Вирішення земельних спорів: судовий та позасудовий порядок: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
(Створена сторінка: == Нормативна база == # [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України від 28 червня 1996 ро...)
 
Немає опису редагування
 
(Не показані 25 проміжних версій 10 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України від 28 червня 1996 року];
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/963-15 Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»  від 19 червня 2003 року];
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page#Text Земельний кодекс України]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/161-14/ed20120515 Закон України «Про оренду землі» від 06 жовтня 1998 року];
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України «Про Державний земельний кадастр» від 07 липня 2011 року];
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства]
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page7 Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року];
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page Цивільний процесуальний кодекс України]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року];
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства від 06 липня 2005 року];
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1423-20#Text Закон України від 28 квітня 2021 року № 1423-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин"]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року];
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1875-20#Text Закон України "Про медіацію"]
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/445/2011 Указ Президента України «Про державне агентство земельних ресурсів України» від 08 квітня 2011 року];
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ"]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 № 7];
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0006600-11 Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин"]
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0006600-11 Постанова Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17.05.2011 № 6].


== Загальні положення ==
== Поняття "земельні спори" ==
Земельні спори — це вид правовідносин, пов’язаних із розв’язанням розбіжностей, які випливають з порушення права власності та права користування земельною ділянкою, а також відводом або вилученням землі, що виникають між власниками землі та землекористувачами, іншими особами, органами місцевого самоврядування та державними органами, що здійснюють управління земельними ресурсами.
'''Земельні спори '''''— це вид правовідносин, пов'язаних із розв’язанням розбіжностей, які випливають з порушення права власності та права користування земельною ділянкою, а також відводом або вилученням землі, що виникають між власниками землі та землекористувачами, іншими особами.


== Позасудовий порядок вирішення земельних спорів ==
== Позасудовий порядок ==
=== Ким вирішуються земельні спори ===
=== Куди звернутись ===
Відповідно до ч.1 ст.158 Земельного кодексу України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів.  
Земельні спори в позасудовому порядку вирішуються органами місцевого самоврядування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1574 частина перша статті 158 Земельного кодексу України]).  


=== Які земельні спори підлягають вирішенню органами місцевого самоврядування ===
=== Земельні спори, які підлягають вирішенню ===
Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо:
<u>Органи місцевого самоврядування</u> вирішують земельні спори ''у межах'' території територіальних громад щодо:
* меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян;
* меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян;
* обмежень у використанні земель та земельних сервітутів;
* додержання громадянами правил добросусідства;
* додержання громадянами правил добросусідства;
* розмежування меж районів у містах.
* спори щодо розмежування меж районів у містах.
 
=== Які питання вирішуються органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів ===
Органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів вирішують земельні спори щодо:
* меж земельних ділянок за межами населених пунктів;
* встановлення обмежень у використанні земель та земельних сервітутів.
 
=== Куди звернутися ===
Відповідно до чинного Земельного кодексу України уповноваженими органами місцевого самоврядування вирішувати земельні спори є обласні ради (п. «з» ст. 8); Київська та Севастопольська міська ради (п. «л» ст. 9), районні ради (п. «е» ст. 10); сільські, селищні, міські ради (п. «й» ст. 12), а також районні ради у містах у разі надання їм таких повноважень відповідними міськими радами (ст. 11). Відповідно до пп. 5 п. «б» ч. 1 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування» вирішення земельних спорів віднесено до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Відповідно до Указу Президента України «Про створення єдиної системи державних органів земельних ресурсів» від 06 січня 1996 року цю систему складають Державний комітет України по земельних ресурсах, Центр Державного земельного кадастру, обласні, Київське та Севастопольське міські головні управління, районні відділи, міські (міст обласного та районного підпорядкування) управління (відділи) земельних ресурсів та інженери-землевпорядники сіл і селищ. Чинне законодавство не визначає переліку органів земельних ресурсів, уповноважених вирішувати земельні спори.
 
=== Документи на підставі яких розпочинається розгляд земельних спорів у позасудовому порядку ===
Відповідно до ч.1 ст. 159 Земельного кодексу України земельні спори розглядаються органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів та органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї із сторін. Заява зацікавленої особи є підставою для порушення провадження щодо вирішення земельного спору. Заява про вирішення земельного спору подається в письмовій формі особисто заявником або його представником.
 
=== Причини подання заяви для вирішення земельного спору ===
Причинами подання заяви про вирішення земельного спору можуть бути:
* порушення прав та законних інтересів власників землі або землекористувачів;
* територіальний земельний спір;
* уявлення, що невірно склалось у заявника щодо належного йому права або про порушення його права (у цьому випадку подання зазначеної заяви може бути результатом перебування заявника у добросовісній омані стосовно належних йому прав або факту їх порушення).


=== Перелік необхідних документів та вимоги до заяви ===
=== Перелік необхідних документів та вимоги до заяви ===
 
Для вирішення земельного спору заінтересована особа або її представник може подати заяву в письмовій формі [https://drive.google.com/open?id=0B84Fn7fObiluVjZWVGFrdV9MMEU ''(зразок)''], яка має містити:
'''Заява про вирішення земельного спору повинна містити:'''
* найменування органу, до якого вона подається;
* найменування органу, до якого вона подається;
* ім’я сторін, які беруть участь у земельному спорі, телефон заявника або ім’я та телефон представника заявника, якщо заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження;
* ім'я сторін, які беруть участь у земельному спорі, телефон заявника або ім'я та телефон представника заявника, якщо заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження;
* зміст вимог і виклад обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги;
* зміст вимог і виклад обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги;
* зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину;
* зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину;
* перелік документів, що додаються до заяви.
* перелік документів, що додаються до заяви.
Заява про вирішення земельного спору підписується заявником, або його представником, із зазначенням дати її подання. Якщо заява про вирішення земельного спору подається представником заявника, до заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.
Заява про вирішення земельного спору підписується заявником, або його представником, із зазначенням дати її подання. Якщо заява про вирішення земельного спору подається представником заявника, до заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.
'''При поданні заяви про вирішення земельного спору пред’являються оригінали для огляду та надаються такі документи:'''
'''При поданні заяви про вирішення земельного спору пред’являються оригінали для огляду та надаються такі документи:'''
* копія паспорту або іншого документу, що посвідчує особу;
* копія паспорту або іншого документу, що посвідчує особу;
* копія документу, що посвідчує право на земельну ділянку;
* копія документу, що посвідчує право на земельну ділянку;
* кадастровий план земельної ділянки із відображенням зон обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку та наявних земельних сервітутів;
* кадастровий план земельної ділянки із відображенням зон обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку та наявних земельних сервітутів (''за наявності'');
* порівняльний план з відображенням меж, кількісних характеристик земельної ділянки;
* порівняльний план з відображенням меж, кількісних характеристик земельної ділянки;
* копії документів, що підтверджують зміни, які відбулися у правовому режимі земельної ділянки;
* копії документів, що підтверджують зміни, які відбулися у правовому режимі земельної ділянки;
* копія витягу із Реєстру прав власності на нерухоме майно;
* копія витягу із Реєстру речових прав на нерухоме майно;
* копії правовстановлюючих документів на об’єкти нерухомого майна, в тому числі матеріалів інвентаризації;
* копії правовстановлюючих документів на об’єкти нерухомого майна, в тому числі матеріалів інвентаризації;
* копії рішень органу місцевого самоврядування або судових органів щодо вирішення земельних спорів, якщо такі мали місце.
* копії рішень органу місцевого самоврядування або судових органів щодо вирішення земельних спорів, якщо такі мали місце.
'''Заява про вирішення земельного спору підлягає поверненню заявнику у випадках, коли:'''
'''Заява про вирішення земельного спору підлягає поверненню заявнику у випадках, коли:'''
* не додержано вимог, викладених у пунктах 2, 3 цього Розділу;
* не додержано вимог щодо оформлення заяви;
* заява про вирішення земельного спору від імені заявника подана особою, яка не має відповідних повноважень;
* заява про вирішення земельного спору від імені заявника подана особою, яка не має відповідних повноважень;
* земельний спір не підвідомчий Комісії та органу місцевого самоврядування.
* вирішення відповідного земельного спору не належить до повноважень органу, до якого звернулася особа.


=== Порядок розгляду земельних спорів ===
=== Порядок розгляду земельних спорів органом місцевого самоврядування ===
Для розгляду та вирішення земельних спорів органами місцевого самоврядування створюються узгоджувальні комісії. Кількісний та персональний склад комісії затверджується рішенням сільської ради.
Для розгляду та вирішення земельних спорів органами місцевого самоврядування створюються узгоджувальні комісії. Кількісний та персональний склад комісії затверджується рішенням сільської ради. <br />
Земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які завчасно повідомляються про час і місце розгляду спору.
Земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які завчасно повідомляються про час і місце розгляду спору.
До прийняття рішення щодо земельного спору за сторонами, які беруть участь у розгляді земельного спору, зберігається право зробити спільну заяву про припинення розгляду спору у зв’язку із примиренням. Перед початком розгляду земельного спору, голова комісії оголошує склад комісії, роз’яснює зацікавленим сторонам їх права та обов’язки.
До прийняття рішення щодо земельного спору за сторонами, які беруть участь у розгляді земельного спору, зберігається право зробити спільну заяву про припинення розгляду спору у зв’язку із примиренням. Перед початком розгляду земельного спору, голова комісії оголошує склад комісії, роз’яснює зацікавленим сторонам їх права та обов’язки.<br />
'''Засідання комісії оформлюється протоколом, в якому зазначаються:'''
'''Засідання комісії оформлюється протоколом, в якому зазначаються:'''
* рік, місяць, число і місце засідання;
* рік, місяць, число і місце засідання;
Рядок 80: Рядок 63:
* рекомендації щодо вирішення земельного спору;
* рекомендації щодо вирішення земельного спору;
* інші відомості.
* інші відомості.
Протокол веде секретар комісії.
 
Протокол у триденний строк підписується головою та секретарем комісії.
Протокол у триденний строк підписується головою та секретарем комісії.
У разі відсутності однієї із сторін при першому вирішенні питання, і відсутності офіційної згоди на розгляд питання, розгляд спору переноситься. Повторне відкладання розгляду спору може мати місце лише з поважних причин, про які зацікавлена сторона має письмово повідомити голову комісії із зазначенням причин неявки. Вирішуючи питання про повторне відкладення розгляду земельного спору, комісією досліджується поважність причин. При цьому комісія виходить з того, що поважними є причини, які пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами, які перешкоджають зацікавленій стороні прийняти участь в засіданні комісії.  
У разі відсутності однієї із сторін при першому вирішенні питання, і відсутності офіційної згоди на розгляд питання, розгляд спору переноситься. Повторне відкладання розгляду спору може мати місце лише з поважних причин, про які зацікавлена сторона має письмово повідомити голову комісії із зазначенням причин неявки. Вирішуючи питання про повторне відкладення розгляду земельного спору, комісією досліджується поважність причин. При цьому комісія виходить з того, що поважними є причини, які пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами, які перешкоджають зацікавленій стороні прийняти участь в засіданні комісії.
 
Відсутність однієї із сторін без поважних причин при повторному розгляді земельного спору не зупиняє його розгляд і прийняття рішення.
Відсутність однієї із сторін без поважних причин при повторному розгляді земельного спору не зупиняє його розгляд і прийняття рішення.
У разі необхідності можливим є дослідження ситуації на місці.
У разі необхідності можливим є дослідження ситуації на місці.
Рядок 88: Рядок 72:
Доказами при розгляді земельного спору є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення зацікавлених сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення спору.
Доказами при розгляді земельного спору є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення зацікавлених сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення спору.
Якщо подані зацікавленими сторонами докази є недостатніми, комісія має право одержувати від посадових осіб органу місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій інформацію, необхідну для розгляду та вирішення земельного спору.
Якщо подані зацікавленими сторонами докази є недостатніми, комісія має право одержувати від посадових осіб органу місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій інформацію, необхідну для розгляду та вирішення земельного спору.
Для надання консультацій (висновків) під час розгляду та вирішення земельного спору з питань, що потребують спеціальних знань, комісія може робити запити місцевим органам державної виконавчої влади, структурним підрозділам органу місцевого самоврядування, організаціям, які отримали відповідні дозволи (ліцензії) на виконання робіт із землеустрою, підприємствам, установам, зацікавленим сторонам (юридичним і фізичним особам) про надання інформації, матеріалів та своїх висновків, що стосуються розгляду земельного спору, які зобов’язані у визначений законодавством термін, надати інформацію або повідомити про її відсутність.
Для надання консультацій (висновків) під час розгляду та вирішення земельного спору з питань, що потребують спеціальних знань, комісія може робити запити місцевим органам державної виконавчої влади, структурним підрозділам органу місцевого самоврядування, організаціям, які отримали відповідні дозволи (ліцензії) на виконання робіт із землеустрою, підприємствам, установам, зацікавленим сторонам (юридичним і фізичним особам) про надання інформації, матеріалів та своїх висновків, що стосуються розгляду земельного спору, які зобов'язані у визначений законодавством термін, надати інформацію або повідомити про її відсутність.
При вирішенні земельного спору по суті, приймається рішення.
 
Рішення викладається в письмовій формі та підписується головою комісії:
З урахуванням протоколу комісії орган місцевого самоврядування приймає рішення по суті земельного спору, яке підписується головою місцевої ради.


'''у вступній частині вказуються:'''
=== Строк розгляду заяви ===
* відомості про час та місце прийняття рішення;
Земельні спори розглядаються органами місцевого самоврядування '''у тижневий строк з дня подання заяви'''.
* найменування органу, що прийняв рішення;
Рішення передається сторонам у <u>триденний строк</u> з дня його прийняття.<br>
* прізвище та ініціали голови комісії;
У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органу місцевого самоврядування спір вирішується ''у судовому порядку''.
* імена сторін, які брали участь у земельному спорі;
* зміст вимог заявника.
'''в описовій частині зазначаються:'''
* узагальнений виклад позиції іншої сторони;
* пояснення сторін, які брали участь у земельному спорі;
* інші докази, досліджені комісією.
* в мотивувальній частині зазначаються:
* встановлені Комісією обставини;
* чи були порушені, не визнані або оскаржені права чи інтереси, за захистом яких звернувся заявник, а якщо були, то ким; назва, стаття (її частина) закону, на підставі якого вирішено спір.
'''в резолютивній частині зазначаються:'''  
* висновок по суті вимог заявника;
* порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.
У разі, якщо рішення не співпадає з рекомендаціями комісії, то це повинно бути додатково обґрунтовано в мотивувальній частині рішення. Рішення щодо земельного спору передається сторонам у 5-денний термін з часу його прийняття. Комісією не розглядаються земельні спори між співвласниками будинку. Матеріали щодо вирішення земельного спору зберігаються в органі місцевого самоврядування протягом трьох років.


== Судовий порядок вирішення земельних спорів ==
== Судовий порядок ==
=== Куди звернутися ===
=== Куди звернутися ===
У разі виникнення земельного спору громадянину належить звертатися до місцевого суду. Відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року місцевими загальними судами є окружні суди, які утворюються в одному або декількох районах чи районах у містах, або у місті, або у районі (районах) і місті (містах) (ст. 21). Відповідно до ч. 1 ст. 114 Цивільного процесуального кодексу України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
За загальним правилом розмежування компетенції судів з розгляду земельних та пов’язаних із земельними відносинами майнових спорів відбувається залежно від суб’єктного складу їх учасників ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04#Text постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ"]).
 
Ті земельні та пов’язані із земельними відносинами майнові спори, сторонами в яких є ''юридичні особи, а також громадяни, що здійснюють підприємницьку діяльність'' без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб’єкта підприємницької діяльності, розглядаються [[Звернення до господарського суду|господарськими судами]], а всі інші – в [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|порядку цивільного судочинства]], крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності ''суб'єктів владних повноважень'' при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких згідно з пунктами 1, 3 частини першої статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n9685 Кодексу адміністративного судочинства України]  віднесено до компетенції [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративних судів]].
 
=== Підсудність ===
Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.
 
Земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. У разі відсутності однієї із сторін при першому вирішенні питання і відсутності офіційної згоди на розгляд питання розгляд спору переноситься. Повторне відкладання розгляду спору може мати місце лише з поважних причин.
 
Відсутність однієї зі сторін без поважних причин при повторному розгляді земельного спору не зупиняє його розгляд і прийняття рішення. Варто зазначити, що сторони, які беруть участь у земельному спорі, мають право знайомитися з матеріалами щодо цього спору, робити з них виписки, брати участь у розгляді земельного спору, подавати документи та інші докази, порушувати клопотання, давати усні і письмові пояснення, заперечувати проти клопотань та доказів іншої сторони, одержувати копію рішення щодо земельного спору, і, у разі незгоди з цим рішенням, оскаржувати його.
 
=== Перелік необхідних документів ===
Для звернення до суду особа повинна скласти позовну заяву з доданими до неї документами, з урахуванням вимог законодавства в залежності від виду судочинства ([[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|цивільне]], [[Звернення до господарського суду|господарське]], [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративне]]).  
 
=== Вартість ===
В залежності від судочинства (цивільне, господарське, адміністративне), в рамках якого розглядається земельний спір, позивачу необхідно сплатити судовий збір з врахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"].
{| class="wikitable"
|-
| Автоматичний розрахунок судового збору [http://court.gov.ua/affairs/sudytax/ на сайті «Судова влада»]
|}
 
== Врегулювання земельних спорів шляхом медіації ==
Сторони земельних спорів можуть примиритися, шляхом медіації, на будь-якій стадії судового процесу. Земельний спір може бути врегульовано шляхом медіації відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1875-20#Text Закону України "Про медіацію"] з урахуванням особливостей, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України].
 
=== Сфера дії медіації ===
Медіація земельних спорів поширюється на суспільні відносини, пов’язані з проведенням медіації з метою запобігання виникненню конфліктів (спорів) у майбутньому або врегулювання будь-яких конфліктів (спорів).
 
=== Сторони медіації ===
Сторони медіації земельних спорів - фізичні, юридичні особи або групи осіб, які звернулися до медіатора (медіаторів) чи суб’єкта, що забезпечує проведення медіації, з метою запобігання виникненню або врегулювання конфлікту (спору) між ними шляхом проведення медіації та уклали договір про проведення медіації.
 
==== Медіатор ====
Медіатор - спеціально підготовлена нейтральна, незалежна, неупереджена фізична особа, яка проводить медіацію.
 
Медіатором не може бути особа, яка має судимість, особа, цивільна дієздатність якої обмежена, або недієздатна особа.
 
=== Підстави проведення медіації ===
Підставою для проведення медиації під час вирішення земельних спорів є договір про проведення медиації.
 
Договір про проведення медіації у земельних спорах - угода про надання послуг з проведення медіації з метою запобігання виникненню або врегулювання конфлікту (спору), укладена сторонами можливого або наявного конфлікту (спору) та медіатором (медіаторами) у письмовій формі, яка відповідає вимогам закону.
 
Договір про проведення медіації та угода за результатами медіації у земельних спорах укладаються в письмовій формі.
 
==== Зміст договору про проведення медиації ====
У договорі про проведення медіації зазначаються:
 
* відомості про медіатора (медіаторів), сторони медіації, а також про суб’єкта, що забезпечує проведення медіації (за наявності);
* строки та місце проведення медіації;
* мова (мови) проведення медіації;
* предмет конфлікту (спору);
* права та обов’язки учасників медіації;
* умови та порядок оплати послуг медіатора (медіаторів) та відшкодування витрат на здійснення підготовки до медіації та її проведення;
* умови конфіденційності інформації та наслідки її розголошення учасниками медіації;
* відповідальність медіатора (медіаторів) та сторін медіації за порушення умов договору про проведення медіації;
* порядок та підстави припинення медіації.
 
Сторони медіації та медіатор (медіатори) можуть визначати й інші умови договору про проведення медіації.
 
=== Проведення медіації ===
Перед початком проведення медіації медіатор або суб’єкт, що забезпечує проведення медіації, здійснює підготовчі заходи із сторонами наявного або можливого конфлікту (спору), разом або окремо, для з’ясування можливості проведення медіації з метою запобігання виникненню або врегулювання конфлікту (спору), зокрема зустрічі, збирання та обмін інформацією, документами, необхідними для прийняття рішення сторонами конфлікту (спору) та рішення медіатора про участь в медіації, а також інші заходи, узгоджені між сторонами конфлікту (спору) та медіатором або суб’єктом, що забезпечує проведення медіації.
 
Медіація проводиться медіатором (медіаторами) з дотриманням вимог закону, договору про проведення медіації, правил проведення медіації та норм професійної етики медіатора.
 
==== Медіація припиняється ====
 
* укладенням сторонами медіації угоди за результатами медіації;
* із закінченням строку проведення медіації та/або дії договору про проведення медіації;
* у разі відмови хоча б однієї із сторін медіації або медіатора (медіаторів) від участі в медіації;
* у разі визнання сторони медіації або медіатора (медіаторів) недієздатною особою або особою, цивільна дієздатність якої обмежена;
* у разі смерті фізичної особи, яка є стороною медіації, або ліквідації юридичної особи, яка є стороною медіації;
* в інших випадках відповідно до договору про проведення медіації та правил проведення медіації.


=== Необхідні документи для звернення до суду ===
==== Зміст угоди за результатами медіації ====
Позовна заява складена з додержанням вимог чинного законодавства щодо складання позовних заяв. Відповідно до ст. 119 Цивільного процесуального кодексу України  позовна заява подається в письмовій формі.
В угоді за результатами медіації зазначаються:
'''Позовна заява повинна містити:'''
# найменування суду, до якого подається заява;
# ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі;
# зміст позовних вимог;
# ціну позову щодо вимог майнового характеру;
# виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
# зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;
# перелік документів, що додаються до заяви.
Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання. Позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом. До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Також, відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦПК позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.


=== Вартість позовної заяви ===
* дата і місце укладення угоди;
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичні особи сплачують 1,5% ціни позову але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та фізичні особи, фізичні особи-підприємці сплачують 1% ціни позову але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
* відомості про сторони медіації та їх представників;
За подання позовної заяви немайнового характеру юридичні особи або фізичні особи-підприємці сплачують 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб та фізичні особи сплачують 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
* медіатор (медіатори), суб’єкт, що забезпечує проведення медіації (за наявності), реквізити договору про проведення медіації та/або правил проведення медіації;
Так, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну особу:
* узгоджені сторонами медіації зобов’язання, способи та строки їх виконання, а також наслідки їх невиконання або неналежного виконання;
* З 1 січня 2017 року – 1600 гривень;
* інші умови, визначені сторонами медіації.
* 3 1 травня 2017 року – 1684 гривні;
* З 1 грудня 2017 року – 1762 гривні.


=== Випадки відмови у прийнятті позовної заяви ===
В угоді за результатами медіації сторони медіації можуть вийти за межі предмета конфлікту (спору), зазначеного в договорі про проведення медіації, або за межі предмета позову (заяви), якщо медіація проводиться під час досудового розслідування, судового, третейського, арбітражного провадження або під час виконання рішення суду, третейського суду чи міжнародного комерційного арбітражу.
'''Суддя відмовляє в прийнятті заяви за умови:'''
# якщо заява не підлягає розглядові в судах;
# якщо є таке, що набрало законної сили, постановлене по спору між ти¬ми ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав рішення суду чи ухва¬ла суду про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін;
# якщо в провадженні суду є справи по спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;
# якщо справа не підсудна даному судові;
# якщо заява подана недієздатною особою;
# якщо заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.
Суддя, відмовляючи в прийнятті заяви, постановляє про це мотивовану ухвалу. Відповідно до ст. 121 ЦПК суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.


=== Строки розгляду питання ===
Угода за результатами медіації не повинна містити положень, що порушують права та інтереси інших осіб, інтереси держави або суспільні інтереси.
Попереднє судове засідання повинно бути призначено і проведено протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Підготовка справи до судового розгляду повинна бути проведена не більше як у семиденний строк, а у виключних випадках по складних справах цей строк може бути продовжений до двадцяти днів з дня прийняття заяви. Суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на п'ятнадцять днів. Максимальний строк з моменту прийняття позовної заяви до її розгляду не може перевищувати тридцяти п’яти днів. У цей строк не входять проміжки (періоди) часу, коли провадження у справі зупинено, оскільки із зупиненням провадження зупиняються і всі поточні, але ще не закінчені по ньому строки. Зупинення строків починається з тієї події, внаслідок якої суд зупинив провадження. З дня відновлення провадження перебіг процесуальних строків продовжується.


== Корисні посилання ==
* [https://pravokator.club/news/pro-zemelni-spory-shlyahy-vyrishennya-ta-algorytmy-dij-i-chastyna/?fbclid=IwAR0SjCMGkwAIVUihA9EP-3oWEjP4_lgGmuz0gdYgQvJb1sbcKivWG1OeR1c PRO земельні спори – шляхи вирішення та алгоритми дій (І частина)]
[[Категорія:Відповідальність за порушення земельного законодавства‎]]
[[Категорія:Відповідальність за порушення земельного законодавства‎]]
[[Категорія:Право власності на землю‎]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Господарський процес]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди‎]]
[[Категорія:Суди‎]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування‎]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування‎]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Поточна версія на 12:49, 3 травня 2022

Нормативна база

Поняття "земельні спори"

Земельні спори — це вид правовідносин, пов'язаних із розв’язанням розбіжностей, які випливають з порушення права власності та права користування земельною ділянкою, а також відводом або вилученням землі, що виникають між власниками землі та землекористувачами, іншими особами.

Позасудовий порядок

Куди звернутись

Земельні спори в позасудовому порядку вирішуються органами місцевого самоврядування (частина перша статті 158 Земельного кодексу України).

Земельні спори, які підлягають вирішенню

Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах території територіальних громад щодо:

  • меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян;
  • обмежень у використанні земель та земельних сервітутів;
  • додержання громадянами правил добросусідства;
  • спори щодо розмежування меж районів у містах.

Перелік необхідних документів та вимоги до заяви

Для вирішення земельного спору заінтересована особа або її представник може подати заяву в письмовій формі (зразок), яка має містити:

  • найменування органу, до якого вона подається;
  • ім'я сторін, які беруть участь у земельному спорі, телефон заявника або ім'я та телефон представника заявника, якщо заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження;
  • зміст вимог і виклад обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги;
  • зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину;
  • перелік документів, що додаються до заяви.

Заява про вирішення земельного спору підписується заявником, або його представником, із зазначенням дати її подання. Якщо заява про вирішення земельного спору подається представником заявника, до заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.

При поданні заяви про вирішення земельного спору пред’являються оригінали для огляду та надаються такі документи:

  • копія паспорту або іншого документу, що посвідчує особу;
  • копія документу, що посвідчує право на земельну ділянку;
  • кадастровий план земельної ділянки із відображенням зон обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку та наявних земельних сервітутів (за наявності);
  • порівняльний план з відображенням меж, кількісних характеристик земельної ділянки;
  • копії документів, що підтверджують зміни, які відбулися у правовому режимі земельної ділянки;
  • копія витягу із Реєстру речових прав на нерухоме майно;
  • копії правовстановлюючих документів на об’єкти нерухомого майна, в тому числі матеріалів інвентаризації;
  • копії рішень органу місцевого самоврядування або судових органів щодо вирішення земельних спорів, якщо такі мали місце.

Заява про вирішення земельного спору підлягає поверненню заявнику у випадках, коли:

  • не додержано вимог щодо оформлення заяви;
  • заява про вирішення земельного спору від імені заявника подана особою, яка не має відповідних повноважень;
  • вирішення відповідного земельного спору не належить до повноважень органу, до якого звернулася особа.

Порядок розгляду земельних спорів органом місцевого самоврядування

Для розгляду та вирішення земельних спорів органами місцевого самоврядування створюються узгоджувальні комісії. Кількісний та персональний склад комісії затверджується рішенням сільської ради.
Земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які завчасно повідомляються про час і місце розгляду спору. До прийняття рішення щодо земельного спору за сторонами, які беруть участь у розгляді земельного спору, зберігається право зробити спільну заяву про припинення розгляду спору у зв’язку із примиренням. Перед початком розгляду земельного спору, голова комісії оголошує склад комісії, роз’яснює зацікавленим сторонам їх права та обов’язки.
Засідання комісії оформлюється протоколом, в якому зазначаються:

  • рік, місяць, число і місце засідання;
  • найменування органу, який розглядає спір, прізвище та ініціали голови та секретаря комісії;
  • справа, що розглядається, імена сторін, які беруть участь у земельному спорі;
  • відомості про явку на засідання сторін та членів комісії;
  • відомості про роз’яснення сторонам їх прав та обов’язків;
  • опис ходу проведення засідання комісії, у тому числі відомості про заявлені клопотання, основний зміст пояснень сторін;
  • відомості про докази, які надаються сторонами;
  • рекомендації щодо вирішення земельного спору;
  • інші відомості.

Протокол у триденний строк підписується головою та секретарем комісії. У разі відсутності однієї із сторін при першому вирішенні питання, і відсутності офіційної згоди на розгляд питання, розгляд спору переноситься. Повторне відкладання розгляду спору може мати місце лише з поважних причин, про які зацікавлена сторона має письмово повідомити голову комісії із зазначенням причин неявки. Вирішуючи питання про повторне відкладення розгляду земельного спору, комісією досліджується поважність причин. При цьому комісія виходить з того, що поважними є причини, які пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами, які перешкоджають зацікавленій стороні прийняти участь в засіданні комісії.

Відсутність однієї із сторін без поважних причин при повторному розгляді земельного спору не зупиняє його розгляд і прийняття рішення. У разі необхідності можливим є дослідження ситуації на місці. Вирішення спорів щодо меж земельних ділянок здійснюється на підставі відомостей державного земельного кадастру. Доказами при розгляді земельного спору є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення зацікавлених сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення спору. Якщо подані зацікавленими сторонами докази є недостатніми, комісія має право одержувати від посадових осіб органу місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій інформацію, необхідну для розгляду та вирішення земельного спору. Для надання консультацій (висновків) під час розгляду та вирішення земельного спору з питань, що потребують спеціальних знань, комісія може робити запити місцевим органам державної виконавчої влади, структурним підрозділам органу місцевого самоврядування, організаціям, які отримали відповідні дозволи (ліцензії) на виконання робіт із землеустрою, підприємствам, установам, зацікавленим сторонам (юридичним і фізичним особам) про надання інформації, матеріалів та своїх висновків, що стосуються розгляду земельного спору, які зобов'язані у визначений законодавством термін, надати інформацію або повідомити про її відсутність.

З урахуванням протоколу комісії орган місцевого самоврядування приймає рішення по суті земельного спору, яке підписується головою місцевої ради.

Строк розгляду заяви

Земельні спори розглядаються органами місцевого самоврядування у тижневий строк з дня подання заяви. Рішення передається сторонам у триденний строк з дня його прийняття.
У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органу місцевого самоврядування спір вирішується у судовому порядку.

Судовий порядок

Куди звернутися

За загальним правилом розмежування компетенції судів з розгляду земельних та пов’язаних із земельними відносинами майнових спорів відбувається залежно від суб’єктного складу їх учасників (постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ").

Ті земельні та пов’язані із земельними відносинами майнові спори, сторонами в яких є юридичні особи, а також громадяни, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб’єкта підприємницької діяльності, розглядаються господарськими судами, а всі інші – в порядку цивільного судочинства, крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких згідно з пунктами 1, 3 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України віднесено до компетенції адміністративних судів.

Підсудність

Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. У разі відсутності однієї із сторін при першому вирішенні питання і відсутності офіційної згоди на розгляд питання розгляд спору переноситься. Повторне відкладання розгляду спору може мати місце лише з поважних причин.

Відсутність однієї зі сторін без поважних причин при повторному розгляді земельного спору не зупиняє його розгляд і прийняття рішення. Варто зазначити, що сторони, які беруть участь у земельному спорі, мають право знайомитися з матеріалами щодо цього спору, робити з них виписки, брати участь у розгляді земельного спору, подавати документи та інші докази, порушувати клопотання, давати усні і письмові пояснення, заперечувати проти клопотань та доказів іншої сторони, одержувати копію рішення щодо земельного спору, і, у разі незгоди з цим рішенням, оскаржувати його.

Перелік необхідних документів

Для звернення до суду особа повинна скласти позовну заяву з доданими до неї документами, з урахуванням вимог законодавства в залежності від виду судочинства (цивільне, господарське, адміністративне).

Вартість

В залежності від судочинства (цивільне, господарське, адміністративне), в рамках якого розглядається земельний спір, позивачу необхідно сплатити судовий збір з врахуванням положень Закону України "Про судовий збір".

Автоматичний розрахунок судового збору на сайті «Судова влада»

Врегулювання земельних спорів шляхом медіації

Сторони земельних спорів можуть примиритися, шляхом медіації, на будь-якій стадії судового процесу. Земельний спір може бути врегульовано шляхом медіації відповідно до Закону України "Про медіацію" з урахуванням особливостей, передбачених Земельним кодексом України.

Сфера дії медіації

Медіація земельних спорів поширюється на суспільні відносини, пов’язані з проведенням медіації з метою запобігання виникненню конфліктів (спорів) у майбутньому або врегулювання будь-яких конфліктів (спорів).

Сторони медіації

Сторони медіації земельних спорів - фізичні, юридичні особи або групи осіб, які звернулися до медіатора (медіаторів) чи суб’єкта, що забезпечує проведення медіації, з метою запобігання виникненню або врегулювання конфлікту (спору) між ними шляхом проведення медіації та уклали договір про проведення медіації.

Медіатор

Медіатор - спеціально підготовлена нейтральна, незалежна, неупереджена фізична особа, яка проводить медіацію.

Медіатором не може бути особа, яка має судимість, особа, цивільна дієздатність якої обмежена, або недієздатна особа.

Підстави проведення медіації

Підставою для проведення медиації під час вирішення земельних спорів є договір про проведення медиації.

Договір про проведення медіації у земельних спорах - угода про надання послуг з проведення медіації з метою запобігання виникненню або врегулювання конфлікту (спору), укладена сторонами можливого або наявного конфлікту (спору) та медіатором (медіаторами) у письмовій формі, яка відповідає вимогам закону.

Договір про проведення медіації та угода за результатами медіації у земельних спорах укладаються в письмовій формі.

Зміст договору про проведення медиації

У договорі про проведення медіації зазначаються:

  • відомості про медіатора (медіаторів), сторони медіації, а також про суб’єкта, що забезпечує проведення медіації (за наявності);
  • строки та місце проведення медіації;
  • мова (мови) проведення медіації;
  • предмет конфлікту (спору);
  • права та обов’язки учасників медіації;
  • умови та порядок оплати послуг медіатора (медіаторів) та відшкодування витрат на здійснення підготовки до медіації та її проведення;
  • умови конфіденційності інформації та наслідки її розголошення учасниками медіації;
  • відповідальність медіатора (медіаторів) та сторін медіації за порушення умов договору про проведення медіації;
  • порядок та підстави припинення медіації.

Сторони медіації та медіатор (медіатори) можуть визначати й інші умови договору про проведення медіації.

Проведення медіації

Перед початком проведення медіації медіатор або суб’єкт, що забезпечує проведення медіації, здійснює підготовчі заходи із сторонами наявного або можливого конфлікту (спору), разом або окремо, для з’ясування можливості проведення медіації з метою запобігання виникненню або врегулювання конфлікту (спору), зокрема зустрічі, збирання та обмін інформацією, документами, необхідними для прийняття рішення сторонами конфлікту (спору) та рішення медіатора про участь в медіації, а також інші заходи, узгоджені між сторонами конфлікту (спору) та медіатором або суб’єктом, що забезпечує проведення медіації.

Медіація проводиться медіатором (медіаторами) з дотриманням вимог закону, договору про проведення медіації, правил проведення медіації та норм професійної етики медіатора.

Медіація припиняється

  • укладенням сторонами медіації угоди за результатами медіації;
  • із закінченням строку проведення медіації та/або дії договору про проведення медіації;
  • у разі відмови хоча б однієї із сторін медіації або медіатора (медіаторів) від участі в медіації;
  • у разі визнання сторони медіації або медіатора (медіаторів) недієздатною особою або особою, цивільна дієздатність якої обмежена;
  • у разі смерті фізичної особи, яка є стороною медіації, або ліквідації юридичної особи, яка є стороною медіації;
  • в інших випадках відповідно до договору про проведення медіації та правил проведення медіації.

Зміст угоди за результатами медіації

В угоді за результатами медіації зазначаються:

  • дата і місце укладення угоди;
  • відомості про сторони медіації та їх представників;
  • медіатор (медіатори), суб’єкт, що забезпечує проведення медіації (за наявності), реквізити договору про проведення медіації та/або правил проведення медіації;
  • узгоджені сторонами медіації зобов’язання, способи та строки їх виконання, а також наслідки їх невиконання або неналежного виконання;
  • інші умови, визначені сторонами медіації.

В угоді за результатами медіації сторони медіації можуть вийти за межі предмета конфлікту (спору), зазначеного в договорі про проведення медіації, або за межі предмета позову (заяви), якщо медіація проводиться під час досудового розслідування, судового, третейського, арбітражного провадження або під час виконання рішення суду, третейського суду чи міжнародного комерційного арбітражу.

Угода за результатами медіації не повинна містити положень, що порушують права та інтереси інших осіб, інтереси держави або суспільні інтереси.

Корисні посилання