Адміністративне затримання, як захід забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Рядок 64: Рядок 64:
== '''Процедура затримання''' ==
== '''Процедура затримання''' ==


[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Частиною 1 статті 261 КУпАП] визначено, що адміністративне затримання особи допускається з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов’язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Частиною 1 статті 260 КУпАП] визначено, що адміністративне затримання особи допускається з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов’язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення.
При цьому, про адміністративне затримання обов’язково складається протокол.<br>
При цьому, про адміністративне затримання обов’язково складається протокол.<br>
=== ''У протоколі про адміністративне затримання обов’язково зазначаються:'' ===
=== ''У протоколі про адміністративне затримання обов’язково зазначаються:'' ===
Рядок 76: Рядок 76:
Зокрема, затриманому роз’яснюються його права такі, як: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі (ст. 268 КУпАП).
Зокрема, затриманому роз’яснюються його права такі, як: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі (ст. 268 КУпАП).
Слід зауважити, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закону України «Про безоплатну правову допомогу»] особи, до яких застосовано адміністративне затримання, мають право на правові послуги, що полягають у: здійсненні представництва їх інтересів в судах, інших державних органах (зокрема, органах внутрішніх справ), органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складенні документів процесуального характеру.<br>
Слід зауважити, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закону України «Про безоплатну правову допомогу»] особи, до яких застосовано адміністративне затримання, мають право на правові послуги, що полягають у: здійсненні представництва їх інтересів в судах, інших державних органах (зокрема, органах внутрішніх справ), органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складенні документів процесуального характеру.<br>
== '''Строки адміністративного затримання''' ==
== '''Строки адміністративного затримання''' ==



Версія за 13:42, 27 жовтня 2020

Нормативна база

  1. Кодекс України про адміністративні правопорушення
  2. Закон України «Про Національну поліцію»
  3. Закон України «Про безоплатну правову допомогу»
  4. Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах внутрішніх справ України (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 4 жовтня 2013 року № 950);
  5. Порядок інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання осіб (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1363).
  6. Конституція України.

Поняття адміністративного затримання

Затриманням в адміністративному праві називається допоміжний захід адміністративного припинення загального призначення (захід забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення), який полягає у тимчасовому обмеженні свободи пересування і місцезнаходження і застосовується в разі, коли інші заходи адміністративного припинення неефективні для забезпечення належного виконання провадження в справі про адміністративне правопорушення і забезпечення притягнення правопорушника до відповідальності.
Адміністративне затримання можливе лише в разі вчинення адміністративного правопорушення, затримання в разі скоєння злочину регулюється Кримінально-процесуальним кодексом.

Органи правомочні здійснювати адміністративне затримання та підстави затримання

Органи Підстави
Органи внутрішніх справ
  • при вчиненні дрібного хуліганства,
  • вчиненні насильства в сім’ї,
  • порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій,
  • при поширюванні неправдивих чуток,
  • вчиненні злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а також військовослужбовця чи образи їх, публічних закликів до невиконання вимог поліцейського,
  • при прояві неповаги до суду,
  • вчиненні незаконного доступу до інформації в автоматизованих системах,
  • порушення правил про валютні операції,
  • правил обігу наркотичних засобів або психотропних речовин,
  • незаконного продажу товарів або інших предметів, дрібної спекуляції,
  • торгівлі з рук у невстановлених місцях,
  • при розпиванні спиртних напоїв у громадських місцях чи появі у громадських місцях у п’яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль,
  • у випадках, коли є підстави вважати, що особа займається проституцією,
  • при порушенні правил дорожнього руху,
  • правил полювання, рибальства і охорони рибних запасів та інших порушень законодавства про охорону і використання тваринного світу,
  • при порушенні правил перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні і транзитного проїзду через територію України, а також в інших випадках, прямо передбачених законами України
Органи прикорданної служби
  • у разі незаконного перетинання або спроби незаконного перетинання державного кордону України,
  • порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, порушення прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України або режимних правил у контрольних пунктах в’їзду - виїзду,
  • вчинення злісної непокори законному розпорядженню або вимозі військовослужбовця чи працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону,
  • порушення правил використання об’єктів тваринного світу в межах прикордонної смуги та контрольованого прикордонного району, у територіальному морі, внутрішніх водах та виключній (морській) економічній зоні України,
  • порушення правил перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні і транзитного проїзду через територію України, невиконання рішення про заборону в’їзду в Україну,
  • порушення порядку в’їзду до району проведення антитерористичної операції або виїзду з нього;
Старшою у місці розташування охоронюваного об’єкта посадовою особою воєнізованої охорони посадовими особами Військової служби правопорядку у Збройних Силах України
  • при вчиненні правопорушень, зв’язаних з посяганням на охоронювані об’єкти, інше майно;
  • у разі вчинення військовослужбовцями, військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов’язків військових адміністративних правопорушень, дрібного хуліганства,
  • злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі посадової особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України,
  • публічних закликів до невиконання вимог цієї особи,
  • порушення правил зберігання, носіння або перевезення вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів, дрібного викрадення чужого майна,
  • у разі розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях, появи у громадських місцях у п’яному вигляді,
  • порушення правил обігу наркотичних засобів або психотропних речовин, а також у разі порушення правил дорожнього руху водіями чи іншими особами, які керують військовими транспортними засобами;
Органами Служби безпеки України при порушенні законодавства про державну таємницю або здійсненні незаконного доступу до інформації в автоматизованих системах, зберіганні спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації;
Посадовими особами органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів у разі вчинення прихованої від огляду передачі або спроби передачі будь-яким способом особам, яких тримають у слідчих ізоляторах і установах виконання покарань, алкогольних напоїв, лікарських та інших засобів, що викликають одурманювання, а також інших заборонених для передачі предметів;
Посадовими особами, уповноваженими на те центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб при порушенні законодавства про перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства і транзитний проїзд через територію України

Процедура затримання

Частиною 1 статті 260 КУпАП визначено, що адміністративне затримання особи допускається з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов’язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення. При цьому, про адміністративне затримання обов’язково складається протокол.

У протоколі про адміністративне затримання обов’язково зазначаються:

  • дата і місце його складення (число, місяць, рік, назва населеного пункту);
  • посада, прізвище, ім`я та по батькові особи, яка склала протокол (спеціальне звання, прізвище, ім`я та по батькові);
  • відомості про особу затриманого (прізвище, ім`я та по батькові (без скорочення), число, місяць, рік народження, фактичне місце проживання);
  • час і мотиви затримання (зазначаються найменування ОВС, куди доставлено особу, яка скоїла адміністративне правопорушення; його місцезнаходження; число, місяць, рік, а також час доставляння; частина статті та стаття КУпАП, якими передбачена адміністративна відповідальність особи за вчинене адміністративне правопорушення, а також мотиви затримання, серед яких: припинення адміністративного правопорушення; інші заходи впливу; складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим; забезпечення своєчасного і правильного розгляду справи).
  • в протоколі робиться відповідний запис про повідомлення працівників центру БПД та зазначаються число, місяць, рік та час, кого повідомлено і в який спосіб.

Права особи під час адміністративного затримання

Під час складання протоколу про адміністративне затримання посадова особа, що здійснює адміністративне затримання, роз’яснює особі, яка вчинила адміністративне правопорушення, її права, передбачені ст.ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Зокрема, затриманому роз’яснюються його права такі, як: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі (ст. 268 КУпАП). Слід зауважити, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» особи, до яких застосовано адміністративне затримання, мають право на правові послуги, що полягають у: здійсненні представництва їх інтересів в судах, інших державних органах (зокрема, органах внутрішніх справ), органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складенні документів процесуального характеру.

Строки адміністративного затримання

Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більш як три години.

Осіб, які незаконно перетнули або зробили спробу незаконно перетнути державний кордон України, порушили порядок в’їзду на тимчасово окуповану територію України або до району проведення антитерористичної операції чи виїзду з них, порушили прикордонний режим, режим у пунктах пропуску через державний кордон України або режимні правила у контрольних пунктах в’їзду-виїзду, правила використання об’єктів тваринного світу в межах прикордонної смуги та контрольованого прикордонного району, у територіальному морі, внутрішніх водах та виключній (морській) економічній зоні України, вчинили злісну непокору законному розпорядженню або вимозі військовослужбовця чи працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а також іноземців та осіб без громадянства, які не виконали рішення про заборону в’їзду в Україну, порушили правила перебування в Україні або транзитного проїзду через територію України, може бути затримано на строк до трьох годин для складення протоколу

а в необхідних випадках для встановлення особи та/або з’ясування обставин правопорушення - до трьох діб.


Осіб, які порушили правила обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, може бути затримано на строк до трьох годин для складення протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи, проведення медичного огляду, з’ясування обставин придбання вилучених наркотичних засобів і психотропних речовин та їх дослідження - до трьох діб з повідомленням про це письмово прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання