Третя особа у кримінальному процесі, щодо майна якої вирішується питання про арешт

Матеріал з WikiLegalAid

Третя особа у кримінальному процесі, щодо майна якої вирішується питання про арешт

Зміст

  • Нормативна база
  • Визначення поняття арешту та правового статусу третьої особи, щодо якої вирішується питання про арешт.
  • Представник третьої особи, щодо якої вирішується питання про арешт.
  • Обов'язки третьої особи, щодо якої вирішується питання про арешт.
  • Скасування арешту майна

Нормативна база

  1. Кримінальний процесуальний кодекс України
  2. Кримінальний кодекс Україниhttp://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14

Визначення поняття арешту та правового статусу третьої особи у кримінальному процесі, щодо майна якої вирішується питання про арешт.

Відповідно до статті 170 Кримінального процесуального кодексу Україниhttp://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку. Арешт майна допускається з метою забезпечення:

  • збереження речових доказів,

У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 Кримінального процесуального кодексу Україниhttp://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17, тобто є речовими доказами.

  • спеціальної конфіскації,

у цьому випадку арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених упунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.
  • конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи,

у цьому випадку арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

  • відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди,

у цьому випадку арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження. У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

З клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач (ст.171 КПК України)http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17.

Статтею 64-2 Кримінального процесуального кодексу України визначено: 
 
  1. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи.
  2. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
  3. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права та обов’язки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України для підозрюваного, обвинуваченого (ст.42 КПК України), в частині, що стосуються арешту майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17.

Представник третьої особи у кримінальному процесі, щодо майна якої вирішується питання про арешт.

Частиною 4 ст.64-2 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути:

  • особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником;
  • керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю - у випадку, якщо власником майна, щодо якого здійснюється арешт, є юридична особа.

Повноваження представника третьої особи http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17, щодо майна якої вирішується питання про арешт, на участь у кримінальному провадженні можуть бути підверджені наступними документами:

  • свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю або ордер, договір із захисником - якщо представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні;.
  • копією установчих документів юридичної особи - якщо представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа;
  • довіреністю - якщо представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, є працівник юридичної особи, яка є власником майна, щодо якого здійснюється процедура спеціальної конфіскації.

Представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, користується процесуальними правами третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, інтереси якої він представляє.

Обов'язки третьої особи у кримінальному процесі, щодо майна якої вирішується питання про арешт

    Частиною 7 статті 64-2 Кримінального процесуального кодексу України  визначено обов’язки третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт.

Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, та його представник зобов’язані:

  1. прибувати за викликом до прокурора, суду, а в разі неможливості своєчасного прибуття - завчасно повідомити про це, а також про причини неможливості прибуття; 2) не перешкоджати
  2. встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення;
  3. не розголошувати без дозволу прокурора, суду відомості, які стали їм відомі у зв’язку з участю у кримінальному провадженні і які становлять охоронювану законом таємницю.

Скасування арешту майна

Статтею 174 Кримінального процесуального кодексу України передбачено порядок скасування арешту майна.

  1. Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

  1. Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.
  2. Прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.
  3. Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.