Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
(Створена сторінка: == Негласні слідчі (розшукові) дії == [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальни...)
 
Немає опису редагування
(Не показані 20 проміжних версій 6 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Негласні слідчі (розшукові) дії ==
== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0114900-12/page Інструкція про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затверджена наказом Генеральної  прокуратури України,  Міністерства внутрішніх  справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 16.11.2012 № 114/1042/516/1199/936/1687/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_670#Text Рекомендація N Rec (2005) 10 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам "Про "особливі методи розслідування" тяжких злочинів, а також у разі терористичних актів"]


== Загальні положення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій ==
'''Негласні слідчі (розшукові) дії  (далі- НСРД)''' - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК України) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text стаття 246 КПК України]).


[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України.]<br />
Відповідно до пункту 1.7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0114900-12/page#Text Інструкцї про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затверджена наказом Генеральної  прокуратури України,  Міністерства внутрішніх  справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 16.11.2012 № 114/1042/516/1199/936/1687/5] (далі- Інструкція), '''суб'єктами, уповноваженими на проведення негласних слідчих (розшукових) дій є''':слідчі органів прокуратури ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text на час дії п. 1 розділу XI "Перехідних положень" КПК України]), органів внутрішніх справ, органів безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань (з дня початку його діяльності), а також уповноважені оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України, органів Державної митної служби України, які проводять негласні слідчі (розшукові) дії за письмовим дорученням слідчого, прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів слідчими під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва.


[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України.]<br />
'''НСРД проводяться у випадках, якщо відомості про кримінальне правопорушення та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина друга статті 246 КПК України])'''


== Види негласних слідчих (розшукових) дій ==
НСРД можна умовно поділити на дві категорії:


=== Загальні положення про негласні слідчі (розшукові) дії<br /> ===
* '''Втручання у приватне спілкування''' – це аудіо-, відеоконтроль особи (ст. 260 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]), накладення арешту на кореспонденцію (ст. 261 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]), огляд і виїмка кореспонденції (ст. 262 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]), зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (ст. 263 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]), зняття інформації з електронних інформаційних систем (ст. 264 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).


* '''Інші види негласних слідчих (розшукових) дій''' – це обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи (ст. 267 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]), установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (ст. 268 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]), спостереження за особою, річчю або місцем (ст. 269 КПК України), моніторинг банківських рахунків (ст. 269<sup>1</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]), аудіо-, відеоконтроль місця (ст. 270 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]), контроль за вчиненням злочину (ст. 271 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]), виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст. 272 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]), негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження (ст. 274 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).


Досудове розслідування кримінальних правопорушень за [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] здійснюється шляхом провадження гласних і негласних слідчих (розшукових) дій, спрямованих на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення конкретної негласної слідчої (розшукової) дії є наявність відомостей, які потребують перевірки, про вчинений злочин та особу, яка його вчинила, з метою їх підтвердження або спростування, за умови, що в інший спосіб, крім проведення негласної слідчої (розшукової) дії, отримати інформацію неможливо. Система негласних слідчих (розшукових) дій включає: аудіо -, відеоконтроль особи ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2390#n2390 ст. 260 КПК]), накладення арешту на кореспонденцію ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2390#n2390 ст. 261 КПК]), огляд і виїмку кореспонденції ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2390#n2390 ст. 262 КПК]), зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (ст. 263 КПК), зняття інформації з електронних інформаційних систем ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2404#n2404 ст. 264 КПК]), обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2421#n2421 ст. 267 КПК]), спостереження за особою, річчю або місцем ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2421#n2421 ст. 269 КПК]), аудіо -, відеоконтроль місця (ст. 270 КПК), контроль за вчиненням злочину (ст. 271 КПК), виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст. 272 КПК), негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2475#n2475 ст. 274 КПК]).<br />
== Підстави та строки проведення негласних слідчих (розшукових) дій ==
Відповідно до частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text третьої статті 246 КПК України] рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймає слідчий, прокурор, а у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], - слідчий суддя за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором.


Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частинами третьою-четвертою статті 246 КПК України] слідчий зобов’язаний повідомити прокурора про прийняття рішення щодо проведення певних негласних слідчих (розшукових) дій та отримані результати. Прокурор має право заборонити проведення або припинити подальше проведення негласних слідчих (розшукових) дій. ''Виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину.''


Частина 1 цієї статті визначає негласні слідчі (розшукові) дії як різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених у КПК. Негласність проведення слідчих дій, регламентованих гл. 21 КПК, виражається в тому, що вони здійснюються приховано не лише від осіб, злочинна діяльність яких документується, але й від усіх інших суб'єктів, що не беруть безпосередньої участі в їх провадженні.<br />
Так, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частиною п'ятою статті 246 КПК України] передбачено, що у рішенні про проведення негласної слідчої (розшукової) дії зазначається строк її проведення.  


Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частини шостої статті 246 КПК України] проводити НСРД мають право - слідчий, який здійснює досудове розслідування кримінального правопорушення, або за його дорученням - уповноважені оперативні підрозділи Національної поліції, органів безпеки, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового і митного законодавства, органів, установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, органів Державної прикордонної служби України. За рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися також інші особи.


За змістом положень КПК особи, конституційні права яких у встановленому законодавством порядку були тимчасово обмежені під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також підозрюваний, його захисник мають бути письмово повідомлені прокурором або за його дорученням слідчим про факт такого обмеження.<br />
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтею 250 КПК України] у виняткових невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, негласна слідча (розшукова) дія може бути розпочата до постановлення ухвали слідчого судді за рішенням слідчого, узгодженого з прокурором, або прокурора. У такому випадку прокурор зобов'язаний невідкладно після початку такої негласної слідчої (розшукової) дії звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді. Виконання будь-яких дій з проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинно бути негайно припинено, якщо слідчий суддя постановить ухвалу про відмову в наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії. Отримана внаслідок такої негласної слідчої(розшукової) дії інформація повинна бути знищена.


== Підстави та порядок отримання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій ==
НСРД проводяться у випадках, якщо відомості про кримінальне правопорушення та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб.


Повідомлення про факт проведення негласних слідчих (розшукових) дій може відбуватися під час ознайомлення сторонами з його матеріалами, на судових стадіях кримінального провадження під час розгляду його матеріалів або ж у порядку, визначеному [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2356#n2356 ст. 253 КПК], з метою повідомлення осіб, щодо яких провадилися негласні слідчі (розшукові) дії.<br />
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0114900-12/page#Text пунктом 2.1 Інструкції] рішення про проведення негласної слідчої (розшукової) дії слідчий, прокурор викладає в постанові, яка має відповідати вимогам статей 246, 251 КПК України, якщо ця дія проводиться без дозволу слідчого судді, або в невідкладних випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтею 250 КПК України.]


Відповідно до пункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0114900-12/page#Text 2.2. Інструкції] клопотання слідчого, прокурора слідчому судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинне відповідати вимогам, зазначеним у статті 248 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], та матеріалам кримінального провадження, які надаються лише на вимогу слідчого судді для підтвердження необхідності проведення негласної слідчої (розшукової) дії. У клопотанні слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді не зазначається уповноважений оперативний підрозділ, який має виконувати негласну слідчу (розшукову) дію.


Доступ до інформації про факт проведення негласних слідчих (розшукових) дій може бути надано з урахуванням встановлених законодавством України вимог до умов та в межах, що забезпечують збереження державної таємниці. У разі необхідності дослідження фактів та обставин, відомості про які є державною таємницею, досудове розслідування та судовий розгляд матеріалів кримінального провадження проводяться із дотриманням режиму секретності.<br />
Так у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0114900-12/page#Text пунктах 2.3 та 2.4 Інструкції] зазначено, що виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину (стаття 271 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]). У разі прийняття рішення про проведення негласної слідчої (розшукової) дії, у ході якої необхідно провести іншу негласну слідчу (розшукову) дію, яка вимагає постановлення ухвали слідчого судді, слідчий, прокурор звертається до нього з клопотанням у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтею 248 КПК України.]


 
[[Категорія:Слідчі дії]]
Суб'єктами організації та проведення негласних слідчих (розшукових) дій слід вважати службових осіб уповноважених законом органів, що приймають рішення щодо їх здійснення, організовують та виконують необхідні дії, спрямовані на отримання відомостей, що входять до предмета доказування у кримінальному провадженні. Відповідно суб'єктами проведення негласних слідчих (розшукових) дій є: слідчий суддя (за винятком передбачених законом випадків (статті 271,272 КПК), слідчий, що веде досудове розслідування, прокурор, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, керівник органу досудового розслідування, оперативний підрозділ, що виконує доручення слідчого на проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Суб'єктами проведення негласних слідчих (розшукових) дій з метою забезпечення їх організації та здійснення може використовуватись допомога та сприяння осіб, що добровільно співпрацюють із правоохоронними органами на засадах конфіденційного співробітництва. Особи, що співпрацюють з органами досудового розслідування на конфіденційній основі, також можуть допомагати у створенні умов для безпосереднього проведення негласних слідчих (розшукових) дій або ж брати особисту участь в їх здійсненні (статті 271, 272 КПК).<br />
 
 
Окремі негласні слідчі (розшукові) дії проводяться із використанням спеціальних технічних засобів отримання інформації (СТЗ), якими є технічні, програмні засоби, устаткування, апаратура, прилади, пристрої, препарати та інші вироби, призначені (спеціально розроблені, виготовлені, запрограмовані, пристосовані) для негласного отримання інформації. СТЗ розробляються та виготовляються виключно на підставі ліцензій, отриманих у встановленому порядку.<br />
 
 
Частина 2 коментованої статті закріплює, що негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. Тобто проведення негласних слідчих (розшукових) дій є припустимим лише за умов, що отримання інформації гласним шляхом, через провадження гласних слідчих (розшукових) дій не повною мірою забезпечує можливість отримання фактичних даних, що можуть використовуватись у розслідуванні злочину. За змістом статті аудіоконтроль, відеоконтроль особи (ст. 260 КПК), накладення арешту на кореспонденцію (ст. 261 КПК), огляд та виїмка кореспонденції (ст. 262 КПК), зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (ст., 263 КПК), зняття інформації з електронних інформаційних систем (ст. 264 КПК) у частині дій, що проводяться на підставі ухвали слідчого судді, а також обстеження публічно недоступних місць, житла та іншого володіння особи (ст. 267 КПК), спостереження за особою, річчю, місцем (ст. 269 КПК), аудіоконтроль, відеоконтроль місця (ст. 270 КПК), контроль за вчиненням злочину (ст. 271 КПК), виконання спеціального завдання із розкриття злочинної діяльності організованої злочинної групи чи злочинної організації (ст. 272 КПК), негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження (ст. 274 КПК), проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.<br />
 
 
Відповідно до ч. 3 цієї статті рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій може прийняти слідчий, прокурор, а також, у передбачених законом випадках, слідчий суддя за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором. Слідчий, прокурор можуть прийняти рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з метою розслідування злочину, за умови, якщо в інший спосіб отримати фактичні дані неможливо. Слідчий суддя приймає рішення про необхідність проведення негласних слідчих (розшукових) дій на підставі розгляду клопотання, внесеного слідчим, прокурором.<br />
 
 
За статтею [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran622#n622 36 КПК] до процесуальних повноважень прокурора входить здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням та забезпечення нагляду за законністю його провадження. У зв'язку із цим ч. 3 коментованої статті вказує, що слідчий зобов'язаний повідомити прокурора про прийняття рішення щодо проведення певних негласних слідчих (розшукових) дій та отримані результати. Прокурор мас право заборонити проведення або припинити подальше здійснення негласних слідчих (розшукових) дій.<br />
 
 
До виняткових повноважень прокурора за [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2295#n2295 ч. 4 ст. 246 КПК] належить прийняття рішення про проведення контролю за вчиненням злочину у формах, передбачених ст. 271 КПК.<br />
 
Частина 5 ст. 246 КПК закріплює вимоги до рішення щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій та встановлює, що у ньому обов'язково зазначається строк її здійснення, який не повинен виходити за межі строків досудового розслідування (ст., 219 КПК). Строк проведення негласної слідчої (розшукової) дії може бути продовжений:
 
- прокурором, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за його рішенням, - до вісімнадцяти місяців;
 
- керівником органу досудового розслідування, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за його або слідчого рішенням, - до шести місяців;
 
- начальником головного, самостійного управління МВС, Центрального управління СБУ, головного управління, управління МВС, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, регіонального органу СБУ в межах компетенції, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за рішенням слідчого, - до дванадцяти місяців;
 
- Міністром внутрішніх справ України, Головою СБУ, головою органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, головою державного бюро розслідувань, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за рішенням слідчого, - до вісімнадцяти місяців;
 
- слідчим суддею, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за його рішенням у порядку, передбаченому ст. 249 КПК.<br />
 
 
За частиною 6 цієї статті право на проведення негласних слідчих (розшукових) дій має слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, або за його дорученням - уповноважені оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України, органів Державної митної служби України. За рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися також інші особи, зокрема, спеціалісти у певних галузях знань, перекладачі, а також особи, що конфіденційно співпрацюють із уповноваженими законодавством органами. Під час виконання доручень слідчого, прокурора щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій співробітник такого оперативного підрозділу відповідно до ч. 2 ст. 41 КПК користується повноваженнями слідчого.<br />
[[Категорія:кримінальне процесуальне право]]

Версія за 14:37, 6 жовтня 2021

Нормативна база

Загальні положення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій

Негласні слідчі (розшукові) дії (далі- НСРД) - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК України) (стаття 246 КПК України).

Відповідно до пункту 1.7 Інструкцї про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затверджена наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 16.11.2012 № 114/1042/516/1199/936/1687/5 (далі- Інструкція), суб'єктами, уповноваженими на проведення негласних слідчих (розшукових) дій є:слідчі органів прокуратури (на час дії п. 1 розділу XI "Перехідних положень" КПК України), органів внутрішніх справ, органів безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань (з дня початку його діяльності), а також уповноважені оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України, органів Державної митної служби України, які проводять негласні слідчі (розшукові) дії за письмовим дорученням слідчого, прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів слідчими під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва.

НСРД проводяться у випадках, якщо відомості про кримінальне правопорушення та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб (частина друга статті 246 КПК України)

Види негласних слідчих (розшукових) дій

НСРД можна умовно поділити на дві категорії:

  • Втручання у приватне спілкування – це аудіо-, відеоконтроль особи (ст. 260 КПК України), накладення арешту на кореспонденцію (ст. 261 КПК України), огляд і виїмка кореспонденції (ст. 262 КПК України), зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (ст. 263 КПК України), зняття інформації з електронних інформаційних систем (ст. 264 КПК України).
  • Інші види негласних слідчих (розшукових) дій – це обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи (ст. 267 КПК України), установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (ст. 268 КПК України), спостереження за особою, річчю або місцем (ст. 269 КПК України), моніторинг банківських рахунків (ст. 2691 КПК України), аудіо-, відеоконтроль місця (ст. 270 КПК України), контроль за вчиненням злочину (ст. 271 КПК України), виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст. 272 КПК України), негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження (ст. 274 КПК України).

Підстави та строки проведення негласних слідчих (розшукових) дій

Відповідно до частини третьої статті 246 КПК України рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймає слідчий, прокурор, а у випадках, передбачених КПК України, - слідчий суддя за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором.

Згідно з частинами третьою-четвертою статті 246 КПК України слідчий зобов’язаний повідомити прокурора про прийняття рішення щодо проведення певних негласних слідчих (розшукових) дій та отримані результати. Прокурор має право заборонити проведення або припинити подальше проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину.

Так, частиною п'ятою статті 246 КПК України передбачено, що у рішенні про проведення негласної слідчої (розшукової) дії зазначається строк її проведення.

Відповідно до частини шостої статті 246 КПК України проводити НСРД мають право - слідчий, який здійснює досудове розслідування кримінального правопорушення, або за його дорученням - уповноважені оперативні підрозділи Національної поліції, органів безпеки, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового і митного законодавства, органів, установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, органів Державної прикордонної служби України. За рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися також інші особи.

Згідно зі статтею 250 КПК України у виняткових невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, негласна слідча (розшукова) дія може бути розпочата до постановлення ухвали слідчого судді за рішенням слідчого, узгодженого з прокурором, або прокурора. У такому випадку прокурор зобов'язаний невідкладно після початку такої негласної слідчої (розшукової) дії звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді. Виконання будь-яких дій з проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинно бути негайно припинено, якщо слідчий суддя постановить ухвалу про відмову в наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії. Отримана внаслідок такої негласної слідчої(розшукової) дії інформація повинна бути знищена.

Підстави та порядок отримання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій

НСРД проводяться у випадках, якщо відомості про кримінальне правопорушення та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб.

Згідно з пунктом 2.1 Інструкції рішення про проведення негласної слідчої (розшукової) дії слідчий, прокурор викладає в постанові, яка має відповідати вимогам статей 246, 251 КПК України, якщо ця дія проводиться без дозволу слідчого судді, або в невідкладних випадках, передбачених статтею 250 КПК України.

Відповідно до пункту 2.2. Інструкції клопотання слідчого, прокурора слідчому судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинне відповідати вимогам, зазначеним у статті 248 КПК України, та матеріалам кримінального провадження, які надаються лише на вимогу слідчого судді для підтвердження необхідності проведення негласної слідчої (розшукової) дії. У клопотанні слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді не зазначається уповноважений оперативний підрозділ, який має виконувати негласну слідчу (розшукову) дію.

Так у пунктах 2.3 та 2.4 Інструкції зазначено, що виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину (стаття 271 КПК України). У разі прийняття рішення про проведення негласної слідчої (розшукової) дії, у ході якої необхідно провести іншу негласну слідчу (розшукову) дію, яка вимагає постановлення ухвали слідчого судді, слідчий, прокурор звертається до нього з клопотанням у порядку, передбаченому статтею 248 КПК України.