Викуп земельних ділянок та інших об’єктів нерухомого майна для суспільних потреб: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
мНемає опису редагування
(Не показані 13 проміжних версій 5 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==  
Законодавством (ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 р., ратифікованої ЗУ від 17.07.1997, ст.41 КУ, ст.ст.140, 146, 147 та ін. ЗКУ, ст.350, 351 ЦКУ, ЗУ «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності») передбачена можливість примусового викупу земельних ділянок приватної власності. Законодавство розділяє викуп земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності.
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535 Протокол № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20 березня 1952 року]
== Опис суттєвих аспектів ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17 Закон України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності»]
У чинному законодавстві України встановлені юридичні гарантії права приватної власності. Так, відповідно до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/525-16 Закон України «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/113-2009-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2009 року № 113 "Про затвердження типової форми заяви (клопотання) про вибір місця розташування земельної ділянки"]


Водночас у нормативно-правових актах визначені випадки примусового позбавлення права приватної власності на землю. Зокрема, в Основному законі зазначено, що примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток із мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження земельних ділянок із мотивів суспільної необхідності - це перехід права власності на земельні ділянки, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, до держави чи територіальної громади з мотивів суспільної необхідності.<br />
== Загальна інформація ==
З метою забезпечення реалізації балансу суспільних, громадських і приватних інтересів у процесі реформування земельних відносин у чинному законодавстві України визначаються основні засади та загальний порядок припинення права власності на земельні ділянки для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності. За своїм змістом правовідносини з викупу земельних ділянок для суспільних потреб відрізняються від врегульованих нормами права суспільних відносин, що виникають при відчуженні земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності.
'''''Викуп земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна для суспільних потреб''''' - передача земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, за їх згодою у державну чи комунальну власність для задоволення суспільних потреб шляхом укладення договору купівлі-продажу чи іншого правочину у порядку, встановленому законом.  
Стаття 146 ЗК України визначає органи державної влади та місцевого самоврядування, які мають право приймати рішення про викуп земельних ділянок права приватної власності, містить перелік суспільних потреб, а також закріплює загальні правові засади щодо порядку викупу земельних ділянок.
Викуп земельних ділянок — закріплений у нормах чинного законодавства України комплекс організаційно-правових, фінансових та інших дій органів державної влади і місцевого самоврядування, спрямованих на примусове припинення права приватної власності на земельні ділянки з метою наступного використання таких ділянок виключно для задоволення суспільних потреб, передбачених законом.
<br />
Викупу може підлягати вся земельна ділянка або її частина, що належать на праві приватної власності громадянину чи юридичній особі. Якщо в суспільних інтересах чи з мотивів суспільної необхідності має бути викуплена лише частина земельної ділянки, а решта площі цієї ділянки не відповідає потребам раціонального використання землі згідно з її цільовим призначенням, власник земельної ділянки може вимагати викупу всієї земельної ділянки.
Викуп земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна для суспільних потреб це передача земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, за їх згодою у державну чи комунальну власність для задоволення суспільних потреб шляхом укладення договору купівлі-продажу чи іншого правочину у порядку, встановленому законом.
<br />
Викупна ціна це вартість земельної ділянки (її частини), житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень, що на ній розміщені, з урахуванням збитків, завданих власнику внаслідок викупу земельної ділянки, у тому числі збитків, що будуть завдані власнику у зв'язку з достроковим припиненням його зобов'язань перед третіми особами, зокрема упущена вигода.
<br />
Відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, для суспільних потреб або з мотивів суспільної необхідності це перехід права власності на земельні ділянки, інші об'єкти нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, за плату в державну чи комунальну власність шляхом їх викупу чи примусового відчуження для потреб держави, територіальної громади, суспільства в цілому.
<br />
Примусове відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності це перехід права власності на земельні ділянки, інші об'єкти нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, до держави чи територіальної громади з мотивів суспільної необхідності за рішенням суду.
<br />
Суспільна необхідність це обумовлена загальнодержавними інтересами або інтересами територіальної громади виключна необхідність, для забезпечення якої допускається примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, у встановленому законом порядку.
<br />
Суспільна потреба це обумовлена загальнодержавними інтересами або інтересами територіальної громади потреба у земельних ділянках, у тому числі тих, на яких розміщені об'єкти нерухомого майна, викуп яких здійснюється в порядку, встановленому законом.


== Варіант 1 (добровільний) ==
'''''Суспільна потреба''''' - обумовлена загальнодержавними інтересами або інтересами територіальної громади потреба у земельних ділянках, у тому числі тих, на яких розміщені об'єкти нерухомого майна (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17#Text Закону]).  
<br />
Викуп земельних ділянок права приватної власності має здійснюватися за згодою власника, якщо останній не заперечує проти запропонованої йому викупної вартості земельної ділянки. У разі незгоди власника земельної ділянки це питання вирішується в судовому порядку.


== У разі здійснення викупу земельних ділянок уповноважені органи зобов'язані: ==
Земельна ділянка, інші об'єкти нерухомого майна, що на них розміщені, '''можу бути викуплені для таких суспільних потреб:'''
#  у встановленому цим законом порядку повідомити власника земельної ділянки про необхідність викупу земельної ділянки для суспільних потреб;
* забезпечення національної безпеки і оборони;  
#  визначити у встановленому законом порядку викупну вартість земельної ділянки;
* будівництво, капітальний ремонт, реконструкція та обслуговування лінійних об'єктів та об'єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, нафто-, газо- та водопроводів, ліній електропередачі, зв'язку, аеропортів, морських портів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об'єктів, необхідних для їх експлуатації;
# повідомити власника земельної ділянки про її викупну вартість;
* розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій в Україні згідно з міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;  
#  прийняти рішення про викуп земельної ділянки;
* розміщення та обслуговування об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин;
#  укласти з власником договір купівлі-продажу земельної ділянки;
* будівництво захисних гідротехнічних споруд;
#  відшкодувати викупну вартість земельної ділянки у порядку, передбаченому законом, рішенням суду чи договором;
* будівництво та обслуговування нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, необхідних для їх експлуатації, споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва;  
# у випадках, передбачених законом, прийняти рішення про реституцію земельної ділянки власнику земельної ділянки;
* створення міських парків, будівництво дошкільних навчальних закладів, майданчиків відпочинку, стадіонів та кладовищ;  
# використовувати земельну ділянку для суспільних потреб, вказаних у рішенні про викуп.
* розташування об'єктів природно-заповідного фонду (частина перша статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17#Text Закону]).  
<br />
Законом регламентуються питання як власне викупу земельної ділянки за згодою власника, так і примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності.
Передбачений у ст. 146 ЗК України перелік суспільних потреб, для яких може бути проведено викуп земельних ділянок, не є вичерпним і тому у кожному конкретному випадку органи державної влади чи місцевого самоврядування зобов'язані доводити суспільний характер тих потреб, для яких пропонується викупити земельну ділянку права приватної власності.
<br />
Власника земельної ділянки не пізніше ніж за один рік до майбутнього викупу має письмово попередити орган, який приймає рішення про викуп ділянки. Не пізніше одного місяця після одержання повідомлення власник земельної ділянки має надіслати до відповідного органу державної влади чи місцевого самоврядування відповідь про згоду на проведення переговорів щодо умов відшкодування вартості земельної ділянки.
== Так, викуп земельної ділянки може здійснюватися для визначених у ст.7 ЗУ «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» суспільних потреб за умови дотримання наступної процедури: ==
# погодження місця розташування об’єкту, під розміщення якого викупляється земельна ділянка, відповідно до ст.151 ЗКУ;
# прийняття рішення про викуп земельної ділянки для суспільних потреб (ст.10 ЗУ «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності»);
# проведення переговорів щодо викупу земельної ділянки (ст.11 вказаного Закону);
# укладення договору купівлі-продажу або міни (ст.12 Закону).
Різниця між викупом земельної ділянки для суспільних потреб та примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності


Законодавство України передбачає можливість викупу земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, які на ній розміщені, для задоволення суспільних потреб. Такий викуп має здійснюватись виключно у добровільному порядку на підставі договору купівлі-продажу чи міни.
При цьому фактично відбувається ототожнення понять "викуп" та "примусове відчуження земельної ділянки права приватної власності", оскільки в обох випадках розглядаються питання вилучення певної земельної ділянки за рішенням відповідного органу без згоди власника (на відміну від Земельного кодексу України (статті 146, 147), який чітко розмежовує викуп земельної ділянки за згодою власника та примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності), з тією лише різницею, що викуп земельної ділянки застосовується для суспільних потреб, а примусове відчуження - з мотивів суспільної необхідності.


Примусове ж відчуження земельної ділянки приватної власності здійснюється за рішенням адміністративного суду за таких умов:
== Об’єкти, які підлягають викупу ==
Викупу може підлягати вся земельна ділянка або її частина, що належать на праві <u>приватної власності</u> громадянину чи юридичній особі. Якщо в суспільних інтересах чи з мотивів суспільної необхідності має бути викуплена лише частина земельної ділянки, а решта площі цієї ділянки не відповідає потребам раціонального використання землі згідно з її цільовим призначенням, власник земельної ділянки може вимагати викупу всієї земельної ділянки.


1. Коли земельна ділянка відчужується лише для:
Викуп земельних ділянок права приватної власності має здійснюватися <u>за згодою власника</u>, якщо останній не заперечує проти запропонованої йому викупної вартості земельної ділянки. У разі незгоди власника земельної ділянки це питання вирішується в [[Примусове відчуження земельних ділянок та інших об'єктів нерухомого майна з мотивів суспільної необхідності|судовому порядку]].


- об'єктів національної безпеки і оборони;
Примусове відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, може бути застосоване лише як виняток з  мотивів суспільної необхідності за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості на підставі та в  порядку,  встановлених законом.


- лінійних об'єктів  та  об'єктів  транспортної  і енергетичної інфраструктури    (доріг,    мостів,    естакад,    магістральних трубопроводів, ліній електропередачі, аеропортів, морських портів, нафтових  і  газових  терміналів,  електростанцій)  та об'єктів, необхідних  для  їх  експлуатації; 
'''<u>Детальніше див.:</u>''' "[[Примусове відчуження земельних ділянок та інших об'єктів нерухомого майна з мотивів суспільної необхідності]]".


- об'єктів, пов'язаних  із  видобуванням  корисних  копалин загальнодержавного значення;
Примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності здійснюється за умови надання її  власнику відповідно <u>іншої рівноцінної земельної ділянки</u>, якщо інше не погоджено з власником відчужуваної земельної ділянки.


- об'єктів природно-заповідного фонду;
Примусове відчуження житлового будинку  (частини  будинку, жилого  приміщення) у зв'язку з викупом або примусовим відчуженням земельної ділянки здійснюється  за  умови надання його  власнику (власникам) у власність <u>іншого благоустроєного житлового будинку</u> (частини будинку, жилого приміщення) з дотриманням вимог, передбачених житловим законодавством, якщо інше не погоджено з власником (власниками) відчужуваного житлового будинку (частини будинку, жилого приміщення) (частина сьома статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17#Text Закону]).


- кладовищ.  
У разі надання власнику іншої земельної ділянки замість відчуженої у викупну ціну включається вартість виготовлення [[Розроблення документації землеустрою|документації із землеустрою]], розроблення якої необхідне для отримання у власність такої земельної ділянки, а також витрати, пов'язані з [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно|державною реєстрацією прав на неї]].


2. Коли уповноважений орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування прийняв рішення про викуп земельної ділянки для суспільних потреб, організував проведення переговорів у порядку та строки, визначені законом, і власник відмовився відчужувати таку земельну ділянку.
Вартість земельної ділянки, що відчужується або передається у власність замість відчуженої, визначається на підставі її експертної грошової оцінки, проведеної відповідно до закону. За згодою  власника (власників) йому може бути передано у власність іншу земельну ділянку, інші об'єкти нерухомого майна більшої вартості (але не більше ніж на 10  відсотків від їх експертної оцінки),  що передбачає виплату власником різниці у вартості такого майна,  або меншої вартості, що передбачає виплату власнику різниці у вартості такого майна.


== Варіант 2 (Судовий) ==
== Хто може прийняти рішення про викуп майна? ==
<br />
'''<u>Ініціатива щодо викупу майна може належати лише:</u>'''<br />♦ органам виконавчої влади;<br />♦ органам місцевого самоврядування;<br />♦ спеціальним адміністраціям щодо управління територіями та об'єктами природно-заповідного фонду;<br />♦ особам, які отримали спеціальний дозвіл (ліцензію) на користування надрами;<br />♦ підприємствам, які здійснюють будівництво, капітальний ремонт, реконструкцію, експлуатацію об'єктів транспортної та енергетичної інфраструктури, захисних гідротехнічних споруд і які погодили місце  розташування таких об'єктів (частина перша статті 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17#Text Закону]).  
Якщо власник не згоден із запропонованою йому викупною вартістю земельної ділянки, уповноважені органи приймають рішення про примусовий викуп земельної ділянки для суспільних потреб і звертаються із заявою до суду про припинення права власності на земельну ділянку чи її частину у зв'язку з викупом земельної ділянки.
<br />
Рішення суду про примусовий викуп земельної ділянки є підставою для припинення права власності у зв'язку з викупом її для суспільних потреб. У рішенні суду обов'язково мають бути визначені сума викупної вартості та передбачені чинним законодавством України інші форми компенсації вартості земельної ділянки, з якими погоджується власник такої ділянки. Рішення суду щодо суми викупної вартості підлягає виплаті власникові земельної ділянки у строки, передбачені для виконання судового рішення.
<br />
У разі примусового викупу земельної ділянки вартість такої ділянки чи її частини встановлюється відповідно до грошової та експертної оцінки земель, яка проводиться у встановленому законом порядку.
<br />
Викуп земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності здійснюється для потреб, зазначених у ст.15 ЗУ «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності». Такий викуп може бути примусовим.
<br />
При цьому слід враховувати положення ч.5 ст.41 КУ, за якою «Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.»
<br />
Частина перша ст. 183-1 КАС визначає, що право звернутися з адміністративним позовом про примусове відчуження земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності мають органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які відповідно до закону можуть викуповувати ці об’єкти для суспільних потреб. Дещо інше формулювання за змістом, але тотожне за суттю міститься у частині першій ст. 16 Закону про відчуження, яка говорить, що орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що прийняв рішення про відчуження земельної ділянки, у разі недосягнення згоди з власником земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, щодо їх викупу для суспільних потреб відповідно до розділу II цього Закону звертається до адміністративного суду з позовом про примусове відчуження зазначених об’єктів. Аналіз цих нормативних приписів дозволяє дійти висновку, що право на звернення із подібними позовами до адміністративного суду мають лише ті суб’єкти владних повноважень, за якими закон визначив повноваження на викуп таких об’єктів, тобто визначені статтями 8, 9 Закону про відчуження.
<br />
Відповідно до ч.2 ст.15, Закону про відчуження « Примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, допускається, як виняток, з мотивів суспільної необхідності лише в разі, якщо будівництво зазначених у частині першій цієї статті об'єктів передбачається здійснити із застосуванням оптимального варіанта з урахуванням економічних, технологічних, соціальних, екологічних та інших чинників.»
Дане положення разом із переліком потреб у ч.1 ст.15 слугує визначенню «підстав» примусового відчуження. Втім, наявність таких підстав не позбавляє необхідності проведення оціночного тексту, передбаченого ст. 41 КУ, щодо наявності «мотивів суспільної необхідності».
<br />
Згідно із Законом, примусове відчуження з мотивів суспільної необхідності може бути застосоване тоді, коли згоди із власником за процедурою відчуження для суспільних потреб не досягнуто. Тоді відповідний орган може звернутися до суду. Відповідно до ч.4 ст.16 ЗУ «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», «Рішення суду про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, разом із документами, що підтверджують попередню та повну сплату колишньому власнику викупної ціни або державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, надане замість відчуженого, є підставою для державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на зазначені об'єкти».


[[Категорія: Право власності на землю]]
Рішення щодо викупу майна для суспільних потреб (''[https://kmr.gov.ua/sites/default/files/1333_3.pdf приклад]'') приймає <u>орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування</u> '''протягом 1 місяця''' з дня отримання пропозиції від ініціатора такого викупу.
[[Категорія: Суди]]
 
== Порядок викупу майна для суспільних потреб ==
Стаття 151 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] передбачає '''порядок викупу майна для суспільних потреб, а саме:''' юридичні особи, зацікавлені у викупі земельних ділянок, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності, зобов'язані до початку проведення проектних робіт погодити з власниками землі, крім викупу земельних ділянок з підстав, що допускають можливість їх примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності, і органами державної влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, <u>місце розташування об'єкта, розмір земельної ділянки та умови її викупу</u> з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів та умови проживання населення і охорону довкілля.
 
Погодження матеріалів місць розташування об'єктів на особливо цінних землях, а також земельних ділянок для розміщення та обслуговування будівель і споруд дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій провадиться Верховною Радою України.
 
Погодження питань, пов'язаних з викупом земельних ділянок, крім зазначених вище, провадиться відповідно Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, міськими, селищними, сільськими радами згідно з їх повноваженнями щодо викупу цих ділянок.
 
У разі викупу земельних ділянок під об'єкти містобудування, розміщення яких визначено містобудівною або землевпорядною документацією (генеральні плани населених пунктів, проекти детального планування, інша містобудівна документація, техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проекти землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів тощо), погодження місця розташування об'єкта не проводиться.
 
Юридичні особи, зацікавлені у викупі земельних ділянок, звертаються з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/113-2009-%D0%BF#Text '''клопотанням про погодження місця розташування об'єкта'''] до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. Клопотання щодо погодження місця розташування об'єкта за рахунок земель, викуп яких провадиться Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою Автономної Республіки Крим, подається відповідно до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
 
<u>До клопотання додаються:</u>
* обґрунтування необхідності викупу та/або відведення земельної ділянки;
* зазначене на відповідному графічному матеріалі бажане місце розташування об'єкта з орієнтовними розмірами земельної ділянки;
* нотаріально засвідчена письмова згода землевласника (землекористувача) на викуп земельної ділянки (її частини) (крім викупу земельної ділянки (її частини) з підстав, що допускають можливість її примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності) із зазначенням розмірів передбаченої для викупу земельної ділянки та умов її викупу;
* копія установчих документів.
 
Відповідний орган виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування згідно із своїми повноваженнями у '''тижневий строк''' з дня реєстрації клопотання направляє:
* оригінал клопотання з додатками до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин ([https://land.gov.ua/ Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру]), за місцем розташування земельної ділянки;
* копію клопотання та додатків до нього до структурного підрозділу районної державної адміністрації у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.
 
Якщо викуп земельних ділянок провадиться за погодженням з Верховною Радою України, відповідні органи державної влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або органи місцевого самоврядування готують свої висновки і подають матеріали погодження місця розташування об'єкта до Кабінету Міністрів України, який розглядає ці матеріали і подає їх до Верховної Ради України для прийняття відповідного рішення.
 
Після отримання висновків про погодження місця розташування об'єкта та рішення Верховної Ради України (у разі необхідності) відповідний орган державної влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування згідно із своїми повноваженнями у '''двотижневий строк''' розглядає матеріали погодження місця розташування об'єкта та надає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивоване рішення про відмову.
 
=== Дії, у випадку, якщо необхідність у викупу нерухомого майна відпала ===
У разі якщо потреба у використанні земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені,  викуплених для суспільних потреб відпала,  орган, який прийняв рішення про викуп цих об'єктів, '''протягом місяця''' з дня, коли йому стало відомо чи повинно було стати відомо про це, приймає відповідне рішення.
 
Орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, який прийняв рішення про викуп земельної  ділянки  (її  частини), інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, зобов'язаний <u>протягом місяця письмово повідомити попереднього власника</u> земельної ділянки (її частини), інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, чи їх спадкоємця (правонаступника) про те, що суспільна потреба у використанні цих об'єктів відпала.
 
Викуплена земельна  ділянка (її частина), інші об'єкти нерухомого майна,  що на ній розміщені, можуть бути викуплені попереднім власником згідно з його заявою (клопотанням) та за ціною, встановленою на час повернення таких об'єктів у власність, у порядку, визначеному законом. Зазначена заява (клопотання) має бути подана протягом '''шести місяців''' з дня отримання такими особами повідомлення, або з дня публікації повідомлення у відповідному друкованому засобі масової інформації.
 
У разі якщо попередній власник чи його спадкоємець (правонаступник) відмовився від свого права на повернення у власність земельної ділянки (її  частини), інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, або не повідомив орган, який прийняв рішення про викуп таких об'єктів, про своє бажання скористатися цим правом, протягом шести місяців з дня отримання повідомлення, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування може прийняти рішення про передачу такої ділянки (її частини), інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, у власність або користування іншій особі в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1512 Земельним кодексом України].
 
Відмова попереднього власника чи його спадкоємця (правонаступника) від свого права на повернення у власність земельної ділянки (її частини), інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, посвідчується нотаріально.
 
Умови повернення у власність земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, визначаються в договорі, що укладається між органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування і попереднім  власником або його спадкоємцем (правонаступником).
 
== Повідомлення власника про викуп його майна ==
Орган, який прийняв рішення про викуп майна зобов'язаний письмово повідомити про це їх власника (власників) <font color="FF0000"> протягом п'яти днів з дня прийняття такого рішення, але не пізніше як за три місяці до їх  викупу.</font>
 
{| class="wikitable"
|-
| '''Увага!''' Інформація (письмове повідомлення) надсилається власнику (власникам) майна рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому (їм) особисто під розписку, або розміщується в офіційному друкованому виданні/засобі масової інформації.
|}
 
У ''письмовому повідомленні'', що надсилається власнику (власникам) зазначається наступна інформація:
# об'єкт викуп, його місцезнаходження, а для земельних ділянок додатково - площа, кадастровий номер (за наявності), категорія земель; 
# мета викупу; 
# умови викупу (орієнтовна викупна ціна, строк викупу, джерело фінансування витрат, пов'язаних з викупом), відомості про земельну ділянку, інші об'єкти нерухомого майна, що можуть бути надані замість викуплених; 
# права і обов'язки власника (власників) земельної ділянки, іншого нерухомого майна, що на ній розміщено, які виникли у зв'язку з їх викупом відповідно до закону; 
# відомості про житловий будинок, жиле приміщення (місцезнаходження, площа), що надається замість викуплених;
# <u>додається</u> план земельної ділянки (її частини), що підлягає викупу, і посвідчена в установленому законом порядку копія рішення про її викуп (частина п'ята статті 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17#Text Закону]).
[[Файл:Nezgoda-Nesterenka-ta-Melnikovoyi.jpg|міні|Відмова від викупу]]У разі надання власником (власниками) земельної ділянки, згоди на проведення переговорів щодо умов їх викупу представники органу, який прийняв рішення про їх викуп, після отримання власником (власниками) цих об'єктів інформації (письмового повідомлення) проводять переговори з власником (власниками) земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, щодо викупної ціни, строків та інших умов викупу. Викуп земельної ділянки здійснюється шляхом укладення договору купівлі-продажу, що підлягає нотаріальному посвідченню.
 
У разі досягнення згоди щодо викупу земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, сторони укладають договір купівлі-продажу (іншого правочину, що передбачає передачу права власності). У випадку, якщо сторони не дійшли згоди, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що прийняв рішення про відчуження земельної ділянки вправі звернутися до адміністративного суду із відповідним позовом.
 
== Компенсація власнику за викуплене майно ==
Вартість викупленого майна може бути відшкодована:
* у грошовій формі;
* надано у власність іншу земельну ділянку чи об'єкти нерухомого майна, вартість яких враховується при визначенні викупної ціни:
*# рівноцінної вартості;
*# більшої вартості (але не більше ніж на 10 % від їх експертної оцінки), що передбачає виплату власником різниці у вартості такого майна;
*# меншої вартості, що передбачає виплату власнику різниці у вартості такого майна.
 
== Викупна ціна майна ==
Викупна ціна включає:
* вартість земельної ділянки (її частини), житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних
* насаджень, що на ній розміщені;
* збитки, завдані внаслідок викупу земельної ділянки;
* збитки, що будуть завдані у зв'язку з достроковим припиненням зобов'язань власника перед третіми особами, зокрема упущена вигода, у повному обсязі;
* вартість виготовлення документації із землеустрою та витрати, пов'язані з державною реєстрацією прав на земельну ділянку (у випадку отримання іншої земельної ділянки замість викупленої).
У разі надання власнику іншої земельної ділянки замість відчуженої у викупну ціну включається вартість виготовлення документації із землеустрою, розроблення якої необхідне для отримання у власність такої земельної ділянки, а також витрати, пов'язані з державною реєстрацією прав на неї. Вартість земельної ділянки, що відчужується або передається у власність замість відчуженої, визначається на підставі її експертної грошової оцінки, проведеної відповідно до закону. Вартість земельної ділянки, що відчужується або передається у власність замість відчуженої, визначається на підставі її експертної грошової оцінки, проведеної відповідно до закону.
 
Суб'єкти оціночної діяльності для проведення такої оцінки визначаються органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування або особою, яка ініціювала відчуження об'єктів нерухомого майна в порядку, визначеному законом, а вартість надання послуг з рецензування або проведення державної експертизи звітів з експертної грошової оцінки сплачується за рахунок коштів відповідних бюджетів.
 
[[Категорія:Право власності на майно]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Версія за 12:46, 22 березня 2022

Нормативна база

Загальна інформація

Викуп земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна для суспільних потреб - передача земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, за їх згодою у державну чи комунальну власність для задоволення суспільних потреб шляхом укладення договору купівлі-продажу чи іншого правочину у порядку, встановленому законом.

Суспільна потреба - обумовлена загальнодержавними інтересами або інтересами територіальної громади потреба у земельних ділянках, у тому числі тих, на яких розміщені об'єкти нерухомого майна (стаття 1 Закону).

Земельна ділянка, інші об'єкти нерухомого майна, що на них розміщені, можу бути викуплені для таких суспільних потреб:

  • забезпечення національної безпеки і оборони;
  • будівництво, капітальний ремонт, реконструкція та обслуговування лінійних об'єктів та об'єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, нафто-, газо- та водопроводів, ліній електропередачі, зв'язку, аеропортів, морських портів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об'єктів, необхідних для їх експлуатації;
  • розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій в Україні згідно з міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
  • розміщення та обслуговування об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин;
  • будівництво захисних гідротехнічних споруд;
  • будівництво та обслуговування нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, необхідних для їх експлуатації, споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва;
  • створення міських парків, будівництво дошкільних навчальних закладів, майданчиків відпочинку, стадіонів та кладовищ;
  • розташування об'єктів природно-заповідного фонду (частина перша статті 7 Закону).

Законом регламентуються питання як власне викупу земельної ділянки за згодою власника, так і примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності.

При цьому фактично відбувається ототожнення понять "викуп" та "примусове відчуження земельної ділянки права приватної власності", оскільки в обох випадках розглядаються питання вилучення певної земельної ділянки за рішенням відповідного органу без згоди власника (на відміну від Земельного кодексу України (статті 146, 147), який чітко розмежовує викуп земельної ділянки за згодою власника та примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності), з тією лише різницею, що викуп земельної ділянки застосовується для суспільних потреб, а примусове відчуження - з мотивів суспільної необхідності.

Об’єкти, які підлягають викупу

Викупу може підлягати вся земельна ділянка або її частина, що належать на праві приватної власності громадянину чи юридичній особі. Якщо в суспільних інтересах чи з мотивів суспільної необхідності має бути викуплена лише частина земельної ділянки, а решта площі цієї ділянки не відповідає потребам раціонального використання землі згідно з її цільовим призначенням, власник земельної ділянки може вимагати викупу всієї земельної ділянки.

Викуп земельних ділянок права приватної власності має здійснюватися за згодою власника, якщо останній не заперечує проти запропонованої йому викупної вартості земельної ділянки. У разі незгоди власника земельної ділянки це питання вирішується в судовому порядку.

Примусове відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості на підставі та в порядку, встановлених законом.

Детальніше див.: "Примусове відчуження земельних ділянок та інших об'єктів нерухомого майна з мотивів суспільної необхідності".

Примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності здійснюється за умови надання її власнику відповідно іншої рівноцінної земельної ділянки, якщо інше не погоджено з власником відчужуваної земельної ділянки.

Примусове відчуження житлового будинку (частини будинку, жилого приміщення) у зв'язку з викупом або примусовим відчуженням земельної ділянки здійснюється за умови надання його власнику (власникам) у власність іншого благоустроєного житлового будинку (частини будинку, жилого приміщення) з дотриманням вимог, передбачених житловим законодавством, якщо інше не погоджено з власником (власниками) відчужуваного житлового будинку (частини будинку, жилого приміщення) (частина сьома статті 4 Закону).

У разі надання власнику іншої земельної ділянки замість відчуженої у викупну ціну включається вартість виготовлення документації із землеустрою, розроблення якої необхідне для отримання у власність такої земельної ділянки, а також витрати, пов'язані з державною реєстрацією прав на неї.

Вартість земельної ділянки, що відчужується або передається у власність замість відчуженої, визначається на підставі її експертної грошової оцінки, проведеної відповідно до закону. За згодою власника (власників) йому може бути передано у власність іншу земельну ділянку, інші об'єкти нерухомого майна більшої вартості (але не більше ніж на 10 відсотків від їх експертної оцінки), що передбачає виплату власником різниці у вартості такого майна, або меншої вартості, що передбачає виплату власнику різниці у вартості такого майна.

Хто може прийняти рішення про викуп майна?

Ініціатива щодо викупу майна може належати лише:
♦ органам виконавчої влади;
♦ органам місцевого самоврядування;
♦ спеціальним адміністраціям щодо управління територіями та об'єктами природно-заповідного фонду;
♦ особам, які отримали спеціальний дозвіл (ліцензію) на користування надрами;
♦ підприємствам, які здійснюють будівництво, капітальний ремонт, реконструкцію, експлуатацію об'єктів транспортної та енергетичної інфраструктури, захисних гідротехнічних споруд і які погодили місце розташування таких об'єктів (частина перша статті 10 Закону).

Рішення щодо викупу майна для суспільних потреб (приклад) приймає орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування протягом 1 місяця з дня отримання пропозиції від ініціатора такого викупу.

Порядок викупу майна для суспільних потреб

Стаття 151 Земельного кодексу України передбачає порядок викупу майна для суспільних потреб, а саме: юридичні особи, зацікавлені у викупі земельних ділянок, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності, зобов'язані до початку проведення проектних робіт погодити з власниками землі, крім викупу земельних ділянок з підстав, що допускають можливість їх примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності, і органами державної влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, місце розташування об'єкта, розмір земельної ділянки та умови її викупу з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів та умови проживання населення і охорону довкілля.

Погодження матеріалів місць розташування об'єктів на особливо цінних землях, а також земельних ділянок для розміщення та обслуговування будівель і споруд дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій провадиться Верховною Радою України.

Погодження питань, пов'язаних з викупом земельних ділянок, крім зазначених вище, провадиться відповідно Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, міськими, селищними, сільськими радами згідно з їх повноваженнями щодо викупу цих ділянок.

У разі викупу земельних ділянок під об'єкти містобудування, розміщення яких визначено містобудівною або землевпорядною документацією (генеральні плани населених пунктів, проекти детального планування, інша містобудівна документація, техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проекти землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів тощо), погодження місця розташування об'єкта не проводиться.

Юридичні особи, зацікавлені у викупі земельних ділянок, звертаються з клопотанням про погодження місця розташування об'єкта до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. Клопотання щодо погодження місця розташування об'єкта за рахунок земель, викуп яких провадиться Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою Автономної Республіки Крим, подається відповідно до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

До клопотання додаються:

  • обґрунтування необхідності викупу та/або відведення земельної ділянки;
  • зазначене на відповідному графічному матеріалі бажане місце розташування об'єкта з орієнтовними розмірами земельної ділянки;
  • нотаріально засвідчена письмова згода землевласника (землекористувача) на викуп земельної ділянки (її частини) (крім викупу земельної ділянки (її частини) з підстав, що допускають можливість її примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності) із зазначенням розмірів передбаченої для викупу земельної ділянки та умов її викупу;
  • копія установчих документів.

Відповідний орган виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування згідно із своїми повноваженнями у тижневий строк з дня реєстрації клопотання направляє:

  • оригінал клопотання з додатками до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру), за місцем розташування земельної ділянки;
  • копію клопотання та додатків до нього до структурного підрозділу районної державної адміністрації у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.

Якщо викуп земельних ділянок провадиться за погодженням з Верховною Радою України, відповідні органи державної влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або органи місцевого самоврядування готують свої висновки і подають матеріали погодження місця розташування об'єкта до Кабінету Міністрів України, який розглядає ці матеріали і подає їх до Верховної Ради України для прийняття відповідного рішення.

Після отримання висновків про погодження місця розташування об'єкта та рішення Верховної Ради України (у разі необхідності) відповідний орган державної влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування згідно із своїми повноваженнями у двотижневий строк розглядає матеріали погодження місця розташування об'єкта та надає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивоване рішення про відмову.

Дії, у випадку, якщо необхідність у викупу нерухомого майна відпала

У разі якщо потреба у використанні земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, викуплених для суспільних потреб відпала, орган, який прийняв рішення про викуп цих об'єктів, протягом місяця з дня, коли йому стало відомо чи повинно було стати відомо про це, приймає відповідне рішення.

Орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, який прийняв рішення про викуп земельної ділянки (її частини), інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, зобов'язаний протягом місяця письмово повідомити попереднього власника земельної ділянки (її частини), інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, чи їх спадкоємця (правонаступника) про те, що суспільна потреба у використанні цих об'єктів відпала.

Викуплена земельна ділянка (її частина), інші об'єкти нерухомого майна, що на ній розміщені, можуть бути викуплені попереднім власником згідно з його заявою (клопотанням) та за ціною, встановленою на час повернення таких об'єктів у власність, у порядку, визначеному законом. Зазначена заява (клопотання) має бути подана протягом шести місяців з дня отримання такими особами повідомлення, або з дня публікації повідомлення у відповідному друкованому засобі масової інформації.

У разі якщо попередній власник чи його спадкоємець (правонаступник) відмовився від свого права на повернення у власність земельної ділянки (її частини), інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, або не повідомив орган, який прийняв рішення про викуп таких об'єктів, про своє бажання скористатися цим правом, протягом шести місяців з дня отримання повідомлення, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування може прийняти рішення про передачу такої ділянки (її частини), інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, у власність або користування іншій особі в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Відмова попереднього власника чи його спадкоємця (правонаступника) від свого права на повернення у власність земельної ділянки (її частини), інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, посвідчується нотаріально.

Умови повернення у власність земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, визначаються в договорі, що укладається між органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування і попереднім власником або його спадкоємцем (правонаступником).

Повідомлення власника про викуп його майна

Орган, який прийняв рішення про викуп майна зобов'язаний письмово повідомити про це їх власника (власників) протягом п'яти днів з дня прийняття такого рішення, але не пізніше як за три місяці до їх викупу.

Увага! Інформація (письмове повідомлення) надсилається власнику (власникам) майна рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому (їм) особисто під розписку, або розміщується в офіційному друкованому виданні/засобі масової інформації.

У письмовому повідомленні, що надсилається власнику (власникам) зазначається наступна інформація:

  1. об'єкт викуп, його місцезнаходження, а для земельних ділянок додатково - площа, кадастровий номер (за наявності), категорія земель;
  2. мета викупу;
  3. умови викупу (орієнтовна викупна ціна, строк викупу, джерело фінансування витрат, пов'язаних з викупом), відомості про земельну ділянку, інші об'єкти нерухомого майна, що можуть бути надані замість викуплених;
  4. права і обов'язки власника (власників) земельної ділянки, іншого нерухомого майна, що на ній розміщено, які виникли у зв'язку з їх викупом відповідно до закону;
  5. відомості про житловий будинок, жиле приміщення (місцезнаходження, площа), що надається замість викуплених;
  6. додається план земельної ділянки (її частини), що підлягає викупу, і посвідчена в установленому законом порядку копія рішення про її викуп (частина п'ята статті 10 Закону).
Відмова від викупу

У разі надання власником (власниками) земельної ділянки, згоди на проведення переговорів щодо умов їх викупу представники органу, який прийняв рішення про їх викуп, після отримання власником (власниками) цих об'єктів інформації (письмового повідомлення) проводять переговори з власником (власниками) земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, щодо викупної ціни, строків та інших умов викупу. Викуп земельної ділянки здійснюється шляхом укладення договору купівлі-продажу, що підлягає нотаріальному посвідченню.

У разі досягнення згоди щодо викупу земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, сторони укладають договір купівлі-продажу (іншого правочину, що передбачає передачу права власності). У випадку, якщо сторони не дійшли згоди, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що прийняв рішення про відчуження земельної ділянки вправі звернутися до адміністративного суду із відповідним позовом.

Компенсація власнику за викуплене майно

Вартість викупленого майна може бути відшкодована:

  • у грошовій формі;
  • надано у власність іншу земельну ділянку чи об'єкти нерухомого майна, вартість яких враховується при визначенні викупної ціни:
    1. рівноцінної вартості;
    2. більшої вартості (але не більше ніж на 10 % від їх експертної оцінки), що передбачає виплату власником різниці у вартості такого майна;
    3. меншої вартості, що передбачає виплату власнику різниці у вартості такого майна.

Викупна ціна майна

Викупна ціна включає:

  • вартість земельної ділянки (її частини), житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних
  • насаджень, що на ній розміщені;
  • збитки, завдані внаслідок викупу земельної ділянки;
  • збитки, що будуть завдані у зв'язку з достроковим припиненням зобов'язань власника перед третіми особами, зокрема упущена вигода, у повному обсязі;
  • вартість виготовлення документації із землеустрою та витрати, пов'язані з державною реєстрацією прав на земельну ділянку (у випадку отримання іншої земельної ділянки замість викупленої).

У разі надання власнику іншої земельної ділянки замість відчуженої у викупну ціну включається вартість виготовлення документації із землеустрою, розроблення якої необхідне для отримання у власність такої земельної ділянки, а також витрати, пов'язані з державною реєстрацією прав на неї. Вартість земельної ділянки, що відчужується або передається у власність замість відчуженої, визначається на підставі її експертної грошової оцінки, проведеної відповідно до закону. Вартість земельної ділянки, що відчужується або передається у власність замість відчуженої, визначається на підставі її експертної грошової оцінки, проведеної відповідно до закону.

Суб'єкти оціночної діяльності для проведення такої оцінки визначаються органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування або особою, яка ініціювала відчуження об'єктів нерухомого майна в порядку, визначеному законом, а вартість надання послуг з рецензування або проведення державної експертизи звітів з експертної грошової оцінки сплачується за рахунок коштів відповідних бюджетів.