Порядок збільшення аліментів: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закон України "Про виконавче провадження"]


== Судовий порядок вирішення проблеми ==
== Судовий порядок вирішення проблеми ==
Рядок 26: Рядок 28:
== Судовий збір ==
== Судовий збір ==
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»] від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях '''звільняються позивачі''' у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»] від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях '''звільняються позивачі''' у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
== Судова практика ==
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів" від 17.05.2017р. були внесені суттєві зміни щодо спрощення розгляду справ про стягнення аліментів шляхом їх розгляду в наказному та спрощеному позовному провадженні. Крім того, вказаним законом було змінено правовий статус аліментів та підвищення їх мінімального розміру до 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.<br>
25 липня 2018 року Президентом було підписано Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту прав дитини на належне утримання", який теж вносить зміни у розмір аліментів, встановивши мінімальний гарантований розмір аліментів у 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину у розмірі 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.<br>
На сьогоднішній час існують багато випадків, коли одержувачі аліментів, бажаючи прирівняти розмір аліментів до встановленого законодавством мінімуму, звертаються до суду з позовною заявою про збільшення розміру аліментів на підставі зміни закону (зміна мінімального розміру з 30% до 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку). Проте судова практика в подібних правовідносинах є різною.<br>
Щодо збільшення розміру аліментів, які стягуються у твердій грошовій сумі, дуже гарним, для одержувачів аліментів, є практика Верховного Суду, викладена у постанові від 03 травня 2018 року по справі № 581/638/17-ц, де суд касаційної інстанції зазначив, що розмір стягнутих за рішенням суду аліментів не є незмінним та у випадку виникнення відповідних підстав може змінюватись. Прийняття Закону «Про внесення змін щодо мінімального розміру аліментів» спрямоване на посилення захисту права дитини на належне утримання, а тому є підставою для зміни розміру стягнутих з відповідача аліментів.<br>
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).<br>
Проаналізувавши рішення судів, можемо дійти висновку, що існує неоднозначна судова практика у подібних справах, оскільки деякі суди відносять повноваження зі збільшення мінімального розміру аліментів у зв'язку зі зміною Закону до виконавчої служби, а інші суди самостійно виносять рішення і збільшують мінімальний розмір аліментів у відповідності до чинного законодавства.<br>
Прийняття нового процесуального законодавства та встановлення певних фільтрів для оскарження в касаційному порядку подібних малозначних справ, ускладнює формування нової судової практики для покращення становища одержувачів аліментів та захисту прав дітей. У той час, чинне законодавства не наділяє повноваженням визначення мінімального розміру аліментів державного або приватного виконавця, а тому, постає необхідність у внесенні змін або до Сімейного кодексу України (до ст. 192), або до Закону України "Про виконавче провадження" щодо наділення повноваженнями державних або приватних виконавців на визначення мінімального розміру аліментів та автоматичного його збільшення у зв'язку зі зміною Закону.
[[Категорія:Сімейне право‎]]
[[Категорія:Сімейне право‎]]
[[Категорія:Стягнення аліментів‎]]
[[Категорія:Стягнення аліментів‎]]
[[Категорія:Суди‎]]
[[Категорія:Суди‎]]

Версія за 13:06, 18 червня 2020

Нормативна база

Судовий порядок вирішення проблеми

Підставою для подання позовної заяви про зміну розміру аліментів є наявність офіційно закріпленого розміру аліментів (нотаріально завірений аліментний договір, рішення суду). Звернення до суду відбувається шляхом подачі відповідної позовної заяви.
Відповідно до ст. 28 Цивільного процесуального кодексу України позови, про стягнення аліментів можуть пред’являтись як за зареєстрованим місцем проживання чи місцем перебування відповідача, так і позивача.

Особливості оформлення позовної заяви

Відповідно до Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них, та в інших випадках. Таким чином, звернувши увагу на вищезазначені положення законодавства, можна зробити однозначний висновок про те, що в обґрунтування зміни розміру необхідно доводити наступні обставини:

  • зміну матеріального становища. Для матері, яка бажає збільшити розмір аліментів, необхідно доводити факт погіршення її матеріального становища, або ж покращення матеріального становища батька. Для батька, який бажає зменшити розмір аліментів, необхідно доводити факт погіршення матеріального становища (зменшення заробітної плати, інші витрати). Доказами на підтвердження даних обставин можуть виступати довідки про доходи батьків, кредитні договори, рішення суду та будь-які інші документи, які можуть виступити на підтвердження зміни матеріального становища, його погіршення або покращення.
  • зміна сімейного стану. Для прикладу можна взяти ситуацію, коли батько сплачує матері, згідно рішення суду, по 1/6 частині на утримання двох дітей, що разом виходить 1/3, а також сплачує 1/6 частину своїх доходів на утримання одного зі своїх непрацездатних батьків, похилого віку. Сукупний розмір аліментів, що стягується з нього не перевищує 50% усіх його доходів. Один з батьків, якого утримує Відповідач помирає, а тому відпадає необхідність в його утриманні. Таким чином відбуваються зміни сімейного стану Відповідача, що є приводом для звернення до суду з позовом про збільшення розміру аліментів, наприклад по ¼ частині на обох дітей. Проте, якщо Відповідач має нову сім’ю, і в нього народжуються діти, знову ж таки змінюється сімейний стан, і батько має право звернутися з позовом про зменшення розміру аліментів. Також, батько має можливість звернутися до суду з вимогами про зменшення розміру, коли його батьки стали потребувати його утримання, після винесення первісного рішення про стягнення аліментів.
  • зміна стану здоров’я. Дана обставина є досить зрозумілою, а тому не потребує жодних пояснень. Доказами, на підтвердження погіршення або покращення стану здоров’я можуть виступати медичні довідки, висновки лікарів, результати аналізів, історії хвороби, рекомендації лікарів щодо процедур лікування в Україні чи за кордоном як Позивача, так і Відповідача, і дитини, в залежності від того, хто звертається з позовом.
  • інші випадки. До даної категорії підстав зменшення або збільшення розміру аліментів можна віднести будь-які життєві ситуації, які не підпадають під вищезазначені категорії. Проте слід розуміти, що будь-які випадки і ситуації необхідно доводити, а тому треба заздалегідь підготувати усі необхідні докази для їх підтвердження.

Таким чином, для звернення до суду з позовом необхідно зібрати наступні документи:

  • копія всіх сторінок паспорту Позивача (не обов’язково, але бажано);
  • копія ідентифікаційного номеру Позивача (обов’язково);
  • копія ідентифікаційного номеру Відповідача (обов’язково);
  • копія свідоцтва про народження дитини (дітей) (обов’язково);
  • копія рішення суду, або аліментного договору, яким було визначено розмір аліментів (обов’язково);
  • копія довідка про доходи Позивача, Відповідача, чеків, квитанції, абонементів, медичних довідок, рекомендацій лікаря, путівок на відпочинок та багато інших документів, що підтверджують Вашу позицію в даному судовому процесі, і відповідно надання їх є обов’язковим.

Зразок позовної заяви.

Судовий збір

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Судова практика

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів" від 17.05.2017р. були внесені суттєві зміни щодо спрощення розгляду справ про стягнення аліментів шляхом їх розгляду в наказному та спрощеному позовному провадженні. Крім того, вказаним законом було змінено правовий статус аліментів та підвищення їх мінімального розміру до 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
25 липня 2018 року Президентом було підписано Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту прав дитини на належне утримання", який теж вносить зміни у розмір аліментів, встановивши мінімальний гарантований розмір аліментів у 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину у розмірі 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
На сьогоднішній час існують багато випадків, коли одержувачі аліментів, бажаючи прирівняти розмір аліментів до встановленого законодавством мінімуму, звертаються до суду з позовною заявою про збільшення розміру аліментів на підставі зміни закону (зміна мінімального розміру з 30% до 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку). Проте судова практика в подібних правовідносинах є різною.
Щодо збільшення розміру аліментів, які стягуються у твердій грошовій сумі, дуже гарним, для одержувачів аліментів, є практика Верховного Суду, викладена у постанові від 03 травня 2018 року по справі № 581/638/17-ц, де суд касаційної інстанції зазначив, що розмір стягнутих за рішенням суду аліментів не є незмінним та у випадку виникнення відповідних підстав може змінюватись. Прийняття Закону «Про внесення змін щодо мінімального розміру аліментів» спрямоване на посилення захисту права дитини на належне утримання, а тому є підставою для зміни розміру стягнутих з відповідача аліментів.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Проаналізувавши рішення судів, можемо дійти висновку, що існує неоднозначна судова практика у подібних справах, оскільки деякі суди відносять повноваження зі збільшення мінімального розміру аліментів у зв'язку зі зміною Закону до виконавчої служби, а інші суди самостійно виносять рішення і збільшують мінімальний розмір аліментів у відповідності до чинного законодавства.
Прийняття нового процесуального законодавства та встановлення певних фільтрів для оскарження в касаційному порядку подібних малозначних справ, ускладнює формування нової судової практики для покращення становища одержувачів аліментів та захисту прав дітей. У той час, чинне законодавства не наділяє повноваженням визначення мінімального розміру аліментів державного або приватного виконавця, а тому, постає необхідність у внесенні змін або до Сімейного кодексу України (до ст. 192), або до Закону України "Про виконавче провадження" щодо наділення повноваженнями державних або приватних виконавців на визначення мінімального розміру аліментів та автоматичного його збільшення у зв'язку зі зміною Закону.