Процедура здійснення контролю у сфері містобудівної діяльності: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
 
(Не показано 4 проміжні версії 2 користувачів)
Рядок 3: Рядок 3:
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/208/94-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/208/94-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/553-2011-%D0%BF Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановоб Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/553-2011-%D0%BF Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/244-95-%D0%BF Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/244-95-%D0%BF Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244]


== Основні поняття ==
== Загальні положення ==
Програми розвитку регіонів та населених пунктів, програми господарського, соціального та культурного розвитку повинні узгоджуватися з містобудівною документацією відповідного рівня. Вимоги містобудівної документації є ''обов’язковими для виконання всіма суб’єктами містобудування.''
 
Відповідно до чч.1-3 ст.41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закону України  «Про регулювання містобудівної діяльності»] державний архітектурно-будівельний контроль – сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Відповідно до чч.1-3 ст.41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закону України  «Про регулювання містобудівної діяльності»] державний архітектурно-будівельний контроль – сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/244-95-%D0%BF порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.]
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/244-95-%D0%BF порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.]
Центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій  і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є ''Державна інспекція архітектури та містобудування України. ДІАМ здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи''.
Частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 2 ст. 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»] передбачено, що суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Статтею 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»] передбачено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим,  Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої  влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»]I державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється щодо суб`єктів містобудування, якими, зокрема, є замовники.
Обов`язок допускати посадових осіб ДІАМ України для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю покладається саме на суб`єктів містобудівної діяльності.
Саме суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів, несуть відповідальність за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт.


== Суб'єкти містобудування ==
== Суб'єкти містобудування ==
Суб’єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи (ч.2 ст.4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності»]).
Суб’єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи (ч.2 ст.4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»]).
Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
 
Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.
Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, ''має право'':
 
* вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства;
* перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень;
* бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;
* за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю;
* подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
 
Суб’єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, ''зобов’язаний'':
 
* допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;
* одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу;
* виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
* надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.


== Державний архітектурно-будівельний контроль ==
== Державний архітектурно-будівельний контроль ==
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок. Повноваження посадових осіб Держархбудінспекції поширюються на всю територію України. Державний архітектурно-будівельний контроль на території інших областей здійснюється посадовими особами територіальних органів за рішенням Держархбудінспекції.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.  
 
Згідно з абзацом 11 пункту 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/553-2011-%D0%BF Порядку №553] під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов’язана пред’явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
Згідно з абзацом 11 пункту 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/553-2011-%D0%BF Порядку №553] під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов’язана пред’явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
Пунктом 9 Порядку №553 здійснення державного архітектурно-будівельного контролю передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль  здійснюється у присутності суб’єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об’єкт будівництва.
 
Наведена норма кореспондує з правом суб’єкта містобудування, щодо якого здійснюються заходи державного архітектурно-будівельного контролю, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (пункт 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/553-2011-%D0%BF Порядку №553]).
Пунктом 9 Порядку №553 здійснення державного архітектурно-будівельного контролю передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль  здійснюється у присутності суб’єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об’єкт будівництва.  
Таким чином, законодавством регламентовано чіткий і послідовний порядок проведення уповноваженими особами органів архітектурно-будівельного контролю перевірки за дотриманням суб’єктами містобудівної діяльності законодавчих вимог при здійсненні будівельних робіт, відповідно до якого початковим етапом є повідомлення всіх суб’єктів містобудування, які виконують роботи на об’єкті будівництва, про проведення перевірки.
Наведена норма кореспондує з правом суб’єкта містобудування, щодо якого здійснюються заходи державного архітектурно-будівельного контролю, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (пункт 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/553-2011-%D0%BF Порядку №553]). Законодавством регламентовано чіткий і послідовний порядок проведення уповноваженими особами органів архітектурно-будівельного контролю перевірки за дотриманням суб’єктами містобудівної діяльності законодавчих вимог при здійсненні будівельних робіт.
Перед початком проведення перевірки посадовою особою контролюючого органу здійснюється пред’явлення суб’єкту містобудування направлення на проведення перевірки та службового посвідчення уповноваженої особи контролюючого органу. Тому,  особливою умовою перевірки є обов’язкове повідомлення суб’єкта містобудування про проведення державного архітектурно-будівельного контролю.
 
Неповідомлення суб’єкта містобудування про проведення перевірки зумовлює неможливість виконання посадовою особою контролюючого органу встановленого п.7 Порядку №553 обов’язку щодо необхідності пред’явлення під час перевірки службового посвідчення та направлення на перевірку.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки ''мають право'':
Отже, за результатами проведення державного архітектурно-будівельного контролю складаються, зокрема, акт перевірки та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (у разі виявлення порушень вимог чинного законодавства).
 
1) безперешкодного доступу до місць будівництва об’єктів та до об’єктів, що підлягають обов’язковому обстеженню;
 
2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;
 
3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов’язкові для виконання приписи щодо:
 
* усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;
* зупинення підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених абзацом шістнадцятим частини першої статті 41 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”.
 
Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності;
 
4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;
 
5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об’єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством;
 
7) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;
 
8) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
 
Забороняється витребовувати у суб’єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов’язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;
 
9) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;
 
10) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію;
 
11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото, аудіо- та відеотехніки.
 
Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю ''зобов'язані'':
 
- у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством;
 
- дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами;
 
- ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема за допомогою електронного кабінету, у строки, передбачені законодавством;
 
- за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема за допомогою електронного кабінету;
 
- надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб’єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв’язку, зокрема електронного кабінету, або вручати особисто під розписку керівнику суб’єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку;
 
- розміщувати на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформацію про проведення позапланової перевірки в день її початку.
 
У разі відмови суб’єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб’єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб’єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об’єкті під час перевірки складається відповідний акт.
 
Посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю забороняється вимагати інформацію та документи, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю.
 
За результатами проведення державного архітектурно-будівельного контролю складаються, зокрема, акт перевірки та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (у разі виявлення порушень вимог чинного законодавства).
 
== Підставами для проведення позапланової перевірки є: ==
* подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
* необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
* виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;
* перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
* вимога Дпро проведення перевірки;
* звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;
* вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/553-2011-%D0%BF п.п. 11, 13, 14 Порядку] посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом, видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
 
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/553-2011-%D0%BF (п.17 Порядку)].


== Штрафи за правопорушення ==
== Штрафи за правопорушення ==
Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/208/94-%D0%B2%D1%80 Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»] визначає Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/244-95-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244]
Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/208/94-%D0%B2%D1%80 Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»] визначає [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/244-95-%D0%BF Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244].


== Протокол про правопорушення ==
== Протокол про правопорушення ==

Поточна версія на 14:56, 27 червня 2023

Нормативна база

Загальні положення

Програми розвитку регіонів та населених пунктів, програми господарського, соціального та культурного розвитку повинні узгоджуватися з містобудівною документацією відповідного рівня. Вимоги містобудівної документації є обов’язковими для виконання всіма суб’єктами містобудування.

Відповідно до чч.1-3 ст.41 Закону України  «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль – сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є Державна інспекція архітектури та містобудування України. ДІАМ здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Статтею 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим,  Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої  влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»I державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється щодо суб`єктів містобудування, якими, зокрема, є замовники.

Обов`язок допускати посадових осіб ДІАМ України для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю покладається саме на суб`єктів містобудівної діяльності.

Саме суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів, несуть відповідальність за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт.

Суб'єкти містобудування

Суб’єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи (ч.2 ст.4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право:

  • вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства;
  • перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень;
  • бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;
  • за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю;
  • подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Суб’єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов’язаний:

  • допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;
  • одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу;
  • виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
  • надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Державний архітектурно-будівельний контроль

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Згідно з абзацом 11 пункту 7 Порядку №553 під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов’язана пред’явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Пунктом 9 Порядку №553 здійснення державного архітектурно-будівельного контролю передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль  здійснюється у присутності суб’єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об’єкт будівництва. Наведена норма кореспондує з правом суб’єкта містобудування, щодо якого здійснюються заходи державного архітектурно-будівельного контролю, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (пункт 13 Порядку №553). Законодавством регламентовано чіткий і послідовний порядок проведення уповноваженими особами органів архітектурно-будівельного контролю перевірки за дотриманням суб’єктами містобудівної діяльності законодавчих вимог при здійсненні будівельних робіт.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об’єктів та до об’єктів, що підлягають обов’язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов’язкові для виконання приписи щодо:

  • усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;
  • зупинення підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених абзацом шістнадцятим частини першої статті 41 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об’єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством;

7) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;

8) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Забороняється витребовувати у суб’єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов’язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;

9) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

10) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію;

11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото, аудіо- та відеотехніки.

Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані:

- у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством;

- дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами;

- ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема за допомогою електронного кабінету, у строки, передбачені законодавством;

- за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема за допомогою електронного кабінету;

- надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб’єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв’язку, зокрема електронного кабінету, або вручати особисто під розписку керівнику суб’єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку;

- розміщувати на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформацію про проведення позапланової перевірки в день її початку.

У разі відмови суб’єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб’єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб’єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об’єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю забороняється вимагати інформацію та документи, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю.

За результатами проведення державного архітектурно-будівельного контролю складаються, зокрема, акт перевірки та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (у разі виявлення порушень вимог чинного законодавства).

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

  • подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
  • необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
  • виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;
  • перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
  • вимога Дпро проведення перевірки;
  • звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;
  • вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Згідно з п.п. 11, 13, 14 Порядку посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом, видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (п.17 Порядку).

Штрафи за правопорушення

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» визначає Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244.

Протокол про правопорушення

Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності має бути складений посадовою особою з дотриманням вимог Порядку № 244. Зокрема, в протокол про правопорушення у сфері містобудівної  зазначаються:

  • дата і місце його складення;
  • посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол;
  • відомості про суб’єкта містобудування, який притягається до відповідальності;
  • місце вчинення і суть правопорушення;
  • нормативно-правовий акт, нормативний документ (акт), вимоги якого порушено;
  • положення Закону, яке передбачає відповідальність за відповідне правопорушення;
  • прізвища, адреси свідків (у разі наявності);
  • пояснення суб’єкта містобудування, який притягається до відповідальності;
  • інші відомості, що мають значення для вирішення справи.

Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб’єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності).