Використання земель та об'єктів водного фонду: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
мНемає опису редагування
(Не показані 12 проміжних версій 2 користувачів)
Рядок 6: Рядок 6:
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2806-15#Text Закон України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2806-15#Text Закон України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/791%D0%B0-12#Text Закон України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи"].
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/791%D0%B0-12#Text Закон України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи"].
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України "Про оренду землі"]


== '''Що таке землі та об’єкти водного фонду?''' ==
== '''Що таке землі та об’єкти водного фонду?''' ==
Рядок 16: Рядок 17:
* штучно створеними земельними ділянками в межах акваторій морських портів.<br>
* штучно створеними земельними ділянками в межах акваторій морських портів.<br>
=== '''Що таке об’єкти водного фонду?''' ===
=== '''Що таке об’єкти водного фонду?''' ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80/page#n539 ст. 3 Водного кодексу України] усі води (водні об'єкти) на території України становлять її водний фонд.<br>
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80/page#n79 ст. 3 Водного кодексу України] усі води (водні об'єкти) на території України становлять її водний фонд.<br>
До водного фонду України належать:
До водного фонду України належать:
* поверхневі води:
* поверхневі води:
Рядок 28: Рядок 29:
== '''В якій формі власності можуть перебувати землі та об’єкти водного фонду?''' ==
== '''В якій формі власності можуть перебувати землі та об’єкти водного фонду?''' ==
=== '''Форми власності земель водного фонду''' ===
=== '''Форми власності земель водного фонду''' ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n469 ч. 1 ст. 59 Земельного кодексу України] землі водного фонду можуть перебувати у '''державній, комунальній та приватній власності'''.<br>
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n481 ч. 1 ст. 59 Земельного кодексу України] землі водного фонду можуть перебувати у '''державній, комунальній та приватній власності'''.<br>
=== '''Форми власності об’єктів водного фонду''' ===
=== '''Форми власності об’єктів водного фонду''' ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80/page#n539 ст. 6 Водного кодексу України] '''води (водні об'єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування'''.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80/page#n106 ст. 6 Водного кодексу України] '''води (водні об'єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування'''.
Український народ здійснює право власності на води (водні об'єкти) через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради.
Український народ здійснює право власності на води (водні об'єкти) через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради.
Окремі повноваження щодо розпорядження водами (водними об'єктами) можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади та Раді міністрів Автономної Республіки Крим.
Окремі повноваження щодо розпорядження водами (водними об'єктами) можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади та Раді міністрів Автономної Республіки Крим.


== Суб’єкти водокористування ==  
== '''Які є види використання земель та об’єктів водного фонду?''' ==
Водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи (ст. 42 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80/page Водного кодексу України]).
=== '''Використання земель водного фонду''' ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n481 ч. 2 ст. 59 Земельного кодексу України] '''громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність''' замкнені природні водойми ('''загальною площею до 3 гектарі'''в). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми.


== Види водокористувачів ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n481 ч. 3 ст. 59 Земельного кодексу України '''землі'''] водного фонду за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування''':'''
Водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.
* державним водогосподарським організаціям для догляду за водними об'єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами, а також ведення аквакультури тощо;
* державним підприємствам для розміщення та догляду за державними об'єктами портової інфраструктури;
* державним рибогосподарським підприємствам, установам і організаціям для ведення аквакультури;
* військовим частинам Державної прикордонної служби України у межах прикордонної смуги з метою забезпечення національної безпеки і оборони для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80#n512 ст. 51 Водного кодексу України] водні об’єкти надаються у користування за договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом у порядку, визначеному земельним законодавством України. Право оренди земельної ділянки під водним об’єктом поширюється на такий водний об’єкт. Водні об'єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства. Надання водних об'єктів у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта водного об'єкта. Порядок розроблення та форма паспорта затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища. Водні об'єкти надаються в користування на умовах оренди без обмеження права загального водокористування, крім випадків, визначених законом.


До первинних водокористувачів відносяться ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.<br />
Орендарі водного об'єкта зобов'язані передбачити місця для безоплатного забезпечення права громадян на загальне водокористування (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство тощо).
 
Вторинні водокористувачі (абоненти) - це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їх системи на умовах, що встановлюються між ними.
 
Вторинні водокористувачі можуть здійснювати скидання стічних вод у водні об'єкти також на підставі дозволів на спеціальне водокористування.


== Види водокористування ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n481 ч. 4 ст. 59 Земельного кодексу України] '''громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди''' земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об’єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об'єктів портової інфраструктури та інших об'єктів водного транспорту.  
Водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.
''Загальне водокористування'' здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об'єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об'єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів.


Водокористувач (орендар), який узяв водний об’єкт у користування на умовах оренди, зобов'язаний доводити до відома населення умови водокористування, а також про заборону загального водокористування на водному об'єкті, наданому в оренду.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80/page#n706 ч. 3 ст. 85 Водного кодексу України] '''у користування на умовах оренди''' земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, об'єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, а також для проведення науково-дослідних робіт.
Користування цими ділянками у зазначених цілях здійснюється з урахуванням вимог щодо охорони річок і водойм від забруднення, засмічення та замулення, а також з додержанням правил архітектури планування приміських зон та санітарних вимог у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Землі водного фонду можуть бути віднесені до земель морського і річкового транспорту в порядку, встановленому законом.


Орендарі водного об'єкта зобов'язані передбачити місця для безоплатного забезпечення права громадян на загальне водокористування (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство тощо).
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n481 ч. 5 ст. 59 Земельного кодексу України] '''використання земельних ділянок водного фонду для рибальства''' здійснюється за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами.<br>
=== '''Використання об’єктів водного фонду''' ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80/page#n466 ст. 46 Водного кодексу України] водокористування може бути двох видів - '''загальне та спеціальне'''.<br>
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80/page#n469 ч. 1 ст. 47  Водного кодексу України] '''загальне водокористування''' здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об'єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) '''безкоштовно''', без закріплення водних об'єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів.<br>
Загальне водокористування може бути обмежене.<br>
З метою охорони життя і здоров'я громадян, охорони навколишнього природного середовища та з інших передбачених законодавством підстав '''районні і міські ради''' за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інших державних органів '''встановлюють місця, де забороняється купання, плавання на човнах, забір води для питних або побутових потреб, водопій тварин, а також за певних підстав визначають інші умови, що обмежують загальне водокористування на водних об'єктах, розташованих на їх території. Забороняється обмеження загального водокористування, у тому числі обмеження купання та плавання на човнах, любительського і спортивного рибальства, причалювання до берега у світлу пору доби у зв’язку з перебуванням земельних ділянок прибережних захисних смуг (пляжної зони) у користуванні юридичних або фізичних осіб''', крім випадків, передбачених законом.<br>
Місцеві ради зобов'язані повідомляти населення про встановлені ними правила, що обмежують загальне водокористування.<br>
''На водних об'єктах, наданих в оренду, загальне водокористування допускається на умовах, встановлених водокористувачем, за погодженням з органом, який надав водний об'єкт в оренду'' ([https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php Користування водними об’єктами на умовах оренди]).<br>
Водокористувач, який узяв водний об'єкт у користування на умовах оренди, зобов'язаний доводити до відома населення умови водокористування, а також про встановлені обмеження загального водокористування на водному об'єкті, наданому в оренду.<br>
Якщо водокористувачем або відповідною радою не встановлено таких умов, загальне водокористування визнається дозволеним без обмежень.<br>
'''Спеціальне водокористування''' - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.<br>
'''''Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами''''' насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.<br>
'''Спеціальне водокористування є платни'''м та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.<br>
'''Дозвіл на спеціальне водокористування''' видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.<br>
Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2806-15#Text Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності"] в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.<br>
''Видача (переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється безоплатно''.


''Спеціальне водокористування'' - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
== '''Які існують обмеження щодо використання земель та об’єктів водного фонду?''' ==
Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.
=== '''Обмеження щодо використання земель водного фонду''' ===
Дозвіл на спеціальне водокористування надається безоплатно.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n505 ст. 61 Земельного кодексу України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80/page#n754 ст. 89 Водного кодексу України] у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється:
Спеціальне водокористування є платним.
# розорювання земель (крім підготовки грунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво;
# зберігання та застосування пестицидів і добрив;
# влаштування літніх таборів для худоби;
# будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;
# миття та обслуговування транспортних засобів і техніки;
# влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо;
#випалювання сухої рослинності або її залишків з порушенням порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.<br>
Об'єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.                                                                                                                                                                                   У прибережних захисних смугах дозволяються реконструкція, реставрація та капітальний ремонт існуючих об’єктів.


Специфічним видом є користування водними об'єктами для потреб водного транспорту, яке здійснюється на судноплавних водних об'єктах, внутрішніх (морських), територіальних водах, що є водними шляхами загального користування, за винятком випадків, коли є повна або часткова заборона. Порядок віднесення внутрішніх водних шляхів до категорії судноплавних затверджується Кабінетом Міністрів України ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80/page ст. 67 Водного кодексу України]).  
У прибережних захисних смугах забороняється влаштування огорож або інших конструкцій, що перешкоджають доступу громадян до берегів річок, водойм та островів, крім випадків, передбачених законом.


Користування водними об'єктами для плавання на маломірних суднах (веслових, моторних човнах) дозволяється з дотриманням правил, що встановлюються відповідними радами за погодженням з державною інспекцією Регістру і безпеки судноплавства.
Такі огорожі або інші конструкції демонтуються їхніми власниками протягом десяти днів після одержання письмової вимоги місцевої державної адміністрації чи виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради. У разі невиконання такої вимоги зазначені огорожі або інші конструкції демонтуються за рішеннями місцевої державної адміністрації чи виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради. Видатки відповідного місцевого бюджету, пов’язані з демонтажем зазначених огорож або інших конструкцій, відшкодовуються їхніми власниками.


Спеціальне водокористування може бути короткостроковим ('''на 3 роки''') або довгостроковим ('''від 3 до 25 років''').
У разі якщо неможливо встановити власника огорожі або інших конструкцій чи особу, за рішенням якої вони були встановлені, оплата робіт, пов’язаних із демонтажем, покладається на особу, у користуванні якої перебуває земельна ділянка, на якій встановлена огорожа або інші конструкції.
Річка в цілому не може бути об’єктом оренди, оскільки чинним законодавством України передбачено можливість передачі в оренду лише замкнених водних об’єктів, а саме: водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми.


[[Категорія: Екологічне право]]
<br>
Прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва військових та інших оборонних об'єктів, об'єктів, що виробляють енергію за рахунок використання енергії вітру, сонця і хвиль, об'єктів постачання, розподілу, передачі (транспортування) енергії, а також санаторіїв, дитячих оздоровчих таборів та інших лікувально-оздоровчих закладів з обов'язковим централізованим водопостачанням і каналізацією, гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд.<br>
У прибережних захисних смугах уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах забороняється:
# застосування стійких та сильнодіючих пестицидів;
# влаштування полігонів побутових та промислових відходів і накопичувачів стічних вод;
# влаштування вигрібів для накопичення господарсько-побутових стічних вод обсягом більше 1 кубічного метра на добу;
# влаштування полів фільтрації та створення інших споруд для приймання і знезаражування рідких відходів.<br>
У межах пляжної зони прибережних захисних смуг забороняється будівництво будь-яких споруд, крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій.<br>
=== '''Обмеження щодо використання об’єктів водного фонду''' ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80/page#n539 ст. 54 Водного кодексу України] користування водними об'єктами, які мають особливе державне значення, наукову або культурну цінність, а також тими, що входять до складу систем оборотного водопостачання теплових та атомних електростанцій, може бути частково чи повністю заборонено в порядку, встановленому законодавством.<br>
Лісосплав на водних об'єктах забороняється.<br>
Користування водними об’єктами у зоні відчуження та зоні безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/791%D0%B0-12#Text Законом України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи"].
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Право користування землями]]
[[Категорія:Екологічне право]]

Версія за 08:26, 25 травня 2022

Нормативна база

Що таке землі та об’єкти водного фонду?

Що таке землі водного фонду?

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Земельного кодексу України, ст. 4 Водного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті:

  • морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами;
  • прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами;
  • гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них;
  • береговими смугами водних шляхів;
  • штучно створеними земельними ділянками в межах акваторій морських портів.

Що таке об’єкти водного фонду?

Відповідно до ст. 3 Водного кодексу України усі води (водні об'єкти) на території України становлять її водний фонд.
До водного фонду України належать:

  • поверхневі води:
  1. природні водойми (озера);
  2. водотоки (річки, струмки);
  3. штучні водойми (водосховища, ставки) і канали;
  4. інші водні об'єкти;
  • підземні води та джерела;
  • внутрішні морські води та територіальне море.

В якій формі власності можуть перебувати землі та об’єкти водного фонду?

Форми власності земель водного фонду

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Земельного кодексу України землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Форми власності об’єктів водного фонду

Відповідно до ст. 6 Водного кодексу України води (водні об'єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Український народ здійснює право власності на води (водні об'єкти) через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження водами (водними об'єктами) можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади та Раді міністрів Автономної Республіки Крим.

Які є види використання земель та об’єктів водного фонду?

Використання земель водного фонду

Відповідно до ч. 2 ст. 59 Земельного кодексу України громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми.

Відповідно до ч. 3 ст. 59 Земельного кодексу України землі водного фонду за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування:

  • державним водогосподарським організаціям для догляду за водними об'єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами, а також ведення аквакультури тощо;
  • державним підприємствам для розміщення та догляду за державними об'єктами портової інфраструктури;
  • державним рибогосподарським підприємствам, установам і організаціям для ведення аквакультури;
  • військовим частинам Державної прикордонної служби України у межах прикордонної смуги з метою забезпечення національної безпеки і оборони для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій.

Відповідно до ст. 51 Водного кодексу України водні об’єкти надаються у користування за договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом у порядку, визначеному земельним законодавством України. Право оренди земельної ділянки під водним об’єктом поширюється на такий водний об’єкт. Водні об'єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства. Надання водних об'єктів у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта водного об'єкта. Порядок розроблення та форма паспорта затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища. Водні об'єкти надаються в користування на умовах оренди без обмеження права загального водокористування, крім випадків, визначених законом.

Орендарі водного об'єкта зобов'язані передбачити місця для безоплатного забезпечення права громадян на загальне водокористування (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство тощо).

Відповідно до ч. 4 ст. 59 Земельного кодексу України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об’єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об'єктів портової інфраструктури та інших об'єктів водного транспорту.

Відповідно до ч. 3 ст. 85 Водного кодексу України у користування на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, об'єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, а також для проведення науково-дослідних робіт. Користування цими ділянками у зазначених цілях здійснюється з урахуванням вимог щодо охорони річок і водойм від забруднення, засмічення та замулення, а також з додержанням правил архітектури планування приміських зон та санітарних вимог у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Землі водного фонду можуть бути віднесені до земель морського і річкового транспорту в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Земельного кодексу України використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами.

Використання об’єктів водного фонду

Відповідно до ст. 46 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 Водного кодексу України загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об'єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об'єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів.
Загальне водокористування може бути обмежене.
З метою охорони життя і здоров'я громадян, охорони навколишнього природного середовища та з інших передбачених законодавством підстав районні і міські ради за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інших державних органів встановлюють місця, де забороняється купання, плавання на човнах, забір води для питних або побутових потреб, водопій тварин, а також за певних підстав визначають інші умови, що обмежують загальне водокористування на водних об'єктах, розташованих на їх території. Забороняється обмеження загального водокористування, у тому числі обмеження купання та плавання на човнах, любительського і спортивного рибальства, причалювання до берега у світлу пору доби у зв’язку з перебуванням земельних ділянок прибережних захисних смуг (пляжної зони) у користуванні юридичних або фізичних осіб, крім випадків, передбачених законом.
Місцеві ради зобов'язані повідомляти населення про встановлені ними правила, що обмежують загальне водокористування.
На водних об'єктах, наданих в оренду, загальне водокористування допускається на умовах, встановлених водокористувачем, за погодженням з органом, який надав водний об'єкт в оренду (Користування водними об’єктами на умовах оренди).
Водокористувач, який узяв водний об'єкт у користування на умовах оренди, зобов'язаний доводити до відома населення умови водокористування, а також про встановлені обмеження загального водокористування на водному об'єкті, наданому в оренду.
Якщо водокористувачем або відповідною радою не встановлено таких умов, загальне водокористування визнається дозволеним без обмежень.
Спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.
Спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.
Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.
Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Видача (переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється безоплатно.

Які існують обмеження щодо використання земель та об’єктів водного фонду?

Обмеження щодо використання земель водного фонду

Відповідно до ст. 61 Земельного кодексу України, ст. 89 Водного кодексу України у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється:

  1. розорювання земель (крім підготовки грунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво;
  2. зберігання та застосування пестицидів і добрив;
  3. влаштування літніх таборів для худоби;
  4. будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;
  5. миття та обслуговування транспортних засобів і техніки;
  6. влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо;
  7. випалювання сухої рослинності або її залишків з порушенням порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Об'єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг. У прибережних захисних смугах дозволяються реконструкція, реставрація та капітальний ремонт існуючих об’єктів.

У прибережних захисних смугах забороняється влаштування огорож або інших конструкцій, що перешкоджають доступу громадян до берегів річок, водойм та островів, крім випадків, передбачених законом.

Такі огорожі або інші конструкції демонтуються їхніми власниками протягом десяти днів після одержання письмової вимоги місцевої державної адміністрації чи виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради. У разі невиконання такої вимоги зазначені огорожі або інші конструкції демонтуються за рішеннями місцевої державної адміністрації чи виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради. Видатки відповідного місцевого бюджету, пов’язані з демонтажем зазначених огорож або інших конструкцій, відшкодовуються їхніми власниками.

У разі якщо неможливо встановити власника огорожі або інших конструкцій чи особу, за рішенням якої вони були встановлені, оплата робіт, пов’язаних із демонтажем, покладається на особу, у користуванні якої перебуває земельна ділянка, на якій встановлена огорожа або інші конструкції.


Прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва військових та інших оборонних об'єктів, об'єктів, що виробляють енергію за рахунок використання енергії вітру, сонця і хвиль, об'єктів постачання, розподілу, передачі (транспортування) енергії, а також санаторіїв, дитячих оздоровчих таборів та інших лікувально-оздоровчих закладів з обов'язковим централізованим водопостачанням і каналізацією, гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд.
У прибережних захисних смугах уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах забороняється:

  1. застосування стійких та сильнодіючих пестицидів;
  2. влаштування полігонів побутових та промислових відходів і накопичувачів стічних вод;
  3. влаштування вигрібів для накопичення господарсько-побутових стічних вод обсягом більше 1 кубічного метра на добу;
  4. влаштування полів фільтрації та створення інших споруд для приймання і знезаражування рідких відходів.

У межах пляжної зони прибережних захисних смуг забороняється будівництво будь-яких споруд, крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій.

Обмеження щодо використання об’єктів водного фонду

Відповідно до ст. 54 Водного кодексу України користування водними об'єктами, які мають особливе державне значення, наукову або культурну цінність, а також тими, що входять до складу систем оборотного водопостачання теплових та атомних електростанцій, може бути частково чи повністю заборонено в порядку, встановленому законодавством.
Лісосплав на водних об'єктах забороняється.
Користування водними об’єктами у зоні відчуження та зоні безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених Законом України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи".