Виділення частки майна, що знаходиться у спільній сумісній власності, у разі смерті одного з подружжя: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
мНемає опису редагування
Немає опису редагування
(Не показані 5 проміжних версій 4 користувачів)
Рядок 3: Рядок 3:
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5]
*  [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/n0001323-09/page Методичні рекомендації щодо вчинення нотаріальних дій, пов'язаних із вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, видачею свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя]  
*  [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/n0001323-09/page Методичні рекомендації щодо вчинення нотаріальних дій, пов'язаних із вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, видачею свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя, схвалені рішенням Науково-експертної ради з питань нотаріату при Міністерстві юстиції України від 29 січня 2009 року]  


== Поняття спільної сумісної власності та її особливості ==
== Поняття спільної сумісної власності та її особливості ==


'''Спільна сумісна власність – це власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності''' ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1996 ч. 1 ст. 368 ЦК України]). Цією ознакою вона відрізняється від спільної часткової власності, де частки кожного із співвласників визначені.  
'''Спільна сумісна власність – це власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності''' ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1996 ч. 1 ст. 368 ЦК України]). Цією ознакою вона відрізняється від спільної часткової власності, де частки кожного із співвласників визначені.
 
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n315 ст. 60 Сімейного кодексу України] майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу), окрім майна, що є особистою приватною власностю дружини та чоловіка відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n292 ст. 57 Сімейного кодексу України].
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n315 ст. 60 Сімейного кодексу України] майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу), окрім майна, що є особистою приватною власностю дружини та чоловіка відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n292 ст. 57 Сімейного кодексу України].


Рядок 14: Рядок 15:


Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5731 ст. 1226 Цивільного кодексу України], частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. При цьому, співвласник має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5731 ст. 1226 Цивільного кодексу України], частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. При цьому, співвласник має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.
При оформленні спадщини як за законом, так і за заповітом нотаріус у випадках, коли із документа, що посвідчує право власності, вбачається, що майно може бути спільною сумісною власністю подружжя, повинен з’ясувати, чи є у спадкодавця той з подружжя, який його пережив і який має право на 1/2 частку в спільному майні подружжя.  
При оформленні спадщини як за законом, так і за заповітом нотаріус у випадках, коли із документа, що посвідчує право власності, вбачається, що майно може бути спільною сумісною власністю подружжя, повинен з’ясувати, чи є у спадкодавця той з подружжя, який його пережив і який має право на 1/2 частку в спільному майні подружжя.


== Видача свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя ==
== Видача свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя ==
Рядок 22: Рядок 23:
* письмова  заява про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя.  На заяві,  яка підшивається до  
* письмова  заява про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя.  На заяві,  яка підшивається до  
спадкової  справи,  нотаріусом  встановлюється  особа,  яка подала заяву,  із зазначенням реквізитів відповідних документів,  за яким  
спадкової  справи,  нотаріусом  встановлюється  особа,  яка подала заяву,  із зазначенням реквізитів відповідних документів,  за яким  
її  встановлено,  робиться  відмітка  про  перевірку  справжності підпису.  На  заяві,  яка  надійшла  поштою,  справжність  підпису  
її  встановлено,  робиться  відмітка  про  перевірку  справжності підпису.  На  заяві,  яка  надійшла  поштою,  справжність  підпису пережившого подружжя повинна бути засвідчена нотаріально;
пережившого подружжя повинна бути засвідчена нотаріально;
* свідоцтво про смерть  одного  з  подружжя,  видане  органом державної  реєстрації  актів цивільного стану (копія залишається в спадковій справі);
* свідоцтво про смерть  одного  з  подружжя,  видане  органом державної  реєстрації  актів цивільного стану (копія залишається в спадковій справі);
* свідоцтво  про  шлюб,  видане  органом державної реєстрації актів цивільного стану (копія залишається в спадковій справі);
* свідоцтво  про  шлюб,  видане  органом державної реєстрації актів цивільного стану (копія залишається в спадковій справі);
Рядок 30: Рядок 30:
спадкодавцем,  то  питання  визнання  права  власності  мають вирішуватися у судовому порядку.
спадкодавцем,  то  питання  визнання  права  власності  мають вирішуватися у судовому порядку.


==Договір відчуження майна, що знаходиться у спільній власності подружжя==
== Судова практика ==
[https://youcontrol.com.ua/ru/catalog/court-document/99977867/]


Положеннями Цивільного та Сімейного кодексів України визначено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до статті 369 Цивільного кодексу України розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.
<br>
У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників.
Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.
<br>
Об’єктом права спільної сумісної власності подружжя є житло, набуте одним із подружжя під час шлюбу внаслідок приватизації державного житлового фонду, та земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації. '''При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.'''
Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.
<br>
Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально посвідчена.
Пунктом 44 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5 передбачено, що договори щодо належного подружжю на праві спільної сумісної власності майна, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також правочини щодо іншого цінного майна можуть бути посвідчені нотаріусом за наявності письмової згоди другого з подружжя. Згода на укладення такого договору повинна бути посвідчена нотаріально. Про наявність згоди другого подружжя зазначається в тексті договору з посиланням на реєстровий номер, за яким ця згода посвідчена, та дату її посвідчення.
Другий з подружжя, надаючи згоду на розпорядження спільним майном, має право при цьому визначити умови, за яких майно відчужується: вказати особу, яка може бути набувачем у правочині, вид правочину, ціну та інші умови правочину.
<br>
'''Слід зазначити, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.'''
З цього слідує, що усі правила, які регулюють порядок та встановлюють обмеження у розпорядженні спільним сумісним майном, зберігають свою силу для колишнього подружжя і після припинення шлюбу, якщо тільки режим спільної сумісної власності не був припинений у зв’язку з поділом майна.
<br>
Разом з тим не все майно подружжя є його спільною власністю. Статтею 57 Сімейного кодексу України передбачено, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
У зазначених випадках договори щодо розпорядження майном посвідчуються без згоди другого з подружжя.
[[Категорія:Право власності на майно]]
[[Категорія:Право власності на майно]]
[[Категорія:Поділ спільного майна подружжя]]
[[Категорія:Поділ спільного майна подружжя]]

Версія за 07:59, 14 січня 2022

Нормативна база

Поняття спільної сумісної власності та її особливості

Спільна сумісна власність – це власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності (ч. 1 ст. 368 ЦК України). Цією ознакою вона відрізняється від спільної часткової власності, де частки кожного із співвласників визначені.

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу), окрім майна, що є особистою приватною власностю дружини та чоловіка відповідно до ст. 57 Сімейного кодексу України.

Спадкування майна, що знаходиться у спільній сумісній власності подружжя

Відповідно до ст. 1226 Цивільного кодексу України, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. При цьому, співвласник має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі. При оформленні спадщини як за законом, так і за заповітом нотаріус у випадках, коли із документа, що посвідчує право власності, вбачається, що майно може бути спільною сумісною власністю подружжя, повинен з’ясувати, чи є у спадкодавця той з подружжя, який його пережив і який має право на 1/2 частку в спільному майні подружжя.

Видача свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя

Для оформлення права власності на частку майна у спільній сумісній власності другому з подружжя після відкриття спадщини необхідно звернутися з відповідними документами до нотаріуса. У той же час, той із подружжя, хто є живим, має право подати заяву про те, що він не претендує на одержання свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя, оскільки майно є особистою приватною власністю спадкодавця. Така заява подається нотаріусу у письмовій формі як особисто, так і через представника, якщо останньому надано такі повноваження. Для одержання свідоцтва про прав на частку у спільному майні поружжя нотаріусу надається:

  • письмова заява про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя. На заяві, яка підшивається до

спадкової справи, нотаріусом встановлюється особа, яка подала заяву, із зазначенням реквізитів відповідних документів, за яким її встановлено, робиться відмітка про перевірку справжності підпису. На заяві, яка надійшла поштою, справжність підпису пережившого подружжя повинна бути засвідчена нотаріально;

  • свідоцтво про смерть одного з подружжя, видане органом державної реєстрації актів цивільного стану (копія залишається в спадковій справі);
  • свідоцтво про шлюб, видане органом державної реєстрації актів цивільного стану (копія залишається в спадковій справі);
  • документ, який підтверджує право спільної сумісної власності подружжя на майно.

Якщо той з подружжя, який є живим, не має можливості надати нотаріусу документ, що підтверджує реєстрацію шлюбу зі спадкодавцем, то питання визнання права власності мають вирішуватися у судовому порядку.

Судова практика

[1]