Відкриття банківського рахунку за кордоном фізичною особою, громадянином України

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 07:19, 30 березня 2018, створена Nadiia.dosiievych (обговорення | внесок) (нова стаття)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Нормативна база

  1. Декрет КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю"[1]
  2. Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання угод про розподіл продукції"[2]
  3. Постанова Правління НБУ "Про затвердження Інструкції про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон"[3]
  4. Податковий кодекс України[4]
  5. Декрет КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю"[5]
  6. Лист ДФС України від 02.01.2018 № 78/7/99-99-01-02-02-17 "Щодо міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування"[6]

Умови відкриття банківського рахунку в іноземному банку

У зв'язку із запровадженням безвізового режиму між Україною, ЄС та деякими іншими країнами посилюється трудова міграція громадян. Доходи, які отримані легально за кордоном, фізичні особи мають право розміщувати на власних банківських рахунках, відкритих в установах іноземних банків. Під час відкриття рахунку в іноземному банку необхідно надати стандартний пакет документів: закордонний паспорт, документ про реєстрацію (тимчасового або постійного) місця проживання , отриманий у муніципалітеті. Також можуть вимагати додаткові документи: контракт із роботодавцем та дозвіл на в'їзд та легальне перебування в країні (візу), якщо перебування на території даної держави потребує такої візи, інші документи відповідно до вимог місцевого законодавства. Особиста присутність при відкритті рахунку є обов'язковою умовою. Уповноваженою особою в більшості випадків відкриття рахунків неможливе.

Банківські операції, які не підлягають ліцензуванню

Національний банк України переглянув вимоги до ліцензування операцій фізичних осіб із розміщення коштів на закордонних рахунках та здійснення інвестицій за межі України. Починаючи з березня 2017 року фізичні особи можуть розміщувати на закордонних рахунках іноземну валюту, джерелом походження якої є офіційний дохід у формі заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, дивідендів, отриманий за межами України без індивідуальних ліцензій НБУ. Також, фізичні особи без індивідуальних ліцензій НБУ можуть здійснювати інвестиції за кордоном за рахунок коштів, які знаходяться за межами України. Наприклад, проводити інвестування із закордонних рахунків, реінвестувати кошти за межами України, проводити торгівлю фінансовими інструментами на іноземних біржах, тощо. Не потребують отримання індивідуальної ліцензії Національного банку України операції між суб'єктами інвестиційних розрахунків на території України в гривнях з метою придбання права власності на об'єкти інвестицій за кордоном та між фізичними особами, які не є підприємцями, для розрахунків з нерезидентами за кордоном з метою здійснення інвестицій (крім випадку переказу коштів з цією метою з України за кордон).

Як отримати індивідуальну ліцензію НБУ на розміщення валютних цінностей на рахунках за межами України

Водночас фізичні особи, як і раніше, повинні мати індивідуальні ліцензії НБУ для здійснення переказу, вивезення, пересилання коштів за межі України з метою здійснення розрахунків, інвестування або розміщення на закордонних рахунках. Це є вимогою Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», який визначає порядок видачі, внесення змін та доповнень до ліцензії, перелік банківських операцій, які підлягають ліцензуванню, а також перелік документів необхідних для її одержання.

Оподаткування доходів, отриманих за кордоном

Необхідно зазначити, що можливість проведення низки операцій із розміщення коштів на закордонних рахунках та здійснення інвестицій за межі України без індивідуальних ліцензій НБУ не звільнює фізичних осіб від зобов’язання декларувати доходи та сплачувати з них податки у відповідності до п.3 ст.13 Податкового кодексу Україні. Суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими Податковим кодексом України. Так, у разі, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію та оподатковується за ставкою, визначеною в п.1 ст.167 Податкового кодексу України - 18 відсотків, а також оподатковуються військовим збором за ставкою 1,5 відсотків. Сума іноземного доходу перераховується у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент отримання таких доходів. З метою уникнення подвійного оподаткування платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном. Для отримання права на зарахування податків, сплачених за межами України, платник зобов’язаний одержати довідку про суму сплаченого податку, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Така довідка видається державним органом країни, де отримується дохід, уповноваженим утримувати цей податок. Довідка має бути легалізована консульською установою України у відповідній країні. Сума податку з іноземного доходу платника податку - резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України. Порядок оподаткування іноземних доходів регламентується п.11 ст. 170 Податкового кодексу України. Суму такого зменшення резидент визначає в річній декларації. Листом ДФС України від 02.01.2018 № 78/7/99-99-01-02-02-17 визначений перелік країн, з якими набрали чинності міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування.