Витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов)

Матеріал з WikiLegalAid
Версія для друку більше не підтримується і може мати помилки обробки. Будь ласка, оновіть свої закладки браузера, а також використовуйте натомість базову функцію друку у браузері.

Нормативна база

Конституція України

Цивільний кодекс України

Судова практика з приводу спорів, що виникають з права власності.

Що таке віндикаційний позов?

Віндикаційний позов - вимога не володіючого власника до незаконного володільця про витребування майна (ст.387 ЦКУ).

Віндикаційним позовом захищається право власності в цілому, оскільки він пред´являється в тих випадках, коли порушені права володіння, користування і розпорядження одночасно. Однак право власності за власником зберігається, тому що в нього є право приналежності, що може бути підтверджено правовстановлюючими документами, а також показаннями свідків і інших письмових доказів.

Сторони у віндикаційному позові

Сторонами у віндикаційному позові виступають власник речі, який не лише позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися річчю, але вже й фактично нею не володіє.
Незаконним володільцем може бути і добросовісний, і недобросовісний набувач.

Добросовісним набувачем є особа, яка не знала і не могла знати про те, що майно придбане в особи, яка не мала права його відчужувати.
Недобросовісний набувач, навпаки, на момент здійснення угоди про відчуження спірного майна знав або міг знати, що річ відчужується особою, якій вона не належить і яка на її відчуження не має права.

Від недобросовісного набувача майно може бути витребувано в будь-якому випадку. Від добросовісного — лише в передбачених законом випадках (ст.388 ЦК), а саме: у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом; у всіх випадках добросовісного заволодіння річчю на підставі безвідплатного договору з особою, яка не мала права на її відчуження.

Об’єктом позову про витребування майна із чужого незаконного володіння може бути річ, яка існує в натурі на момент подання позову. Якщо річ, перебуваючи в чужому володінні, видозмінилася, була перероблена чи знищена, застосовуються зобов’язально-правові способи захисту права власності відповідно до положень гл.83 ЦК.

Для пред´явлення позову необхідно, щоб майно, якого позбавився власник, збереглося в натурі і знаходилося у фактичному володінні іншої особи. Якщо майно вже знищене, перероблене чи спожите, право власності на нього, як таке, припиняється. У цьому випадку власник має право лише на захист своїх майнових інтересів, зокрема за допомогою позову з заподіяння шкоди чи позову з безпідставного збагачення.

Як подається віндикаційний позов

Заява про витребування майна з чужого незаконного володіння подається в суд за місцем проживання відповідача. Розгляд справи не безкоштовний, розмір судового збору залежить від вартості речі. Калькулятор на сайті будь-якого суду визначить суму, яку позивачу необхідно сплатити за розгляд справи у суді.

У заяві повинно бути вказано всі дані позивача і відповідача, та обставини, на яких ґрунтуються вимоги.
При подачі віндикаційного позову, необхідно враховувати всі індивідуальні особливості спору – має бути описано характеристики потрібної речі, вказані дані свідків, обставини, при яких річ пропала.

1. Добровільний порядок

1.1. Надіслати до фактичного користувача повідомлення про необхідність повернення речі власнику у чітко визначений строк.
1.2. Вартість включає поштові послуги на відправлення поштового відправлення з повідомленням про вручення. В разі можливості передачі даного листа наручно. Вказується на необхідність проставлення відмітки про отримання (безкоштовно).
1.3. (Заява про повернення майна)
1.4. Строк розгляду даної заяви не перевищує 30 календарних днів з моменту отримання, що відповідає вимогам ЗУ «Про звернення громадян».
1.5. Підставою відмови може бути лише наявність у користувача законних підстав для користування майном.
1.6. Відмова у поверненні майна може бути оскаржена в судовому порядку.
1.7.Особливим випадком у даній ситуації може бути спір між сторонами з приводу законності права власності.

2. Позасудовий порядок у випадку витребування майна з чужого незаконного володіння включає у себе всі аспекти добровільного порядку, оскільки вирішується шляхом переговорів між сторонами.

3. Судовий порядок. В разі небажання незаконного володільця повертати майно власнику на його вимогу, останній вправі звернутися до суду в порядку цивільного судочинства із позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння.

3.1. Відповідно до ч .1 ст. 109 ЦПК України з даним позовом позивач звертається до місцевого загального суду за місцем проживання відповідача.
3.2. При зверненні до суду сплачується судовий збір у розмірі, передбаченому ЗУ «Про судовий збір» в залежності від вартості автомобіля. При цьому враховується наявність у позивача пільг, які передбачають звільнення від сплати судового збору у відповідності до цього ж закону.
Так як даний спір є майновим, то ціною позову є вартість майна. При цьому сплаті підлягає 1% від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 01.01.2017 року та відповідно до кінця календарного року розмір судового збору у справах даної категорії складає не менше 640 грн.
3.3. (Позовна заява)
3.4. Згідно вимог ст. 157 ЦПК України, суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на п'ятнадцять днів. При цьому варто зазначити, що строки розгляду кожної справи залежить від її складності та є індивідуальним.
3.5. Підставою для відмови у даному позові може бути наявність обставин, які передбачають правомірність користування відповідачем даним майном.
3.6. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. (ст. 294 ч. 1 ЦПК України).
3.7. Особливими випадками в даному випадку є оспорення відповідачем права власності позивача на майно.