Робота у вихідний день. Компенсація за роботу у вихідний день: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
мНемає опису редагування
(Не показані 11 проміжних версій 4 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативно-правова база. ==
 
== Нормативна база ==


*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/%D0%BA%D0%B7%D0%BF%D0%BF Кодекс законів про працю України]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/%D0%BA%D0%B7%D0%BF%D0%BF Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/page Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0311400-74 Указ Президії Верховної Ради СРСР від 24 вересня 1974 року N 311-09 "Про умови праці тимчасових робітників і службовців" (із змінами)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0311400-74 Указ Президії Верховної Ради СРСР "Про умови праці тимчасових робітників і службовців" від 24.09.1974р. N 311-09 (із змінами)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06.11.1992 р. N 9]


== Загальні положення про вихідний день ==
== Загальні положення про вихідний день ==
'''Вихідні дні – це дні щотижневого відпочинку.''' Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статей 52 та 67 Кодексу законів про працю України] (далі – КЗпП) при п'ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідні дні на тиждень, на тих підприємствах, в установах, організаціях, де за характером виробництва та умовами роботи запровадження п'ятиденного робочого тижня є недоцільним, встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 частини 2 статті 67 КЗпП] загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п'ятиденному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, визначається графіком роботи підприємства, установи, організації, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації, і, як правило, має надаватися підряд з загальним вихідним днем. У випадку, коли з вихідним днем збігається святковий або неробочий день, перелік яких вказано в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статті 73 КЗпП], вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.
'''Вихідні дні – це дні щотижневого відпочинку.''' Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статей 52 та 67 Кодексу законів про працю України] (далі – КЗпП України) при п'ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідні дні на тиждень. На тих підприємствах, в установах, організаціях, де за характером виробництва та умовами роботи запровадження п'ятиденного робочого тижня є недоцільним, встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.<br>При п'ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні - один вихідний день.
 
Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п'ятиденному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, визначається графіком роботи підприємства, установи, організації, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації, і, як правило, має надаватися підряд з загальним вихідним днем.
 
У випадку, коли святковий або неробочий день (стаття 73) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.
 
З метою створення сприятливих умов для використання святкових та неробочих днів (стаття 73), а також раціонального використання робочого часу Кабінет Міністрів України не пізніше ніж за три місяці до таких днів може рекомендувати керівникам підприємств, установ та організацій перенести вихідні та робочі дні у порядку і на умовах, установлених законодавством, для працівників, яким встановлено п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями.
 
Власник або уповноважений ним орган у разі застосування рекомендації Кабінету Міністрів України не пізніше ніж за два місяці видає наказ (розпорядження) про перенесення вихідних та робочих днів на підприємстві, в установі або організації, погоджений з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).
 
Згідно частини 1 статті 71 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] робота у вихідні дні забороняється. Таким чином, залучати працівників до роботи у вихідний день, встановлений відповідно до місцевих правил внутрішнього трудового розпорядку, графіком роботи підприємства, установи, організації (частина 2 статті 67 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]), графіком змінності (виходу на роботу), як правило заборонено.<br>
Слід підкреслити, що заборона залучати до роботи у вихідний день стосується не загального вихідного дня – неділі, а вихідного дня працівника, як він визначений відповідно до вищевикладеного. Правило на заборону залучати до роботи працівників до роботи у вихідні дні поширюється і на вихідні дні, надані працівникам за графіком при режимі підсумованого обліку робочого часу. Залучення окремих працівників до роботи у встановлені для них вихідні дні допускається лише у виняткових випадках, які перелічені в частині 2 статті 71 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України].
 
== Залучення працівників до роботи у вихідний день ==
[[Файл:27 25.jpg|безрамки|ліворуч|,]]
'''Залучення''' окремих працівників до роботи у вихідні дні '''допускається в таких виняткових випадках''':<br>
 
1) для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;<br>
 
2) для відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна;<br>
 
3) для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у дальшому нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів;<br>


== Специфіка роботи у вихідні дні ==
4) для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.<br>
Згідно частини [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 1 статті 71 КЗпП] робота у вихідні дні забороняється. Таким чином, залучати працівників до роботи у вихідний день, встановлений відповідно до місцевих правил внутрішнього трудового розпорядку, графіком роботи підприємства, установи, організації (частина 2 статті 67 КЗпП), графіком змінності (виходу на роботу), як правило заборонено. Слід підкреслити, що заборона залучати до роботи у вихідний день стосується не загального вихідного дня – неділі, а вихідного дня працівника, як він визначений відповідно до вищевикладеного. Правило на заборону залучати до роботи працівників до роботи у вихідні дні поширюється і на вихідні дні, надані працівникам за графіком при режимі підсумованого обліку робочого часу. Залучення окремих працівників до роботи у встановлені для них вихідні дні допускається лише у виняткових випадках, які перелічені в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 частині 2 статті 71 КЗпП]:
 
* для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;
Залучення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.
* для відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна;
 
* для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у дальшому нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів;
== Оформлення залучення до роботи у вихідні дні ==
* для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.
Залучення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом керівника, у якому зазначається вид компенсації за таку роботу. У наказі також потрібно зазначити П. І. Б. працівника (працівників), бригади, ділянки, відділи тощо, які працюватимуть у ці дні. У наказі про залучення до роботи у вихідний день, крім цього, слід зазначати спосіб компенсації, що встановлюється за взаємною згодою роботодавця та працівника. Якщо працівникові надається відгул, то в наказі доцільно вказати, коли працівник відпочиватиме. Працівник не має права самовільно обрати день відгулу без згоди роботодавця.


== Компенсація за роботу у вихідні дні ==
== Компенсація за роботу у вихідні дні ==
[[Файл:26198020 1551110468338636 7572265495581850294 o.jpg|міні|Компенсація за роботу у вихідний день (графіка)]]
[[Файл:26198020 1551110468338636 7572265495581850294 o.jpg|міні|Компенсація за роботу у вихідний день (графіка)]]
Стаття 72 КЗпП регулює питання компенсації працівникам за їх роботу у вихідний день. Так, відповідно до вказаної статті робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі. Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статті 107 КЗпП] у подвійному розмірі:
Стаття 72 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] регулює питання компенсації за роботу у вихідний день. Так, відповідно до вказаної статті робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі. Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами статті 107  [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] у подвійному розмірі:
* відрядникам - за подвійними відрядними розцінками;
* відрядникам - за подвійними відрядними розцінками;
* працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки;
* працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки;
* працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.
* працівникам, які одержують місячний оклад:
За роботу у вихідні дні тимчасовим працівникам, що уклали трудовий договір на термін не більше шести днів, інші дні відпочинку не надаються, а оплата провадиться в одинарному розмірі. Зазначене передбачено пунктом 9 Указу Президії Верховної Ради СРСР [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0311400-74 «Про умови праці тимчасових робітників і службовців» від 24.09.1974 р. N 311-09 (із змінами)].Вихід працівника на роботу у вихідний день за власним бажанням (без виняткових обставин і видання наказу про залучення його до роботи в такий день) не компенсується.
# у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної [[Норма тривалості робочого часу|норми робочого часу]];
'''Порушення у сфері роботи у вихідний день розглядають органи вказані в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статті 221 КЗпП], це – комісії по трудових спорах та районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди.'''
# в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.<br>
За роботу у вихідні дні тимчасовим працівникам, що уклали [[Трудовий договір, контракт. Види, умови укладення|трудовий договір]] на термін не більше шести днів, інші дні відпочинку не надаються, а оплата провадиться в одинарному розмірі. Зазначене передбачено пунктом 9 Указу Президії Верховної Ради СРСР [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0311400-74 «Про умови праці тимчасових робітників і службовців»].<br>
Вихід працівника на роботу у вихідний день за власним бажанням (без виняткових обставин і видання наказу про залучення його до роботи в такий день) не компенсується.<br>
 
'''Порушення у сфері роботи у вихідний день розглядають органи вказані в статті 221 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], це – [[Комісія по трудових спорах|комісії по трудових спорах]] та суди (районні, районні у місті, міські чи міськрайонні).'''
 
== Див. також ==
* [[Компенсація працівнику за роботу у святкові чи неробочі дні]]
* [[Час відведений для відпочинку]]


[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Оплата праці]]
[[Категорія:Оплата праці]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]

Версія за 11:27, 11 березня 2021

Нормативна база

Загальні положення про вихідний день

Вихідні дні – це дні щотижневого відпочинку. Відповідно до статей 52 та 67 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) при п'ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідні дні на тиждень. На тих підприємствах, в установах, організаціях, де за характером виробництва та умовами роботи запровадження п'ятиденного робочого тижня є недоцільним, встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.
При п'ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні - один вихідний день.

Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п'ятиденному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, визначається графіком роботи підприємства, установи, організації, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації, і, як правило, має надаватися підряд з загальним вихідним днем.

У випадку, коли святковий або неробочий день (стаття 73) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.

З метою створення сприятливих умов для використання святкових та неробочих днів (стаття 73), а також раціонального використання робочого часу Кабінет Міністрів України не пізніше ніж за три місяці до таких днів може рекомендувати керівникам підприємств, установ та організацій перенести вихідні та робочі дні у порядку і на умовах, установлених законодавством, для працівників, яким встановлено п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями.

Власник або уповноважений ним орган у разі застосування рекомендації Кабінету Міністрів України не пізніше ніж за два місяці видає наказ (розпорядження) про перенесення вихідних та робочих днів на підприємстві, в установі або організації, погоджений з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).

Згідно частини 1 статті 71 КЗпП України робота у вихідні дні забороняється. Таким чином, залучати працівників до роботи у вихідний день, встановлений відповідно до місцевих правил внутрішнього трудового розпорядку, графіком роботи підприємства, установи, організації (частина 2 статті 67 КЗпП України), графіком змінності (виходу на роботу), як правило заборонено.
Слід підкреслити, що заборона залучати до роботи у вихідний день стосується не загального вихідного дня – неділі, а вихідного дня працівника, як він визначений відповідно до вищевикладеного. Правило на заборону залучати до роботи працівників до роботи у вихідні дні поширюється і на вихідні дні, надані працівникам за графіком при режимі підсумованого обліку робочого часу. Залучення окремих працівників до роботи у встановлені для них вихідні дні допускається лише у виняткових випадках, які перелічені в частині 2 статті 71 КЗпП України.

Залучення працівників до роботи у вихідний день

,

Залучення окремих працівників до роботи у вихідні дні допускається в таких виняткових випадках:

1) для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;

2) для відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна;

3) для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у дальшому нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів;

4) для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.

Залучення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

Оформлення залучення до роботи у вихідні дні

Залучення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом керівника, у якому зазначається вид компенсації за таку роботу. У наказі також потрібно зазначити П. І. Б. працівника (працівників), бригади, ділянки, відділи тощо, які працюватимуть у ці дні. У наказі про залучення до роботи у вихідний день, крім цього, слід зазначати спосіб компенсації, що встановлюється за взаємною згодою роботодавця та працівника. Якщо працівникові надається відгул, то в наказі доцільно вказати, коли працівник відпочиватиме. Працівник не має права самовільно обрати день відгулу без згоди роботодавця.

Компенсація за роботу у вихідні дні

Компенсація за роботу у вихідний день (графіка)

Стаття 72 КЗпП України регулює питання компенсації за роботу у вихідний день. Так, відповідно до вказаної статті робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі. Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами статті 107 КЗпП України у подвійному розмірі:

  • відрядникам - за подвійними відрядними розцінками;
  • працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки;
  • працівникам, які одержують місячний оклад:
  1. у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу;
  2. в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.

За роботу у вихідні дні тимчасовим працівникам, що уклали трудовий договір на термін не більше шести днів, інші дні відпочинку не надаються, а оплата провадиться в одинарному розмірі. Зазначене передбачено пунктом 9 Указу Президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці тимчасових робітників і службовців».
Вихід працівника на роботу у вихідний день за власним бажанням (без виняткових обставин і видання наказу про залучення його до роботи в такий день) не компенсується.

Порушення у сфері роботи у вихідний день розглядають органи вказані в статті 221 КЗпП України, це – комісії по трудових спорах та суди (районні, районні у місті, міські чи міськрайонні).

Див. також