Використання печаток суб'єктами господарювання

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 14:31, 14 грудня 2017, створена Tetyana.zhalobna (обговорення | внесок) (Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1982-19 ЗУ “Про внесення змін до деяких законода...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Нормативна база

Суб’єкти господарювання

Суб’єктами господарювання є:

  1. господарські організації — юридичні особи, створені відповідно до ЦКУ, державні, комунальні й інші підприємства, створені згідно з ГКУ, а також інші юрособи, які провадять господарську діяльність і зареєстровані в установленому законом порядку;
  2. громадяни України, іноземці й особи без громадянства, які провадять господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці (ч. 2 ст. 55 ГКУ).
  3. філії, представництва, інші відокремлені підрозділи господарських організацій (структурні одиниці), створені ними для здійснення господарської діяльності.

Перехід від обов’язкового до добровільного використання печаток

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу» № 1206-VII від 15.04.2014 року було розпочато поступовий перехід від обов’язкового до добровільного використання печаток юридичними особами.

Проте, цей Закон залишив не вирішеними такі питання:

  • яким є юридичне значення відбитку печатки та наслідки непроставлення відбитку печатки;
  • яким чином суб’єкти господарювання можуть або ж повинні дізнаватися про те, чи обов’язковим є використання печатки їх контрагентом.

З метою вирішення вищенаведених питань 23.03.2017 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними-особами підприємцями» № 1982-VIII.

Закон набрав чинності через три місяці з дня його опублікування, а саме 20 липня 2017 року. Ним запроваджено наступні положення:

  1. із законодавства виключено вимоги про обов’язкове використання печаток (незалежно від їх наявності у суб’єктів господарювання): "Суб’єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб’єктом господарювання печатки не є обов’язковим" (п. 1 ст. 58-1 Господарського кодексу України);
  2. незалежно від того, чи використовує суб’єкт господарювання печатку у своїй діяльності, відбиток печатки не може бути обов’язковим реквізитом будь-якого документу, який подається від імені суб’єкта господарювання органу державної влади або органу місцевого самоврядування: "Відбиток печатки не може бути обов’язковим реквізитом будь-якого документа, що подається суб’єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування..." (п. 2 ст. 58-1 Господарського кодексу України);
  3. виключається можливість визнання документу (угоди, правочину) недійсним (неукладеним, невчиненим) у зв’язку з відсутністю відбитку печатки : "Наявність або відсутність відбитка печатки суб’єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків" (п. 3 ст. 58-1 Господарського кодексу України);
  4. виключається необхідність використання печаток у взаємовідносинах суб’єктів господарювання з державними органами та органами місцевого самоврядування;
  5. встановлюється адміністративна відповідальність за вимагання державним органом або органом місцевого самоврядування наявності відбитку печатки на офіційному документі:"Вимога посадової особи органу державної влади або органу місцевого самоврядування про наявність на документі, що подається суб’єктом господарювання, відбитка його печатки або нотаріального засвідчення вірності копії документа, якщо обов’язковість такого нотаріального засвідчення не встановлена законом, або відмова у прийнятті документа у зв’язку з відсутністю на ньому відбитка печатки суб’єкта господарювання або нотаріального засвідчення вірності копії документа, якщо обов’язковість такого нотаріального засвідчення не встановлена законом, - тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян". (ст. 166-24 Кодексу України про адміністративні правопорушення)
  6. Закон також встановлює, що виготовлення, продаж або придбання печаток здійснюється без отримання будь-яких документів дозвільного характеру: "Виготовлення, продаж та/або придбання печаток здійснюється без одержання будь-яких документів дозвільного характеру " (п. 4 ст. 58-1 Господарського кодексу України).

У сфері, регулювання якої вдосконалено законом, діють Кодекс України про адміністративні правопорушення, Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Господарський процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України, Податковий кодекс України, Закон України «Про обіг векселів в Україні», Закон України «Про видавничу справу», Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Закон України «Про зерно та ринок зерна в Україні», Закон України «Про інститути спільного інвестування», Закон України «Про депозитарну систему України», Закон України «Про аграрні розписки».

Проблемні моменти застосування Закону

Цей Закон вважається прогресивним кроком, однак деякі юристи вже зараз бачать ризики, які може спричинити застосування закону.

Оскільки до набрання чинності Законом печатка була основним підтвердженням легітимності документа та його правомочності з точки зору наявності повноважень у особи, що підписала договір чи інший документ, то відтепер достатність лише підпису на документах спростить рейдерам можливості підробки документів, за якими здійснюються реєстраційні дії державними реєстраторами, вважають юристи.

Можливість не посвідчувати печатками довіреності, векселі, аграрні розписки, розрахункові документи також може стати приводом для махінацій.

Тому прогнозується зростання кількості судових процесів у спорах щодо легітимності тих чи інших юридичних документів, встановлення юридичних фактів та підтвердження виконання зобов’язань.