Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база

Походження дитини

Відповідно до ст. 52 Конституції України діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Факт народження дитини породжує виникнення біологічного та морального зв'язку між нею та її батьком і матір'ю. Юридичне значення факт походження набуває лише з моменту його державної реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану.

Права та обов'язки, що виникають у батьків і дітей, є взаємними. Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків батьків і дітей є кровне споріднення, походження дітей від цих батьків. Права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану (стаття 121 Сімейного кодексу України)

Реєстрація народження дитини провадиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням прізвища, імені та по батькові. На підставі реєстрації народження дитини видається свідоцтво про народження, в якому засвідчується походження дитини від вказаних у ньому батьків (одного з батьків).

Походження дитини від матері

Визначення походження дитини від матері (засвідчення материнства) не залежить від того факту, перебувала жінка, яка народила дитину, у шлюбі чи ні. Якщо у свідоцтві про народження дитини відсутній запис про батька дитини або запис про батька проведено в установленому порядку за вказівкою матері, жінка, яка народила дитину, вважається одинокою матір'ю.

Документом, що підтверджує походження дитини від певної матері, є документ закладу охорони здоров´я про народження нею дитини - медичне свідоцтво про народження. У виняткових випадках у разі народження дитини вдома чи іншому місці без надання медичної допомоги реєстрація народження дитини проводиться органами державної реєстрації актів цивільного стану у встановленому законом порядку. У разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану народження дитини необхідно в судовому порядку встановлювати факт народження особи в певний час.

Походження дитини від батька

Походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Якщо заява про визнання себе батьком дитини подана неповнолітнім, орган державної реєстрації актів цивільного стану повідомляє батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього про запис його батьком дитини. У разі якщо повідомити батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього неможливо, орган державної реєстрації актів цивільного стану повинен повідомити орган опіки та піклування про запис неповнолітнього батьком дитини.

Необхідність інформування вказаних осіб, які за законом піклуються про неповнолітню особу, зумовлена тим, що згідно Цивільного кодексу України неповнолітній особі, яка записана матір'ю або батьком дитини, може бути надана повна цивільна дієздатність (ч. 1 ст. 35 Цивільного кодексу України)

Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.

Відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" на захист прав дітей спрямовано виключення з чинного законодавства норми, якою чоловіку було надано право за своєю заявою визнати батьківство щодо дитини, мати якої померла або оголошена померлою, визнана недієздатною, безвісно відсутньою, позбавлена батьківських прав, або якщо мати дитини не проживає з нею не менш як шість місяців і не проявляє про неї материнської турботи та піклування. Тепер у таких випадках батьківство визнається за рішенням суду.

Куди звернутися

Для проведення державної реєстрації народження дитини батьки якої не перебувають у шлюбі між собою, батьки дитини за спільною заявою звертаються до органів державної реєстрації актів цивільного стану.

Для визначення походження дитини від батька – визнання батьківства – за відсутності спільної заяви жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, необхідно звернутися до суду загальної юрисдикції.

Розгляд заяв в судовому порядку

Позови про визнання батьківства відповідача можуть пред´являтися за місцем проживання позивача та розглядаються судами загальної юрисдикції в порядку позовного провадження відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України.

Справи щодо проживання однією сім´єю чоловіка та жінки без шлюбу та встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження розглядаються судами загальної юрисдикції у межах окремого провадження за правилами підсудності, визначеної на підставі норм Цивільного процесуального кодексу України.

При зверненні до суду необхідно сплачувати судовий збір у розмірі, визначеному Законом України “Про судовий збір”, окрім випадків коли особи звільнені від сплати судового збору. Розміри ставок судового збору доступні на сайті Судової влади України.

Державна реєстрація народження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі

Загальними підставами виникнення прав та обов'язків матері, батька і дитини є походження дитини від них, тобто наявність кровного споріднення та реєстрація цього походження у порядку, встановленому законом. Порядок визначення походження дитини залежить від наявності чи відсутності шлюбу між її батьками. Главою 12 Сімейного кодексу України встановлено порядок визначення походження дитини від матері та батька.

Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір’ю дитини заяви про визнання батьківства. Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка, який вважає себе батьком (частина третя статті 122 Сімейного кодексу України).

Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за їх заявою; за заявою чоловіка, який вважає себе батьком дитини; за рішенням суду (частина друга статті 125 Сімейного кодексу України).

При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі державної реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім’я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою (частина перша статті 135 Сімейного кодексу України).