Відповідальність за несплату аліментів: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
 
(Не показані 69 проміжних версій 20 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F Конституція України]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейний кодекс України]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
*[http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page Кримінальний кодекс України]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/393/96-вр Закон України «Про звернення громадян»]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України «Про виконавче провадження»]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2234-19/paran6#n6 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів»]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/789-12 Постанова Верховної Ради Української РСР "Про ратифікацію Конвенції про права дитини"]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2475-19 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів від 21 жовтня 1995 року № 848 "Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20#TextЗакон Закон України від 15 березня 2022 року № 2129-IX "Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження"]
*[https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/43604 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку"№3633-IX від 11.04.2024 року]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20#Text Закону України від 15 березня 2022 року №2129-IX "Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження"] :


Частинами 1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року передбачено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
◆ До набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних з державою-агресором, зупиняється вчинення виконавчих дій, забороняється заміна стягувачів у виконавчих діях, стягувачами за якими є Російська Федерація або такі особи:
#громадяни Російської Федерації;
#юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації;
#юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства, відмінного від законодавства України, серед кінцевих бенефіціарних власників, членів або учасників (акціонерів) яких є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації.
Зазначене обмеження не застосовується до громадян Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, та юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до закону України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) яких є виключно громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, або виключно громадяни України та громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах.


Статтею 51 Конституції України проголошено, що батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття. Обов’язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття закріплений також і в ст.180 Сімейного Кодексу України.  Крім того, статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
◆ Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:
#фізичні особи можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 тисяч гривень;
#юридичні особи - боржники можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти мінімальних розмірів заробітної плати в місяць на одного працівника такої юридичної особи, а також сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
#припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації);
#визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації.


Деякі батьки виконують цей обов’язок добровільно, інші, на жаль, примусово.  Так, більшість осіб, отримавши рішення суду про стягнення аліментів та звернувшись до виконавчої служби для примусового виконання рішення суду, опиняються в ситуації, коли боржник під різними приводами не сплачує їх. Найчастіше стягувачі не отримують присуджені аліменти на утримання дитини внаслідок неналежного відношення боржника до своїх батьківських обов’язків, тобто через ухилення боржника від сплати аліментів.
За рішеннями про стягнення аліментів підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці, які здійснюють відрахування з заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, перераховують стягнуті кошти на визначений у заяві або зверненні стягувача рахунок, а у разі відсутності реквізитів рахунка стягувача - на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
|}
==Правові підстави відповідальності за несплату аліментів==
Частинами 1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/789-12 Постановою Верховної Ради Української РСР № 789-XII від 27 лютого 1991 року] та набула чинності для України 27 вересня 1991 року передбачено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.  


''У сучасній українській мові слово «ухилення» тлумачиться так:''
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4331 Статтею 51 Конституції України] проголошено, що батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття. Обов’язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття закріплений також і в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n912 ст.180 Сімейного Кодексу України]. Крім того, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n85 статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства»] визначено що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
*  відступати, відхилятися, вивертатися;
*  намагатися не робити чого-небудь, не брати участі в чомусь; уникати;
*  навмисно не давати відповіді на запитання або говорити про щось інше.


Отже, з погляду значення словосполучення «ухилення від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», вжите у п.19 ч.3 ст.18 Закону України № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження» позначає з об’єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним зазначених обов’язків.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Законодавець передбачив не лише зобов’язання особи по стягненню аліментів, але й відповідальність особи, яка ухиляється від їх сплати.  


Законодавством України передбачено два види відповідальності внаслідок неналежного виконання аліментних зобов’язань: цивільно-правова – за несвоєчасну сплату аліментів та кримінальна – за злісне ухилення від сплати аліментів.  
Як говорить практика, деякі батьки виконують цей обов’язок добровільно, інші, на жаль, примусово. Так, в більшості випадків один з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина вимушені звертатись до суду за примусовим стягненням аліментів. <br />Згідно положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n914 ч. 3 ст.181 Сімейного кодексу України] за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Цивільно-правова відповідальність настає при утворенні заборгованості з аліментів з вини особи, зобов’язаної сплачувати аліменти на підставі рішення суду. Так, згідно ст.196 Сімейного кодексу України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. В такому випадку стягувач має право звернутися до суду з позовною заявою про стягнення з боржника неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, отримавши перед цим у державного виконавця довідку-розрахунок заборгованості зі сплати аліментів. На підставі цієї довідки проводиться розрахунок неустойки за формулою: (сума заборгованості по аліментах х 1% х кількість днів прострочення = сума пені).  


Водночас, при розрахунку пені слід враховувати роз’яснення Верховного Суду  України про те, що аліменти виплачуються щомісяця, тому і неустойка (пеня) від суми несплачених аліментів нараховується не на загальну суму заборгованості, а базою для її нарахування є сума чергового несплаченого місячного платежу. При цьому її нарахування не обмежується тим місяцем, коли мали бути сплачені аліменти, а здійснюються за кожен день прострочення по кожному місячному платежу окремо, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Відповідно до  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n905 статті 179 Сімейного кодексу України], Аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім’я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України.  


Стягнення неустойки можливе лише в разі доведення вини відповідача у допущенні заборгованості з аліментів. При розгляді даного позову розмір неустойки (пені) може бути зменшений судом з урахуванням  матеріального та сімейного стану платника аліментів.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14?find=1&text=50+%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D0%BE%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2+#w1_1 ч.2 ст. 182 Сімейного кодексу України] встановлено  розмір аліментів який має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.


Така відповідальність не може бути покладена на платника, якщо заборгованість за аліментами утворилася з вини інших осіб, наприклад, у зв’язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментних сум банками і т.п.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.


Злісна невиплата аліментів є однією з підстав для позбавлення особи батьківських прав. Однак, при цьому особа все одно буде зобов’язана їх виплачувати, так як, відповідно до вимог ч.2 ст.166 Сімейного кодексу України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку щодо утримання дитини. Якщо боржник умисно не сплачує аліменти стягувачу на утримання дитини, той може звернутися з заявою про притягнення боржника до кримінальної відповідальності за ознаками ст.164 Кримінального кодексу (КК) України – злісне ухилення від сплати коштів на утримання дітей (аліментів). Під злісним ухиленням від сплати аліментів розуміють будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця тощо), які призвели до виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за шість місяців відповідних платежів. Санкцією частини першої цієї статті передбачено покарання у виді громадських робіт на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або арештом на строк до трьох місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
Зокрема в  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n941 статті 183 Сімейного кодексу України]зазначено про визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.  


Порядок притягнення до кримінальної відповідальності осіб, що вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КК України (ухилення від сплати аліментів на утримання дітей без обтяжуючих обставин), визначений Кримінальним процесуальним кодексом (КПК) України. Відповідно до ст.477 згаданого Кодексу, кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого. Тобто, кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення за ознаками ч.1 ст.164 КК України може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого-стягувача, який виховує та утримує дитину. Згідно ст.478 цього ж Кодексу, згадана особа має право подати до слідчого, прокурора, іншої службової особи органу, уповноваженого на початок досудового розслідування, заяву про вчинення кримінального правопорушення протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення певного кримінального правопорушення. Заява потерпілої особи, яка виховує та утримує дитину, але не отримує від боржника аліменти, є єдиним законним приводом для початку кримінального провадження у формі приватного обвинувачення. Згідно ст.214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Відповідно до положень ст.55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Для отримання копій документів, необхідних для подачі відповідної заяви про притягнення стягувача до кримінальної відповідальності, слід звертатися до державного виконавця відділу державної виконавчої служби за місцем проживання боржника.
Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
 
Відповідно до п.19 ч.3 ст.18 Закону України № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження», державному виконавцю надано право в разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України до виконання зобов’язань за рішенням. Підставою для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон є випадки існування договірних чи інших невиконаних зобов’язань – до виконання зобов’язань, або розв’язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов’язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.  


Аналіз норм Закону України «Про порядок виїзду з України та в’їзд в Україну громадян України» № 3857-XII від 21.01.1994 та Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» № 3773-VI від 22.09.2011 підтверджує, що наявність у особи невиконаних зобов’язань за рішенням суду є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України. Питання щодо встановлення такого обмеження вирішується судом.
Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.  
Не пізніше наступного дня після надходження ухвали суду про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов’язань державний виконавець направляє засвідчену судом копію цієї ухвали для виконання до Адміністрації Державної прикордонної служби України. Остання не пізніше наступного дня після надходження зазначеної ухвали суду приймає її до виконання, про що повідомляє листом відповідний орган державної виконавчої служби.  


У разі виконання боржником аліментних зобов’язань та в зв’язку з закінченням виконавчого провадження на підставі пункту 9 статті 39 Закону України № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження», державний виконавець виносить відповідну постанову про закінчення виконавчого провадження, копію якої надсилає до Адміністрації Державної прикордонної служби України для своєчасного зняття боржника з контролю.
Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Тому, боржникам слід зрозуміти, що несплата аліментів призведе до накопичування боргів та надасть стягувачам право на стягнення пені і застосування більш суворих заходів, в тому числі обмеження у виїзді за кордон та притягнення до кримінальної відповідальності.


[[Категорія: Доробити]]
Відповідно до  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n941 статті 184 Сімейного кодексу України] суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.  Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
 
'''Під час дії воєнного стану військовослужбовці, які мають на утриманні трьох і більше дітей віком до 18 років мають право на звільнення з військової служби. Дана норма не стосується осіб,  які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці. Ця зміна до статті 26 Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Про військовий обов'язок і військову службу"] вступає в законну силу з 18 травня 2024 року.'''
 
==Види відповідальності: ==
*'''<u>Цивільна відповідальність;</u>'''
*'''<u>Адміністративна відповідальність;</u>'''
*'''<u>Кримінальна відповідальність;</u>'''
==Цивільна відповідальність==
Згідно '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1009 статті 196 Сімейного кодексу України],''' У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
 
У разі застосування до особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658 ч. 14 статті 71 Закону України "Про виконавче провадження"], максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених ч. 14 статті 71 Закону України "Про виконавче провадження".
 
Важливо! Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1009 ч. 2 ст. 196 Сімейного Кодексу України]).
 
=== Куди звернутися===
Для притягнення платника аліментів до цивільної відповідальності необхідно звернутися '''до суду з [https://docs.google.com/document/d/1hl83gZQoJSrDc8bEeY14ICYg8j8bzqt7U9zaetg5AvU/edit?usp=sharing позовною заявою].'''
===Вартість===
Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів чи їх індексацію (п. 3 ч. 1 ст. 5 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"])
====== <big>Приклади судових рішень про притягнення до цивільної відповідальності за несплату аліментів</big> ======
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/71151047 Рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 21.12.2017 року у справі № 181/1104/17]
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/71189885 Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 20.12.2017 року у справі № 754/7045/17]
==Адміністративна відповідальність==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n4071 Статтею 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення] передбачена адміністративна відповідальність за несплату  аліментів.
 
Несплата аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім’ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, -
 
тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин.
 
Несплата аліментів на утримання дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, -
 
тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин.
 
Повторне протягом року вчинення правопорушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, -
 
тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від двохсот сорока до трьохсот шістдесяти годин.
 
Примітка. Під повторним вчиненням правопорушення у цій статті слід розуміти невжиття особою заходів щодо сплати аліментів протягом двох місяців з дня відбуття адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, призначеного з підстав, передбачених цією статтею.
 
За [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658 ч.12 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження"]  у разі наявності в діях боржника ознак адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, державний виконавець складає протокол про адміністративне правопорушення та надсилає його для розгляду до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби.
 
''<u>За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів вводиться нарахування штрафів:</u>''
 
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі <u>20 відсотків</u> суми заборгованості зі сплати аліментів.
 
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі <u>30 відсотків</u> суми заборгованості зі сплати аліментів.
 
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі <u>50 відсотків</u> суми заборгованості зі сплати аліментів.
 
У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.
 
Важливо! Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658 ч.14 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження"])
 
===Обмеження боржника ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658 ч. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження»] передбачено, що у разі  наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за <u>чотири місяці</u>, державний виконавець виносить вмотивовані постанови:
 
1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
 
2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
 
3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
 
4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
 
Якщо аліменти сплачуються на утримання дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, постанови, зазначені у пунктах 1-4 цієї частини, виносяться державним виконавцем за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за <u>три місяці.</u>
 
<u>Важливо!</u> Постанови, зазначені у пунктах 1-4 цієї частини, надсилаються сторонам для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. Постанови, зазначені у пунктах 1-4 цієї частини, направляються до виконання відповідними органами після закінчення строку, визначеного частиною п’ятою статті 74 цього Закону, для оскарження рішення, дії виконавця, якщо рішення, дії виконавця не були оскаржені. У разі оскарження рішення, дії виконавця, постанови, зазначені у пунктах 1-4 цієї частини, якщо їх не скасовано, підлягають виконанню відповідними органами після розгляду справи відповідним судом.
 
<u>Тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами не може бути застосовано у випадку:</u>
 
1) якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування;
 
2) використання боржником транспортного засобу у зв’язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю;
 
3) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;
 
4) розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліментами у порядку, встановленому законом.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658 ч. 10  ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження"])
 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n95 ч.5 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження"] Автоматизована система виконавчого провадження забезпечує автоматизований арешт коштів боржника за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів у порядку, визначеному Міністерством юстиції України за погодженням з Національним банком України.
 
Якщо розмір заборгованості зі сплати аліментів перевищує 3 місяці, відомості про боржника вносяться до [[Єдиний реєстр боржників|Єдиного реєстру боржників]] (відповідно до положень розділу ХІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1126-16?find=1&text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE+%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80+%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96+%D0%B7%D1%96+%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8+%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2+%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%89%D1%83%D1%94+3+%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%96%2C+%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96+%D0%BF%D1%80%D0%BE+%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0+%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%8F%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F+#w3_1 Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року № 2432/5]).
 
Боржник, який потрапив до даного реєстру, не зможе укласти будь-який договір щодо майна. Так, відповідно до чинного законодавства, державні реєстратори, зокрема нотаріуси, перед здійсненням відповідних угод щодо майна зобов’язані спочатку перевірити інформацію з Єдиного реєстру боржників. У разі, якщо особа, котра звернулась до них, внесена реєстру, нотаріус (реєстратор) відмовляє такому громадянину у здійсненні правочину.
===Позбавлення права на субсидію===
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF п.7 ч.14 постанови Кабінету Міністрів від 21 жовтня 1995 р. № 848 "Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива"]  якщо  у складі домогосподарства або у складі сім’ї члена домогосподарства є особи, які, за даними Єдиного реєстру боржників, мають заборгованість за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів понад три місяці (крім осіб, заборгованість за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів яких погашається частинами за рішенням суду, осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти, осіб, які є алко- або наркозалежними, що підтверджується довідкою від лікаря, осіб, до яких застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від роботи (посади), осіб, до яких застосовуються запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту або тримання під вартою).
===Куди звернутися===
Для притягнення неплатника аліментів до адміністративної відповідальності необхідно звернутися до органу державного виконавчої служби, в якому перебуває на виконанні виконавче провадження про стягнення аліментів.
==Кримінальна відповідальність==
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1091 Статтею '''''164 Кримінального кодексу України''''']  встановлено кримінальну відповідальність за  злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на <u>утримання дітей (аліментів</u>), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні 
 
- карається громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або арештом на строк до трьох місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
 
Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачене цією статтею
 
- карається громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк від двох до трьох років.
 
'''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1091 Статтею 165 Кримінального кодексу України]''''' передбачено, що злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання <u>непрацездатних батьків</u>  -
 
карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або виправними роботами на строк до одного року, або обмеженням волі на строк до двох років.
 
Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачене цією статтею, -
 
карається громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк від двох до трьох років.
 
У статтях 164 і 165 Кримінального кодексу України ''під злісним ухиленням від сплати коштів на утримання дітей (аліментів) або на утримання непрацездатних батьків'' слід розуміти будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, приватного виконавця тощо), які призвели до виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів.
 
''Не може визнаватися злісним ухиленням від сплати аліментів чи злісним ухилення від утримання дітей,'' яке хоча і тривало значний проміжок часу чи мало систематичний характер, але було вимушеним з боку особи, на яку такий обов'язок покладено законом чи рішенням суду. До таких випадків слід відносити несплату аліментів особою через неможливість знайти роботу, через хворобу, невиділення із сімейного бюджету коштів, необхідних для придбання одягу неповнолітній дитині чи для лікування непрацездатної дитини у зв'язку з їх відсутністю тощо.
 
Відповідно до '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2729 ст. 382 Кримінального кодексу України]''' передбачено відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню -
 
карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.
 
Ті самі дії, вчинені службовою особою, -
 
караються штрафом від семисот п'ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
 
Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб, -
 
караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
 
Умисне невиконання службовою особою рішення Європейського суду з прав людини, рішення Конституційного Суду України та умисне недодержання нею висновку Конституційного Суду України -
 
карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
 
<big>ВАЖЛИВО! Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3845 ч.1 ст. 477 Кримінально процесуального кодексу України]  кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, дізнавачем, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень.</big>
 
<u>Підстави для притягнення до кримінальної відповідальності</u>
*наявність факту звернення одержувача аліментів до суду з позовом про стягнення аліментів, за результатами розгляду якого має бути винесене судове рішення;
*наявність заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів;
*злісний характер ухилення від сплати аліментів на утримання дітей, що може виражатись у будь-яких діяннях боржника, які спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця).
=== Куди звернутися===
Для початку кримінального провадження необхідно подати відповідну заяву про вчинений злочин до чергової частини органу внутрішніх справ(поліції), яка має відповідати нормам [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про звернення громадян»]. Зокрема в ній мають бути вказані такі відомості:
* найменування органу/ПІБ посадової особи, якій подається заява;
* ПІБ громадянина, що подає заяву;
* його місце проживання;
* роз’яснення суті питання, з яким звертається громадянин, його аргументація;
* наявність доказів, свідків;
* прохання про внесення відомостей до ЄРДР до початок досудового розслідування;
* дата і підпис.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2036 ч.4 ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України] передбачає, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення.
 
<u>Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.</u>
 
== Див. також ==
* [[Обов'язок матері, батька утримувати дитину та його виконання]]
* [[Порядок стягнення заборгованості за аліментами]]
* [[Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей]]
* [[Єдиний реєстр боржників]]
[[Категорія:Стягнення аліментів]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]

Поточна версія на 14:19, 19 квітня 2024

Нормативна база

Увага!!! З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану!

Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року №2129-IX "Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" :

◆ До набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних з державою-агресором, зупиняється вчинення виконавчих дій, забороняється заміна стягувачів у виконавчих діях, стягувачами за якими є Російська Федерація або такі особи:

  1. громадяни Російської Федерації;
  2. юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації;
  3. юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства, відмінного від законодавства України, серед кінцевих бенефіціарних власників, членів або учасників (акціонерів) яких є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації.

Зазначене обмеження не застосовується до громадян Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, та юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до закону України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) яких є виключно громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, або виключно громадяни України та громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах.

◆ Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:

  1. фізичні особи можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 тисяч гривень;
  2. юридичні особи - боржники можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти мінімальних розмірів заробітної плати в місяць на одного працівника такої юридичної особи, а також сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
  3. припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації);
  4. визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації.

За рішеннями про стягнення аліментів підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці, які здійснюють відрахування з заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, перераховують стягнуті кошти на визначений у заяві або зверненні стягувача рахунок, а у разі відсутності реквізитів рахунка стягувача - на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Правові підстави відповідальності за несплату аліментів

Частинами 1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради Української РСР № 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року передбачено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 51 Конституції України проголошено, що батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття. Обов’язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття закріплений також і в ст.180 Сімейного Кодексу України. Крім того, статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Як говорить практика, деякі батьки виконують цей обов’язок добровільно, інші, на жаль, примусово. Так, в більшості випадків один з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина вимушені звертатись до суду за примусовим стягненням аліментів.
Згідно положень ч. 3 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до статті 179 Сімейного кодексу України, Аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім’я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України.

ч.2 ст. 182 Сімейного кодексу України встановлено розмір аліментів який має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Зокрема в статті 183 Сімейного кодексу Українизазначено про визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до статті 184 Сімейного кодексу України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Під час дії воєнного стану військовослужбовці, які мають на утриманні трьох і більше дітей віком до 18 років мають право на звільнення з військової служби. Дана норма не стосується осіб, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці. Ця зміна до статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" вступає в законну силу з 18 травня 2024 року.

Види відповідальності:

  • Цивільна відповідальність;
  • Адміністративна відповідальність;
  • Кримінальна відповідальність;

Цивільна відповідальність

Згідно статті 196 Сімейного кодексу України, У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

У разі застосування до особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених ч. 14 статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених ч. 14 статті 71 Закону України "Про виконавче провадження".

Важливо! Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів ( ч. 2 ст. 196 Сімейного Кодексу України).

Куди звернутися

Для притягнення платника аліментів до цивільної відповідальності необхідно звернутися до суду з позовною заявою.

Вартість

Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів чи їх індексацію (п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір")

Приклади судових рішень про притягнення до цивільної відповідальності за несплату аліментів

Адміністративна відповідальність

Статтею 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за несплату аліментів.

Несплата аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім’ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, -

тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин.

Несплата аліментів на утримання дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, -

тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин.

Повторне протягом року вчинення правопорушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, -

тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від двохсот сорока до трьохсот шістдесяти годин.

Примітка. Під повторним вчиненням правопорушення у цій статті слід розуміти невжиття особою заходів щодо сплати аліментів протягом двох місяців з дня відбуття адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, призначеного з підстав, передбачених цією статтею.

За ч.12 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження" у разі наявності в діях боржника ознак адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, державний виконавець складає протокол про адміністративне правопорушення та надсилає його для розгляду до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів вводиться нарахування штрафів:

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.

Важливо! Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу. (ч.14 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження")

Обмеження боржника

ч. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови:

1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Якщо аліменти сплачуються на утримання дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, постанови, зазначені у пунктах 1-4 цієї частини, виносяться державним виконавцем за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці.

Важливо! Постанови, зазначені у пунктах 1-4 цієї частини, надсилаються сторонам для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. Постанови, зазначені у пунктах 1-4 цієї частини, направляються до виконання відповідними органами після закінчення строку, визначеного частиною п’ятою статті 74 цього Закону, для оскарження рішення, дії виконавця, якщо рішення, дії виконавця не були оскаржені. У разі оскарження рішення, дії виконавця, постанови, зазначені у пунктах 1-4 цієї частини, якщо їх не скасовано, підлягають виконанню відповідними органами після розгляду справи відповідним судом.

Тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами не може бути застосовано у випадку:

1) якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування;

2) використання боржником транспортного засобу у зв’язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю;

3) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;

4) розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліментами у порядку, встановленому законом.(ч. 10 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження")

Відповідно до ч.5 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" Автоматизована система виконавчого провадження забезпечує автоматизований арешт коштів боржника за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів у порядку, визначеному Міністерством юстиції України за погодженням з Національним банком України.

Якщо розмір заборгованості зі сплати аліментів перевищує 3 місяці, відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (відповідно до положень розділу ХІ Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року № 2432/5).

Боржник, який потрапив до даного реєстру, не зможе укласти будь-який договір щодо майна. Так, відповідно до чинного законодавства, державні реєстратори, зокрема нотаріуси, перед здійсненням відповідних угод щодо майна зобов’язані спочатку перевірити інформацію з Єдиного реєстру боржників. У разі, якщо особа, котра звернулась до них, внесена реєстру, нотаріус (реєстратор) відмовляє такому громадянину у здійсненні правочину.

Позбавлення права на субсидію

Згідно п.7 ч.14 постанови Кабінету Міністрів від 21 жовтня 1995 р. № 848 "Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива" якщо у складі домогосподарства або у складі сім’ї члена домогосподарства є особи, які, за даними Єдиного реєстру боржників, мають заборгованість за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів понад три місяці (крім осіб, заборгованість за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів яких погашається частинами за рішенням суду, осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти, осіб, які є алко- або наркозалежними, що підтверджується довідкою від лікаря, осіб, до яких застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від роботи (посади), осіб, до яких застосовуються запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту або тримання під вартою).

Куди звернутися

Для притягнення неплатника аліментів до адміністративної відповідальності необхідно звернутися до органу державного виконавчої служби, в якому перебуває на виконанні виконавче провадження про стягнення аліментів.

Кримінальна відповідальність

Статтею 164 Кримінального кодексу України встановлено кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні

- карається громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або арештом на строк до трьох місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачене цією статтею

- карається громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк від двох до трьох років.

Статтею 165 Кримінального кодексу України передбачено, що злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання непрацездатних батьків -

карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або виправними роботами на строк до одного року, або обмеженням волі на строк до двох років.

Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачене цією статтею, -

карається громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк від двох до трьох років.

У статтях 164 і 165 Кримінального кодексу України під злісним ухиленням від сплати коштів на утримання дітей (аліментів) або на утримання непрацездатних батьків слід розуміти будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, приватного виконавця тощо), які призвели до виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів.

Не може визнаватися злісним ухиленням від сплати аліментів чи злісним ухилення від утримання дітей, яке хоча і тривало значний проміжок часу чи мало систематичний характер, але було вимушеним з боку особи, на яку такий обов'язок покладено законом чи рішенням суду. До таких випадків слід відносити несплату аліментів особою через неможливість знайти роботу, через хворобу, невиділення із сімейного бюджету коштів, необхідних для придбання одягу неповнолітній дитині чи для лікування непрацездатної дитини у зв'язку з їх відсутністю тощо.

Відповідно до ст. 382 Кримінального кодексу України передбачено відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню -

карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

Ті самі дії, вчинені службовою особою, -

караються штрафом від семисот п'ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Умисне невиконання службовою особою рішення Європейського суду з прав людини, рішення Конституційного Суду України та умисне недодержання нею висновку Конституційного Суду України -

карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

ВАЖЛИВО! Відповідно до ч.1 ст. 477 Кримінально процесуального кодексу України кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, дізнавачем, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень.

Підстави для притягнення до кримінальної відповідальності

  • наявність факту звернення одержувача аліментів до суду з позовом про стягнення аліментів, за результатами розгляду якого має бути винесене судове рішення;
  • наявність заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів;
  • злісний характер ухилення від сплати аліментів на утримання дітей, що може виражатись у будь-яких діяннях боржника, які спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця).

Куди звернутися

Для початку кримінального провадження необхідно подати відповідну заяву про вчинений злочин до чергової частини органу внутрішніх справ(поліції), яка має відповідати нормам Закону України «Про звернення громадян». Зокрема в ній мають бути вказані такі відомості:

  • найменування органу/ПІБ посадової особи, якій подається заява;
  • ПІБ громадянина, що подає заяву;
  • його місце проживання;
  • роз’яснення суті питання, з яким звертається громадянин, його аргументація;
  • наявність доказів, свідків;
  • прохання про внесення відомостей до ЄРДР до початок досудового розслідування;
  • дата і підпис.

ч.4 ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України передбачає, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення.

Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Див. також