Адміністративний договір

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база

Поняття та ознаки адміністративного договору

В п.16 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративний договір - спільний правовий акт суб’єктів владних повноважень або правовий акт за участю суб’єкта владних повноважень та іншої особи, що ґрунтується на їх волеузгодженні, має форму договору, угоди, протоколу, меморандуму тощо, визначає взаємні права та обов’язки його учасників у публічно-правовій сфері і укладається на підставі закону:

а) для розмежування компетенції чи визначення порядку взаємодії між суб’єктами владних повноважень;

б) для делегування публічно-владних управлінських функцій;

в) для перерозподілу або об’єднання бюджетних коштів у випадках, визначених законом;

г) замість видання індивідуального акта;

ґ) для врегулювання питань надання адміністративних послуг;

Тобто під адміністративним договором слід розуміти публічну угоду двох чи більше суб’єктів адміністративного права, один з яких завжди є суб’єктом публічної адміністрації.

Ознаками адміністративного договору є:

1) суб’єктивна – у ньому обов’язково бере участь суб’єкт публічної адміністрації;

2) предметна – його змістом є права та обов’язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб’єкта публічної адміністрації.

Види адміністративних договорів

Видами адміністративних договорів є:

– координаційні договори, що укладаються між рівнозначними суб’єктами публічної адміністрації;

– субординаційні договори, що укладаються між суб’єктами публічної адміністрації, які перебувають у відносинах влади–підпорядкування;

– мирові угоди, що укладаються між суб’єктами права з метою врегулювання конфлікту на основі взаємних поступок;

– договори обміну зобов’язаннями, коли суб’єкти права беруть на себе зустрічні зобов’язання;

– договори про кооперацію, що укладаються між суб’єктами публічної адміністрації та приватними особами з метою реалізації публічних повноважень.

Передумови та підстави укладення адміністративного договору

Статтею 18 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом.

Держава є суб’єктом публічного права. При цьому вона бере участь у цивільних правовідносинах або безпосередньо через відповідні державні органи, або опосередковано через створювані нею юридичні особи. Проте у будь-якому випадку цивільні права та обов’язки виникають для держави як єдиного суб’єкта цивільних правовідносин. Зазначений висновок також базується на положенні ст. 170 ЦК України: держава набуває і здійснює цивільні права та обов’язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

На сьогодні здається можливим визначити лише специфічні ознаки такого виду договору: 1) предмет договору – публічні правовідносини у процесі реалізації певним суб’єктом владних управлінських функцій; 2) суб’єкти договору – один із суб’єктів наділений владними повноваженнями; 3) обов’язкова наявність адміністративної правосуб’єктності сторін; 4) мета договору – задоволення публічних інтересів.

Прикладами адміністративного договору є угоди регіонального розвитку між обласними радами та Кабінетом Міністрів України, які встановлюють взаємні права та обов’язки між вищим органом виконавчої влади й органом місцевого самоврядування, мають всі ознаки адміністративного договору.

Передумови укладання адміністративного договору:

– нормативні;

– програмно–цільові;

– компетенційні;

– адміністративно–процедурні.

Вимоги до законності адміністративного договору

Вимоги до законності адміністративного договору:

– загальні вимоги публічного права;

– спеціальні законодавчі вимоги до адміністративних договорів;

– позагалузеві вимоги, запозичені з цивільного права.

Протиправні адміністративні договори

Протиправні адміністративні договори мають ознаки:

– нікчемності адміністративного договору;

– недійсності адміністративного договору;

– юридичних наслідків протиправності адміністративного договору.