Відповідальність за отруєння в закладі громадського харчування

Нормативна база

• Конституція України від 28.06.1996 року
• Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року № 2341-III
• Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV
• Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-X
• Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24 лютого 1994 року № 4004-XII
• Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 6 квітня 2000 року N 1645-III
• Закон України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-XII
• Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від N 4 від 31.03.95
• Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд» від 22 червня 1999 р. N 1109
• Наказ Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України «Про затвердження Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства » від 24.07.2002 року N 219

Поняття харчового отруєння та його характерні симптоми

Харчовими отруєннями (інтоксикації) називають гострі захворювання, що виникають від вживання їжі, що містить отруйні для організму речовини мікробної і немікробної природи. Ознаки харчового отруєння можуть бути найрізноманітнішими — від коліків та діареї до ниркової недостатності та розладу діяльності центральної нервової системи, окрім того, симптоми напряму пов'язані із видом інтоксикації. Типові симптоми харчового отруєння:

• Нудота.
• Коліки, спазми у животі.
• Діарея.
• Блювання.
• Підвищення слиновиділення.
• Підвищення температури тіла.
• Зневоднення.
• Падіння артеріального тиску.
• Можливі розлади функцій центральної нервової системи і, навіть, кома.

Симптоми харчового отруєння часто проявляються через 1-2 години після споживання неякісного продукту або отруйної речовини, але, також, можуть бути помітними лише через добу після потрапляння токсину або збудника у організм.

Алгоритм дії в разі отруєння

• Завжди зберігайте чек, у разі отруєння його слід додати до вказаних нижче документів.
• Оформити свідчення друзів або знайомих, котрі були теж на трапезі.
• Обов’язково треба засвідчити факт отруєння: звернутися до лікарняного закладу або викликати «швидку», повідомивши лікаря про місце та час вживання страви, якою ви, вірогідно, отруїлися. Слід розповісти не лише про симптоми захворювання, але і про обставини пригоди – аби був задокументований причиново-наслідковий зв’язок між вживанням страви і наслідками. Необхідно зберігати і усі квитанції про придбання призначених ліків.
• Спочатку можна спробувати звернутися з претензією безпосередньо до закладу громадського харчування. До претензії додати копії документів, що засвідчують факт придбання їди у цьому закладі (чек, квитанція), копію довідки медичного закладу (зокрема виписаний епікриз), зазначити свідків події, у тому числі інших постраждалих.
• Якщо звернення результатів не дало, написати заяву до місцевого управління із захисту прав споживачів.
• Подати позовну заяву до суду, закликавши у ролі відповідача заклад, що надав неякісну їду і послуги.
  

Як довести факт харчового отруєння в закладі громадському харчуванні?

Необхідно довести, що отруїлися саме в цьому закладі громадського харчування. Набагато легше це довести, якщо людина була не сам в закладах громадського харчування і отруївся не сам. Наприклад, після святкування якоїсь події з друзями, знайомими або корпоративу. У всіх постраждалих можуть бути схожі симптоми. Необхідно отримати висновок лікаря. Потрібно зберегти товарний чек. Це дуже важливо, оскільки чек є підтвердження того, що Ви дійсно відвідували даний заклад, якщо його не має – відео з камер спостереження, свідки, що доведуть факт харчування в даному закладі, підвтерджуючі витрати на лікування, тощо. А далі захист інтересів вже відбувається в органах державної влади, але, я вважаю, що найважливіше це юридично грамотно забезпечити собі доказову базу.

Органи до яких необхідно звертатися при харчовому отруєнні

Особа, що має підозри на харчове отруєння, відповідно до ст.41 ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» звертається до органу державного санітарно-епідеміологічного нагляду за дотриманням органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами санітарного законодавства з метою розслідування причин і умов виникнення професійних чи групових інфекційних захворювань, отруєнь, радіаційних аварій і подання матеріалів з цих питань компетентним органам для притягнення винних до відповідальності.
Передусім це Держпродспожив служба, яка зобовязана проводити санітарно-епідеміологічні розслідування (ст.36 Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб») за для виявлення причин та умов, що призводять до виникнення та поширення інфекційних хвороб, зокрема й через харчові продукти, групові та індивідувальні. Зверніться до районних відділень Комітету захисту прав споживачів, що діє по всій країні. Останній етап відновлення порушених прав потерпілих громадян є звернення до суду з метою відшкодування шкоди, заподіяної порушенням прав споживача, що призвело до ушкодження здоровя.

Відповідальність за порушення санітарних норм

Відповідальна особа або ж власник за порушення санітарних норм може понести адміністративну, кримінальну та цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до ст.42 КУпАП порушення санітарних норм тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді накладення штрафу на громадян від одного до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шести до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Кримінальна відповідальність передбачена ст. 135 КК України і карається обмеженням волі на строк до двох років або позбавленням волі на той самий строк. Або ж за діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили смерть особи або інші тяжкі наслідки, -караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
Цивільна відповідальність - відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завданими неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. А також на підставі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.