Відмінності між версіями «Аліменти: право на утримання одного з подружжя»

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до: навігація, пошук
 
(Не показані 18 проміжних версій 4 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Проблема: Під час розлучення жінка не оформлювала аліментів, але через півроку вирішила скористатися своїм правом  й звернутися до суду з позовною заявою про стягнення аліментів. Як правильно це зробити?'''
 
  
 +
== Нормативна база ==
 +
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України (Глава 9)]
 +
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/146-93-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб»]
 +
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2037-19 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів»]
  
== Як регулюються аліментні зобов"язання законодавстовм України в цілому на що може претендувати жінка? ==
+
== Хто має право на утримання ==
 +
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України (Глава 9)]
 +
{| class="wikitable"
 +
|-
 +
!№!!Суб’єкт права!!Умова утримання!!Протягом якого часу надається утримання!!З якого моменту надається утримання!!Під час шлюбу/після розірвання шлюбу
 +
|-
 +
|1.||Той із подружжя, який є непрацездатним (досяг пенсійного віку або є особою з інвалідністю I, II, III групи), потребує матеріальної допомоги (заробітна плата, пенсія, доходи від використання майна, інші доходи не забезпечують прожиткового мінімуму, встановленого законом)|| rowspan="2" |Другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу.||—||—|| rowspan="2" |Під час шлюбу
 +
|-
 +
|2.||Той із подружжя, хто став непрацездатним у зв’язку з протиправною поведінкою другого з подружжя||—||—
 +
|-
 +
|3.||Особа, яка стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом 1 року від дня розірвання шлюбу||
 +
# особа потребує матеріальної допомоги; <br />
 +
# колишній чоловік(дружина) може надавати матеріальну допомогу
 +
||—||—|| rowspan="4" | Після розірвання шлюбу
 +
|-
 +
|4.||Особа, яка стала особою з інвалідністю після спливу 1 року від дня розірвання шлюбу||Інвалідність – результат протиправної поведінки щодо неї колишнього чоловіка(дружини) під час шлюбу||—||—
 +
|-
 +
|5.||Якщо на момент розірвання шлюбу особі до досягнення пенсійного віку залишилося не більше 5 років||Спільне проживання у шлюбі не менше 10 років||—||Після досягнення пенсійного віку
 +
|-
 +
|6.||Якщо у зв'язку з вихованням дитини, веденням домашнього господарства, піклуванням про членів сім'ї, хворобою або іншими обставинами, що мають істотне значення, один із подружжя не мав можливості одержати освіту, працювати, зайняти відповідну посаду||
 +
# Особа потребує матеріальної допомоги;<br />
 +
# колишній чоловік(дружина) може надавати матеріальну
 +
||Протягом 3 років після розірвання шлюбу||—
 +
|-
 +
|7.||Дружина під час вагітності незалежно від того чи вона працює та її матеріального становища|| rowspan="3" |Чоловік/дружина може надавати матеріальну допомогу||—||Після народження дитини без додаткового рішення суду|| rowspan="3" |Під час шлюбу і в разі розірвання шлюбу
 +
|-
 +
|8.||Чоловік/дружина, з якою проживаю дитина||До досягнення дитиною 3 років||—
 +
|-
 +
|9.||Чоловік/дружина, з якою проживає дитина з вадами фізичного або психічного розвитку||—|| До досягнення дитиною 6 років
 +
|-
 +
|10.||Один із подружжя, з яким проживає дитина з інвалідністю, яка не може обходитись без постійного стороннього догляду, і опікується нею||Другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу.||Протягом всього часу проживання з дитиною з інвалідністю та опікуванням над нею||—||Незалежно від факту укладенння шлюбу
 +
|}
 +
Вищезазначені положення застосовуються і в тому випадку, <u>якщо жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, тривалий час проживали однією сім'єю</u> ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n380 стаття 91 Сімейного кодексу України]).<br />
 +
Право на утримання не має той із подружжя, хто ''негідно поводився у шлюбних відносинах'' (зловживання спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами; зневажливе ставлення до сімейних обов'язків; вчинення протиправних дій щодо другого з подружжя, дітей, інших членів сім'ї, які потребували втручання правоохоронних органів тощо), а також той, хто ''став непрацездатним у зв’язку із вчиненням ним умисного злочину'', якщо це встановлено судом.
  
 +
== Форма та розмір утримання (аліментів) ==
 +
Утримання надається особі щомісячно в '''натуральній''' або '''грошовій формі''' (можуть бути сплачені наперед) за згодою подружжя.<br />
 +
Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/146-93-%D0%BF заробітку (доходу) другого з подружжя]. <br />
 +
Під час визначення розміру аліментів суд враховує можливість одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та інших обставин. <br />
 +
Розмір аліментів може бути змінений за рішення суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.
  
 +
== Куди звернутися ==
 +
Аліменти можуть сплачуватися в добровільному (договір подружжя про надання утримання) і судовому порядку.
  
----
+
=== Договір подружжя про надання утримання ===
Глава 9 Сімейного кодексу України (далі – Сімейний кодекс) регулює права та обов’язки подружжя на утримання.
+
Подружжя має право укласти договір про надання утримання одному з них, в якому визначити умови, розмір та строки виплати аліментів. Такий договір укладається в письмовій формі і нотаріально посвідчується (
Відповідно до статті 75 Сімейного кодексу дружиа, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.
+
[[Файл:Зразок Договір подружжя на утримання.docx|міні|Зразок_Договір подружжя на утримання]]) ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n380 стаття 78 Сімейного кодексу України]).
Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
+
{| class="wikitable"
Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом I, II чи III групи.
+
|-
Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.
+
|'''Увага!'''<br />
Права на утримання не має той із подружжя, хто негідно поводився у шлюбних відносинах, а також той, хто став непрацездатним у зв'язку із вчиненням ним умисного злочину, якщо це встановлено судом.
+
У випадку невиконання обов’язку сторін за договором аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Той із подружжя, хто став непрацездатним у зв'язку з протиправною поведінкою другого з подружжя, має право на утримання незалежно від права на відшкодування шкоди відповідно до Цивільного кодексу України.
+
|}
Відповідно до статті 76 Сімейного кодексу розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу.
 
Після розірвання шлюбу дружина має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік може надавати матеріальну допомогу.
 
Жінка має право на утримання і тоді, коли вона стала інвалідом після спливу одного року від дня розірвання шлюбу, якщо її інвалідність була результатом протиправної поведінки щодо неї колишнього чоловіка під час шлюбу.
 
Якщо на момент розірвання шлюбу жінці  до досягнення встановленого законом пенсійного віку залишилося не більш як п'ять років, вона  матиме право на утримання після досягнення цього пенсійного віку, за умови, що у шлюбі вони спільно проживали не менш як десять років.
 
Якщо у зв'язку з вихованням дитини, веденням домашнього господарства, піклуванням про членів сім'ї, хворобою або іншими обставинами, що мають істотне значення, один із подружжя не мав можливості одержати освіту, працювати, зайняти відповідну посаду, він має право на утримання у зв'язку з розірванням шлюбу і тоді, якщо є працездатним, за умови, що потребує матеріальної допомоги і що колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу.
 
Право на утримання у цьому випадку триває протягом трьох років від дня розірвання шлюбу.
 
Відповідно до статті 77 Сімейного кодексу утримання одному з подружжя надається другим із подружжя у натуральній або грошовій формі за їхньою згодою
 
За рішенням суду аліменти присуджуються одному з подружжя, як правило, у грошовій формі.
 
Аліменти сплачуються щомісячно. За взаємною згодою аліменти можуть бути сплачені наперед.
 
Якщо платник аліментів виїжджає на постійне місце проживання у державу, з якою Україна не має договору про надання правової допомоги, аліменти можуть бути сплачені наперед за час, визначений домовленістю подружжя, а у разі спору - за рішенням суду.
 
Відповідно до статті 79 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви. Таким чином за ті півроку з дня розірвання шлюбу, протягом яких колишня дружина не зверталася за стягненням аліментів, вони не будуть стягнуті судом.
 
Якщо позивач вживав заходів щодо одержання аліментів від відповідача, але не міг їх одержати внаслідок ухилення відповідача від їх сплати, суд, залежно від обставин справи, може постановити рішення про стягнення аліментів за минулий час, але не більш як за один рік.
 
Якщо один із подружжя одержує аліменти у зв'язку з інвалідністю, сплата аліментів триває протягом строку інвалідності. У разі подання відповідного документа про продовження строку інвалідності стягнення аліментів продовжується на відповідний строк без додаткового рішення суду про це.
 
  
 +
=== Судовий порядок ===
 +
Позовна заява про стягнення аліментів подається в порядку цивільного судочинства до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за зареєстрованим місцем проживанням або перебуванням позивача [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 (частина перша статті 28 Цивільного процесуального кодексу України)].
  
== Які обставини враховуються судом при визначенні розміру аліментів? що можна порадити слухачці? ==
+
==== Вартість ====
 +
За подання позовної заяви у справах про стягнення аліментів позивач звільняється від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 стаття 5 Закону України «Про судовий збір»]).
  
Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
+
==== Перелік та зразки необхідних документів ====
Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.
+
До позовної заяви, [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|оформленої відповідно до вимог]] Цивільного процесуального кодексу України, додаються докази, що обґрунтовують позовні вимоги (стягнення аліментів), наприклад:
Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.
+
* свідоцтво про шлюб та/або про розірвання шлюбу;
Також необхідно знати, що існує Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, який затверджений постановою Кабінета Міністрів України  від 26 лютого 1993 р. N 146. Тобто не всі види доходів колишнього чоловіка будуть враховуватись при визначенні розміру аліментів. Наприклад, не враховуються кошти вихідної допомоги при звільненні  і  суми  неоподаткованого розміру матеріальної допомоги; компенсації працівникові за невикористану відпустку, крім випадків,  коли  особа  при  звільненні  одержує  компенсацію  за відпустку,  не  використану  протягом  кількох років;  допомоги  на лікування тощо.
+
* довідка про вагітність (за необхідності);
+
* довідка медико-соціально експертної комісії про непрацездатність (за необхідності);
Відповідно до статті 82 Сімейного кодексу України право одного з подружжя на утримання, а також право на утримання, яке особа має після розірвання шлюбу, припиняється у разі поновлення його працездатності, а також реєстрації з ним повторного шлюбу.
+
* свідоцтва про народження дітей (за необхідності);
Право на утримання припиняється від дня настання цих обставин.
+
* документи, що підтверджують доводи позивача про потребу в матеріальній допомозі (довідки з місця роботи, довідка з управління Пенсійного фонду тощо).
Якщо після припинення права на утримання виконання рішення суду про стягнення аліментів буде продовжуватися, всі суми, одержані як аліменти, вважаються такими, що одержані без достатньої правової підстави, і підлягають поверненню у повному обсязі, але не більш як за три роки.
+
* документи, що підтверджують перебування позивача у відпустці по догляду за дитиною до досягненню нею трьох років.<br>
Необхідно також мати на увазі, що право одного з подружжя на аліменти, які були присуджені за рішенням суду, може бути припинене за рішенням суду, якщо буде встановлено, що:
 
1) одержувач аліментів перестав потребувати матеріальної допомоги;
 
2) платник аліментів неспроможний надавати матеріальну допомогу.
 
 
Також треба мати на увазі, що відповідно до статті 83 Сімейного кодексу рішенням суду може бути позбавлено одного з подружжя права на утримання або обмежено його строком, якщо:
 
1) подружжя перебувало в шлюбних відносинах нетривалий час;
 
2) непрацездатність того з подружжя, хто потребує матеріальної допомоги, виникла в результаті вчинення ним умисного злочину;
 
3) непрацездатність або тяжка хвороба того з подружжя, хто потребує матеріальної допомоги, була прихована від другого з подружжя при реєстрації шлюбу;
 
4) одержувач аліментів свідомо поставив себе у становище такого, що потребує матеріальної допомоги.
 
Положення цієї статті поширюються і на осіб, у яких право на аліменти виникло після розірвання шлюбу.
 
Окремо необхідно знати, що дружина (в тому числі і колишня) має право на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини  (стаття 84 Сімейного кодексу)
 
Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
 
Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років.
 
Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
 
Аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду.
 
Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
 
Право дружини на утримання, передбачене статтею 84 Сімейного кодексу, припиняється в разі припинення вагітності, народження дитини мертвою або якщо дитина передана на виховання іншій особі, а також у разі смерті дитини.
 
Право дружини на утримання припиняється, якщо за рішенням суду виключено відомості про чоловіка як батька з актового запису про народження дитини.
 
Жінка також має право на утримання, якщо з нею проживає дитина-інвалід  яка не може обходитися без постійного стороннього догляду Таке право вона має за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу.
 
Право на утримання триває протягом всього часу проживання з дитиною-інвалідом та опікування нею і не залежить від матеріального становища того з батьків, з ким вона проживає.
 
Розмір аліментів тому з подружжя, з ким проживає дитина-інвалід, визначається за рішенням суду без урахування можливості одержання аліментів від своїх батьків, повнолітніх дочки або сина.
 
      Особи, шлюб між якими було розірвано, мають право укласти договір про припинення права на утримання взамін набуття права власності на житловий будинок, квартиру чи інше нерухоме майно або одержання одноразової грошової виплати.
 
Договір, за яким передається у власність нерухоме майно, має бути нотаріально посвідчений. Право власності на нерухоме майно, що передається за таким договором, виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.
 
      Якщо особи домовилися про припинення права на утримання у зв'язку з одержанням одноразової грошової виплати, обумовлена грошова сума має бути внесена на депозитний рахунок нотаріальної контори або приватного нотаріуса до посвідчення договору.
 
      На майно, одержане на підставі договору про припинення права на утримання, не може бути звернене стягнення.
 
      Глава 15 Сімейного кодексу регулює обов’язок матері, батька утримувати дитину та його виконання.
 
      Вона передбачає, що батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
 
Відповідно до статті 181 Сімейного кодексу способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
 
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
 
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
 
У разі виїзду одного з батьків за кордон на постійне проживання у державу, з якою Україна не має договору про надання правової допомоги, аліменти стягуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 
Якщо після виконання аліментних зобов'язань згідно з частиною четвертою цієї статті один з батьків не виїхав на постійне проживання у державу, з якою Україна не має договорів про правову допомогу, та залишився або повернувся для постійного проживання в Україну, порядок стягнення аліментів з урахуванням сплаченої суми встановлюється законодавством.
 
Якщо після набрання рішенням суду законної сили, згідно з яким з одного із батьків стягуються аліменти, він виїжджає для постійного проживання у державу, з якою Україна не має договору про правову допомогу, з нього за рішенням суду до його виїзду за межі України може бути стягнуто аліменти за весь період до досягнення дитиною повноліття.
 
Якщо після набрання законної сили рішенням суду про сплату аліментів за весь період до досягнення дитиною повноліття особа, з якої стягуються аліменти, продовжує постійно проживати в Україні або повертається в Україну для постійного проживання та змінюються обставини, які вплинули на визначення розміру аліментів, у судовому порядку може бути встановлено періодичне стягнення аліментів з урахуванням сплаченої суми.
 
Якщо місце проживання чи перебування батька невідоме, або він ухиляється від сплати аліментів, або не має можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога, яка не може бути меншою ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
 
Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
 
Роботу щодо призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, організовує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері усиновлення та захисту прав дітей.
 
Суми наданої дитині тимчасової державної допомоги підлягають стягненню з платника аліментів до Державного бюджету України у судовому порядку.
 
Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів
 
1. При визначенні розміру аліментів суд враховує:
 
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
 
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
 
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
 
4) інші обставини, що мають істотне значення.
 
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, коли аліменти стягуються у твердій  грошовій сумі.
 
  
Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (Стаття 183 Сімейного кодексу).
+
[[Файл:Позовна заява (надання утримання одному з подружжя).docx|міні]]<br>
Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
 
Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
 
Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
 
Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
 
Якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше мінімального розміру, передбаченого частиною другою статті 182 Сімейного Кодексу, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
 
Той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
 
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
 
Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
 
За заявою платника аліментів або за власною ініціативою орган опіки та піклування перевіряє цільове витрачання аліментів.
 
У разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.
 
Аліменти можуть сплачуватись і без рішення суду.
 
Один із батьків може подати заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві.
 
Така заява може бути ним відкликана.
 
На підставі заяви одного з батьків аліменти відраховуються не пізніше триденного строку від дня, встановленого для виплати заробітної плати, пенсії, стипендії.
 
На підставі заяви одного з батьків аліменти можуть бути відраховані і тоді, коли загальна сума, яка підлягає відрахуванню на підставі заяви та виконавчих документів, перевищує половину заробітної плати, пенсії, стипендії, а також якщо з нього вже стягуються аліменти на іншу дитину.
 
Батьки можуть бути звільнені від обов'язку утримувати дитину, якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного з них і забезпечує повністю її потреби.
 
Батьки можуть бути звільнені від обов'язку утримувати дитину тільки за рішенням суду. Якщо дитина перестала отримувати дохід або її дохід зменшився, заінтересована особа має право звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів.
 
Батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом.
 
Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.
 
У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.
 
Той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо).
 
Такий договір нотаріально посвідчується. Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.
 
Якщо дитина досягла чотирнадцяти років, вона бере участь в укладенні цього договору.
 
Набувачем права власності на нерухоме майно є сама дитина або дитина і той із батьків, з ким вона проживає, на праві спільної часткової власності на це майно.
 
У разі укладення такого договору той із батьків, з ким проживає дитина, зобов'язується самостійно утримувати її.
 
Укладення договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо, від обов'язку брати участь у додаткових витратах на дитину.
 
На майно, одержане за договором відповідно до частини першої цієї статті, не може бути звернене стягнення.
 
Майно, одержане дитиною за цим договором, може бути відчужене до досягнення нею повноліття лише з дозволу органу опіки та піклування.
 
Договір, укладений відповідно до частини першої цієї статті, визнається судом недійсним за вимогою відчужувача нерухомого майна у разі виключення його імені як батька з актового запису про народження дитини.
 
У разі визнання договору недійсним у відчужувача відновлюється право власності на нерухоме майно.
 
За позовом відчужувача нерухомого майна договір, укладений відповідно до частини першої цієї статті, може бути розірваний у разі невиконання тим із батьків, з ким проживає дитина, обов'язку по її утриманню.
 
Треба мати на увазі, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову
 
Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.
 
Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
 
Розмір аліментів може бути зменшено, якщо дитина перебуває на утриманні держави, територіальної громади або юридичної особи, за заявою батьків, уповноваженого територіальної громади, юридичної особи, на утриманні якої перебуває дитина, та за згодою органу опіки і піклування.
 
Влаштування дитини до закладу охорони здоров'я, навчального або іншого закладу не припиняє стягнення аліментів на користь того з батьків, з ким до цього проживала дитина, якщо вони витрачаються за цільовим призначенням.
 
Якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоров'я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних підставах.
 
За рішенням суду аліменти можуть перераховуватися на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.
 
На особистий рахунок дитини перераховуються також державні пенсії, інші види допомоги та відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника.
 
Аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за три роки, що передували пред'явленню виконавчого листа до виконання.
 
Якщо за виконавчим листом, пред'явленим до виконання, аліменти не стягувалися у зв'язку з розшуком платника аліментів або у зв'язку з його перебуванням за кордоном, вони мають бути сплачені за весь минулий час.
 
Заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення.
 
Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості, але працює на час визначення її розміру, заборгованість визначається із заробітку (доходу), який він одержує.
 
Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час визначення її розміру, вона обчислюється виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
 
Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом.
 
При виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
 
Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
 
Неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є неповнолітнім.
 
З урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами.
 
За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
 
Суд може звільнити платника аліментів від сплати заборгованості, якщо буде встановлено, що вона виникла внаслідок непред'явлення без поважної причини виконавчого листа до виконання.
 
  
Аліменти можуть стягуватись не тільки на неповнолітніх дітей, а також і на повнолітніх.
+
[[Файл:Позовна заява про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитини 3 років.docx|міні]]
Відповідно до статті 198 Сімейного кодексу батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
 
Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
 
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
 
Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
 
Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182  Сімейного кодексу.
 
При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
 
При зверненні до суду з позовною заявою про стягнення аліментів, особа звільнюється від сплати судового збору  відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
 
   
 
До позовної заяви особа додає наступні документи: копія паспорту, копія свідоцтва про народження дитини, копія свідоцтва про укладення шлюбу (або копія свідоцтва  про розлучення/копія рішення суду про розірвання шлюбу),  копія довідки про номер облікової картки платника податків, довідка про склад сім’ї.
 
  
[[Категорія:доробити]]
+
==== Строки розгляду питання ====
 +
Суд розглядає справу по суті ''протягом тридцяти днів'' з дня початку розгляду справи по суті. Водночас суд має розпочати розгляд справи по суті ''не пізніше ніж через шістдесят днів'' з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частина перша статті 210 Цивільного процесуального кодексу України]).
 +
 
 +
==== Порядок оскарження ====
 +
Особа у випадку прийняття судом рішення про відмову у задоволенні її позовних вимог має право протягом 30 днів з дня проголошення рішення подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
 +
 
 +
== Підстави припинення, позбавлення або обмеження строком права на утримання (аліменти) ==
 +
{| class="wikitable"
 +
|-
 +
!№!!Припинення права на утримання!!Позбавлення або обмеження строком права на утримання
 +
|-
 +
|1.||поновлення працездатності особи||подружжя перебувало в шлюбі нетривалий час
 +
|-
 +
|2.||реєстрація з особою повторного шлюбу||непрацездатність того з подружжя, хто потребує матеріальної допомоги виникла в результаті вчинення ним умисного злочину
 +
|-
 +
|3.||одержувач аліментів перестав потребувати матеріальної допомоги (за рішенням суду)||непрацездатність або тяжка хвороба того з подружжя, хто потребує матеріальної допомоги була прихована від другого з подружжя при реєстрації шлюбу
 +
|-
 +
|4.||платник аліментів неспроможний надавати матеріальну допомогу (за рішенням суду)||одержувач аліментів свідомо поставив себе у становище такого, що потребує матеріальної допомоги
 +
|}
 +
Крім того, право дружини під час вагітності, чоловіка/дружини, з яким проживає дитина (дитина з вадами фізичного або психічного розвитку) на утримання '''припиняється у випадку''':
 +
* припинення вагітності;
 +
* народження дитини мертвою;
 +
* якщо дитина передана на виховання іншій особі;
 +
* смерті дитини;
 +
* за рішенням суду виключено відомості про чоловіка як батька/мати з актового запису про народження.
 +
== Див.також ==
 +
* [[Право на утримання жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою]]
 +
[[Категорія:Стягнення аліментів]]
 +
[[Категорія:Суди]]

Поточна версія на 13:47, 12 листопада 2019

Нормативна база

Хто має право на утримання

Сімейний кодекс України (Глава 9)

Суб’єкт права Умова утримання Протягом якого часу надається утримання З якого моменту надається утримання Під час шлюбу/після розірвання шлюбу
1. Той із подружжя, який є непрацездатним (досяг пенсійного віку або є особою з інвалідністю I, II, III групи), потребує матеріальної допомоги (заробітна плата, пенсія, доходи від використання майна, інші доходи не забезпечують прожиткового мінімуму, встановленого законом) Другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу. Під час шлюбу
2. Той із подружжя, хто став непрацездатним у зв’язку з протиправною поведінкою другого з подружжя
3. Особа, яка стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом 1 року від дня розірвання шлюбу
  1. особа потребує матеріальної допомоги;
  2. колишній чоловік(дружина) може надавати матеріальну допомогу
Після розірвання шлюбу
4. Особа, яка стала особою з інвалідністю після спливу 1 року від дня розірвання шлюбу Інвалідність – результат протиправної поведінки щодо неї колишнього чоловіка(дружини) під час шлюбу
5. Якщо на момент розірвання шлюбу особі до досягнення пенсійного віку залишилося не більше 5 років Спільне проживання у шлюбі не менше 10 років Після досягнення пенсійного віку
6. Якщо у зв'язку з вихованням дитини, веденням домашнього господарства, піклуванням про членів сім'ї, хворобою або іншими обставинами, що мають істотне значення, один із подружжя не мав можливості одержати освіту, працювати, зайняти відповідну посаду
  1. Особа потребує матеріальної допомоги;
  2. колишній чоловік(дружина) може надавати матеріальну
Протягом 3 років після розірвання шлюбу
7. Дружина під час вагітності незалежно від того чи вона працює та її матеріального становища Чоловік/дружина може надавати матеріальну допомогу Після народження дитини без додаткового рішення суду Під час шлюбу і в разі розірвання шлюбу
8. Чоловік/дружина, з якою проживаю дитина До досягнення дитиною 3 років
9. Чоловік/дружина, з якою проживає дитина з вадами фізичного або психічного розвитку До досягнення дитиною 6 років
10. Один із подружжя, з яким проживає дитина з інвалідністю, яка не може обходитись без постійного стороннього догляду, і опікується нею Другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу. Протягом всього часу проживання з дитиною з інвалідністю та опікуванням над нею Незалежно від факту укладенння шлюбу

Вищезазначені положення застосовуються і в тому випадку, якщо жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, тривалий час проживали однією сім'єю (стаття 91 Сімейного кодексу України).
Право на утримання не має той із подружжя, хто негідно поводився у шлюбних відносинах (зловживання спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами; зневажливе ставлення до сімейних обов'язків; вчинення протиправних дій щодо другого з подружжя, дітей, інших членів сім'ї, які потребували втручання правоохоронних органів тощо), а також той, хто став непрацездатним у зв’язку із вчиненням ним умисного злочину, якщо це встановлено судом.

Форма та розмір утримання (аліментів)

Утримання надається особі щомісячно в натуральній або грошовій формі (можуть бути сплачені наперед) за згодою подружжя.
Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя.
Під час визначення розміру аліментів суд враховує можливість одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та інших обставин.
Розмір аліментів може бути змінений за рішення суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.

Куди звернутися

Аліменти можуть сплачуватися в добровільному (договір подружжя про надання утримання) і судовому порядку.

Договір подружжя про надання утримання

Подружжя має право укласти договір про надання утримання одному з них, в якому визначити умови, розмір та строки виплати аліментів. Такий договір укладається в письмовій формі і нотаріально посвідчується ( Файл:Зразок Договір подружжя на утримання.docx) (стаття 78 Сімейного кодексу України).

Увага!

У випадку невиконання обов’язку сторін за договором аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Судовий порядок

Позовна заява про стягнення аліментів подається в порядку цивільного судочинства до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за зареєстрованим місцем проживанням або перебуванням позивача (частина перша статті 28 Цивільного процесуального кодексу України).

Вартість

За подання позовної заяви у справах про стягнення аліментів позивач звільняється від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях (стаття 5 Закону України «Про судовий збір»).

Перелік та зразки необхідних документів

До позовної заяви, оформленої відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України, додаються докази, що обґрунтовують позовні вимоги (стягнення аліментів), наприклад:

  • свідоцтво про шлюб та/або про розірвання шлюбу;
  • довідка про вагітність (за необхідності);
  • довідка медико-соціально експертної комісії про непрацездатність (за необхідності);
  • свідоцтва про народження дітей (за необхідності);
  • документи, що підтверджують доводи позивача про потребу в матеріальній допомозі (довідки з місця роботи, довідка з управління Пенсійного фонду тощо).
  • документи, що підтверджують перебування позивача у відпустці по догляду за дитиною до досягненню нею трьох років.

Файл:Позовна заява (надання утримання одному з подружжя).docx

Файл:Позовна заява про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитини 3 років.docx

Строки розгляду питання

Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті. Водночас суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку (частина перша статті 210 Цивільного процесуального кодексу України).

Порядок оскарження

Особа у випадку прийняття судом рішення про відмову у задоволенні її позовних вимог має право протягом 30 днів з дня проголошення рішення подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Підстави припинення, позбавлення або обмеження строком права на утримання (аліменти)

Припинення права на утримання Позбавлення або обмеження строком права на утримання
1. поновлення працездатності особи подружжя перебувало в шлюбі нетривалий час
2. реєстрація з особою повторного шлюбу непрацездатність того з подружжя, хто потребує матеріальної допомоги виникла в результаті вчинення ним умисного злочину
3. одержувач аліментів перестав потребувати матеріальної допомоги (за рішенням суду) непрацездатність або тяжка хвороба того з подружжя, хто потребує матеріальної допомоги була прихована від другого з подружжя при реєстрації шлюбу
4. платник аліментів неспроможний надавати матеріальну допомогу (за рішенням суду) одержувач аліментів свідомо поставив себе у становище такого, що потребує матеріальної допомоги

Крім того, право дружини під час вагітності, чоловіка/дружини, з яким проживає дитина (дитина з вадами фізичного або психічного розвитку) на утримання припиняється у випадку:

  • припинення вагітності;
  • народження дитини мертвою;
  • якщо дитина передана на виховання іншій особі;
  • смерті дитини;
  • за рішенням суду виключено відомості про чоловіка як батька/мати з актового запису про народження.

Див.також