Відкриття матеріалів досудового розслідування іншій стороні в кримінальному провадженні: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==


* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-vi Кримінальний процесуальний кодекс України]
[http://Кримінальний%20процесуальний%20кодекс%20України Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод]


== Загальні положення ==  
== Обов’язки сторони обвинувачення та сторони захисту при відкритті матеріалів кримінального провадження ==
Нормами Кримінального процесуального кодексу України після закінчення досудового розслідування, складення обвинувального акта чи клопотання про  застосування примусових заходів медичного або виховного характеру передбачено відкриття матеріалів досудового розслідування (стаття 290 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України]).<br />


Прокурор обов'язково повідомляє підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування. Це відбувається в тому випадку, коли прокурор визнає, що зібрані під час досудового розслідування докази є достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру або клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру та надання доступу до матеріалів досудового розслідування (частина 1 ст. 290 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України]).
'''Порядок відкриття матеріалів іншій стороні регулюється сатею 290 [http://Кримінального%20процесуального%20кодексу%20України Кримінального процесуального кодексу України].
'''
Так, згідно частини першої цієї статті, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов’язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.


== Обов’язки прокурора, слідчого при відкритті кримінального провадження ==
Отже, за змістом даної статті очевидно, що саме прокурор або слідчий за дорученням прокурора першими повідомляють про надання підозрюваному та захиснику доступу до матеріалів досудового розслідування.
Першою матеріали кримінального провадження відкриває сторона обвинувачення – прокурор або слідчий за його дорученням.<br />
При цьому прокурор, слідчий зобов’язаний: <br />
# надати підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні; <br />
# надати вказаним учасникам кримінального провадження доступ і можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді (частина 2-4 ст. 290 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України]).


== Обов’язкові підстави для надання прокурору доступу до матеріалів сторони захисту ==
При цьому, '''прокурор або слідчий за його дорученням зобов’язаний''':
# наявність запиту прокурора про надання такого доступу;
* надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом’якшенню покарання.
# наявність у сторони захисту наміру використати відомості, що містяться у наявних у неї матеріалах як докази в суді (частина 6 ст.290 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України]).
* надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.
*


== Обов’язки сторони захисту при відкритті наявних матеріалів ==
'''Зверніть увагу!''' Надання доступу до матеріалів включає в себе можливість робити копії або відображення матеріалів.
# надати доступ і можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них;
# надати доступ до житла чи іншого володіння, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем сторони захисту.<br />


Сторона захисту має право не надавати прокурору доступ до будь-яких матеріалів, які можуть бути використані прокурором на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення(частина 6 ст. 290 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України]).
'''Сторона захисту за запитом прокурора зобов’язана''':
* надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них;
* надати доступ до житла чи іншого володіння, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем сторони захисту, якщо сторона захисту має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.
*


== Особливості надання доступу до відомостей, які були видалені з матеріалів кримінального провадження ==
'''Слід зауважити!''' Захист має право прийняти рішення про надання чи ненадання прокурору доступу до таких матеріалів після закінчення ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування. Таким чином, момент відкриття матеріалів стороною захисту доцільно визначати моментом завершення ознайомлення із матеріалами слідства. Після цього необхідно вирішити, що саме із зібраних матеріалів захист використає під час судового розгляду і відповідно зобов’язаний надати прокурору. Захист не повинен ознайомлювати із матеріалами слідчого, адже мова йде про використання доказів вже під час судового розгляду, тобто слідчий із процесу виключається.
Надання доступу до відомостей, які були видалені з матеріалів кримінального провадження та не підлягають оголошенню під час судового розгляду, та його матеріалів, які містять державну таємницю забезпечується прокурором або слідчим за його дорученням виключно на підставі дозволу суду, наданого за результатами розгляду клопотання сторони кримінального провадження (частина 5 ст. 290 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України]).<br />
Доступ до матеріалів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, надається на підставі наказу або письмового розпорядження керівника органу досудового розслідування, прокурора про надання доступу до конкретної таємної інформації та її матеріальних носіїв, який приймається за умови наявності у захисника, законного представника підозрюваного допуску до державної таємниці та потреби у ньому під час здійснення своїх прав і обов’язків, відповідно до обставин, установлених під час кримінального провадження (ч. 4 ст. 517 К[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 римінального процесуального кодексу України]).


== Відкриття матеріалів досудового розслідування потерпілому та іншим учасникам кримінального провадження ==
'''Важливо!''' Сторона захисту має право не надавати прокурору доступ до будь-яких матеріалів, які можуть бути використані прокурором на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
Вирішення питання про віднесення конкретних матеріалів до таких, що можуть бути використані прокурором на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення і, як наслідок, прийняття рішення про надання чи ненадання прокурору доступу до таких матеріалів, може бути відкладено до закінчення ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування.


Прокурор або слідчий за його дорученням про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язані повідомити потерпілого, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача, його представника.<br />
== Відкриття матеріалів досудового розслідування потерпілому та іншим учасникам кримінального провадження==


Потерпілий має право ознайомитися з матеріалами, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, а інші учасники кримінального провадження – у частині, яка стосується цивільного позову. <br />
Про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів прокурор або слідчий за його дорученням повідомляє потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, після чого останній має право ознайомитися з ними за правилами, викладеними в статті 290 [http://Кримінального%20процесуального%20кодексу%20України Кримінального процесуального кодексу України].


При цьому потерпілому надається право ознайомитися з всіма матеріалами, відкритими як прокурором або слідчим за його дорученням, так і стороною захисту, а цивільному позивачу, його представнику та законному представнику, цивільному відповідачу, його представнику – у тій частині, що стосується цивільного позову (частина 8 ст. 290 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України]).
Окрім цього, повідомляється цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач, його представник.


== Підтвердження факту надання доступу до матеріалів досудового розслідування ==  
При цьому, '''потерпілому надається право ознайомитися з всіма матеріалами''', відкритими як прокурором або слідчим за його дорученням, так і стороною захисту, '''а цивільному позивачу, його представнику та законному представнику, цивільному відповідачу, його представнику – у тій частині, що стосується цивільного позову.
'''
== Порядок ознайомлення з матеріалами, до яких надано доступ ==


Сторони кримінального провадження зобов’язані письмово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий – прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів (частина 9 ст. 290 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України]).
Згідно частини 9 статті 290 [http://Кримінального%20процесуального%20кодексу%20України Кримінального процесуального кодексу України], '''сторони зобов’язані підтвердити факт надання доступу до матеріалів''' із зазначенням найменування таких матеріалів. Так, це означає, що замість «ознайомитися з усіма матеріалами» сторона має описати кожен документ, що, у свою чергу, унеможливить зловживання із перенумерацією сторінок провадження, їх заміною та долученням нових доказів після ознайомлення.


== Час для ознайомлення з матеріалами, до яких надано доступ ==
Слід зазначити, що '''час, який надається для ознайомлення з матеріалами, до яких сторонам надано доступ повинен бути достатнім'''.  
Сторонам кримінального провадження, потерпілому надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ.<br />
При визначенні достатності часу для ознайомлення враховується:<br />
# обсяг матеріалів;
# особові дані учасника кримінального провадження (зокрема, стосовно підозрюваного та потерпілого – його вік, освіта) та стан здоров’я;
# кількість інших учасників кримінального провадження, які підлягають ознайомленню з матеріалами, і послідовність надання їм матеріалів.<br />
У разі зволікання під час ознайомлення з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження зобов’язаний установити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів досудового розслідування (частина 10 ст. 290 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України]).  


== Наслідки одержання додаткових матеріалів ==
'''При визначенні достатності часу для ознайомлення враховується''':
Якщо під час ознайомлення учасників кримінального провадження з матеріалами, які були відкриті, сторонами одержані додаткові матеріали, то вони також підлягають відкриттю (частина 11 ст. 290 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України]).<br />
* обсяг матеріалів;
Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів досудового розслідування, суд не має права допустити відомості, що містяться в них як докази.
* особові дані учасника кримінального провадження (зокрема, стосовно підозрюваного та потерпілого – його вік, освіта) та стан здоров’я;
* кількість інших учасників кримінального провадження, які підлягають ознайомленню з матеріалами, і послідовність надання їм матеріалів
*
 
'''У разі зволікання при ознайомленні з матеріалами''', до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов’язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів.
 
Клопотання розглядається слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, не пізніше п’яти днів з дня його надходження до суду з повідомленням сторін кримінального провадження. При цьому, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час проведення судового засідання, не перешкоджає розглядові клопотання.
 
'''Зверніть увагу!''' У документах, які надаються для ознайомлення, можуть бути видалені відомості, які не будуть розголошені під час судового розгляду. Видалення повинно бути чітко позначено. За клопотанням сторони кримінального провадження суд має право дозволити доступ до відомостей, які були видалені.
 
І навпаки, під час ознайомлення учасників кримінального провадження з матеріалами, які були відкриті, сторонами можуть бути одержані додаткові матеріали, які також мають бути відкриті сторонам.
 
'''До уваги!''' Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень статті 290 [http://Кримінального%20процесуального%20кодексу%20України Кримінального процесуального кодексу України], суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.
 
Так, не відкриття сторонами кримінального провадження одна одній матеріалів суттєво зменшує їх доказову базу, що, у свою чергу, може негативно вплинути на законність та обґрунтованість прийнятого судом рішення.
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Версія за 13:38, 7 травня 2019

Нормативна база

Кримінальний процесуальний кодекс України

Обов’язки сторони обвинувачення та сторони захисту при відкритті матеріалів кримінального провадження

Порядок відкриття матеріалів іншій стороні регулюється сатею 290 Кримінального процесуального кодексу України. Так, згідно частини першої цієї статті, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов’язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Отже, за змістом даної статті очевидно, що саме прокурор або слідчий за дорученням прокурора першими повідомляють про надання підозрюваному та захиснику доступу до матеріалів досудового розслідування.

При цьому, прокурор або слідчий за його дорученням зобов’язаний:

  • надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом’якшенню покарання.
  • надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.

Зверніть увагу! Надання доступу до матеріалів включає в себе можливість робити копії або відображення матеріалів.

Сторона захисту за запитом прокурора зобов’язана:

  • надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них;
  • надати доступ до житла чи іншого володіння, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем сторони захисту, якщо сторона захисту має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.

Слід зауважити! Захист має право прийняти рішення про надання чи ненадання прокурору доступу до таких матеріалів після закінчення ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування. Таким чином, момент відкриття матеріалів стороною захисту доцільно визначати моментом завершення ознайомлення із матеріалами слідства. Після цього необхідно вирішити, що саме із зібраних матеріалів захист використає під час судового розгляду і відповідно зобов’язаний надати прокурору. Захист не повинен ознайомлювати із матеріалами слідчого, адже мова йде про використання доказів вже під час судового розгляду, тобто слідчий із процесу виключається.

Важливо! Сторона захисту має право не надавати прокурору доступ до будь-яких матеріалів, які можуть бути використані прокурором на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Вирішення питання про віднесення конкретних матеріалів до таких, що можуть бути використані прокурором на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення і, як наслідок, прийняття рішення про надання чи ненадання прокурору доступу до таких матеріалів, може бути відкладено до закінчення ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування.

Відкриття матеріалів досудового розслідування потерпілому та іншим учасникам кримінального провадження

Про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів прокурор або слідчий за його дорученням повідомляє потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, після чого останній має право ознайомитися з ними за правилами, викладеними в статті 290 Кримінального процесуального кодексу України.

Окрім цього, повідомляється цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач, його представник.

При цьому, потерпілому надається право ознайомитися з всіма матеріалами, відкритими як прокурором або слідчим за його дорученням, так і стороною захисту, а цивільному позивачу, його представнику та законному представнику, цивільному відповідачу, його представнику – у тій частині, що стосується цивільного позову.

Порядок ознайомлення з матеріалами, до яких надано доступ

Згідно частини 9 статті 290 Кримінального процесуального кодексу України, сторони зобов’язані підтвердити факт надання доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів. Так, це означає, що замість «ознайомитися з усіма матеріалами» сторона має описати кожен документ, що, у свою чергу, унеможливить зловживання із перенумерацією сторінок провадження, їх заміною та долученням нових доказів після ознайомлення.

Слід зазначити, що час, який надається для ознайомлення з матеріалами, до яких сторонам надано доступ повинен бути достатнім.

При визначенні достатності часу для ознайомлення враховується:

  • обсяг матеріалів;
  • особові дані учасника кримінального провадження (зокрема, стосовно підозрюваного та потерпілого – його вік, освіта) та стан здоров’я;
  • кількість інших учасників кримінального провадження, які підлягають ознайомленню з матеріалами, і послідовність надання їм матеріалів

У разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов’язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів.

Клопотання розглядається слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, не пізніше п’яти днів з дня його надходження до суду з повідомленням сторін кримінального провадження. При цьому, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час проведення судового засідання, не перешкоджає розглядові клопотання.

Зверніть увагу! У документах, які надаються для ознайомлення, можуть бути видалені відомості, які не будуть розголошені під час судового розгляду. Видалення повинно бути чітко позначено. За клопотанням сторони кримінального провадження суд має право дозволити доступ до відомостей, які були видалені.

І навпаки, під час ознайомлення учасників кримінального провадження з матеріалами, які були відкриті, сторонами можуть бути одержані додаткові матеріали, які також мають бути відкриті сторонам.

До уваги! Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень статті 290 Кримінального процесуального кодексу України, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

Так, не відкриття сторонами кримінального провадження одна одній матеріалів суттєво зменшує їх доказову базу, що, у свою чергу, може негативно вплинути на законність та обґрунтованість прийнятого судом рішення.