Виправлення помилок у державному акті на землю

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база.

Конституція України
Земельний кодекс України
Закон України «Про Державний земельний кадастр»
Порядок ведення Державного земельного кадастру затверджено постановою КМУ від 17.10.12 р. № 1051

Різновиди помилок

З 01.01.13 р. земельні ділянки як об’єкти права реєструються в ДЗК, а права на них (власності, користування тощо) – у Державному реєстрі прав. Реєстрація прав щодо земельної ділянки можлива лише за умови, що таку ділянку зареєстровано в ДЗК.
Основним документом, що встановлює правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері ДЗК, є Закон від 07.07.11 р. № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр» (далі – Закон № 3613).
Порядок ведення Державного земельного кадастру затверджено постановою КМУ від 17.10.12 р. № 1051 (далі – Порядок № 1051). Цим Порядком визначено, які помилки можуть мати місце в ДЗК (п. 138), а саме:

  • помилка 1 – технічна, допущена органом, що здійснює ведення ДЗК (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка);
  • помилка 2 – технічна, допущена не з вини органу, що здійснює ведення ДЗК (у т. ч. технічна помилка в документах, на підставі яких унесено відомості до ДЗК);
  • помилка 3 – допущена у відомостях ДЗК унаслідок помилки в документації із землеустрою та оцінки земель (у т. ч. виявлена після перенесення до ДЗК інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель, яка міститься в затвердженій та переданій до 01.01.13 р. до Державного фонду документації із землеустрою);
  • помилка 4 – допущена у відомостях ДЗК, перенесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії.

Якщо помилка у відомостях ДЗК виникла внаслідок помилки в документах, на підставі яких були внесені такі відомості, то згідно зі ст. 37 Закону № 3613 її виправлення здійснюється:

  • після виправлення помилки у відповідних документах;
  • на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок у натурі (далі – техдокументація щодо встановлення меж), матеріалів інвентаризації земель, документації з оцінки земель або за рішенням суду.

Якщо межі ділянки не змінюються, немає спору за межу, немає самозахоплення землі тощо, то зазначені помилки можуть бути виправлені в позасудовому порядку.

Помилка 1 – технічна, допущена органом, що здійснює ведення ДЗК

Технічні помилки можуть бути виявлені зацікавленою особою у витягу, довідці з ДЗК або викопіюванні з картографічних матеріалів ДЗК. Такі помилки можуть бути допущені органом, що здійснює ведення ДЗК, у назві (П. І. Б.) власника/ користувача земельної ділянки, її цільовому призначенні, виді використання, адресі такої земельної ділянки тощо.
Що має зробити зацікавлена особа в разі виявлення технічної помилки.
Направити до територіального органу Держземагентства за місцезнаходженням земельної ділянки повідомлення за формою, наведеною в додатку 29 до Порядку № 1051. Це повідомлення має бути направлене рекомендованим листом (з описом вкладення та повідомленням про вручення) або надане зацікавленою особою особисто. До повідомлення додаються документи, що містять технічні помилки, та документи, що містять правильну редакцію відповідних відомостей (п. 139 Порядку № 1051).
Що повинен зробити державний кадастровий реєстратор.
Отримавши повідомлення від зацікавленої особи та звіривши додані до нього документи, державний кадастровий реєстратор повинен виправити помилку, а також безоплатно видати такій особі за її бажанням витяг, довідку з ДЗК, викопіювання з картографічних матеріалів ДЗК на заміну документа, у якому виявлено помилку (п. 144 Порядку № 1051).
Якщо помилку допущено в державному акті на землю в назві (П. І. Б.) власника/користувача земельної ділянки, кадастровий реєстратор повинен:

  • установити (підтвердити), що такий документ належить власнику земельної ділянки;
  • перевірити відповідні відомості про власника, що містяться в землевпорядній документації, яка повинна зберігатися в архіві (такою документацією можуть бути матеріали первинного відведення земельної ділянки, рішення, розпорядження тощо);
  • перевірити паспортні дані та ідентифікаційний код власника/землекористувача.

Якщо відомості про власника підтверджено, то кадастровий реєстратор вносить зміни до ДЗК (здійснює державну реєстрацію земельної ділянки) та надає витяг з ДЗК із правильними відомостями.
Якщо архіви не містять необхідної документації, то кадастровий реєстратор не може перевірити та підтвердити відомості про власника земельної ділянки. Отже, він не зможе внести виправлені дані в ДЗК і тому відмовить у державній реєстрації земельної ділянки. У такому разі відмова оформлюється відповідним рішенням. Таке рішення видається зацікавленій особі (заявнику). Воно є підставою для звернення до суду із заявою про встановлення факту належності заявнику державного акта як правовстановного документа на земельну ділянку. Після отримання відповідного позитивного рішення суду зацікавлена особа надає його державному кадастровому реєстратору разом із державним актом, що містить помилку. На підставі таких документів до ДЗК вносяться зміни (реєструється земельна ділянка) і заявнику надається витяг із ДЗК із правильними відомостями.
Щоб отримати новий правовстановний документ (з виправленими даними), зацікавлена особа надає державному реєстратору Державної реєстраційної служби необхідні документи (у т. ч. витяг з ДЗК із правильними відомостями).

Помилка 2 – технічна, допущена не з вини органу, що здійснює ведення ДЗК

Поширеними є помилки (описки, друкарські, граматичні, арифметичні чи інші помилки) у відомостях ДЗК, допущені внаслідок технічної помилки в землевпорядних документах. У такому разі це помилки, допущені не з вини органу, що здійснює ведення ДЗК.
Наприклад, у технічній документації із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок (далі – техдокументація щодо поділу земельних ділянок) зазначено неправильну адресу новоствореної земельної ділянки (описка). Власник такої ділянки виявив помилку після її реєстрації в ДЗК. Для внесення до ДЗК правильних відомостей він повинен надати кадастровому реєстратору техдокументацію щодо поділу земельних ділянок із виправленими відомостями. Виправити такі відомості може лише землевпорядна організація. Зазвичай зацікавлені особи звертаються до організації, яка виготовила таку техдокументацію. Проте це може бути й інша землевпорядна організація (наприклад, якщо ту, що виготовила документацію, ліквідовано).
Відповідно до п. 150 Порядку № 1051 виправлення технічних помилок, допущених не з вини органу, що веде ДЗК, здійснюється кадастровим реєстратором за заявою зацікавленої особи. Форму заяви наведено в додатку 35 до Порядку № 1051. До такої заяви необхідно додати:

  • документи (або їх засвідчені копії), на підставі яких до ДЗК унесено помилкові відомості;
  • документи з виправленими технічними помилками, які є підставою для виправлення відповідних технічних помилок у ДЗК;
  • документ, що підтверджує оплату послуг з виправлення технічних помилок у ДЗК (розмір плати – 161 грн. відповідно до постанови КМУ від 01.08.14 р. № 835).

Помилка 3 – допущена у відомостях ДЗК унаслідок помилки в документації із землеустрою та оцінки земель

Такі помилки, як правило, виявляються під час перенесення до ДЗК відомостей із Державного реєстру земель (далі – ДРЗ). Відомо, що зазначений реєстр вівся лише на паперових носіях, тоді як ДЗК ведеться як на електронних, так і на паперових носіях. Отже, ДЗК – це, у тому числі, електронна система, відомості в якій перевіряються автоматично. При перенесенні відомостей з одного реєстру до іншого виявляються помилки, без виправлення яких зацікавлені особи не можуть належним чином зареєструвати свої права.
Як уже зазначалося, виправлення помилок, допущених у відомостях ДЗК унаслідок помилки в документації із землеустрою, здійснюється після внесення змін до такої документації. Процедура внесення змін до відомостей ДЗК дещо різниться залежно від того, має земельна ділянка кадастровий номер чи ні.

Земельна ділянка має кадастровий номер

Як правило, це земельні ділянки, право власності на які виникло після 2004 року. Помилками при перенесенні відомостей із ДРЗ уважаються такі невідповідності у визначенні площ та/або меж земельних ділянок, як:

  • розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки (так звані накладки);
  • невідповідність меж земельної ділянки, зазначених в ДРЗ, її дійсним межам;
  • невідповідність площі земельної ділянки, зазначеної в ДРЗ, її дійсній площі у зв’язку зі зміною методів підрахунку (округлення).

Зазвичай такі помилки чітко видно на Публічній кадастровій карті. Виникають вони внаслідок недосконалості систем, що використовувались раніше, невизначеної системи координат, через несумлінне ставлення до своїх обов’язків працівників землевпорядних організацій тощо.
Для виправлення помилки щодо такої земельної ділянки зацікавлена особа повинна:

  • звернутися до землевпорядної організації та замовити виготовлення техдокументації щодо встановлення меж;
  • після отримання документації із правильними відомостями звернутися із заявою до кадастрового реєстратора.

Заява разом із доданими до неї документами подається зацікавленою особою особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. Форму заяви наведено в додатку 37 до Порядку № 1051. До заяви необхідно додати (п. 152 Порядку № 1051):

  • документи (або їх посвідчені копії), на підставі яких до ДЗК унесено помилкові відомості;
  • документи з виправленими технічними помилками, які є підставою для виправлення відповідних технічних помилок у ДЗК;
  • документ, що підтверджує оплату (161 грн.) послуг з виправлення технічних помилок у ДЗК.

Земельну ділянку не зареєстровано в ДЗК

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону № 3613 у разі якщо відомості про земельні ділянки не внесено до ДРЗ, їх державна реєстрація здійснюється на підставі техдокументації щодо встановлення меж. На етапі розроблення землевпорядною організацією техдокументації можуть виявлятися такі помилки:

  • невідповідність промірів меж земельної ділянки, зазначених у державному акті, та польових вимірів земельної ділянки в натурі, які не тягнуть за собою зміни площі;
  • ті самі помилки, що змінюють площу ділянки.

Законом № 3613 визначено, що відомості, які вносяться до ДЗК, повинні відповідати фактичним характеристикам об’єктів. Тобто вносити до ДЗК відомості (зокрема, і про межі земельних ділянок), які не відповідають дійсності, заборонено. Порядок виправлення таких помилок законодавчо не врегульовано. Проте Держземагентство з цього питання роз’яснює, що виправлення таких помилок має здійснюватися разом із державною реєстрацією земельної ділянки.
Отже, і реєстрація земельної ділянки, і виправлення помилки має відбуватися на підставі техдокументації щодо встановлення меж. Для цього землевпорядна організація під час виготовлення цієї документації виправляє помилки щодо метричних характеристик земельної ділянки та надає їх обґрунтування. Таке обґрунтування необхідне для запобігання межовим спорам, самозахопленню території суміжних ділянок тощо.
Після отримання техдокументації з установлення меж власник (або користувач земельної ділянки державної чи комунальної власності) подає кадастровому реєстратору одночасно дві заяви (форму яких затверджено Порядком № 1051): про державну реєстрацію земельної ділянки та про внесення виправлених відомостей до ДЗК.
До заяви про державну реєстрацію земельної ділянки додаються (п. 110 Порядку № 1051):

  • оригінал погодженої відповідно до законодавства техдокументації з установлення меж;
  • електронний документ;
  • документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації земельної ділянки (розмір плати – 65 грн. відповідно до постанови КМУ від 01.08.14 р. № 835).

Помилка 4 – допущена у відомостях ДЗК, перенесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії

На сьогодні інформаційний обмін з ДЗК здійснюється лише Державним реєстром прав (далі – Держреєстр прав). Так, з ДЗК для Держреєстру прав надається інформація щодо зареєстрованих земельних ділянок. А з Держреєстру прав для ДЗК – інформація про зареєстровані речові права щодо таких ділянок. Такий обмін інформацією здійснюється в автоматичному режимі.
Якщо дані, що надійшли з Держреєстру прав, не відповідають даним ДЗК, то кадастровий реєстратор зобов’язаний у п’ятиденний строк письмово повідомити про це держреєстратора прав та зацікавлену особу (власника, користувача). У такому повідомленні зазначається суть виявленої помилки та можливі шляхи її виправлення.
Виправити відомості в ДЗК кадастровий реєстратор може лише після того, як отримає виправлені відомості від державного реєстратора прав. Слід зауважити, що на сьогодні законодавчо не врегульовано питання обміну інформацією після виправлення помилок. Отже, виправити помилку у відомостях ДЗК, перенесених до нього з інших інформаційних систем, можливо лише після законодавчого врегулювання цього питання.

Помилки в документації із землеустрою та взаємовідносини з її розробниками

Згідно зі ст. 26 Закону від 22.05.03 р. № 858-IV «Про землеустрій» взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором. Оскільки, як зазначалося вище, значна кількість помилок у відомостях ДЗК виправляється лише після виправлення таких помилок у землевпорядній документації, сільгосппідприємства повинні виважено підходити до укладання договорів із землевпорядними організаціями. У таких договорах необхідно прописувати всі можливі спірні питання та шляхи їх вирішення.
Наприклад, землевпорядні організації можуть вимагати оплатити свої послуги, навіть якщо помилку допущено з їх вини. Якщо в договорі не буде прописано можливості безоплатного виправлення такої помилки, то, вірогідно, сільгосппідприємству-замовнику доведеться додатково оплачувати таку роботу.
Поширеними є помилки в обмінних файлах. Якщо землевпорядна організація відмовляється виправити таку помилку або вимагає за це гроші, то заявник може подати скаргу до кваліфікаційної комісії при Держземагентстві. За фактами, викладеними в заяві-скарзі, будуть проведені перевірки. За неякісну роботу землевпорядника, який припустився помилок, можуть позбавити кваліфікаційного сертифіката. Відновити сертифікат можна, але не раніше ніж через 2 роки й за умови здачі кваліфікаційного екзамену.