Виділення земельної ділянки учаснику бойових дій

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 13:26, 8 серпня 2017, створена Natalia.zaitseva (обговорення | внесок) (Редагування користувача Natalia.zaitseva (обговорення) відкинуті до версії користувача [[User:Oleksii.rybalka|Oleksii...)

Нормативна база

Розміри земельних ділянок, що безоплатно передаються громадянам

Учасники бойових дій та особи прирівняні до них відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у тому числі учасники антитерористичної операції, мають право на першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, в таких розмірах:

  1. для ведення садівництва — не більше 0,12 га;
  2. для ведення особистого селянського господарства — не більше 2,0 га;
  3. для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах — не більше 0,25 га, в селищах — не більше 0,15 га, в містах — не більше 0,10 га;
  4. для індивідуального дачного будівництва — не більше 0,10 гектара.

Куди звертатися для отримання земельної ділянки

Учасникам антитерористичної операції, зацікавленим в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності необхідно звернутися з клопотанням до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, а саме:

  • сільської, селищної, міської ради (якщо питання стосуються земель комунальної власності, які розташовані в населених пунктах);
  • районної державної адміністрації (якщо питання стосується земель державної власності поза межами населених пунктів);
  • Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в області (якщо питання стосується земельних ділянок для ведення садівництва або особистого селянського господарства державної власності поза межами населених пунктів).

Вимоги до клопотання (заяви)

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри (в межах норм безоплатної приватизації).
До клопотання додаються:

  1. графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (наприклад, викопіювання з кадастрової карти);
  2. копія паспорта та копія реєстраційного номера облікової картки платників податків (ідентифікаційного номера);
  3. документ, що посвідчує участь в антитерористичній операції (посвідчення, довідка).

Увага! Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи (частина шоста статті 118 Земельного кодексу України).

Термін розгляду клопотання (заяви)

Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідним органом влади, або про відмову у наданні такого дозволу (мотивовано) має бути прийнято в місячний строк.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою, техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у визначеному порядку.

Розробка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки потрібно замовити в землевпорядній організації виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Виконавцем робіт може бути тільки особа, яка має сертифікат інженера-землевпорядника. Складання документації із землеустрою передбачає, що інженер-землевпорядник повинен визначити точні межі земельної ділянки, їх геодезичні координати і скласти кадастровий план земельної ділянки. При необхідності, землевпорядник встановить прикордонні знаки. Це необхідно для того, щоб внести відомості про виділену земельну ділянку до Державного земельного кадастру. Надалі це дозволить, при необхідності, відновлювати межі ділянки і краще захистити право на землю.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розроблятиметься виконавцем (землевпорядною організацією)на підставі укладеного із замовником договору.
Термін виконання робіт згідно із законодавством не може перевищувати 6 місяців.

Погодження проекту землеустрою

Проект відведення земельної ділянки підлягає погодженню з територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.
У випадку місцезнаходження земельної ділянки у межах населеного пункту або на якій планується розташування об'єкта будівництва, потрібно отримати погодження з управлінням з питань містобудування та архітектури місцевої державної адміністрації або місцевої ради.
Строк розгляду: протягом 10 робочих днів з дня одержання проекту або його копії відповідні органи зобов'язані безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.
Підстава для відмови: лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
Проект землеустрою включає:

  1. завдання на розроблення проекту землеустрою;
  2. пояснювальну записку;
  3. копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);
  4. рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);
  5. письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;
  6. довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями;
  7. матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);
  8. відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);
  9. копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна для об'єктів будівництва III-V категорії складності, які розташовані на земельній ділянці;
  10. розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);
  11. розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);
  12. акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);
  13. акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);
  14. перелік обмежень у використанні земельних ділянок;
  15. викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);
    кадастровий план земельної ділянки;
  16. матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість)(у разі формування земельної ділянки);
  17. матеріали погодження проекту землеустрою.

Затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки

Для затвердження проекту землеустрою особі до місцевої ради або місцевої державної адміністрації клопотання про затвердження проекту землеустрою.
До клопотання додаються:
екземпляр погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.


Реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі

Для реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі необхідно звернутися до державного територіального органу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру із:

  1. заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру;
  2. оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (погоджений проект землеустрою, за потреби, позитивний висновок експертизи);
  3. документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

Строк розгляду заяви: 14 днів.
Вартість: внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється безоплатно (додаток 3 до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2011 року № 835 "Деякі питання надання Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг").
Крім того, на підтвердження державної реєстрації заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, в якому зазначаються відомості внесені до Поземельної книги, зокрема, кадастровий номер. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.

Реєстрація права власності на земельну ділянку

Реєстрацію права власності на земельну ділянку здійснюють територіальні органи Міністерства юстиції; виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, в тому числі через надання адміністративних послуг; нотаріус.

Перелік необхідних документів:

  1. заява встановленої форми;
  2. документ, що посвідчує особу;
  3. засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки;
  4. витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку;
  5. документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина перша статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").