Відмінності між версіями «Відмова від прийняття спадщини»

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база : ==
+
== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
+
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України]
+
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 22.02.2012 № 296/5]
  
== Загальна інформація ==
+
== Порядок відмови від прийняття спадщини ==
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її на підставі [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1268 ЦК].  
+
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її на підставі ст. 1268 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України].
Для окремих категорій громадян передбачений особливий порядок відпови від прийнятя спадщини:
+
 
 +
Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]. Заява про відмову від прийняття спадщини подається ''нотаріусу'' або в сільських населених пунктах - '''уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування''' за місцем відкриття спадщини.
 +
 
 +
Для окремих категорій громадян передбачений '''особливий порядок''' відмови від прийняття спадщини:
 
* Фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може відмовитися від прийняття спадщини за згодою піклувальника і органу опіки та піклування.
 
* Фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може відмовитися від прийняття спадщини за згодою піклувальника і органу опіки та піклування.
 
* Неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування.
 
* Неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування.
 
* Батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування.
 
* Батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування.
 +
 
{| class="wikitable"
 
{| class="wikitable"
 
|-
 
|-
Рядок 15: Рядок 19:
 
# Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.
 
# Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.
 
|}
 
|}
Так, спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК. Заява про  відмову від прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.<br />
 
== Строки для прийняті спадшини та види відмова від прийняття спадщини==
 
Частиною 1 ст. 1270 ЦК для прийняття спадщини встановлено <u>шестимісячний строк</u>, оскільки після спливу даного строку спадкоємці за заповітом або за законом будуть вважатися такими, що не прийняли спадщину, і фактично вони позбавляються будь-яких прав щодо неї. Тому саме у цей термін вони можуть відмовитись від прийняття спадщини.<br />
 
{| class="wikitable"
 
|-
 
| Існують два види відмови від прийняття спадщини<br />
 
# Безадресна  [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1273 ЦК]
 
# Адресна [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1274 ЦК]
 
  
|}
+
== Види відмови від прийняття спадщини ==
За загальним правилом, встановленим у даній нормі, заява про відмову від прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. Але дане положення слід конкретизувати щодо форми заяви - <u>[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 лише у письмовому вигляді]</u> та щодо особистого подання такої заяви, оскільки останнє положення необхідне в більшій мірі, ніж при поданні заяви про прийняття спадщини (ч. 2 ст. 1269 ЦК). Тому нотаріус не може приймати усні заяви та прості письмові заяви через представника, який діє на договірних підставах. Тобто спадкоємець вправі надати представнику на підставі довіреності або за договором доручення повноваження передати свою заяву, але підпис на
 
заяві спадкоємця (відказоодержувача) має бути засвідчений у нотаріальному порядку. Інакше можливі випадки порушення прав спадкоємців і відказоодержувачів, що випливають з недотримання умов щодо єдиної нотаріальної процесуальної форми.<br />
 
=== '''Безадресна відмова від прийняття спадщини''' ===
 
==== ''Відмова від спадщини за заповітом'' ====
 
  
У частині [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 1 ст. 1274 ЦК] передбачено, що спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом. Але при цьому слід також враховувати, що до спадкування за заповітом можуть запрошуватися не тільки спадкоємці, які зазначені в заповіті, а й спадкоємці за правом на обов'язкову частку.<br />
+
Існують 2 види відмови:
 +
# за законом
 +
# за заповітом
  
Тому на практиці можуть виникати питання про можливість відмови на користь спадкоємців за правом на обов'язкову частку, оскільки таке право регламентоване в главі спадкування за заповітом.<br />
+
За загальним правилом, встановленим у даній нормі, заява про відмову від прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини лише у '''письмовому''' вигляді (ч. 2 ст. 1269 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).
 +
Спадкоємець може подати заяву '''через представника''' на підставі довіреності або за договором доручення, але підпис на заяві спадкоємця (відказоодержувача) має бути засвідчений у нотаріальному порядку. Інакше можливі випадки порушення прав спадкоємців і відказоодержувачів, що випливають з недотримання умов щодо єдиної нотаріальної процесуальної форми.<br />
  
Водночас, надаючи право відмовлятися від спадкування лише на користь спадкоємців за заповітом, законодавцем, найімовірніше, робилося припущення, що заповідач визначив серед інших лише тих осіб, яким і заповів своє майно. А тому, надаючи спадкоємцю за заповітом право відмови від спадщини на користь інших осіб, зазначених у заповіті, було зроблено спробу узгодити волю спадкоємця та припущення щодо волі заповідача. Не зазначаючи в заповіті осіб, які мають право на обов'язкову частку, заповідач намагався їх позбавити права на спадкування. Тому можна стверджувати, що спадкоємець не вправі відмовлятися від свого права на спадщину на користь спадкоємців, що мають право на обов'язкову частку. Але це не повинно стосуватися народжених після смерті заповідача дітей, про існування яких заповідач не міг знати.
+
=== Відмова від спадщини за заповітом ===
  
==== ''Відмова від спадщини за законом'' ====
+
У частині 1 ст. 1274 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] передбачено, що спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом. До спадкування за заповітом можуть запрошуватися не тільки спадкоємці, які зазначені в заповіті, а й спадкоємці за правом на обов'язкову частку.<br />
Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги. Це положення [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 1274 ЦК] свідчить про можливість спадкоємця відмовитися на користь спадкоємця будь-якої черги. Дане положення за своєю суттю змінює закон, яким визначено черги спадкоємців, але дане положення застосовується лише до спадкоємців.<br />
 
  
Відмова спадкоємця від частки у спадщині спадкоємця, який відмовився від спадщини на його користь Цивільним кодексом передбачено також положення про те, що спадкоємець має право відмовитися від частки у спадщині спадкоємця, який відмовився від спадщини на його користь.<br />
+
=== Відмова від спадщини за законом ===
 +
Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги (ч. 2 ст. 1274 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15  ЦК України]). <br />
  
{| class="wikitable"
+
Спадкоємець має право відмовитися від частки у спадщині спадкоємця, який відмовився від спадщини на його користь . 3 ст. 1274 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). <br />
|-
 
| Право спадкоємця, на користь якого було здійснено відмову від прийняття спадщини, не викликає сумніву, оскільки в даному випадку йдеться не про спадкування, а про перерозподіл спадщини за волею одного спадкоємця. Тому виходячи із рівності прав усіх спадкоємців можна стверджувати, що лише законом або волею заповідача може бути встановлено розмір спадщини. Тобто в разі безадресної відмови від спадщини спадкоємці мають приймати належну їм частку і частку спадщини, від якої відмовився спадкоємець.<br />
 
|}
 
=== '''Адресна відмова від прийняття спадщини''' ===
 
* Спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом.
 
* Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.
 
* Спадкоємець має право відмовитися від частки у спадщині спадкоємця, який відмовився від спадщини на його користь.
 
* Якщо заповідач підпризначив спадкоємця, особа, на ім'я якої складений заповіт, може відмовитися від спадщини лише на користь особи, яка є підпризначеним спадкоємцем.
 
{| class="wikitable"
 
|-
 
| Відмова від прийняття спадщини може бути визнана судом недійсною з підстав, встановлених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статтями 225, 229-231 і 233 ЦК].
 
|}
 
== Відкликання відмови від прийняття спадщини ==
 
  
Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана <u>протягом строку</u>, встановленого для її прийняття у відповідності до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1270 ЦК].<br />
+
Відмова від прийняття спадщини може бути визнана судом '''недійсною''' з підстав, встановлених статтями 225, 229-231 і 233 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України].
  
Право відкликати відмову від прийняття спадщини, яке може бути реалізоване протягом строку, встановленого для її прийняття, ускладнює  діяльність нотаріусів, оскільки вони не можуть її брати до уваги до останнього дня, який встановлено для прийняття спадщини.<br />
+
== Відкликання відмови від прийняття спадщини ==
 
 
Тобто нотаріус, якому подано таку відмову, не може шукати інших спадкоємців, наприклад, коли спадкування здійснюється за заповітом та єдиний спадкоємець відмовився від прийняття спадщини, то до спливу шести місяців така заява
 
практично не має юридичного значення, оскільки вона набере чинності лише через шість місяців після відкриття спадщини.<br />
 
  
Водночас таке право спадкоємців дозволяє більш виважено переглянути свою відмову від спадщини.<br />
+
Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана <u>протягом строку</u>, встановленого для її прийняття у відповідності до ст. 1270 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України].<br />
  
 
== Визнання відмови від спадщини недійсною ==
 
== Визнання відмови від спадщини недійсною ==
  
Частиною [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 4 ст. 1274 ЦК] передбачено, якщо заповідач під призначив спадкоємця, особа, на ім'я якої складено заповіт, може відмовитися від спадщини лише на користь особи, яка є підпризначеним спадкоємцем.  Але не зовсім логічною є відмова спадкоємця на користь під призначеного спадкоємця, оскільки в даній ситуації має йтися не про волю спадкоємця, який має відмовлятися приймати спадщину безумовно, а про волю заповідача, який підпризначив такого спадкоємця.<br />
+
Частиною 4 ст. 1274 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] передбачено, якщо заповідач підпризначив спадкоємця, особа, на ім'я якої складений заповіт, може відмовитися від спадщини лише на користь особи, яка є підпризначеним спадкоємцем.<br />
  
Відмова від спадщини - односторонній правочин. Тому і недійсним він може бути визнаний на загальних підставах у порядку цивільного судочинства.<br />
+
Відмова від спадщини - односторонній правочин,  недійсність якого може бути визнана на загальних підставах у порядку цивільного судочинства.<br />
  
До таких підстав слід віднести [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 225 ЦК], тобто коли відмова була  здійснена дієздатною фізичною особою, яка у момент такої відмови не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними. Така  відмова від спадщини може бути визнана судом недійсною за позовом самої особи, а у разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або  інтереси порушено.<br />
+
До таких '''підстав''' слід віднести відмову, яка була  здійснена дієздатною фізичною особою, яка у момент такої відмови не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (ст. 225  [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). Така  відмова від спадщини може бути визнана судом недійсною за позовом '''самої особи''', а у разі її смерті - за позовом '''інших осіб''', чиї цивільні права або  інтереси порушено.<br />
  
 
Особливої уваги заслуговує [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 5 ст. 1274 ЦК], оскільки можливість визнання судом недійсною відмови від прийняття спадщини свідчить про особливий статус такої відмови.Загалом відмова від спадщини без зазначення суб'єкта, на користь якого зроблена така відмова, повинна набирати чинності після закінчення строку на прийняття спадщини.<br />
 
Особливої уваги заслуговує [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 5 ст. 1274 ЦК], оскільки можливість визнання судом недійсною відмови від прийняття спадщини свідчить про особливий статус такої відмови.Загалом відмова від спадщини без зазначення суб'єкта, на користь якого зроблена така відмова, повинна набирати чинності після закінчення строку на прийняття спадщини.<br />
Рядок 95: Рядок 74:
 
За цивільно-правовим змістом відмова від спадщини - це односторонній правочин, а тому він може здійснюватись тільки дієздатними особами.За загальним правилом,  прийняття спадщини органами опіки та піклування в інтересах недієздатних осіб, а коли дитина особисто відмовляється від прийняття спадщини, продавати належне їй за правом спадкування майно і гроші класти на її особовий рахунок до досягнення повноліття або набуття дієздатності. Такий порядок дозволить гарантувати сприятливе для інтересів дитини вирішення ситуації та надасть можливість в майбутньому повністю дієздатній особі вирішувати долю спадкової частки. Фактично, недієздатна особа пропонуватиме органам опіки та піклування надати дозвіл на передачу власного права іншій особі.  
 
За цивільно-правовим змістом відмова від спадщини - це односторонній правочин, а тому він може здійснюватись тільки дієздатними особами.За загальним правилом,  прийняття спадщини органами опіки та піклування в інтересах недієздатних осіб, а коли дитина особисто відмовляється від прийняття спадщини, продавати належне їй за правом спадкування майно і гроші класти на її особовий рахунок до досягнення повноліття або набуття дієздатності. Такий порядок дозволить гарантувати сприятливе для інтересів дитини вирішення ситуації та надасть можливість в майбутньому повністю дієздатній особі вирішувати долю спадкової частки. Фактично, недієздатна особа пропонуватиме органам опіки та піклування надати дозвіл на передачу власного права іншій особі.  
  
== Правові наслідки відмови від прийняття спадщини [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1275 ЦК]==
+
== Правові наслідки відмови від прийняття спадщини ==
 
* Відмова від прийняття спадщини одиного із спадкоємців за заповітом, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну.
 
* Відмова від прийняття спадщини одиного із спадкоємців за заповітом, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну.
 
* Відмова від прийняття спадщини  одиного із спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги і розподіляється між ними порівну.
 
* Відмова від прийняття спадщини  одиного із спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги і розподіляється між ними порівну.

Версія за 13:09, 26 липня 2018

Нормативна база

Порядок відмови від прийняття спадщини

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її на підставі ст. 1268 ЦК України.

Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Для окремих категорій громадян передбачений особливий порядок відмови від прийняття спадщини:

  • Фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може відмовитися від прийняття спадщини за згодою піклувальника і органу опіки та піклування.
  • Неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування.
  • Батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування.
Важливо!
  1. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.
  2. Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.

Види відмови від прийняття спадщини

Існують 2 види відмови:

  1. за законом
  2. за заповітом

За загальним правилом, встановленим у даній нормі, заява про відмову від прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини лише у письмовому вигляді (ч. 2 ст. 1269 ЦК України). Спадкоємець може подати заяву через представника на підставі довіреності або за договором доручення, але підпис на заяві спадкоємця (відказоодержувача) має бути засвідчений у нотаріальному порядку. Інакше можливі випадки порушення прав спадкоємців і відказоодержувачів, що випливають з недотримання умов щодо єдиної нотаріальної процесуальної форми.

Відмова від спадщини за заповітом

У частині 1 ст. 1274 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом. До спадкування за заповітом можуть запрошуватися не тільки спадкоємці, які зазначені в заповіті, а й спадкоємці за правом на обов'язкову частку.

Відмова від спадщини за законом

Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги (ч. 2 ст. 1274 ЦК України).

Спадкоємець має право відмовитися від частки у спадщині спадкоємця, який відмовився від спадщини на його користь (ч. 3 ст. 1274 ЦК України).

Відмова від прийняття спадщини може бути визнана судом недійсною з підстав, встановлених статтями 225, 229-231 і 233 ЦК України.

Відкликання відмови від прийняття спадщини

Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття у відповідності до ст. 1270 ЦК України.

Визнання відмови від спадщини недійсною

Частиною 4 ст. 1274 ЦК України передбачено, якщо заповідач підпризначив спадкоємця, особа, на ім'я якої складений заповіт, може відмовитися від спадщини лише на користь особи, яка є підпризначеним спадкоємцем.

Відмова від спадщини - односторонній правочин, недійсність якого може бути визнана на загальних підставах у порядку цивільного судочинства.

До таких підстав слід віднести відмову, яка була здійснена дієздатною фізичною особою, яка у момент такої відмови не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (ст. 225 ЦК України). Така відмова від спадщини може бути визнана судом недійсною за позовом самої особи, а у разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушено.

Особливої уваги заслуговує ч. 5 ст. 1274 ЦК, оскільки можливість визнання судом недійсною відмови від прийняття спадщини свідчить про особливий статус такої відмови.Загалом відмова від спадщини без зазначення суб'єкта, на користь якого зроблена така відмова, повинна набирати чинності після закінчення строку на прийняття спадщини.

Даною статтею не встановлено, коли отримує право на спадкування особа, на користь якої зроблено відмову. Тому можна стверджувати, що безадресна відмова від спадщини може визнаватися судом недійсною лише після спливу шести місяців, оскільки протягом шести місяців особа вправі відкликати свою відмову від прийняття спадщини.

Виходячи з того, що адресна відмова від спадщини - це лише підвид безадресної відмови, нотаріусам можна очікувати, коли адресна відмова набуде чинності. Інакше на підставі такої відмови нотаріус може закликати до спадкування частки спадщини одного зі спадкоємців, спадкоємець за ч. 6 ст. 1273 ЦК відкличе свою відмову і можливі моральні і матеріальні збитки змушений буде компенсувати саме нотаріус, який не обгрунтовано закликав спадкоємця.

Так, у ст. 1244 ЦК України передбачається право спадкодавця на підпризначення спадкоємця на випадок неприйняття спадщини спадкоємцем, зазначеним у заповіті.

Отже, за чинним законодавством як має діяти нотаріус, коли спадкоємець розпоряджається власним правом і відмовляється від частки в спадщині на користь іншого спадкоємця за заповітом, а також в заповіті передбачено відповідне положення щодо підпризначення цього спадкоємця. Спадкоємець має право на "адресну відмову" згідно з чітко встановленою нормою закону, а спадкодавець конкретизує умови заповіту особисто.

Використання права адресної відмови, крім правової неузгодженості може використовуватись і для досягнення інших неправомірних результатів, тиску на спадкоємця з боку інших спадкоємців, обману щодо розміру та обсягу належної частки тощо.

Отже, воля спадкодавця у спадкових правовідносинах має враховуватись і особливо це має стосуватись спадкування за заповітом.

Крім того, право розпорядження власними правами та конкретним майном належить до повноважень їх реального власника, а не потенційного.

У частині 1 ст. 1273 ЦК України чітко визначено, що відмова від спадщини може бути здійснена тільки протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. На відміну від норми, що регулює порядок прийняття спадщини (ч. 2 ст.1270 ЦК), не містить вказівки щодо можливості продовження цього терміну. Спадкоємець за законом має право відмовитись від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги (ч. 2 ст. 1274 ЦК). При закликанні до спадкування спадкоємців за заповітом вони обмежені у праві відмовлятись на користь спадкоємців за законом, а мають право відмовитись від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом.

За цивільно-правовим змістом відмова від спадщини - це односторонній правочин, а тому він може здійснюватись тільки дієздатними особами.За загальним правилом, прийняття спадщини органами опіки та піклування в інтересах недієздатних осіб, а коли дитина особисто відмовляється від прийняття спадщини, продавати належне їй за правом спадкування майно і гроші класти на її особовий рахунок до досягнення повноліття або набуття дієздатності. Такий порядок дозволить гарантувати сприятливе для інтересів дитини вирішення ситуації та надасть можливість в майбутньому повністю дієздатній особі вирішувати долю спадкової частки. Фактично, недієздатна особа пропонуватиме органам опіки та піклування надати дозвіл на передачу власного права іншій особі.

Правові наслідки відмови від прийняття спадщини

  • Відмова від прийняття спадщини одиного із спадкоємців за заповітом, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну.
  • Відмова від прийняття спадщини одиного із спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги і розподіляється між ними порівну.
  • Положення статті 1275 ЦК не застосовуються, якщо спадкоємець відмовився від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця, а також коли заповідач підпризначив іншого спадкоємця.
  • Відмова спадкоємця за заповітом, який відмовився від прийняття спадщини, було покладено заповідальний відказ, обов'язок за заповідальним відказом переходить до інших спадкоємців за заповітом, які прийняли спадщину, і розподіляється між ними порівну.
  • Відмова спадкоємця за заповітом від прийняття спадщини не позбавляє його права на спадкування за законом.