Виконання заповіту

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

  1. Цивільний кодекс України [1]
  2. Закон України “ Про нотаріат” від 02. 09. 1993 р. № 3425-ХІІ [2]
  3. Закон України “ Про державну реєстрацію актів цивільного стану” від 01. 07. 2010 р. № 2398-VI [3]
  4. Наказ Міністерства юстиції України “Про затвердження Положення про Спадковий реєстр” від 07. 07. 2011 р. № 1810/5 [4]
  5. Наказ Міністерства юстиції України «Про Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22. 02. 2012 р. № 296/5 [5]

Поняття виконавець заповіту

Виконавець заповіту — це особа, яка має стежити за дотриманням розпоряджень, що містяться у заповіті. Також така особа виступає гарантом здійснення волі спадкодавця.

Хто може призначати виконавця заповіту

Відповідно до законодавства призначати виконавця заповіту можуть заповідач, спадкоємці, нотаріус або в сільських населених пунктах — уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Заповідач має право самостійно визначати виконавця заповіту або виконавців. Крім цього можна визначити два випадки коли виконавець заповіту призначається не заповідачем:

  1. Спадкоємцями;Спадкоємці звертаються з позовом до суду про усунення виконавця заповіту, який був призначений заповідачем, якщо виконавець не може забезпечити виконання волі заповідача, при цьому в суді вони повинні довести неможливість виконання заповіту призначеним виконавцем. Це може бути з таких обставин, як: тяжка хвороба, смерть, втрата дієздатності виконавцем заповіту. Виконавець заповіту призначається судом за зверненням одного із числа спадкоємців.
  2. Нотаріусом або у сільській місцевості – уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.Тоді нотаріусом видається документ, який буде підтверджувати його повноваження, може видаватись свідоцтво виконавця заповіту, яке оформляється згідно нормативного акту. Виконавців заповіту може бути декілька.

Згідно статті 1289 Цивільного кодексу України особа може бути призначена виконавцем заповіту лише за її згодою.

Згода особи бути виконавцем заповіту може бути виражена на тексті самого заповіту або додана до нього.

Особа може подати до нотаріуса за місцем відкриття спадщини заяву про згоду бути виконавцем заповіту після відкриття спадщини.

Повноваження виконавця заповіту

Повноважень виконавця заповіту можна поділити на дві колонки: Перша - обов’язки, які спрямовані на забезпечення інтересів спадкоємців:

  • вживати заходів щодо охорони спадкового майна, виконавець повинен вживати всі можливі заходи до всієї спадщини, а не тільки до тієї частини яка зазначена у заповіті;
  • управляти спадщиною, у разі якщо до складу спадщини входить таке майно яким потрібно управляти, це можуть бути грошові суми, цінні папери або інше;
  • забезпечити отримання кожним із спадкоємців частки спадщини, яка визначена у заповіті;
  • вживати заходів щодо повідомлення спадкоємців, відказоодержувачів, кредиторів про відкриття спадщини;
  • вимагати від боржників спадкодавця виконання ними своїх зобов'язань, тобто витребувати майно, яке входить до складу спадщини, але знаходиться в інших осіб.

Друга - інші особи.

  • забезпечити одержання частки особами, які мають право на обов'язкову частку у спадщині;
  • забезпечити виконання спадкоємцями дій, які на них покладено заповітом.
  • У законодавстві перелік повноважень є вичерпним, але заповідач у заповіті може визначати і інші додаткові повноваження на свій власний розсуд.

Хто здійснює контроль за виконанням заповіту

Контроль за виконанням заповіту покладається на спадкоємців, але якщо спадкоємцями є малолітні, неповнолітні, недієздатні особи або особи, цивільна дієздатність яких обмежена, тоді контроль за виконанням заповіту покладається на батьків (усиновлювачів), опікунів чи піклувальників або на органи опіки та піклування. Якщо вище названі особи вимагають від виконавця заповіту звіт про дії, які були ним вчинені стосовно виконання заповіту — він зобов'язаний їм надати такий звіт.

Підставами для припинення повноважень виконавця заповіту

  • виконання заповіту;
  • визнання заповіту недійсним;
  • смерть виконавця;
  • смерть спадкоємця;
  • рішення суду, яким виконання заповіту визнається неналежним;
  • відмова від виконання заповіту.

Оскарження дій виконавця заповіту

Спадкоємці, їхні законні представники, а також орган опіки та піклування мають право мають право оскаржити до суду дії виконавця заповіту, якщо вони не відповідають чинному законодавству, порушують інтереси спадкоємців. Позовна давність оскарження неправомірних дій виконавця заповіту становить один рік. Перебіг строку визначається з моменту, коли особи, вище згадані, дізнались про порушення умов заповіту або прав спадкоємців.