Визнання права власності на земельну ділянку, державний акт на яку виданий після смерті спадкодавця

Матеріал з WikiLegalAid

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем.
Версія від 12:52, 4 травня 2020, створена Natalia.zaitseva (обговореннявнесок)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми (добровільний, позасудовий, судовий)

Набуття права власності на земельну ділянку

Громадяни та юридичні особи набувають право власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Згідно з частиною 1 статті 126 Земельного кодексу України в редакції, яка діяла до 01 січня 2013 року, документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку, є державний акт на право власності.

Що таке державний акт на право власності?

Державний акт на право приватної власності на землю - документ, виданий уповноваженим державним органом, що підтверджує право власності громадянина на земельну ділянку. Містить інформацію про власника земельної ділянки та підстави набуття права власності на земельну ділянку.

Державний акт, виданий після смерті спадкодавця при зазначенні в ньому дати прийняття уповноваженим органом відповідного рішення про передачу у власність земельної ділянки за життя спадкодавця, свідчить про набуття спадкодавцем права власності на земельну ділянку.

З якого моменту виникає право власності на земельну ділянку?

Стаття 125 Земельного Кодексу України визначає, що право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації такого права.

У разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно спадкодавця спадкоємець має право згідно з пунктом 66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 25 грудня 2015 року № 1127 подати документи, необхідні для державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця . Такими документами є:

  • що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно;
  • витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи;
  • документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу;

Добровільний порядок

Куди звернутися
Необхідно звернутись до державного реєстратора для реєстрації права власності на земельну ділянку.

Вартість
За державну реєстрацію права власності (у тому числі довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов’язань) справляється адміністративний збір у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб у строк 5 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви (ч. 1. ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Станом на травень 2020 року це становить 210,20 грн

станом на липень 2020 розмір збору буде становити 219.70 грн.
станом на грудень 2020 розмір збору буде становити 227 грн.

За державну реєстрацію права власності, проведену у строки менші, ніж 5 робочих днів, справляється адміністративний збір у такому розмірі:

  • 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб - у строк два робочі дні;
  • 2 прожиткових мінімума для працездатних осіб - у строк один робочий день;
  • 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - у строк 2 години.

Перелік та зразки необхідних документів

Перелік документів необхідних для державної реєстрації права власності на земельну ділянку, передбачений в статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та в Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

До них належать:

  • документи, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно;
  • витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи;
  • документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.

Підставою для державної реєстрації права власності відповідно до статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею, видані до 1 січня 2013 року.

Строки розгляду питання
Загальний строк розгляду поданих державному реєстратору документів складає 5 робочих днів (ч. 1. ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Зі спливом вказаного строку, за бажанням, можна буде отримати від державного реєстратора витяг з реєстру.

Підстави для відмови
Підстави для відмови в державній реєстрації прав:

  1. заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;
  2. заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;
  3. подані документи не відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;
  4. подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;
  5. наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно;
  6. наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;
  7. заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;
  8. після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;
  9. документи подано до неналежного суб’єкта державної реєстрації прав, нотаріуса;
  10. заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;
  11. заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;
  12. заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.

Порядок оскарження
Відмова державного реєстратора у реєстрації права власності на земельну ділянку може бути оскаржена в порядку адміністративного судочинства.

Особливі випадки
Як правило, реєстрація права власності на земельну ділянку, державний акт на яку виданий після смерті спадкодавця — державними реєстраторами не здійснюється. Практика вирішення даного питання говорить про переважність судового вирішення спору.

Позасудовий порядок

Пріоритетним є нотаріальний порядок оформлення спадщини, тому в першу чергу слід вчинити дії, спрямовані на прийняття спадщини та подати документи після спливу шестимісячного строку з дня смерті спадкодавця для видачі свідоцтва про право на спадщину.

Куди звернутися
Звертатись слід до нотаріуса, за місцем відкриття спадщини.

Вартість
Вартість включає вартість за послуги нотаріуса та сплата державного мита, що визначається індивідуально в кожному випадку.

Перелік та зразки необхідних документів
Зразки документів надає нотаріус (заява про прийняття спадщини), оскільки вони подаються або особисто до нотаріуса, або поштою, однак підлягають нотаріальному посвідченню (органи нотаріату за місцем проживання (перебування) нотаріуса).

Строки розгляду питання
Із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса слід звернутись у шестимісячний строк з дня смерті спадкодавця (відкриття спадщини). Іншим способом прийняття спадщини може бути фактичне проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та не потребує додаткового звернення до нотаріуса. Щодо звернення за видачею свідоцтва про право на спадщину, то законодавством даний строк не обумовлено.

Підстави для відмови
Підстав відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину може бути багато, найбільш поширеними є спір між спадкоємцями та відсутність правовстановлюючого документу. Якщо нотаріус відмовить з тих підстав, що Державний акт на право на земельну ділянку виданий після смерті спадкодавця, то у постанові повинно бути обґрунтування такої відмови.

Порядок оскарження
Відмова у видачі свідоцтва про право на спадщину може бути оскаржена в судовому порядку, або ж навпаки бути підставою для звернення до суду із позовом про визнання права (права власності) на спадкове майно.

Особливі випадки
Особливим випадком у даній ситуації може бути те, що за життя спадкодавець отримав рішення органів місцевого самоврядування, однак Державний акт був виданий уже після його смерті, або він отримував сертифікат про право на земельну частку (пай). Крім того, поширеними є випадки втрати оригіналу правовстановлюючого документу.

Судовий порядок

В разі відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину з тих підстав, що спадкодавець надав правовстановлюючий документ, виданий після смерті спадкодавця, спадкоємець має право звернутись до суду з позовом про визнання права (права власності) на земельну ділянку.

Куди звернутися
Відповідно до ст. 30 ЦПК України з даним позовом позивач звертається до місцевого загального суду за місцем знаходження майна (земельної ділянки).

Вартість
При зверненні до суду сплачується судовий збір у розмірі, передбаченому ЗУ «Про судовий збір» в залежності від вартості земельної ділянки. При цьому враховується наявність у позивача пільг, які передбачають звільнення від сплати судового збору у відповідності до цього ж закону.

Так як даний спір є майновим, то ціною позову є вартість земельної ділянки. При цьому сплаті підлягає 1% від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 01.01.2020 року та відповідно до кінця календарного року розмір судового збору у справах даної категорії складає не менше 840,80 грн.

Перелік та зразки необхідних документів
Позовна заява (додаток 1).

Строки розгляду питання
Згідно вимог ст. 210 ЦПК України, суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
При цьому варто зазначити, що строки розгляду кожної справи залежить від її складності та є індивідуальним.

Підстави для відмови
Підставою для відмови у даному позові може бути наявність обставин, які свідчать про те, що спадкодавець взагалі не міг бути власником земельної ділянки, або ж позивач не є спадкоємцем (наявність інших спадкоємців наприклад тих, які мають право на обов’язкову частку у спадщині).

Порядок оскарження
Згідно статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Особливі випадки
Особливими випадками в даному випадку є те, що передувало видачі Державного акта. Зокрема, якщо за життя спадкодавець був включений у списки осіб, які мають право на земельну частку (пай) та додаються до Державного акту на колективне право на земельну ділянку та отримав сертифікат, який не скасований, то спадкоємець має право звернутись до суду із позовом про визнання права на земельну частку (пай) належну спадкодавцеві за сертифікатом та завершити приватизацію на своє ім’я.

Іншим випадком є те, що вищевказаний сертифікат скасовано та органами місцевого самоврядування (в залежності від місця знаходження земельної ділянки) було прийнято рішення про оформлення права власності на земельну ділянку та видачу Державного акту, однак за життя спадкодавець даного Державного акту не отримував, тоді спадкоємець звертаючись до суду повинен обґрунтовувати право власності спадкодавця даним рішенням.