Відповідальність за порушення права на доступ до публічної інформації

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база

Які дії, рішення чи бездіяльність можуть бути оскаржені

  1. відмову в задоволенні запиту на інформацію;
  2. відстрочку задоволення запиту на інформацію;
  3. ненадання відповіді на запит на інформацію;
  4. надання недостовірної або неповної інформації;
  5. несвоєчасне надання інформації;
  6. невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону;
  7. інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Позасудовий порядок

Хто може звернутися зі скаргою

Громадянин може подати скаргу особисто або через уповноважену на це іншу особу (у тому числі трудовим колективом або організацією, яка здійснює правозахисну діяльність).
Скарга в інтересах неповнолітніх і недієздатних осіб подається їх законними представниками.

Куди звернутися

Скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду (частина перша статті 16 Закону України "Про звернення громадян").
Скарги на рішення загальних зборів членів колективних сільськогосподарських підприємств, акціонерних товариств, юридичних осіб, створених на основі колективної власності, а також на рішення вищих державних органів вирішуються в судовому порядку.

Перелік документів

Скарга та додані до неї рішення або копії рішень, які приймалися за зверненням громадянина раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги (після її розгляду повертаються громадянину).
Скарга може бути подана в усній (викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв'язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою) або письмовій формі.
Скарга має містити:

  1. прізвище, ім'я, по батькові;
  2. місце проживання громадянина;
  3. суть порушеного питання (скарги);
  4. прохання/вимога про поновлення/захист порушеного права.

Строк, протягом якого особа може звернутися зі скаргою

Скарга на рішення, що оскаржувалось, може бути подана до органу або посадовій особі вищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням.

Строк розгляду скарги

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. Загальний термін розгляду скарги не може перевищувати сорока п'яти днів.

Судовий порядок

Куди звернутися

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється в порядку адміністративного судочинства.
Підсудність справ визначається з урахуванням статей 18-20 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вартість

За подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 3 частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір"), крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.

Відповідальність

Порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність (стаття 27 Закону України "Про інформацію").

Адміністративна відповідальність

За порушення права на інформацію та права на звернення особа може підлягати адміністративній відповідальності (стаття 212-3 Кодекс України про адміністративні правопорушення).
Розгляд заяв про зазначені порушення та складання протоколів про адміністративні правопорушення здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (пункт 8-1 частини першої статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення).