відповідно до законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, у разі звернення особи за вчиненням певної дії щодо майна, що належить боржнику, який внесений до Єдиного реєстру боржників, зобов'язані не пізніше наступного робочого дня повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про майно, щодо якого звернулася така особа.
  • банки, небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей у разі відкриття або закриття рахунку / електронного гаманця фізичній або юридичній особі, внесеній до Єдиного реєстру боржників, у тому числі через відокремлені підрозділи банку, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, зобов'язані у день відкриття або закриття рахунку / електронного гаманця повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця. Порядок надання такої інформації та форма повідомлення встановлюються Національним банком України за погодженням із Міністерством юстиції України.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення зобов'язаний прийняти рішення про накладення арешту на майно та/або на кошти / електронні гроші, що знаходяться на рахунках / електронних гаманцях боржника в банках, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей, у порядку, визначеному статтею 56 Закону, крім випадку, коли на таке майно арешт уже накладено з тих самих підстав.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.

Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників (пункт 81 статті 49 Закону України "Про нотаріат").

У разі звернення особи, яка внесена до Єдиного реєстру боржників, для здійснення перереєстрації, зняття з обліку транспортного засобу з метою його відчуження територіальні органи Міністерства внутрішніх справ України зобов'язані відмовити у вчиненні реєстраційної дії, про що не пізніше наступного робочого дня повідомити зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про такий транспортний засіб (частиною п'ята статті 34 Закону України “Про дорожній рух”).

Обмеження в сфері державної реєстрації юридичних осіб

Якщо засновник (учасник), на момент подання заяви про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв'язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі, (пайовому фонді) юридичної особи в результаті відчуження її таким засновником (учасником), внесений до Єдиного реєстру боржників (крім випадку, якщо таким засновником (учасником) є державний орган, орган місцевого самоврядування), - це є пєдставою для відмови у державній реєстрації (пункт 31 частини першої статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

Обмеження у праві здійснення державної служби і зайняття посад в органах державної влади

  • Пропозиція міністра про звільнення з посади першого заступника міністра та заступників міністра повинна бути внесена у разі наявності у них заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання (абзац 2 частини другої статі 9 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади").

Згідно з частиною першою статті 7 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" не може бути призначена на посаду члена Кабінету Міністрів України особа, яка має, зокрема, заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Член Кабінету Міністрів України (крім Прем'єр-міністра України) може бути звільнений з посади Верховною Радою України:

  • за поданням Прем'єр-міністра України (стосовно Міністра закордонних справ України та Міністра оборони України таке подання вноситься за згодою Президента України), у тому числі у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання;
  • за поданням Президента України - Міністр закордонних справ України та Міністр оборони України, у тому числі у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання (пункт 2 і 3 частини першої статті 18 Закону України "Про Кабінет Міністрів України").

Увага! Обмеження щодо зайняття посад в органах державної влади особами, які мають заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини також передбачені законами України "Про Національне антикорупційне бюро України" (статті 6, 10, 13), "Про прокуратуру" (статті 39-42), "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів” (стаття 3), "Про Державне бюро розслідувань" (стаття 10), "Про Бюро економічної безпеки України” (статті 16 та 20).

Обмеження у сфері виборчих прав

Частиною другою статті 161 Виборчого кодексу України визначено, що на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії стосовно кожного кандидата у депутати оприлюднюються, зокрема, відомості про наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Відомості про реєстрацію кандидатів у депутати в єдиному виборчому окрузі із зазначенням суб'єкта висування, порядкового номера кандидата, прізвища, власного імені (усіх власних імен), по батькові (за наявності), числа, місяця, року народження, відомостей про громадянство, освіту, партійність, посаду, місце роботи (заняття), місце проживання, наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, номера територіального виборчого округу, до якого віднесено кандидата, та порядкового номера кандидата у відповідному територіальному виборчому списку кожного кандидата в депутати (крім першого кандидата) передаються для оприлюднення на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії у встановленому нею порядку (частина восьма статті 227 Виборчого кодексу України).

Пунктом 3 частини другої статті 5 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" установлено, що повноваження депутата місцевої ради можуть припинятися достроково також за рішенням відповідної ради у зв'язку: з несплатою аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Див. також