Повторність, сукупність і рецидив кримінальних правопорушень

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база

Повторність кримінальних правопорушень

Повторність,сукупність та рецидив кримінальних правопорушень, які визначені статтями 32-34 Кримінального кодексу України (далі - КК України) є різновидами множинності кримінальних правопорушень, під якими розуміється вчинення однією особою двох або більше кримінальних правопорушень.

Повторністю кримінальних правопорушень визнається вчинення двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини Кримінального кодексу України (стаття 32 КК України). Кожне із діянь, які становлять повторність, передбачену цією нормою КК України, є самостійним кримінальним правопорушенням.

Ознаки потворності кримінальних правопорушень:

  1. Особа або група осіб вчиняє два або більше самостійних одиничних кримінальних правопорушень, передбачених однією і тією ж статтею або частиною статті Особливої частини КК України;
  2. Всі кримінальні правопорушення, вчиняються в різний час і віддалені один від одного певним проміжком часу;
  3. Повторність має місце незалежно від того, була чи ні особа засуджена за раніше вчинене нею кримінальне правопорушення;
  4. Усі кримінальні правопорушення, які складають повторність, передбачаються однією й тією самою статтею Особливої частини КК України.

Як виняток, вчинення двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених різними статтями КК, також визнається повторним лише у тих випадках, коли це прямо передбачено в Особливій частині КК України.

У кримінальному праві визначаються два види повторності:

1. загальна повторність (зазначена як одна із обставин, що обтяжують покарання);

2. спеціальна повторність (передбачена у відповідних статтях КК України) як така, що надає складу кримінального правопорушення кваліфікованого виду.

Повторність, передбачена частиною першою статті 32 КК України, відсутня при вчиненні продовжуваного кримінального правопорушення, яке складається з двох або більше тотожних діянь, об'єднаних єдиним кримінально протиправним наміром.

Повторність відсутня, якщо за раніше вчинене кримінальне правопорушення особу було звільнено від кримінальної відповідальності на підставах, установлених законом, або якщо судимість за це кримінальне правопорушення було погашено або знято, а також після відбуття покарання за вчинення кримінального проступку (стаття 32 КК України)

Сукупність кримінальних правопорушень

Сукупністю кримінальних правопорушень визнається вчинення особою двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини Кримінального кодексу України, за жодне з яких її не було засуджено. При цьому не враховуються кримінальні правопорушення, за які особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом (стаття 33 КК України).

При сукупності кримінальних правопорушень кожне з них підлягає кваліфікації за відповідною статтею або частиною статті Особливої частини Кримінального кодексу України (стаття 33 КК України).

Ознаки сукупності кримінальних правопорушень:

  1. учинення особою двох або більшої кількості кримінальних правопорушень, причому кожен із них має характер окремого одиничного кримінального правопорушення
  2. кожне з кримінальних правопорушень, які утворюють сукупність, передбачене самостійною статтею КК України, тобто кваліфікується за однією, окремою статтею кримінального закону чи за різними частинами однієї й тієї ж статті КК України.
  3. за жодне з кримінальних правопорушень, яке належить до сукупності, особа не була ще засуджена (якщо нове кримінальне правопорушення вчинено особою після винесення вироку, має місце повторність чи рецидив).

Рецидив кримінальних правопорушень

Рецидивом кримінальних правопорушень визнається вчинення нового умисного кримінального правопорушення особою, яка має судимість за умисне кримінальне правопорушення (стаття 34 КК України).

Ознаками рецидиву є:

  1. вчинення особою двох чи більше самостійних одиничних кримінальних правопорушення.
  2. нове кримінальне правопорушення має бути вчинено особою в період, коли вона вважається такою, що має судимість за раніше вчинене кримінальне правопорушення.
  3. кримінальне правопорушення, за яке особа має судимість, і кримінальне правопорушення, вчинене нею під час цієї судимості, мають бути умисними.

Правові наслідки повторності, сукупності та рецидиву кримінальних правопорушень

Повторність, сукупність та рецидив кримінальних правопорушень враховуються при кваліфікації кримінальних правопорушень та призначенні покарання, при вирішенні питання щодо можливості звільнення від кримінальної відповідальності та покарання у випадках, передбачених КК України (стаття 35 КК України).